Вибір української моделі ринкової економіки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Факультет заочно - дистанційного навчання післядипломної освіти та довузівської підготовки

                                        Кафедра економічної теорії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА 
з макроекономіки на тему: 
«Вибір української моделі ринкової економіки»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ.....................................................................................................................3

1 Загальна характеристика ринкової  економіки...............................................5

1.1 Сутність ринкової економіки  та принцип дії ринкового механізму.........5

1.2 Характерні риси ринкової  економіки та її моделі....................................11

2 Розвиток ринкової економіки  в Україні........................................................14

2.1 Особливості розвитку української  моделі: промисловість, аграрний комплекс, зовнішня торгівля.......................................................................................14

2.2 Особливості розвитку малого і середнього бізнесу..................................23

2.3 Роль держави в розвитку  економіки України............................................27

2.4 Умови формування ринкової  економіки в Україні...................................31

2.5 Планування подальшого розвитку  економіки. Стратегія-2015...............35

3. Визначення національної економічної моделі України: порівняльний аналіз можливих альтернатив……………………………………………………….41

Висновки.............................................................................................................52

Список використаних джерел...........................................................................55

 

Вступ

 

Рівень економічного розвитку країни залежить, насамперед, від політики, що проводиться державою в економічному секторі, що в свою чергу визначає національну модель економічного розвитку певної країни. Таким чином, ми можемо сказати, що від обраного державою економічного курсу залежить рівень життя населення.

Ринкова економіка-це найбільш прогресивна система розвитку національної економіки, так як вона дозволяє безперешкодно розвиватися як державному, так і приватному сектору, який в свою чергу забезпечує належний рівень життя населення, додаткові робочі місця, реалізацію інновацій, насичення ринку товарами та послугами, тобто визначає темпи економічного розвитку країни. Держава ж в ринковій економіці також відіграє важливу роль, так як втручання уряду в ринкові відносини викликано прагненням пом'якшити неефективність функціонування ринкової економіки. Тобто без контролю з боку держави ринок буде діяти стихійно і не зможе в повній мірі задовольняти потреби суспільства.

В рамках ринкової економіки виділяються моделі розвитку економік, які притаманні певним країнам і мають відмінні риси та національні особливості. У зв'язку з цим моделі ринкової економіки та проблеми їх формування і становлення у різних країнах заслуговують пильної уваги.

Інформація про моделі ринкової економіки представлена широким асортиментом економічної літератури вищих навчальних закладів, що дають базове розуміння елементів економіки. Показники, найбільш широко характеризують рівень економічного розвитку України, представлені на сайтах Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та на сайті державного комітету статистики України. Також найбільш повну інформацію про економічний розвиток України можна отримати з газет і спеціалізованих економічних журналів.

Метою даної роботи є вивчення основних особливостей економічного розвитку України, виявлення проблем переходу України до ринкової економіки та визначення національних рис української моделі ринкової економіки.

Основними завданнями даної роботи є:

1) Вивчення основних характеристик  ринкової економіки і принципів  дії ринкового механізму;

2) Дослідження основних показників економічного розвитку України;

3) Визначення умов для формування  ринкової економіки в Україні;

4) Виявлення національних рис  української моделі ринкової  економіки.

Для надання інформації щодо основних показників економічного розвитку України використовуються сайти Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України та сайт державного комітету статистики економіки, а також матеріальні із економічного журналу «Місячний макроекономічний огляд» та інших джерел.

 

1 Загальна характеристика ринкової економіки

 

1.1 Сутність ринкової  економіки та принцип дії ринкового  механізму

Під ринковою економікою розуміють таку економіку, в якій економічні рішення приймаються в основному децентралізованим шляхом. У системі ринкової економіки розподіл ресурсів і формування пропорцій, які задовольняють суспільні потреби, здійснюється за допомогою ринкових механізмів. Вони вловлюють рух попиту і пропозиції через систему цін і прибутків.

