Пропозиції щодо вдосконалення системи по обслуговуванню робочих місць

Для аналізу плинності персоналу розрахуємо деякі показники ( на основі таких даних по підприємству за 2013 рік: було прийнято на вакантні посади – 5 працівників, 1 працівника переведено на керівну посаду, 6 працівників  було звільнено, з них-1 вийшов на пенсію, 1 – звільнено за прогули , 1- за власним бажанням , 3 – скоротили. Середньоспискова чисельність працівників – 81 особи, а саме:

1. коефіцієнт внутрішнього обороту, який розраховується як відношення  чисельності  переведених з однієї посади на іншу, понижених, підвищених в посадах працівників до середньоспискової чисельності:

Квн.об.= 1/81*100%=1,23 (%);

2. коефіцієнт обороту за звільненням, який розраховується як відношення чисельності звільнених працівників за певний період до середньоспискової чисельності за той же період:

Кзв = 6/81 * 100%= 7,4 (%);

3. коефіцієнт обороту за наймом, який розраховується як відношення чисельності найнятих працівників за певний період до середньоспискової чисельності за той же період :

Кн = 5/81 *100%=6,2 (%);

4. коефіцієнт зовнішнього обороту, який розраховується як сума коефіцієнтів обороту за звільненням та за наймом:                                    

  Кзов.об. = 7,4+6,2=13,6 (%);

5. коефіцієнт плинності, який розраховується як відношення чисельності працівників, які звільнені за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни, за прогули до середньоспискової чисельності:                        

 Кпл = 2/81 * 100%= 2,5 (%);

6. коефіцієнт змінності, який розраховується як відношення меншої величини з числа прийнятих або звільнених, крім скорочених, до середньоспикової чисельності:

Кзм = 3/81 * 100%= 3,7 (%).

Аналіз плинності персоналу підприємства показав, що в ТОВ «Дністрові роси» спостерігається досить незначна плинність працівників і затримка їх на своїх робочих місцях.

З якісного боку процес плинності кадрів характеризується певними чинниками і мотивами. Виявляти причини і чинники необхідно з метою розробки конкретних заходів із зниження плинності; мотиви ж є першочерговим матеріалом для визначення причин.

 

2.3. Результати проектування  та організації  робочого місця в апараті управління на підприємстві ТОВ “Дністрові роси”

Виділення і планування робочого місця  керівника є окремий кабінет чи частина загального приміщення, де здійснюється його трудова діяльність і маються необхідні засоби праці відповідно до змісту робіт, що виконуються. Так на підприємстві ТОВ “Дністровіроси” керівник на своєму робочому місці приймає відвідувачів і своїх працівників з службових і особистих питань, одержує і передає конфіденційну інформацію, проводить наради і бесіди,  в  окремому приміщенні  (кабінет чи офіс). Кабінет  керівника  прямокутної форми зі співвідношенням сторін від 1:1 до 1:2, із природним освітленням.  Висота кімнати - 3,25 м,  ширина - 2,5 м.

  Для  визначення загальної площі робочого місця (П ), використовують сумарний метод розрахунку, при якому враховують площу трьох складових частин робочого місця:

П =П +17 +П ,

 де П — площа, необхідна для роботи і пересування працівників; П — площа, яку займає устаткування; Пп — площа для проходів.

При такому методі підрахунку  враховують також необхідну площу для відвідувачів, а в деяких випадках для устаткування, використовуваного колективно.

  Площа, яку займають меблі й обладнання, розраховують на підприємстві  просто: кожний із предметів устаткування має визначені габарити. Однак габарити ці встановлюються не довільно, вони підлеглі вимогам ергономіки, і насамперед антропометрії. Людина, сидячи за робочим столом, кульманом чи пультом управління може охопити лише визначений робочий простір, обмежений відстанню його витягнугих рук. Цей простір називають максимальною робочою сферою досяжності, і складає воно 65-70 см у довжину (при витягнутих уперед руках) і 150-160 см у ширину (при розведених у сторони руках). Виходячи з цих вимірів, конструюються в даний час стандартні письмові столи для більшості службовців - 750 х 1500 мм. Столи з більшою поверхнею (до 1000 х 2000 мм) призначаються для керівників, які проводять наради з одним - трьома відвідувачами, що розташовуються за цим же столом.

     Якщо робочу сферу керівника  потрібно ше збільшити, це досягається за рахунок повороту його на обертовому стільці вправо чи вліво. Відповідно до такої можливості конструюються напівкруглі пульти ЕОМ, диспетчерські пульти.

