Вдосконалення управління експортним потенціалом ПП «Уманська швейна фабрика» Черкаської області

 

 

Уманський нацІональний Університет САДІВНИЦТВА

Факультет менеджменту

 

Кафедра менеджменту ЗЕД

 

 

 

 

Курсова РОБОТА

 

з дисципліни «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

 

на тему: Вдосконалення  управління експортним  потенціалом ПП «Уманська швейна  фабрика» Черкаської області

 

 

 

 

Студента 5 курсу 52 зм  групи

Напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»

спеціальності 8.03060104 «Менеджмент ЗЕД»

 

Мамчура Олега Олексійовича

(прізвище та ініціали)

 

Керівник доцент, к.е.н. Пітель Н.Я.

 

Національна шкала ________________   

 

Кількість балів: __________

Оцінка:  ECTS _____

 

 

               Члени комісії          ________________   _______________

                                                                                            (підпис)                          (прізвище та ініціали)

 

                                                    ________________   _______________

                                                                                            (підпис)                          (прізвище та ініціали)

 

                                                    ________________   _______________

                                                                                             (підпис)                          (прізвище та ініціали)

 

 

 

м. Умань – 2013 рік

Зміст

Вступ                                                                                                                        3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ  

1. Дослідження підходів до визначення поняття

«експортний потенціал» та  методи оцінки експортного потенціалу підприємства                                                                                                          5

2. Проблеми управління експортним потенціалом підприємств                    15

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  НА ПП «УМАНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА» ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1. Виробничо-ресурсний потенціал  і аналіз основних показників  господарської діяльності                                                                                       19

2.2. Аналіз ЗЕД підприємства                                                                               28 2.3. Особливості формування  експортного потенціалу  ПП «Уманська швейна фабрика»                                                                          43 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПП «УМАНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА» ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 3.1 Основні напрямки удосконалення  управління  експортним потенціалом  підприємства                                                               46 3.2 Перспективи нарощування  експортного  потенціалу  ПП «Уманська швейна фабрика»                                                                         48 ВИСНОВКИ  ТА ПРОПОЗИЦІЇ                                                                            52

СПИСОК ВИКОРИСТАНОИХ ДЖЕРЕЛ                                                           56

ДОДАТКИ                                                                                                              61

 

 

 

Вступ

Експортна торгівля є вагомою рушійною силою економічного зростання в будь-якій країні світу. Від величини сальдо чистого експорту залежить не лише стан платіжного балансу країни, ситуація на її валютному ринку, динаміка валютного курсу та валових міжнародних резервів, але й здатність країни зберігати економічну незалежність, підтримувати зовнішній державний борг на безпечному для країни рівні, запобігаючи досягненню критичної величини запозичень на світовому фінансовому ринку. Саме тому ефективне управління експортно діяльністю економічних суб’єктів на макрорівні з метою підтримання її раціональної товарної структури та сальдо зовнішньої торгівлі на оптимальному для економіки рівні є актуальним завданням економіки держави.

Актуальність теми у сучасних умовах досить важлива, через те що, експорт складає основу торгівлі між країнами. У загальному виді експортна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах, що вони можуть робити з найбільшою відносною ефективністю, і наступного обміну на товари, що вони не в змозі самі ефективно робити. Підприємство, здійснюючи експорт своєї продукції може зіткнутися з конкурецією. Для того щоб воно залишилось на ринку, та видержало конкуренцію, а також виходило на новий ринок, підприємство повинне вдосконалювати свій експортний потенціал. Тому тема даної роботи є досить актуальна в наш час.[20]

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є ПП «Уманська швейна фабрика» яка здійснює виробничо-торгівельну діяльність.

Метою даної курсової роботи є:

• Дослідження підходів до визначення поняття «експортний потенціал» та методи оцінки експортного потенціалу підприємства;
• Визначення проблем управління експортним потенціалом підприємств;
• Виробничо-ресурсний потенціал і аналіз основних показників господарської діяльності;
• Провести аналіз ЗЕД підприємства;
• Зясувати особливості формування експортного потенціалу ПП «Уманська швейна фабрика»;
• Визначити основні напрямки удосконалення управління експортним потенціалом  підприємства;
• Перспективи нарощування  експортного  потенціалу  ПП «Уманська швейна фабрика»;

В даній роботі при проведенні дослідження було використано наступні методи: аналітичний, графічний,

 Сучасний розвиток суб’єктів світової економічної системи відбувається в умовах глобалізації ринків товарів і послуг. Тому участь країни в міжнародному переміщенні факторів виробництва та продуктів споживання є ознакою рівня розвитку її господарства. Потоки експорту, які генерує країна, залежать від експортного потенціалу підприємств.

