Взаємозвязок попиту і пропозиції ринкова рівновага

ВСТУП

В сучасній  економіці, як правило, блага не виробляються тими, хто  їх споживає. Для того щоб  задовольнити свої потреби, люди  повинні  вступати  у відносини обміну. На ринку покупцю протистоїть  продавець, який є виробляє  і  пропонує  товар.  Попит  і  пропозиція  мають  важливе  значення  в   теорії ринкового  механізму,  за  допомогою  якого  забезпечується  збалансованість економічного розвитку як на мікро так і на макрорівні.

Актуальність теми дослідження курсової роботи є ринок. Це відносини обміну між виробниками та споживачами, в результаті яких вироблені товари змінюють свого власника і переходять у сферу споживання, а ринкова ціна - це грошова форма мінової вартості товару, зовнішній, поверхневий прояв вартості, тобто суспільно-необхідних затрат праці на виробництво товару.

З точки зору мікроекономіки, ринок - це механізм взаємодії основних мікроекономічних суб’єктів, споживачів і фірм, завдяки якому відбувається реалізація господарських рішень та їх оптимізація.

Споживачі на ринку виступають як покупці, а фірма , як продавці товарів і послуг. Поведінку покупця описує категорія «попит», поведінку продавця категорія «пропозиція». Ринкова ціна визначається як результат складної взаємодії продавців і покупців.

Рівень ринкової ціни відображає не тільки витрати виробництва, котрі  виступають визначальним фактором пропонування, але й вплив багатьох факторів, які формуються на боці попиту. Найважливішу роль для попиту відіграє суб’єктивно-психологічна оцінка споживачем корисності блага, яка на ринку проявляється як цінність товару. А.Маршал застосував образну характеристику «лез ножниць», зазначивши, що можна на однакових підставах сперечатися про те, чим регулюється ринкова ціна ? корисністю чи витратами виробництва, як і про те, яке лезо ножиць розрізає аркуш паперу ? верхнє чи нижнє. Таким чином, ціна виступає як складна функція попиту і пропозиції.

Але з іншого боку, ціна сама впливає на величину попиту і пропозиції, її рух змінює як обсяги попиту, так  і обсяги пропозиції, тобто попит  і пропозиція виступають як функції  ціни.

Отже,є три складові ринку: попит, пропозиція, ціна. Які тісно пов’язані між собою і взаємно впливають одна на одну, формуючи ринковий механізм саморегулювання.

Об’єктом дослідження  курсової роботи є теоретичні засади мікроекономіки.

Предметом дослідження є  механізм взаємодії попиту і пропозиції в системі ринкової економіки.

Метою курсової роботи є  дослідження механізму взаємодії  попиту і пропозиції в системі ринкової економіки, розглянути сучасне розуміння попиту  і  пропозиції, а також  визначити  фактори,  що  визначають  попит  і  пропозицію.

Мета роботи передбачає виконання  таких завдань:

• дослідити ринок як форму організації суспільного виробництва;
• охарактеризувати взаємозв’язок попиту і пропозиції та його роль в механізмі досягнення ринкової рівноваги;
• дослідити види та зміни ринкової рівноваги;
• здійснити аналіз конкретного ринку.

Під час написання курсової роботи були використанні такі методи дослідження як:

- розрахунок;

- дедукція та індукція (за допомогою цих методів були зроблені висновки);

- формально-логічний;

-системний.

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ І. Функціональний аспект формування ринкової рівноваги

Розділ ІІ. Цінова еластичність попиту і пропозиції

2.1 Цінова еластичність  попиту

2.2 Цінова еластичність  пропозиції

Розділ ІІІ. Аналіз взаємодії  попиту і пропозиції в умовах існування  на ринку декількох продавців  і покупців

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Функціональний аспект формування ринкової рівноваги

 

1.1.Поняття «ринкова рівновага» та основні постулати теорії рівноваги

 За визначенням П.  Самуельсона, рівновага - це такий стан економіки, при якому зберігається здатність її до саморегулювання: у випадку відхилення економічної системи від збалансованого стану в дію автоматично включаються сили, які намагаються відновити порушені структурні зв'язки.