         В одному кабінеті розташовано два робочі місця,  між ними прохід шириною 105 см. Кабінет керівника окремо і поділений  на три функціональні зони: робочу, нарад і відпочинку. У набір меблів робочої зони входять: двотумбовий стіл, підйомно-поворотне крісло, шафа для книг чи кабінетна стінка, стіл-приставка, бокс для документів, технічні засоби, які використовуються в процесі роботи, письмовий стіл розташований  перпендикулярно до вікна; світло з вікна падає ліворуч; письмовий стіл і крісло вилучені від джерела тепла; вхідні двері знаходяться  в полі зору.      

      Меблі і  технічні засоби розташовані так, щоб можна було, не встаючи, дістати якнайбільше предметів.

         Зона нарад у залежності від  площі кабінету і звичайної чисельності учасників сполучена з робочою. Стіл для нарад установлено перпендикулярно до робочого столу, а з кожної його бічної сторони встановлено  більше чотирьох стільців.

    Зона відпочинку розташована в частині кабінету, протилежній робочій зоні, вона обладнана кріслами для відпочинку, журнальним столиком, телевізором, локальним освітленням. Меблі і все устаткування кабінету  різної конструкції, розмірів, форми і кольору, і відповідають  санітарним нормам, розміщені  з урахуванням взаємозв'язків з підлеглими, послідовності робіт, що виконуються, підібрані зі смаком, забезпечують  комфортні умови праці, виключають втрати часу, зв'язані з нераціональним переміщенням.

    Елементи обстановки кабінету відповідають антропометричним даним менеджера і співробітників.А саме додержуються таких норм: при зрості до 160 см - 70 см, від 161 до 170 - 72, від 171 до 180 - 75, понад 180 - 78 см. Оптимальна висота сидіння в стільців і крісел складає: при зрості 161 - 170 см-45 см, 170- 180 - 47, понад 180 -49см [97].  Крісло менеджера має підйомно-поворотний механізм, напівтверду спинку і поручні. Поверхня меблів тверда і гладка. Матеріал покриття не дає відблисків.

    Робочі місця менеджера оснащене засобами адміністративного зв'язку і сигналізації, складання, копіювання, збереження і пошуку текстових документів, виконання креслярських робіт і відображення аудіовізуальної інформації, обчислювальної техніки, іншими технічними засобами і пристроями, настільною оргтехнікою і канцелярськими пристосуваннями.

    Найважливішим елементом устаткування робочого місця менеджера є засоби адміністративного зв'язку і сигналізації. До них відносяться телефонна апаратура, візуальні й акустичні засоби пошуку і виклику, має ряд спеціальних пристосувань - автовідповідач, телефонний підсилювач, концентратори, автонабирач номера та ін. Для зв'язку керівника із секретарями й окремими працівниками використовують гучномовні телефонні пристрої. Терміновий виклик керівника чи підлеглих здійснють за допомогою безпровідних пошуково-викличних систем сигналізації.

  У кабінетах секретарів  менеджерів вищого рівня встановлена апаратура факсимільного зв'язку. Вона забезпечує повну автоматизацію процесів прийому і передачі інформації і діє цілодобово, тобто і при відсутності абонента. З її допомогою (використовуючи спеціальний пристрій, що кодує - МОДЕМ) можна передавати будь-яку документальну інформацію (схеми, графіки, фотографії та ін.) з високою надійністю й оперативністю. До засобів складання і копіювання текстових документів відносяться комп'ютер, диктофон, машини й автомати, що пишуть.

    На підприємстві ТОВ “Дністрові роси” організація та обладнання робочих місць працівників апарату управління, створення відповідних умов для їх праці набувають дедалі більшого значення. З кожним роком на підприємстві збільшується обсяг оброблювальної інформації, все більше застосовуються засоби механізації та автоматизації робіт, техніка стає більш складна.

    Кожне робоче місце відповідним чином добре обладнане, тобто забезпечене необхідним обладнанням, інструментами що стимулює ефективну роботу управлінців, та підвищення продуктивності праці працівників у ТОВ “Дністрові роси”.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ УПРАВЛІНЦІВ

3.1.  Удосконалення організації  праці на робочому місці

Основною одиницею комплексного аналізу й удосконалення організаційного розвитку підприємства ТОВ “Дністрові роси”  є робоче місце - основна ланка виробничого процесу й елемент структури підприємства. Від ефективності організації праці на кожному робочому місці залежать його загальні результати як на певному робочому місці, так і на виробничій ділянці, у цеху, на підприємстві в цілому.

Будь-яке виробництво починається з проектування і планування. Насамперед визначається номенклатура виробленої продукції, потім технологія, за допомогою якої вона має випускатися, далі — система робочих місць, що покликана забезпечувати виробничий процес. Лише після цього може йтися про набір працівників, їх навчання, використання у виробництві та ін.

