Пропозиції щодо вдосконалення системи по обслуговуванню робочих місць

    Робоче місце - це первинна лапка виробництва, зона прикладання праці одного або кількох (якщо робоче місце колективне) виконавців, визначена на підставі трудових та інших діючих норм і оснащена необхідними засобами для трудової діяльності. Робоче місце як місце зайнятості людини визначає умови праці (нормальні, важкі, шкідливі), режими праці й відпочинку, характер праці (різноманітний, монотонний та ін.).

   Залежно від специфіки виробництва робочі місця можна класифікувати за різними ознаками: за професіями (^наприклад, робоче місце інженера-конструктора);за кількістю виконавців (індивідуальні або колективні); за мірою спеціалізації (спеціалізовані або універсальні); за рівнем механізації (робочі місця ручної роботи, механізовані, автоматизовані, апаратні);за кількістю обладнання, що обслуговується (одноверстатні, багатоверстатні);за специфікою умов праці (стаціонарні і рухомі, підземні і висотні, робочі місця із шкідливими або небезпечними умовами праці та ін.)  

           Організація робочих місць - це  підпорядкована цілям виробництва  система заходів по їх оснащенню  засобами і предметами праці, плануванню, розміщенню їх у певному  порядку, обслуговуванню і атестації. Конкретний зміст цих заходів  визначається характером і спеціалізацією  робочого місця, його видом і  значенням у виробничому процесі. Оснащення робочого місця складається  із сукупності засобів праці, необхідних для виконання конкретних  трудових функцій. Сюди відносяться: основне технологічне і допоміжне  обладнання; організаційне оснащення (оргтехніка, засоби зв'язку і  сигналізації, робочі меблі, тара  тощо); технологічна оснастка (робочі  та вимірювальні інструменти, запасні  частини тощо); робоча документація; засоби комунікації для подачі  на робоче місце енергії, інформації, матеріалів, сировини та ін.

    Комплексне оснащення робочого місця є необхідною передумовою ефективної організації процесу праці. Однак іншою важливою умовою є раціональне просторове розміщення засобів оснащення на робочому місці так, щоб забезпечити зручність їх обслуговування, вільний доступ до механізмів, економію рухів і пересувань працівника, зручну робочу позу, хороший огляд робочої зони, безпеку праці, економію виробничої площі, зручний взаємозв'язок із суміжними робочими місцями, з підлеглими і керівниками. Рівень організації праці на конкретному робочому місці залежить також від якості його обслуговування. Обслуговування робочого місця передбачає своєчасне забезпечення його всім необхідним, включаючи технічне обслуговування (наладку, регулювання, ремонт); регулярну подачу необхідних видів енергії, інформації та витратних матеріалів; контроль якості роботи обладнання, транспортне та господарське обслуговування (прибирання, чистка обладнання, тощо).

     Прогрес у системах обслуговування робочих місць полягає в переході від чергового обслуговування, тобто обслуговування за викликом з місця зупинки виробництва, до науково обґрунтованого стандартного планово-упереджувального обслуговування.

    Пошук ефективних рішень в організації робочих місць і систем їх обслуговування полегшується використанням розроблених вченими і перевірених практикою типових проектів організації праці для масових професії робітників, технічних виконавців і спеціалістів. Як правило, типовий проект концентрує передовий досвід організації робочих місць, відображаючи всі складові цього процесу (оснащення, планування, обслуговування, атестація).

    Для комплексної оцінки якості організації робочих місць, для пошуку і приведення в дію резервів підвищення ефективності праці, використовується механізм атестації і раціоналізації робочих місць. В ході атестації комплексно оцінюються технічний і організаційний стан робочих місць, умови праці й техніка безпеки, розглядаються можливості зростання фондовіддачі, використання кваліфікаційного потенціалу працівників. В результаті атестації по кожному робочому місцю приймається одне з наступних рішень: продовжувати експлуатацію без змін; дозавантажити; раціоналізувати; ліквідувати.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білоконенко В. I. Організація  праці. Конспект лекій. X.: ХДЕУ 2004. –140 с.

2. Белоконенко В. И. Чигринов  О. В. Организация производства. Учебно-методическое  пособие. - X. : ХИБМ 2003. – 278 с.

3. Бондаренко М. И. Евтушенко  А. Г. Производственные резервы: Реализация  и эффективность. Учебно-методическое  пособие. - Х.:ХИБМ 2003. – 212 с.

4. Гордієнко І. В.Інформаційні  системи і технології в менеджменті: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — 2-ге вид. перероб. і  доп. — К.: КНЕУ 2003. — 259 с.

5. Завіновська Г. Т. Економіка  праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ 2003. — 300 с.

6. Нормування праці. Навчально-методичний  посібник для самостійного вивчення  дисципліни. – К.: КНЕУ 2000. – 96 с.

7. Управління розвитком  персоналу: Навч. посібник. — К.: КНЕУ 2002. — 351 с.

8. Управління персоналом  Хміль Ф. І. Підручник - К.: Альма-матер 2006. – 488с.

9. Менеджмент. Видання 2-ге  виправлене доповнене Йохна М. А. Стадник В. В. - К.: Альма-матер 2007. – 472с.

10. Основи менеджменту. 2-ге  видання виправлене доповнене  Хміль Ф. І. - К.: Альма-матер 2007. – 576с.

11. Основи менеджменту. 2-ге  видання виправлене дополнен 

Кузьмін О. Є. Мельник О. Г. - - К.: Альма-матер 2007. –464с.

12. Пашуто В. Н. Организация  и нормирование труда на предприятии. – Мн.: Новое знание 2001. – 201 с.

13. Качан Євген Петрович. Управління трудовими ресурсами: Навчальний посібник/ Є.П. Качан Д.Г. Шушпанов. - К.: Юридична книга 2005. - 358 с.

14. Лисенко Любов Іванівна. Ринок праці. Техніка пошуку роботи: Навчальний посібник/ Л.І. Лисенко  Б.В. Максимов. - К.: Професіонал 2004. - 320 с.

15. Савельєва Валерія Сергіївна. Управління персоналом: Навчальний  посібник для студ. вищих навчальних  закладів/ В.С. Савельєва О.Л. Єськов. - К.: Професіонал 2005. - 336 с.