Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються  під впливом кількох, чинників. Істотне  значення при цьому має податкова  політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

     Другий  етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.

     Отже, чистий прибуток - це частина прибутку, що залишався в підприємства після сплати податків та можливих штрафів (унаслідок застосування фінансових санкцій).

     Використання  чистого прибутку підприємство могло  здійснювати через попереднє  формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо  на фінансування витрат. Можливий також був розподіл чистого прибутку частково через попереднє формування цільових фондів, а частково шляхом безпосереднього фінансування витрат.

     За  рахунок чистого прибутку підприємство формувало ряд цільових фондів, кошти  яких спрямовували на фінансування певних витрат, задоволення відповідних потреб. Використання чистого прибутку на виплату дивідендів здійснювалося безпосередньо.

     Принципове  значення в розподілі чистого  прибутку мало досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворювалися, а їхню величину можна було встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних витрат чи заходів. За адміністративної системи управління економікою здійснювалось державне регулювання співвідношення фондів нагромадження і споживання.

     Визначення  чистого прибутку підприємства здійснюється виключенням із загальної суми прибутку тільки податку на прибуток. Отримання  і сплата штрафів тепер враховуються при визначенні прибутку від іншої операційної діяльності, тобто в процесі формування прибутку. Отже, сплата штрафів підприємством безпосередньо не впливає на обсяг його чистого прибутку, як це мало місце раніше.

     Оскільки  підприємство не планує інших видів діяльності (позареалізаційної), то балансовий прибуток за величиною дорівнює прибутку від реалізації:

     

     Визначимо величину чистого прибутку:

     

між іншим:

 - чистий прибуток;

 - виручка від собівартості;

 - собівартість.

     Обсяг реалізації беремо з таблиці 6.1. - рядок «Разом» (комерційна собівартість).

     

     Використання  чистого прибутку покажемо на схемі 1.

     Схема 1. Використання чистого  прибутку підприємства

     Висновок: Чистий прибуток планується за вирахуванням з балансового прибутку 30 %. Різниця між чистим доходом і чистим прибутком полягає в тому, що перший відображає всю величину додаткового продукту, а другий - тільки ту його частину, яку одержуємо від реалізації товарної продукції. Загальна сума чистого прибутку розподіляється між певними фондами, такими як: фонд розвитку виробництва, науки і техніки, який складає 40% чистого прибутку (1222727,57 грн.), фонд соціального розвитку охоплює 10 % чистого прибутку (305681,89 грн.), фонд матеріального заохочення становить 42 % від чистого прибутку (1283863,95 грн.), резервний фонд - 5 % від чистого прибутку (152840,95 грн.), резерв для погашення боргів - 2% від чистого прибутку (61136,38 грн.), фонд страхування - 1 % від чистого прибутку (30568,19 грн.).

 

     

Розділ 9. Первинний аналіз основних економічних  показників діяльності підприємства

     Склад і структуру активів підприємства представимо у таблиці 9.1.

     Таблиця 9.1.

     Склад і структура активів  підприємства

 

     Склад і структуру активів підприємства представимо також графічно:

 
 
     Склад і структуру персоналу підприємства відобразимо в таблиці 9.2.

     Таблиця 9.2.

     Склад і структура персоналу підприємства 

     Основні річні показники ефективності виробничо-комерційної  діяльності підприємства зобразимо  у таблиці 9.3.

 

     Таблиця 9.3.

     Основні річні показники  ефективності виробничо-комерційної  діяльності підприємства

 

     Висновок: В інтересах підприємства варто не стільки нарощувати обсяг основних виробничих фондів, скільки підвищувати ефективність їх використання, яка характеризується насамперед, показниками фондовіддачі, представленими у таблиці 9.3. Це фондовіддача по продукту і по прибутку, яка становить 1,9 та 1,11 грн. відповідно. Узагальнення результатів виробничо-господарської діяльності підприємства, здійснюється на основі показників рентабельності (ефективності). Рівень рентабельності продукції на нашому підприємстві становить 17,5% і характеризує рівень ефективності спожитих основних і оборотних фондів та праці. Рівень рентабельності виробничих фондів становить 16,7 % і визначає ефективність витрат, що акумулюються у виробничих фондах, тобто ефективність окремих витрат виробництва.