Науковий інтерес до проблемних питань управління розвитком експортного потенціалу промислових підприємств визначає необхідність дослідження накопиченого теоретичного досвіду. Витоки наукового осмислення проблеми прослідковуються в працях Томаса Мана, Давида Рікардо, Фрідріха Листа, Йозефа Шумпетера. Вагомий вклад в дослідження проблеми зроблено такими вченими, як К.Г. Воблий, С.Г. Струмилін, В.С. Нємчинов, О.І.Анчишкін, Л.І. Абалкін, В.М. Архангельський. В останні десятиріччя наукові та прикладні питання розвитку експортного потенціалу перебували в центрі уваги багатьох науковців: П.П.Стичишина, О.О.Кириченка, Г.Б.Крушницької, Т.І.Ломаченко та інших.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ 

1. Дослідження підходів до визначення поняття «експортний потенціал» та методи оцінки експортного потенціалу підприємства

На сучасному етапі розвитку світової     економіки     експортний     потенціал     являється     найважливішою характеристикою  економічної  потужності  будь-якої  країни,  в  тому  числі  і України.  Експортний  потенціал  являється  однією  зі  складових  економічного потенціалу,  яка  забезпечує,  на  відміну  від  інших  складових  (виробничого, трудового,  природного,  фінансового,  інформаційного  потенціалу  тощо)  не процес виробництва, а процес споживання, тобто процес реалізації продукції на зовнішньому ринку.Спроби визначення експортного потенціалу  вітчизняними  науковцями відносяться  до  90-х  років  ХХ-го  ст.  з  початком  розвитку  ринкових  відносин, коли  результати  діяльності  суб’єктів господарювання  зумовлені  не тільки можливостями виробництва, а й можливостями реалізації продукції. При виході  на  зовнішні  ринки  головною  передумовою  розвитку  зовнішньоекономічних зв’язків  стає  розвиток  зовнішньоекономічного  потенціалу,  складовою  якого  є експортний потенціал. Підходи сучасних науковців до визначення експортного потенціалу  не  завжди  збігаються  та  розглядаються  в  них,  як  правило,  лише окремі аспекти досліджуваного явища. Тому необхідне проведення всебічного аналізу  поняття  «експортний  потенціал».  Перш  ніж розглянути  це  поняття  ми визначимо його складові: «експорт» та «потенціал».[50]

         Експорт  - це вивіз за межі країни товарів для реалізації їх на зовнішньому ринку або кількість та вартість вивезених за кордон товарів. Самуельсон та Нордхауз   визначають   експорт   як   товари   та   послуги,   які   виробляються всередині  країни та  продаються  за  кордон.  Якщо  розглядати  експорт  як важливий  впливовий  фактор  економічного  зростання  та  інтеграції  країни  у міжнародні  економічні  відносини  та  світове  господарство,  то  він  вже  набуває характеристик     потенціалу,     тобто     прихованої     здатності     забезпечувати досягнення  визначених  цілей  та  вирішувати  проблеми  суспільного  розвитку.[50]

Потенціал  (від  лат.  potentia  сила,  можливість,  напруга)  –  в  широкому розумінні означає засоби, запаси, джерела, які є в наявності та які можуть бути використані  для  досягнення  певної  мети,  здійснення  плану,  рішення  якоїнебудь задачі. Термін  «потенціал»  у  своєму  етимологічному  значенні  походить  від латинського   слова   «potential»   й   означає   «приховані   можливості»,   які   в господарській практиці можуть стати реальністю. Вперше цей термін згадано в 1924  році  К.Г.  Воблий.  У  Радянському  Енциклопедичному  словнику  1988 року  видання  потенціал  визначається  як  джерела,  можливості,  засоби,  запаси, які можуть бути використані для вирішення якого-небудь завдання, досягнення визначеної  цілі;  а  також  можливості  окремої  особи,  суспільства,  держави  у визначеній  галузі.  Це  тлумачення  має  в  собі  два  аспекти:  наявність  ресурсів  і цільову спрямованість їх використання. У  вітчизняній  економічній  літературі  цей  термін  у  широкому  розумінні трактують   як   можливості,   наявні   сили,   запаси,   засоби,   які   можуть   бути використані,  або  як  рівень  потужності  у  будь-якому  відношенні,  сукупність засобів, необхідних для чого-небудь. Тлумачний словник української мови також  під  цим  терміном  розуміє  «приховані  здатності,  сили  для  якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов». У  визначенні  поняття  експортного  потенціалу  є  багато  неточностей  та суперечностей,  деякі  визначення  не  повністю  розкривають  сенс  цієї  категорії. Розглянемо різні джерела, та спробуємо дати своє узагальнююче визначення. Схожі  та  стислі  визначення  експортного  потенціалу  даються  в  різних економічних  енциклопедіях: потенційна  здатність  (спроможність),  можливість країни  експортувати  наявні  вироби,  ресурси,  товари  та  послуги,  які  вона виробляє та нарощувати експорт нових. Більш  структуроване  визначення  дає  Л.І.  Абалкін,  який  під  експортним потенціалом розуміє здатність  всього національного  виробництва, промисловості,   окремих   галузей   або   підприємств   виробляти   необхідну кількість конкурентоспроможної продукції на експорт. Ще  один  економічний  словник  під  редакцією  В.І.  Кушлін  та  В.П. Чичканова  експортний  потенціал  характеризує  як  здатність  національного господарства  реалізувати  на  зовнішньому  ринку  певну  частку  національного багатства   без   нанесення   шкоди   національній   економіці,   при   збереженні пріоритету  національних  інтересів  в  міжнародних  економічних  відносинах  та забезпечення національної економічної безпеки в цілому. [35]