Поняття "ринок" має подвійне значення. По-перше, у власному розумінні ринок (market) означає збут, який здійснюється в сфері обміну, обігу. По-друге, ринок - це система економічних відносин між людьми, що охоплюють процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання. Він виступає в якості складного механізму функціонування економіки, заснованого на використанні різноманітних форм власності, товарно-грошових зв'язків та фінансово-кредитної системи. [30, с. 7-8]

В економічній літературі виділяється кілька виконуваних ринком функцій, які відображають його роль у досягненні конкретних економічних цілей суспільства.

- Регулююча функція - найбільш важлива. У ринковому регулюванні велике  значення має співвідношення  попиту і пропозиції, що впливає  на ціни. Реалізація цієї функції  дозволяє знаходити відповіді  на питання що, як і для кого виробляти. Зростає ціна - це сигнал до розширення виробництва, падає - до скорочення. Ринок підказує виробникам, що їм робити, від виробництва яких товарів і послуг відмовитися або зменшити обсяг їх випуску. Не менш цінну інформацію дає ринок і споживачам. На її основі вони постійно роблять вибір, яким саме способом їм найкраще задовольняти свої численні потреби. В результаті капітали з менш вигідних галузей з зниженими цінами переливаються в більш прибуткові галузі за підвищеними цінами. Через механізм закону вартості, попиту і пропозиції ринок сприяє встановленню основних мікро - та макропропорций в економіці, забезпечує динамічну пропорційність у товарообігу між різними регіонами і національними господарствами.

- Ціноутворююча функція: реалізується  при зіткненні попиту і пропозиції, а також завдяки дії сил конкуренції. В результаті вільної гри ринкових сил складаються ціни на товари і послуги, встановлюється зв'язок між вартістю і ціною, чуйно реагує на зміни у виробництві, у потребах, у кон'юнктурі.

- Стимулююча функція. За допомогою цін ринок стимулює освоєння досягнень науково-технічного прогресу, зниження витрат, підвищення якості, розширення асортименту товарів і послуг. Так як кожен суб'єкт ринкових відносин безпосередньо на собі відчуває результати прийнятих рішень, він зацікавлений у найбільш раціональному використанні наявних у нього ресурсів.

- Розподільна функція. Одержувані  суб'єктами ринку доходи являють  собою в основному виплати  за фактори виробництва, якими  вони володіють. Величина доходу залежить від кількості і якості фактора виробництва та ціни, яка встановлюється на ринку на цей фактор.

- Інформаційна функція. Ринок являє собою багате джерело інформації, знань, відомостей, необхідних господарюючим суб'єктам. Він дає, зокрема, об'єктивну інформацію про суспільно необхідну кількість, асортимент і якість тих товарів і послуг, які поставляються на ринок. Наявність інформації дозволяє кожній фірмі постійно звіряти власне виробництво з мінливими умовами ринку.

- Посередницька функція. Економічно відособлені виробники в умовах глибокого суспільного поділу праці повинні знайти один одного та обмінятися результатами своєї діяльності. У нормальній ринковій економіці з достатньо розвинутою конкуренцією споживач має можливість вибору оптимального постачальника продукції. Водночас продавцю надається можливість вибирати найбільш підходящого покупця.

- Сануючих функція. Ринок очищає суспільне виробництво від економічно слабких, нежиттєздатних господарських одиниць, і разом з тим заохочує розвиток найбільш ефективних, енергійних, перспективних структур. Підприємства, які не враховують запити споживачів, терплять збитки і стають банкрутами, а суспільно корисні і ефективно працюючі підприємства успішно розвиваються.

В економічній літературі іноді виділяються і деякі інші функції ринку: активізація економічних інтересів, підвищення сприйнятливості економіки до науково-технічного прогресу, зведення продуктивних сил в єдину систему, стимулювання ефективності економічної діяльності, зведення потреб з виробництвом, створення умов для ефективності кооперації праці. [30, с. 12-17]

Реалізація зазначених функцій дозволяє говорити про важливу роль ринку в сучасній економіці. Зрештою, як можна укласти з зазначених вище функцій, роль ринку зводиться, насамперед, до знаходження оптимального вирішення проблем, що, як і для кого виробляти; забезпечення рівноваги попиту і пропозиції та збалансованого розвитку економіки; диференціації товаровиробників з точки зору ефективності їх діяльності.

