Теорія оподаткування та податкова система України

- експортованих товарів та супутніх експорту послуг;

- поставок для заправки або постачання морських (океанських) суден, що використовуються для діяльності, здійснюваної за межами територіальних вод України;

- поставок для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату;

- поставок для заправки або постачання космічних кораблів;

- поставок товарів і послуг магазинами роздрібної торгівлі, що перебувають в митній зоні (безмитними);

- послуг з перевезення пасажирів чи вантажів з митної території України за кордон.

Розрахунок бази оподаткування = собівартість + прибуток + податки  і збори.

База оподаткування при  ввезенні придбаних іноземних товарів = митна вартість + транспортні витрати + страхування + інші витрати.

Податкове зобов'язання платника податку — загальний ПДВ, що нарахована платником податків і включена до робіт, послуг, які надаються у  звітному періоді. Податковий кредит —  сума податку на додану вартість, що сплачена платником податку у  звітному періоді, у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких належить до валових  витрат виробництва і основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Термін сплати ПДВ — 12 або 40 днів. Невід'ємно з податковим кредитом пов'язане поняття відшкодування ПДВ. Бюджетне відшкодування ПДВ — сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку. Єдиною підставою для формування податкового кредиту, є наявність у платника податку — покупця товарів, робіт або послуг належно оформленої податкової накладної.

Акцизний податок. Акцизний збір-це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції). Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, та його ставки затверджуються Верховною Радою України. Платниками акцизного збору є суб’єкти підприємницької діяльності-виробники або замовники товарів, а також ті, що імпортують підакцизні товари; громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України.

Збір за першу  реєстрацію транспортного. Відповідно до положень Кодексу, цей загальнодержавний збір справляється за першу реєстрацію в Україні транспортних засобів. Перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше. Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що відповідно до статті 232 Кодексу є обєктами оподаткування. З моменту набрання чинності Кодексом (тобто з 01.01.2011 р.) перелік обєктів оподаткування збором дещо зміниться, порівняно з нинідіючим, встановленим ЗУ "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (N 75/97-ВР від 18.02.97 р.). Так, окрім існуючих нині, до переліку потрапили:

- трактори на гусеничному  ходу (код УКТ ЗЕД 8701 30) і мотоцикли  незалежно від обєму циліндру  двигуна (код УКТ ЗЕД 8711 10);

- судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;

- літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі  цивільних повітряних суден України  або у Реєстрі державних повітряних  суден України (крім літаків  і вертольотів Збройних Сил  України, головного органу у  системі центральних органів  виконавчої влади з питань  забезпечення реалізації державної  політики у сфері цивільного  захисту населення, а також  органів управління та сил  цивільного захисту, що виконують  завдання цивільного захисту). Збір сплачується перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати. Фізичні особи, які є власниками транспортних засобів, що відповідно до законодавства підлягають технічному огляду один раз на два роки, при проходженні у 2011 році такого технічного огляду або знятті транспортних засобів з обліку зобовязані предявляти органам, що здійснюють зняття з обліку або технічний огляд, квитанції або платіжні доручення про сплату за 2010 рік податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ставками, які діяли до 1 січня 2011 року, а фізичні особи, які були звільнені у 2010 році від його сплати, - документ, що дає право на користування такими пільгами.

Державне мито. Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Податок на землю. Використання землі в Україні є платним. Плата за землю утримується у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від якості та місцеположення земельної ділянки, виходячи з кадастрової оцінки земель.

Податок на промисел. Платниками податку на промисел є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, якщо вони не зареєстровані як суб’єкти підприємництва і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж виробленої, переробленої та купленої продукції, речей, товарів.

Плата за спеціальне використання надр при видобуванні  корисних копалин. Платниками є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм вартості, включаючи підприємства, які здійснюють видобуток корисних копалин. Плата введена з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища.

Плата за спеціальне використання лісових ресурсів. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцезнаходженням виконують переважно екологічні, естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку і охороні. Усі ліси України є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України. Верховна Рада України делегує свої повноваження щодо розпорядження лісами відповідним Радам народних депутатів. Ради народних депутатів у межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування. З метою раціонального і бережливого користування лісовими ресурсами Лісовим кодексом України введена плата за спеціальне використання лісових ресурсів. До лісових ресурсів належать: деревина технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва.

Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів. Плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів вносять усі суб’єкти підприємницької діяльності-водокористувачі незалежно від форм власності, в тому числі підприємства гідроенергетики та водного транспорту.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно до підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 Кодексу платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Відповідно до підпункту 265.2.1 пункту 265.2 статті 265 Кодексу об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості. Не є об'єктом оподаткування:

а) об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності  держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;

ґ) об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім'ям та прийомним сім'ям, у яких виховується  троє та більше дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю;

д) гуртожитки.

Відповідно до підпункту 265.3.1 пункту 265.3 статті 265 Кодексу базою  оподаткування є житлова площа  об'єкта житлової нерухомості. База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з житлової площі об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.  У разі наявності у платника податку кількох об'єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об'єктів. База оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири - на 120 кв. метрів;

б) для житлового будинку - на 250 кв. метрів.

Таке зменшення надається  один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, у якій фізична  особа - платник податку зареєстрована  в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності (підпункт 265.4.1 пункту 265.4 статті 265 Кодексу). Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об'єкта житлової нерухомості:

- для квартир, житлова  площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує  500 кв. метрів, ставки податку не  можуть перевищувати 1 відсоток розміру  мінімальної заробітної плати,  встановленої законом на 1 січня  звітного (податкового) року;

- для квартир, житлова  площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова  площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка  розміру мінімальної заробітної  плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості.  Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку  станом на 1 січня звітного року і  до 1 лютого цього ж року подають  органу державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта оподаткування  декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.  Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт. У разі набуття права власності на об'єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об'єкт. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності (підпункт 265.8.1 пункту 265.8 статті 265 Кодексу). Відповідно до підпункту 265.10.1 пункту 265.10 статті 265 Кодексу податок за звітний рік сплачується: