Інвестиційна підтримка інноваційної діяльності підприємств

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа на тих же принципах, але сприяє активізації інноваційної діяльності не тільки в малому інноваційному бізнесі, а надає підтримку інноваційним проектам у будь-якій сфері науково-технічної й виробничої діяльності.

Основними завданнями даного фонду є:

• сприяння державній структурній, науково-технічній і промисловій політиці на основі підтримки інноваційних проектів в пріоритетних напрямах НІН;
• відбір і реалізація інноваційних проектів, спрямованих на структурну перебудову економіки України;
• підтримка інноваційної діяльності, підготовки й освоєння виробництва принципово нових видів продукції і технологій через фінансування будівництва, реконструкції та технічного переозброєння об'єктів, створення унікальних науково-дослідних і випробувальних установок;
• сприяння будівництву та реконструкції наукомістких виробництв.

Кошти, призначені для цього фонду, виділяють окремою сумою (рядком) у Державному бюджеті України.

Позабюджетні фонди фінансування НДДКР і підтримки інновацій створюють з метою забезпечення фінансування загальногалузевих, міжгалузевих і регіональних науково-технічних програм, а також заходів з освоєння нових видів промислової продукції. Такі фонди можуть створюватися в міністерствах, у великих містах і регіонах, а також у рамках концернів, холдингів, ПФГ. Джерелами недержавної системи фінансування інноваційних проектів виступають:

• кошти, які мобілізують через емісію цінних паперів;
• власні кошти підприємств;
• кредити комерційних банків;
• спеціалізовані та благодійні фонди;
• кошти інвестиційних фондів і компаній, інших підприємств і організацій, зацікавлених у якнайшвидшому випуску нової продукції.

Впровадження конструктивних і технологічних нововведень може здійснюватися за рахунок власних коштів фонду розвитку виробництва і фонду амортизаційних відрахувань. Статутом підприємства передбачається відрахування до фонду розвитку виробництва частини прибутку до сплати податків, що залишається в розпорядженні підприємства після інших обов'язкових платежів і формування резервного фонду. Кошти фонду розвитку можуть використовуватися на відновлення і розширення виробництва, здійснення науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних проектів, а також програм освоєння коштів, що сприяють зміцненню матеріально-технічної бази підприємства. Якщо власних коштів підприємства не вистачає, можна вдатися до додаткової емісії цінних паперів.

Привабливість акціонерної форми фінансування полягає у тому, що основний обсяг необхідних ресурсів поступає на початку організації інвестиційних і інноваційних проектів. Дана форма залучення капіталу дозволяє перенести на пізніші терміни виплати заборгованості, коли зростає здатність генерувати доходи.

У світовій практиці для фінансування інвестицій в основний капітал широко застосовуються позикові засоби, особливо банківські кредити. У розвинених країнах частка банківських кредитів як джерела фінансування капіталовкладень становить 20-40 %; у науково-технічній сфері кредитні ресурси - близько 7 % загального обсягу фінансування НДДР, тоді як кошти позабюджетних фондів та інші залучені засоби - понад 20 %. Частка інвестицій, що направляються комерційними банками на виробничі інновації, не перевищує 2 %. Причина полягає і в банківській кризі, і у високій вартості кредитів, і у відсутності зацікавленості банків.

Організація довгострокового кредитування, як правило, ґрунтується на таких основних принципах: забезпеченість, терміновість, платність, цільовий характер використання запозичених коштів. Всі питання, що виникають із приводу кредитування, вирішуються безпосередньо між банком і підприємством-позичальником. У ході вирішення питання про видачу довгострокового інноваційного кредиту банк аналізує перспективи економічного зростання підприємства, яке кредитується, можливості реалізації продукції та очікуване зростання доходу. Таку інформацію містять бізнес-плани, які готуються по кожному інноваційному проекту

Труднощі залучення зовнішніх джерел фінансування змушують підприємства орієнтуватися на прибуток від основної і непрофільної діяльності. Крім прибутку найважливішим джерелом власних засобів підприємств є амортизаційні відрахування.