Про    виробництво    конкурентоспроможної    продукції    країною    при раціональному  використанні  усіх  видів  ресурсів  з  метою  реалізації    переваг міжнародного  поділу  праці  при  визначенні  експортного  потенціалу  говорить Б.Н. Крижановський у своїй монографії «Потенціал машинобудування». У даному визначенні не сказано, які саме ресурси, власні чи запозичені, чи ті та інші.Т.   Голікова   розглядає   експортний   потенціал   як   основу   визначення конкурентних  переваг  країни  та  її  стратегічних  зон  господарювання,  до  яких належать,  насамперед,  економічна  база  країни.  Тобто  експортний  потенціал  є певним    показником    (критерієм)   оцінки,   що    визначає    місце    країни    у внутрішньому   і   міжнародному   поділі   праці   та   спеціалізації   економічної діяльності.  Це  визначення  є  дещо  загальним,  не  конкретним,  таким  що недостатньо розкриває сенс поняття експортний потенціал. Ототожнення поняття експортного потенціалу і експорту спостерігається в    роботі    О.М.    Кисельової,    яка    визначає    його    як    складову    системи зовнішньоеконо-мічних   зв’язків,   що   реалізуються   через  експорт   товарів (послуг) . Т.В.   Пепа   визначає   експортний   потенціал   як   частину   виробничого потенціалу    країни,    результати    розвитку    якої    реалізуються    в    сфері зовнішньоекономічної  діяльності.  Тобто  це  здатність  економіки  відтворювати свої конкурентні переваги на світогосподарській арені. В.М. Бегма та О.І. Кондратюк   в   свою   чергу   визначають   експортний   потенціал   як   частину загального  економічного  потенціалу,  який  являється  більш  широким поняттям.[40]  

Ресурсний   підхід   прослідковується   у   працях   В.М.   Байрака   та   Л.С. Кобиляцького,   які   експортний   потенціал   визначають   як   сукупний   обсяг накопичених  ресурсів  країни  (галузі),  що  можуть  бути  задіяні  для  досягнення максимально  можливих  обсягів  задоволення  попиту  на  зовнішніх  ринках  у перспективі при оптимальному використанні. У цьому визначенні йдеться мова лише про перспективний рівень потенціалу. О.  Кикуш  розглядає  експортний  потенціал  як  ринкову  категорію,  яка визначає    обсяги    продукції,    що    виробляється,    відповідної    якості    та номенклатури,    здатна    забезпечувати    максимальний    обсяг    продажу    на зовнішньому   ринку   і   при   певних   зовнішніх   та   внутрішніх   обмеженнях збільшувати   власний   прибуток.   Напевно   це   визначення   є   трохи неузгодженим. Схоже визначення дає В. Плескач, говорячи також про зовнішні та внутрішні обмеження та максимізацію прибутку, але визначаючи експортний потенціал   як   обсяг   благ,   які   національна   економіка   може   виробляти   і реалізувати за межами країни. Д.  Стеченко  вважає,  що  експортний  потенціал  є  обсягом  благ,  які національна  економіка  може  виробляти  та  реалізувати  за  своїми  межами,  а також     її     здатністю     відтворювати     свої     конкурентні     переваги    на світогосподарській  арені.[33]