 Автоматичним механізмом  самонастроювання економічних зв'язків  є механізм досконалої конкуренції,  що не зазнає дії монополії.  Отже, економічнарівновагаєконкурентно-ринковою.

 Формування її відбувається  за певних умов:

• по-перше, функціонування на ринку економічно самостійних суб'єктів;
• по-друге, можливість еластичного використання виробничих ресурсів і вільне ціноутворення;
• по-третє, відсутність монополії та адміністративного втручання держави в систему підприємницької діяльності;
• по-четветре, наявність розвинутої ринкової інфраструктури.

 За змістом система  економічної рівноваги багаторівнева.  В економічній теорії розмежовують  рівновагу обміну, виробництва, розподілу  та споживання. У сукупності вони  формують загальну систему економічної  рівноваги відтворювального процесу.

 Одночасно виділяються  умови статичної рівноваги і  умови рівноваги економіки, що  динамічно розвивається. При цьому  статичну рівновагу розглядають  не як самоціль, а лише як  попередню сходинку до визначення  принципів збалансованості економічних  процесів, що реально розвиваються. В теорії також виділяють поняття  повної та часткової, тимчасової  та постійної рівноваги.

 Автором теорії загальної  рівноваги є відомий швейцарський  економіст Леон Вальрас (1834 - 1910), професор Лозаннського університету, за походженням француз. Він був одним із засновників теорії граничної корисності. Однак особливо став відомим як автор теорії рівноваги. Своє відкриття він зробив на основі математичних висновків.

 Леон Вальрас довів, що в умовах ринкової економіки є можливість встановлення рівноваги на основі співвідношення пропозиції і попиту. Вільна конкуренція забезпечує встановлення ціни рівноваги.

 Рівноважна ціна —  це ціна на конкурентному ринку,  за якої величина попиту і  пропозиції однакові, немає ні  дефіциту, ні надлишку товарів  і послуг. Така ціна не містить  у собі тенденції до зростання  або до зниження обсягів виробництва.

 Постулатами теорії рівноваги Л. Вальраса є такі:

1. Зміни цін впливають  на попит і пропозицію і  навпаки; зміна попиту впливає  на пропозицію і навпаки. Отже, їхній взаємозв'язок впливає на  встановлення рівноваги.

2. Рівноважна ціна встановлюється  у результаті конкуренції, співвідношення  попиту і пропозиції, наявності ресурсів та інших чинників.

3. Загальна рівновага  здійснюється щодо всіх товарів.  Це пояснюється тим, що потреба  у цьому товарі залежить від  наявності інших товарів. Наприклад,  споживання м'яса залежить від наявності кави.

4. Рівновагу характеризує, як правило, мінова вартість. Мінова  цінність товарів — це рівень  економічної рівноваги. В умовах  конкуренції діють механізми,  які усувають диспропорції та  встановлюють таку мінову вартість, що грунтується на ціні рівноваги. В умовах монополії диспропорції зберігаються.

5. Рівновага досягається  на основі дії всіх учасників  ринку.

6. Рівновага здатна забезпечити  максимально високий рівень задоволення  потреб (безумовно, за наявності ресурсів).

7. Попит на кожний товар  залежить не тільки від його  ціни, а і від цін на всі  інші товари. Наприклад, зростання  цін на деякі продукти харчування  призвело в Україні до зменшення  попиту на періодичні видання.  Багато людей відмовляються від передплати на газети і журнали. Різко скоротилися їхні тиражі.

8. Сума попиту споживача  на всі закуплені ним товари  і покупки дорівнює за вартістю  сумі всіх проданих ним товарів  і послуг (у тому числі послуг праці).

9. Ринок безперервно здійснює  «пошук» так званих рівноважних цін.

10. Конкуренція — це  важливий чинник встановлення  рівноваги (через ціни). Існуючі  цінові сигнали регулюють ринок,  з допомогою їх досягається рівновага.

11. Для рівноваги потрібний  ринковий механізм, який діє значно  ефективніше, ніж у минулому  так звана планова система.