 

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА  ФІНАНСОВО – ГОСПОДАРСКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛIЧНОГО АКЦIОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «СВІТЛО  ШАХТАРЯ»»

 

ПАТ "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" - Флагман вітчизняного вугільного конвеєробудування.

 Заснований 1891 року.

Спеціалізується на виготовленні: скребкових вибійних конвеєрів, перевантажувачів, дільничних шахтних дробарок, запобіжних гідравлічних муфт, вибухобезпечних головних акумуляторних світильників і сигналізаторів метану, фари для шахтних електровозів і комбайнів, запасних частин до різноманітного гірничошахтного обладнання. Основний постачальник скребкових конвеєрів для вугільної, сланцевої та калійної промисловості. Конвеєрами СП-202м, СП-87м, СП-202В1м та СП-301м різних виконань комплектуються механізовані комплекси КМ-87, КМ-88, КМТ, КМК-98, КМ-103, КМ-130. Для лав тонких пластів випускається конвеєр СК-38м; для калійної промисловості — конвеєри СПК-301 (для лав) та СПШ-1 (для штреків). Виготовляються також головні світильники, зокрема, СГГ5 та СГД5-1, фари для комбайнів і електровозів. Запчастини гірничошахтного обладнання, ремонт редукторів скребкових конвеєрів.

Вироби, які випускаються підприємством, експлуатуються в найрізноманітніших виробничих і кліматичних умовах: у вугільній, сланцевій, калійній та інших галузях промисловості, охоплюючи весь діапазон гірничотехнічних умов шахт і рудників, які добувають корисні копалини з застосуванням механізованих комплексів з гідравлічними механізованими кріпленнями і добувними комбайнами, що випускаються в Україні та інших країнах СНД і дальнього зарубіжжя.

Виробництво продукції згідно вимогам ДСТУ 18О 9001 сертифіковано і на вищезгадані вироби завод має сертифікати національних організацій по сертифікації України, Росії і Польщі.

В 2006 році завод "Світло шахтаря" відсвяткував свій 115 - річний.

Для оцінки ефективності використання активів, доходів, витрат та результатів діяльності підприємства за звітний період, виявлення факторів, які позитивно або негативно вплинули на кінцеві фінансові результати проаналізуємо фінансово-господарську діяльність підприємства. При цьому оцінимо фінансовий стан, ліквідність (платоспроможність) та ділову активність підприємства, використовуючи фінансову звітність підприємства (додаток А, Б).

До фінансових показників діяльності підприємства належать платоспроможність, кредитоспроможність і ліквідність.

Ліквідність підприємства - це його спроможність швидко погашати свою заборгованість. Ліквідність підприємства характеризується такими показниками як:

—  коефіцієнт абсолютної ліквідності;

—  коефіцієнт поточної ліквідності,

—  коефіцієнт швидкої ліквідності та чистий обіговий капітал.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності — показує яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Орієнтовне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинен бути не менше за  0,20  - 0,25.

Коефіцієнта  абсолютної ліквідності розраховується за формулою:

 

k лікв.абс. = ,                                           (2.1)

 

де k лікв.абс. – коефіцієнт  абсолютної ліквідності;

ГК — грошові кошти та їх еквіваленти в національній та іноземній    валюті;

ПФІ - поточні фінансові інвестиції.

ПЗ — поточні зобов’язання.

Згідно балансу:

k лікв.абс. = ф.1 (р.220+230+240) / ф.1р.620

Розрахуємо коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок та кінець звітного року:

k лікв.абс.поч. – (4372+58966+1975) / 28063 = 2,3274

k лікв.абс.кін. – (31274+11608+2327) / 40754 = 1,1093

Коефіцієнт покриття (коефіцієнт загальної ліквідності) – дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань.

Коефіцієнт покриття розраховується за формулою:

 

k пок. = ,                                        (2.2)

 

де k пок. — коефіцієнт поточної ліквідності;

ОА — оборотні активи, тис. грн.;

ВМП — витрати майбутніх періодів, тис. грн.;

ПЗ — поточні зобов’язання, тис. грн.

