Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Февраля 2012 в 21:40, курсовая работа

Описание работы

Актуальність розгляду теми «Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств» буде незмінною, поки на ринку товарів і послуг будуть фігурувати різні фірми-виробники, що борються за увагу споживача до свого товару та своєї діяльності підприємства, яка, по суті, є основою їх успішності, зростання і процвітання. Зі сказаного вище можна зробити висновок про те, що проблема підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства є актуальним питанням, вирішенню якого і присвячується дана робота.

Файлы: 1 файл

НР.doc

— 191.00 Кб (Скачать файл)

     У конкурентній боротьбі за споживача виробники змушені розширювати асортимент виробів, одночасно підвищуючи їх якість. На соціальні сорти хліба сьогодні припадає близько 65% обсягів реалізації, а на новинки та преміум-сегмент близько 7-10%. При цьому вражає широкий асортимент нових хлібних виробів, ексклюзивність рецептури й технології випікання з додаванням різних інгредієнтів (сиру, часнику, цибулі, горіхів, нарізаних овочів і фруктів тощо), а також лікувально-профілактичного (йодованого, соєвого, гречаного) хліба.

     На  ринку Рівненської області також відбувається формування попиту на хліб преміум-класу, при чому вказаний сегмент ринку є досить привабливим завдяки тому, що його обслуговує практично лише ТОВ “Хлібодар” та окремі міні-пекарні, тобто існуюча пропозиція хлібу класу “преміум” не задовольняє в повній мірі попит на нього.

     Лідером на ринку хлібобулочних виробів  міста Рівне та області довгий час залишалося ВАТ “Поліссяхліб”, конкурентні позиції якого дещо ослабли на сучасному етапі, що можна  пояснити зволіканням реагування на швидкі зміни умов ринкового попиту та оперативного адаптування організації виробництва до умов зовнішнього середовища.

     Тому  для утримання та зміцнення своїх  конкурентних позицій першочерговим  завданням для ВАТ “Поліссяхліб”  є вихід з продукцією власного виробництва на преміум-сегмент ринку, що дасть змогу збільшити обсяги реалізації, підвищити імідж підприємства серед споживачів, досягти перемоги у конкурентній боротьбі, отримати доступ до високоприбуткових верств населення, що дозволить підвищити прибутковість підприємства.

      Асортимент  продукції ВАТ “Поліссяхліб”  змінюється та розширюється  зараз, але таких змін в умовах жорсткої конкуренції недостатньо. Продукція, що з'являтиметься повинна створювати переворот на ринку хлібобулочних виробів, присвоюючи таким чином ВАТ “Поліссяхліб” звання новатора.

     При цьому, для ВАТ “Поліссяхліб”  доцільно не обмежуватися впровадженням  у виробництво лише хліба преміум-класу. Ефективним вбачається розширення асортименту  шляхом налагодження виробництва лікувально-профілактичного хліба для людей, якi потребують спецiального харчування, дiєтичних та дiабетичних виробів, що користуватимуться значним попитом серед лікарень, санаторіїв відповідного профілю тощо, адже конкуренція на цьому сегменті ринку хлібобулочних виробів області та сусідніх областей практично відсутня.

     Це  дозволить підняти імідж ВАТ  “Поліссяхліб” на найвищий рівень серед   усіх виробників, що сприятиме формуванню стабільного попиту на його продукцію та контингенту постійних покупців. Адже поява новинок обов'язково викличе інтерес до них споживачів і прагнення спробувати ці вироби, а кожен, хто детальніше ознайомиться з асортиментом підприємства та якістю його продукції, неодмінно обере для себе цікаву пропозицію.

     При цьому після експериментування  із різними рецептурами, коли буде сформоване коло постійних покупців, ВАТ “Поліссяхліб” зможе зупинитися на кількох видах хліба, які стануть «обличчям» підприємства і матимуть найбільший попит на ринку хлібобулочних виробів.

     Варто відзначити, що ВАТ “Поліссяхліб” має всі можливості для застосування такого способу підвищення своєї конкурентоспроможності: значні потужності, які використовуються менше ніж на половину, формований відділ маркетингу, досвідчені технологи, акредитована виробничо-технологічна лабораторія.