 

2.2. Ринкова рівновага. Основні види ринкової рівноваги

Ринкова рівновага – це така ситуація на ринку, при якій за певної ціни реалізації продукції величина попиту дорівнює величині пропозиції.

 

                     Рис.1.21. Ринкова рівновага попиту та пропозиції

Е – точка рівноваги  – точка перетину кривої D і кривої S, яка визначає рівноважну ціну (Ре) та рівноважний обсяг попиту та пропозиції (Qe) (рис. 1.21). В точці перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) обсяг пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту (Qd = Qs). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги (Pe), яка однаково задовольняє і покупців, і продавців.

Рівноважна ціна (Pe) -  ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.

Якщо ціна буде нижчою, ніж  Pe, надлишок попиту буде піднімати її вгору (конкуренція покупців) і створювати дефіцит товару (коли величина попиту більше за величину пропозиції); якщо ціна буде вищою, ніж рівноважна Pe, величина пропозиції перевищить величину попиту, створиться надлишок товару (конкуренція продавців), внаслідок чого ціна буде знижуватися до рівня рівноваги (див. рис. 1.22).

P – ціна; Q – обсяг попиту  та обсяг пропозиції; E – точка  рівноваги; Pe – рівноважна ціна; Qe – рівноважний обсяг попиту та пропозиції; P1, P2 – ціни, при яких встановлюється дефіцит та надлишок; Qd, Qs – обсяги попиту та пропозиції, при яких визначається дефіцит та надлишок; ∆QS – обсяг надлишку продукції; ∆QD – обсяг дефіциту продукції.

Рис. 1.22. Модель встановлення рівноважної ціни

Умови сталої рівноваги на ринку розглядалися такими відомими вченими-економістами, як А. Маршалл  і Л. Вальрас.

Загальновизнаний на сьогодні метод Л. Вальраса розглядає криві попиту та пропозиції як кінцеві точки горизонтальних прямих, які відповідають обсягам попиту чи пропозиції при даній ціні (тобто ціна розглядається як незалежна змінна, а кількість товару – як залежна).  А. Маршалл розглядав їх як кінцеві точки ряду вертикальних ліній, кожна з яких відповідає ціні, за якою дана кількість товару виробляється і споживається  (А. Маршалл розглядає кількість товару як незалежну змінну, а ціну – як залежну змінну) (рис. 1.23).

Рис. 1.23. Механізм формування рівноважної ціни: (а) – за Л. Вальрасом (модель Л.Вальраса); (б) – за А. Маршаллом (модель А. Маршалла)

Метод Л. Вальраса засновується на зміні динаміки ціни в напрямку досягнення стану рівноваги, тоді як підхід А. Маршалла базується на зміні динаміки обсягів товару; тобто Л. Вальрас розробив “модель коригування ринкових цін”, тоді як А. Маршалл – “модель коригування випуску”.

 

Закони ринкової рівноваги

1. Надлишок пропозиції  діє у бік зниження ціни

2. Дефіцит діє у бік  підвищення ціни

3. Загальний закон ринкової  рівноваги: фактор ціни на даний  товар в ситуації ринкової  рівноваги не призводить до  її порушення, тому що надлишок  пропозиції та дефіцит дорівнюють  нулю.

 

Основні види ринкової рівноваги

1. Стабільна рівновага  - такий рівноважний стан, відхилення  від якого призводить до повернення  до цього ж стану (див. рис. 5.13).

Види стабільної рівноваги

а) Абсолютна рівновага  має місце при встановлені  єдиної рівноважної ціни (рис. 1.24)

                         Р                                                        T = період часу

                        Р₁ 

              Р_е

              

                         P

                                                                         T

 

                       Рис. 1.24. Абсолютна рівновага

б) Відносна рівновага має  місце при невеликому відхиленні цін від рівноважної (рис. 1.25).

                        Р

                        Р₁

                        Р_е

                        Р₂

                                                        Т

 

                       Рис. 1.25. Відносна рівновага

в) Локальна рівновага встановлюється тільки в певних межах коливання  цін  (від Р1 до Р2) (рис. 1.26).

 

                              Р

                             Р₃

                            Р₁

                             Р_е

                Р₂                                              

                            Р₄                 

                                                                                   Т