Організація робочих місць передбачає встановлення визначених норм продуктивності на певному місці, а отже, й інтенсивності праці працівників, до того ж повинна враховувати складність роботи, її важливість для виробництва. Будь-яка праця структурується на визначену кількість ланок чи елементів, що повинні виконуватися у визначеній послідовності. Для кожного робочого місця визначаються завдання, функції, зміст роботи [6; 96c.].

   Працівник також висуває визначені вимоги до психофізіологічних навантажень на робочому місці, інтенсивності праці, її умов, безпеки праці і стану навколишнього середовища. Ефективне виконання робіт на робочому місці можливе лише за дотримання визначеного режиму праці і відпочинку, норм і нормативів. Чимале значення для продуктивності праці працівників мають поділ і кооперація праці на робочому місці, склад функцій, які повинні виконувати працівники. Вузька спеціалізація в сучасних умовах виробництва не стимулює працівників до високої продуктивності. Вирішуючи питання про розширення меж їх професійного профілю, необхідно розглядати форми роботи малими групами, технологічними бригадами, коли формуються не індивідуальні, а колективні робочі місця. Нарешті, під час проектування робочих місць необхідно враховувати технологічні, інтелектуальні, творчі інтереси працівників, процес проектування робочих місць ускладнюється у зв'язку з істотними розбіжностями в організації виробництва, управління і праці в рамках підрозділів. У одних випадках ця організація побудована на чіткому і твердому регламенті праці на робочих місцях, закріпленні за кожним працівником чітко визначених функцій. В інших — чітка регламентація закінчується на рівні підрозділу. У підрозділі, як це спостерігалось на практиці роботи, побудованої за організаційним принципом, чіткий поділ праці відсутній, під час розподілу робіт між виконавцями враховуються їх здібності до виконання тих чи інших операцій чи комплексу операцій. У ньому (особливо що до фахівців) здійснюється принцип делегування повноважень і відповідальності згори донизу, що сприяє розвитку самостійності, творчості й ініціативи. Така організація як важливий елемент організаційно-функціональної виробничої структури передбачає впровадження інформаційних і комунікаційних систем, що спираються на телефонну і комп'ютерну техніку. Подібні системи дають змогу отримувати доступ кожному до необхідної йому інформації чи встановити зв'язок з потрібними співробітниками. У результаті у працівників складається більш чітке уявлення про свої трудові функції та можливості, а служби управління підприємств отримують інформацію про ступінь сприйняття і якості виконання працівниками своїх функцій [7;351 c.] .

  Організація робочих місць на підприємстві ТОВ “Дністрові роси” неможлива без розробки організаційно-методичної нормативної документації, за допомогою якої регламентувалися б зміст праці виконавців, вимоги, що ставляться до них виробництвом, витрати праці на виконання тієї чи іншої роботи, її умови, показники відповідальності і багато іншого, без чого неможливий ефективний процес виробництва. Головне місце серед цих документів мають займати карти робочих місць, що є істотним доповненням до вимог тарифно-кваліфікаційних довідників працівників і кваліфікаційних довідників фахівців.

  Проектування і планування робочих місць на підприємстві ТОВ “Дністрові роси” має чимало труднощів, є комплексною проблемою, що стосується техніки і технології виробництва, нормування й організації праці, її планування й оцінки роботи, психофізіологічних, соціальних, правових питань. Ця діяльність має здійснюватися за активної участі фахівців служби управління персоналом [8;488 c.].

   Одним з основних засобів управління вдосконаленням організації праці на робочих місцях у ТОВ “Дністрові роси” є їх атестація — комплексна оцінка стану кожного робочого місця на його відповідність передовому науково-технічному й організаційному рівню з метою створення зайнятому на ньому працівнику чи групі працівників необхідної виробничої обстановки й умов, що забезпечують високу ефективність праці, і на цій основі — гідну заробітну плату. Атестація робочих місць повинна сприяти зростанню продуктивності праці на основі приведення стану робочих місць у відповідність до вимог науково-технічного прогресу; підвищенню змістовності і привабливості праці; поліпшенню використання основних фондів шляхом ліквідації зайвих робочих місць і застарілого устаткування, концентрації виконання робіт на найбільш прогресивному устаткуванні; забезпеченню збалансованості кількості робочих місць і кількості працівників, підвищенню коефіцієнта змінності роботи; поліпшенню умов праці і техніки безпеки на кожному робочому місці, підвищенню культури виробництва; підвищенню соціальної активності і кваліфікації працівників, залученню їх до управління виробництвом, у тому числі до оцінки досягнутого рівня виробництва і визначенню заходів для його удосконалення.

Робочі місця атестуються за такими основними позиціями:

• умови праці і забезпечення техніки безпеки;
• техніко-технологічні чинники (технічна оснащеність, планування, обслуговування, прогресивність технологічного процесу);
• рівень організації праці (темп роботи, час зайнятості, інтенсивність праці);
• економічна ефективність (витрати, доходи, якість, результат).