     Отже, на кожну гривню витрат припадає 0,18 грн. прибутку;

     На одну гривню виробничих фондів припадає 0,17 грн. прибутку.

     Основними факторами зростання рентабельності виробництва є зниження собівартості та підвищення якості продукції, зниження витрат матеріальних та трудових ресурсів, повніше використання устаткування, підвищення продуктивності праці.

 

      Висновок

      Провівши  розрахунки в курсовій роботі були обґрунтовані основні виробничо-економічні показники.

     Розрахунки  показали, що підприємству необхідні  основні виробничі фонди на загальну суму 9835010грн, в тому числі активна частина складає 93%, а пасивна 7%.

     Загальна  сума оборотного капіталу складає 744843 грн.

     Виробничі запаси – 77%; МШП – 16%; гроші в касі і на розрахунковому рахунку – 7 %.

     Якщо  поділити кількість працівників  на кількість управлінців, то виходить, що на одного управлінця приходиться 4 робітника.

     Загальна  собівартість становить 10287802,85грн. і  формується з таких витрат:

• на сировину і матеріали – 5677397 грн.;
• на паливо і електроенергію – 240960 грн.;
• на утримання робітників відрядників – 151679,75 грн.;
• на утримання і експлуатацію машин і обладнання – 3115555,37грн.;
• на цехові витрати – 99622,6 грн.;
• на загально заводські витрати – 955392,93грн.;
• на позавиборчі витрати – 47195,2 грн.

     Таким чином розрахунок основних статей калькуляції собівартості є обов’язковим елементом планування та організації економічної діяльності підприємства і являється базою для розрахунку цін на продукцію, що лежить в основі наступного розділу курсової роботи.

     Цехова  собівартість складає 6836 грн./шт., виробнича собівартість – 7418 грн./шт.., повна собівартість – 7447 грн./шт.., прибуток – 1862 грн./шт. Податок на додану вартість складає 1862 грн., а загальна сума 11170 грн.

     Чистий  прибуток планується за вирахуванням з балансового прибутку 30 %. Різниця  між чистим доходом і чистим прибутком полягає в тому, що перший відображає всю величину додаткового продукту, а другий - тільки ту його частину, яку одержуємо від реалізації товарної продукції. Загальна сума чистого прибутку розподіляється між певними фондами, такими як: фонд розвитку виробництва, науки і техніки, який складає 40% чистого прибутку (1222727,57 грн.), фонд соціального розвитку охоплює 10 % чистого прибутку (305681,89 грн.), фонд матеріального заохочення становить 42 % від чистого прибутку (1283863,95 грн.), резервний фонд - 5 % від чистого прибутку (152840,95 грн.), резерв для погашення боргів - 2% від чистого прибутку (61136,38 грн.), фонд страхування - 1 % від чистого прибутку (30568,19 грн.).

     Узагальнення  результатів виробничо-господарської  діяльності підприємства, здійснюється на основі показників рентабельності (ефективності). Рівень рентабельності продукції на нашому підприємстві становить 17,5% і характеризує рівень ефективності спожитих основних і оборотних фондів та праці. Рівень рентабельності виробничих фондів становить 16,7 % і визначає ефективність витрат, що акумулюються у виробничих фондах, тобто ефективність окремих витрат виробництва.

     Отже, на кожну гривню витрат припадає 0,18 грн. прибутку;

     На  одну гривню виробничих фондів припадає 0,17 грн. прибутку.

     Основними факторами зростання рентабельності виробництва є зниження собівартості та підвищення якості продукції, зниження витрат матеріальних та трудових ресурсів, повніше використання устаткування, підвищення продуктивності праці.