     Таким чином реалізація оновлення асортименту  при вдалому плануванні і впровадженні дозволить досягти ВАТ “Поліссяхліб”  значно ширших цілей:

− збільшити  обсяг виробництва та реалізації продукції;

−збільшити  завантаження потужностей, які характеризуються низьким рівнем їх використання на сучасному етапі;

−зменшити собівартість продукції за рахунок  зменшення частки умовно-постійних  витрат у собівартості одиниці продукції;

−підвищити  рентабельність підприємства завдяки  випуску елітних сортів хліба, ціни на які не підлягають державному регулюванню;

−завоювати  нових споживачів, зокрема високоприбуткових  верств населення;

−підвищити  імідж підприємства та сформувати коло постійних споживачів;

− посилити конкурентну позицію, досягти переваг  перед конкурентами.

     Орієнтація  виробництва на споживача, на швидкі зміни умов ринкового попиту вимагає використання гнучких форм організації, оперативного адаптування її до умов зовнішнього середовища і внутрішніх можливостей підприємства. Постійне та швидке оновлення асортименту в умовах конкурентної боротьби розглядається як один з основних методів підвищення конкурентоспроможності продукції, та підприємства в цілому.

     Для досягнення максимальної конкурентоспроможності підприємства необхідно найповніше враховувати потреби, смаки споживачів та їх найменші зміни, що має привести розвиток підприємства у відповідність до стратегічних напрямків діяльності.  
 
 
 

     2.3. Активізація уваги  до бенчмаркінгу

     Одним з найефективніших інструментів, що дає можливість підприємству постійно нарощувати продуктивність, покращувати  якість своєї роботи, бути попереду конкурентів, є бенчмаркінг. Бенчмаркінг використовується як важіль, здатний зламати закостенілу структуру організації, стиль ведення бізнесу, орієнтуючись, зокрема, на кращі результати інших підприємств.

     Бенчмаркінговий підхід дасть організації можливість запозичити кращий досвід інших компаній, уникаючи «винаходу колеса». Культура підприємницької діяльності в організації буде орієнтована на такі цінності, як здатність робітників до навчання, підвищення власного потенціалу, що, у свою чергу, слугує поштовхом для розвитку організації. У підсумку компанія зможе зміцнити свою конкурентну позицію, а також досягти підвищення ступеня задоволеності покупців.

     Бенчмаркінг може здатися схожим на конкурентний аналіз, хоча насправді він є більш деталізованим, формалізованим і упорядкованим, ніж підхід конкурентного аналізу (таблиця 2.2). Суть сьогоднішнього трактування бенчмаркінгу – «безупинний систематичний пошук і впровадження найкращих практик, що приведуть організацію до більш досконалої форми».

     Таблиця 2.2

     Порівняльна характеристика значення бенчмаркінгу в процесі  проведення стратегічно  орієнтованих досліджень

Характеристики  процесу дослідження Значення  бенчмаркінгу в стратегічно орієнтованих досліджень
Дослідження ринку Аналіз конкурентів Бенчмаркінг
Загальна  мета Аналіз ринків, ринкових сегментів та визначення товару Аналіз стратегій  конкурентів Аналіз того, що, чому і так гарно роблять  конкуренти чи підприємства-лідери
Предмет вивчення Потреби покупців Стратегії конкурентів Методи ведення бізнесу, котрі задовольняють потреби покупців
Об’єкт  вивчення Товари та послуги Ринки та товари Методи ведення  справ, а також товари
Основні обмеження Ступінь задоволення покупців Діяльність  на ринку Необмежений
Значення  для прийняття рішення Незначне Малозначне Дуже велике
Основні джерела інформації Покупці Галузеві експерти та аналітики Підприємства-лідери в галузі, а також конкуренти
 

     За  результатами опитувань, проведених провідними школами бізнесу, було з'ясовано, що найбільш ефективним джерелом одержання цінних ідей і знань керівники компаній вважають не консультантів або навчальні програми шкіл бізнесу, а бесіди з колегами і знайомство з досвідом інших підприємств. Тому і не дивно, що методологія бенчмаркінгу стає дедалі популярнішою. Опора на відпрацьований і перевірений практикою досвід сприяє зниженню ризику, дозволяє підприємцям уникнути багатьох помилок, скоротити тимчасові і фінансові витрати, пов'язані з набуттям власного досвіду шляхом проведення експериментів. Особливо слід відзначити, що використання бенчмаркінгу дає можливість підприємству сформувати власну команду внутрішніх консультантів, напрацювати досвід проведення організаційних змін і, таким чином, створити базу для подальшого вдосконалення організації і управління, розраховуючи на власні сили.

     Існує декілька видів бенчмаркінгової  діяльності. Вони відрізняються за складністю завдань, що ставляться (прості і складні), за спрямованістю (внутрішня  і зовнішня), за рівнем, на якому передбачається проводити бенчмаркінг (стратегічний і операційний). Яким чином компанія використовує бенчмаркінг, залежить від поставлених перед нею цілей, стадії її розвитку і стану галузі, тобто її основних конкурентів.