Принципи функціонування ринку:

1)Свобода вибору видів і форм діяльності.

Природна економічна свобода обмежена суспільно встановлюються межами, що не дозволяють їй вилитися в анархію, перетворитися в засіб неприборканого економічного свавілля.

Головний принцип ринкової економіки декларує право будь-якого господарюючого суб'єкта, будь то людина, сім'я, група, колектив підприємства, вибирати бажаний, доцільний, вигідний, переважний вид економічної діяльності і здійснювати цю діяльність в будь-допустимої законом формі.

Закон же покликаний обмежувати і забороняти лише ті види економічної і господарської діяльності, які представляють реальну небезпеку життю і свободі людей, суспільній стабільності, суперечать нормам моралі. Все інше повинне бути дозволене як в формі індивідуальній трудовій, так і в її колективних і державних формах діяльності.

2)Загальність ринку.

Даний принцип характеризує неминучість проникнення ринкових відносин у всі сфери суспільного виробництва. Так що економіку можна вважати ринкової тільки в тому випадку, коли товарно-грошові відносини стають переважними, проникають у всі сфери та сектори економіки. У цьому й полягає суть принципу загальності.

3)Рівноправність ринкових суб'єктів  з різними формами власності.

Мова йде про те, щоб не створювати «особливих» умов спеціального режиму сприяння за ознакою форми власності, ставлячи у вигідне положення одну з них і в невигідне-іншу. Друга, не менш важлива сторона цього принципу укладена в наданні всім формам власності права на існування, права бути представленими в економіці. Тут мається на увазі усунення геноциду по відношенню до приватної, сімейної, групової власності на засоби виробництва.

4)Саморегулювання діяльності.

Властиві ринковій економіці процеси саморегулювання, що доповнюють і замінюють державне управління, поширюються на створення підприємств. Надання особам, колективам прав утворення нових підприємств як спочатку, так і на основі підрозділів діючих підприємств являє акцію демократизації управління економікою і ще один напрям реалізації принципу економічної свободи.

З амосоздание і самозачинення підприємств сприяє підвищенню структурної динамічності виробництва, оновлення, але одночасно може породжувати серйозні соціальні напруги.

Свобода припинення діяльності підприємств в більшості випадків виявляється вимушеним. Але, з одного боку, закриття підприємств боляче б'є по колективу, а з іншого - очищає економіку від неефективних ланок.

5)Принцип договірних відносин.

Ринкову економіку часто визначають як економіку розвинених товарно-грошових відносин. З тим же підставою її можна назвати економікою договірних відносин. Переваги договорів між економічними суб'єктами як інструменту управління господарськими зв'язками, в тому, що він підвищує економічну самостійність підприємств, сприяє переходу від примусовості до добровільності відносин, підвищує надійність функціонування економіки. Принцип договорности досить універсальний. Він діє у взаємних поставках і в закупівлях і в зобов'язаннях, як форма регулювання трудових відносин можуть виступати і трудові контракти між наймачами і працівниками.

6)Свобода ціноутворення.

На практиці одночасно можуть бути державні, договірні і ринкові ціни. Така система цін досить універсальний і застосовується у будь-якій економіці. Вся справа в тому, які ціни займають чільне положення.

У ринковій економіці провідне місце займають вільні ринкові ціни. За ними слідують договірні, і найменший питому вагу становлять державні ціни.

Фактично ринкові ціни складаються не тільки в результаті вільного торгу між покупцями і продавцями, а під впливом ринкової кон'юнктури в цілому, здійснення певної цінової політики виробників і торговців. Так що ціна є продукт ринкових відносин у широкому розумінні слова, що охоплює всю національну, а іноді і світову економіку. Принцип ринкового ціноутворення означає одночасно мінімізацію державного втручання в процес формування цін.

7)Самофінансування.

Будь-яка господарська одиниця, знаходячи економічну самостійність, розплачується за неї необхідністю покривати всі фінансові витрати на своє існування та розвиток із власної кишені. Тому господарська одиниця, самостійний економічний суб'єкт, що представляє юридичну особу та має власний рахунок в банку, зобов'язаний здійснювати фінансів самозабезпечення, т. є самофінансування.