Згідно балансу:

k пок. = ф.1(р.260+270) / ф.1(р.620+р.630)

Розрахуємо коефіцієнт покриття на початок та кінець звітного року:

k пок.поч. = (336455+56) / 28063 = 11,9913

k пок.кін. = (363422+64) / 40754 = 8,919

Коефіцієнт швидкої ліквідності - враховує якість оборотних активів, при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи. Орієнтовне нижнє значення цього коефіцієнта рівне 1.

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується за формулою:

 

k лік.шв. = ,                                                        (2.3)

 

де k лік.шв. — коефіцієнт швидкої ліквідності;

ОА — оборотні активи, тис. грн;

ВМП — витрати майбутніх періодів, тис. грн.;

З - запаси, тис. грн.;

ПЗ — поточні зобов’язання, тис., грн.

Згідно балансу:

k лік.шв.= ф.1(р.260-100-110-120-130-140) / ф.1р.620

Розрахуємо коефіцієнт швидкої ліквідності на початок та кінець звітного року:

k лік.шв.поч.= (336455-44974-49564-14909) / 28063 = 8,0892

k лік.шв.кін.= (363422-66103-58799-4625) / 40754 = 5,7392

Чистий обіговий капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення обігових коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має фінансові ресурси для розширення своєї діяльності в майбутньому. Оптимальна сума чистого обігового капіталу залежить від особливостей діяльності підприємства.

Чистий обіговий капітал розраховується за формулою:

 

Кч = ОА-ПЗ,                                                   (2.4)

 

де Кч — чистий обіговий капітал, тис. грн.;

ОА — оборотні активи, тис. грн;

ПЗ — поточні зобов’язання, тис. грн.

Згідно балансу:

Кч = ф.1.р.260-ф.1.р.620

Розрахуємо чистий обіговий капітал на початок та кінець звітного року:

Кчпоч. =  336455-28063 = 308392 тис. грн.

Кчкін. =  363422-40754 = 322668 тис. грн.

Зведемо результати розрахунків до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Показники ліквідності ПАТ «Світло шахтаря» за 2011 р.

№	Показники	Умовні позначення	Значення		Зміни
			На початок періоду	На кінець періоду
1	2	3	4	5	6
1	Коефіцієнт  абсолютної ліквідності	kлікв.абс.	2,3274	1,1093	-1,2181
2	Коефіцієнт загальної ліквідності(покриття)	kпок.	11,9913	8,919	-3,0723
3	Коефіцієнт швидкої ліквідності	kлік.шв.	8,089	5,7392	-2,3498
4	Чистий обіговий капітал, тис, грн.	Кч	308392	322668	14276

 

З таблиці видно, що на кінець 2011 р. порівняно з початком року коефіцієнти ліквідності знизились, тобто можливості підприємства щодо погашення зобов'язань починають зменшуватися.

Зокрема, коефіцієнт абсолютної ліквідності зменшився, але на дату складання балансу підприємство фактично в змозі погасити грошовими коштами 100 % своїх боргів.

Коефіцієнт поточної ліквідності зменшився на 3,0723 і склав 8,919. Це значення коефіцієнта значно перевищує 1, тобто можна зробити висновок про те, що підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які сформувалися завдяки власним джерелам. З позиції кредиторів підприємства такій варіант формування оборотних коштів є найбільш прийнятним. Одночасно, з погляду менеджера, значне нагромадження запасів на підприємстві, відволікання коштів у дебіторську заборгованість може бути пов’язане з неефективним управлінням активами. У той же час підприємство, можливо, не повністю використовує свої можливості з одержання кредитів.

Коефіцієнт швидкої ліквідності на 31.12.2011р. складає 5,7392. Цей показник показує, що підприємство має достатньо платіжні можливості щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

Величина чистого оборотного капіталу на кінець року збільшилась на 322668 тис. грн. і складає 40754 тис. грн., що свідчить про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання та розширювати свою діяльність.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, міру фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності та здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта платоспроможності (автономії), коефіцієнта фінансування, коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами та коефіцієнта маневреності власного капіталу.