     Таким чином, більшість підприємств використовує бенчмаркінг як один із засобів, за допомогою якого вони залишаються конкурентоспроможними. Але існує велика кількість «пасток», у які потрапляють організації, що вперше використовують концепцію бенчмаркінгу для підвищення своєї конкурентоспроможності.

     Таке  дослідження може дати декілька цікавих і корисних цифр, але бенчмаркінг - це процес з'ясовування того, що стоїть за цими числами. Іншими словами, за допомогою бенчмаркінгу можна з’ясувати, яке місце займає компанія за швидкістю обслуговування клієнтів серед компаній галузі, але це не поліпшить положення компанії.

     Історія бенчмаркінгу містить дуже багато прикладів  організацій, які стали настільки «зацикленими» на зниженні витрат на забезпечення якості їхнього виробу, що забули звертати увагу на задоволення клієнта цим виробом. Скорочення витрат часто супроводжується зниженням уваги до клієнта (наприклад, після продажного обслуговування), внаслідок чого клієнти відвертаються. Щоб уникнути цієї помилки, при здійсненні бенчмаркінгу доцільно використовувати «balanced scorecard» (комплексну систему індикаторів бізнесу).

 

  ВИСНОВКИ 
 

    
  1. Конкурентоспроможність  підприємства є результатом її конкурентних переваг по всьому спектру проблем  управління компанією.
  2. Конкурентоспроможність продукції й конкурентоспроможність підприємства-виробника співвідносяться між собою як частина й ціле. Можливість компаній конкурувати на певному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару, а також сукупності економічних методів управління діяльністю підприємства, що роблять вплив на результати конкурентної боротьби.
  3. Головне завдання підприємства невпинно поліпшувати показники підприємства, щоб підсилити наявні переваги, наприклад, більш ефективно експлуатувати виробничі потужності або організувати більш гнучке обслуговування клієнтів. Тоді конкурентам буде ще сутужніше обійти її, адже для цього їм буде потрібно терміново поліпшувати власні показники, на що в них може просто не вистачити сил.
  4. В конкурентній політиці щодо підприємства береться до уваги здатність підприємства задовольняти сукупні потреби покупця краще, ніж підприємства-конкуренти.
  5. Конкурентоспроможність підприємства великою мірою залежить від ефективності менеджменту, на рівень якої впливають особисті якості менеджерів, здатність керівництва розробляти та реалізовувати стратегію підприємства й адаптуватися до змін зовнішнього середовища, єдина система обліку та контролю і вміння підбирати висококваліфіковані кадри.
  6. Передумовою досягнення підприємницького успіху є здатність підприємства до трансформації потенціалу на потенціал успіху, що значною мірою обумовлюється унікальністю стратегії. Унікальність стратегії підприємства базується на ефективному поєднанні потенціалу з можливостями у зовнішньому середовищі.
  7. Трансформація потенціалу успіху на фактори успіху тісно пов’язана з ринковою орієнтацією підприємства. Однак, в умовах нестабільного зовнішнього середовища, поряд з орієнтацією на споживача (його поточні та перспективні потреби) для трансформації потенціалу успіху на фактори успіху необхідно дотримання таких умов, як прихильність підприємства до інновацій, його гнучкість та адаптивність до зовнішніх змін.
  8. Найважливішою характеристикою конкурентоспроможності підприємства, є конкурентоспроможність продукції. На неї впливають різноманітні фактори такі, як: рівень маркетингу, рівень менеджменту, організаційно-технічний рівень виробничих процесів, фінансово-економічний рівень та рівень персоналу.
  9. Конкурентоспроможність підприємства залежить від ефективності його діяльності і визначається досконалістю використовуваних технологій, налагодженістю маркетингової служби, дієвим менеджментом і багатьма іншими економічними і технічними параметрами роботи фірми.
  10. Одним з найефективніших методів підвищення конкурентоспроможності підприємства виступає формування перспективного товарного асортименту.
  11. Одним з найефективніших інструментів, що дає можливість підприємству постійно нарощувати продуктивність, покращувати якість своєї роботи, бути попереду конкурентів, є бенчмаркінг. Бенчмаркінг використовується як важіль, здатний зламати закостенілу структуру організації, стиль ведення бізнесу, орієнтуючись, зокрема, на кращі результати інших підприємств.

Информация о работе Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств