Інвестиційна підтримка інноваційної діяльності підприємств

 

 

 

 

на тему: Інвестиційна підтримка інноваційної діяльності підприємств.                                                                          

                          (напрям діяльності підприємства)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………  6

РОЗДІЛ 1. ІНВЕСТИЦІЙНА  ПІДТРИМКА  ІННОВАЦІЙНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВ..………………………………………………………………....8

1.1. Сутність інноваційної діяльності.…………………………….......................8

1.2. Забезпечення  реалізації інвестиційно – інноваційної політики на підприємстві……………………………………………………………………...15

1.3. Джерела фінансування інноваційної діяльності…………………………..24

РОЗДІЛ 2.   ХАРАКТЕРИСТИКА  ФІНАНСОВО – ГОСПОДАРСКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛIЧНОГО АКЦIОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД  «СВІТЛО ШАХТАРЯ»»…………………………………………………………………….31

РОЗДІЛ 3.  ОЦІНКА  ІНВЕСТИЦІЙНОЇ  ПРИВАБЛИВОСТІ  ІННОВАЦІЙНОГО  ПРОЕКТУ  З  МОДЕРНІЗАЦІЇЇ  ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ЛІНІЇ………………………………………………………………………………49 

3.1. Передумови модернізації технологічної лінії……………………………..48

3.2. Оцінка інноваційного  проекту з модернізації технологічної лінії………50

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...60

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ……………………………………...62

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..64

 

 

 

 

ВСТУП

 

Життєздатність економіки будь-якої країни визначається масштабами та якістю накопичення іновацій, а саме: нових ідей, технологій, продуктів, управлінських систем, які є результатом розвитку науки та інноваційної діяльності.

Економічна категорія «інновація» означає новацію, що реалізується на ринку (нововведення). У наш час нововведення охоплюють усі сфери людської діяльності, радикально впливають на процес господарювання, змінюють соціально-економічні відносини в суспільстві. Неперервні і постійні інновації стають необхідною та природною формою існування будь-якої фірми, забезпечують їй конкурентоспроможність і виживання на ринку.

Поняття «інноваційна діяльність» досить швидко і надійно ввійшло до сучасного вітчизняного економічного лексикону. Воно означає самостійний вид діяльності підприємства, пов'язаний з управлінням процесами відновлення всіх об'єктів господарювання в ринковій економіці.

Характерною рисою сучасності є інтенсивне зростання інноваційної активності на міжнародному рівні: збільшуються державні витрати на науково-дослідні розробки, змінюються системи освіти і професійної підготовки спеціалістів, створюються нові наукомісткі галузі виробництва, формуються національні інноваційні системи; осягаються процеси введення і поширення інновацій - як вони працюють і як змусити їх працювати краще. Отже, інноваційні процеси охоплюють усі зміни, що відбуваються на планеті внаслідок людської діяльності. Інновації - це інструмент впливу на соціально-економічний процес розвитку суспільства.

 Практична значимість  даної курсової роботи полягає  у виявленні та усуненні причин  відсутності інноваційної діяльності  на існуючому підприємстві, а  також виробленню рекомендацій  з її поліпшення, що дозволить  одержати конкурентні переваги  на ринку.

Метою даної роботи є розробка методів розрахунку економічної ефективності інвестиційних проектів.

Об'єктом дослідження виступає  промислове підприємство.

Предметом дослідження-система інноваційної діяльності підприємства.

Завданнями для досягнення мети є:

- засвоєння методів розрахунку  економічної ефективності інвестиційних  проектів.;

- проаналізувати техніко-економічну  доцільність інвестиційного проекту;

- розрахувати економічний  ефект від реалізації інвестиційного  проекту;

- визначати зміну кількісних  і якісних показників роботи  підприємства за рахунок впровадження  у виробництво інвестиційного  проекту.

- дати рекомендації з  удосконалення системи інноваційної  діяльності на підприємстві.

У першому розділі курсової роботи розкриті теоретичні  аспекти інноваційної діяльності підприємства, розглянуті поняття й сутність інноваційної діяльності, і її державне регулювання.

 Другий розділ присвячений  аналізу інноваційної діяльності  на підприємстві.

У третьому розділі пропонуються заходи щодо вдосконалювання в інноваційній діяльності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ІНВЕСТИЦІЙНА  ПІДТРИМКА  ІННОВАЦІЙНОЇ               ДІЯЛЬНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА

 

1. Сутність інноваційної діяльності.

 

Згідно з Законом України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р. № 1560—XII, інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованих (ноу-хау); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

Інноваційна діяльність як одна із форм інвестиційної діяльності здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, що включає: випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології; прогресивні міжгалузеві структурні зрушення; реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат; фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил; розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального та екологічного становища.

Згідно з Законом України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 р. № 40—IV, інноваційна діяльність — це діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг.

Згідно з нормами Господарського кодексу України № 436—IV від 16 січня 2003 р., що набрав чинності з 1 січня 2004 р., інноваційною діяльністю у сфері господарювання є діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій, з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя.

Згідно з Господарським кодексом України, формами інвестування інноваційної діяльності є:

• державне (комунальне) інвестування, що здійснюється органами державної влади або органами місцевого самоврядування за рахунок бюджетних коштів та інших коштів відповідно до закону;
• комерційне інвестування, що здійснюється суб'єктами господарювання за рахунок власних або позичкових коштів з метою розвитку бази підприємництва;
• соціальне інвестування, що здійснюється в об'єкти соціальної сфери та інших невиробничих сфер;
• іноземне інвестування, що здійснюється іноземними юридичними особами або іноземцями, а також іншими державами;
• спільне інвестування, що здійснюється суб'єктами України разом з іноземними юридичними особами чи іноземцями.

З метою забезпечення ефективного і цілеспрямованого управління інвестиціями підприємства, інвестиції класифікують за певними ознаками і критеріями.

За відтворювальною спрямованістю виділяють валові, чисті та реінноваційні інвестиції.

Валові інвестиції - це загальний обсяг інвестицій за конкретний період, спрямованих на будівництво, придбання засобів праці і приріст товарно-матеріальних цінностей, незалежно від джерел фінансування.

Чисті інвестиції - валові інвестиції за мінусом інвестицій, здійснених за рахунок амортизаційних відрахувань.

Реінноваційні інвестиції характеризують обсяг капіталу, що інвестується в просте відтворення основних засобів і нематеріальних активів, що амортизуються.

За об'єктами вкладень інвестиції поділяються на реальні та фінансові.

Реальні інвестиції - довготермінові вкладення коштів у активи, як матеріальні (будівлі, споруди, обладнання , приріст матеріальних запасів), так і нематеріальні (ліцензії, патенти, права користування природними ресурсами). Вкладання засобів у нематеріальні активи, пов'язані з науково-технічним прогресом (НТП), називають інноваційними інвестиціями, які реалізують у двох основних формах: через придбання готової або розробку науково-технічної продукції. Основними формами реального інвестування є: придбання цілісних майнових комплексів; нове будівництво; розширення, реконструкція, модернізація чи оновлення окремих видів обладнання; інвестування приросту запасів матеріальних оборотних активів.

Фінансові інвестиції - активи, які підприємство утримує з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів), зростання вартості капіталу чи набуття інвестором інших вигід; придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів (документ установленої форми, який засвідчує право або зобов'язання придбати чи продати в майбутньому цінні папери, активи, а також кошти на визначених у ньому мовах), інших фінансових інструментів.

За характером участі в інвестуванні бувають прямі і непрямі інвестиції.

Прямі інвестиції - це безпосередня участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладання коштів.

Непрямі інвестиції - опосередкована участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладання коштів іншими способами (фінансовими посередниками).

За сумісністю здійснення виділяють незалежні, взаємозалежні та взаємовиключні інвестиції.

Незалежні інвестиції характеризують вкладення капіталу в такі об'єкти інвестування (інвестиційні проекти, фінансові інструменти), які можуть бути реалізовані як автономні (незалежні від інших об'єктів інвестування і що не виключають їх) в загальній інвестиційній програмі (інвестиційному портфелі) підприємства.

Взаємозалежні інвестиції характеризують вкладення капіталу в такі об'єкти інвестування, черговість реалізації або подальша експлуатація яких залежить від інших об'єктів інвестування і може здійснюватися лише в комплексі з ними.

Взаємовиключні інвестиції носять, як правило, аналогічний характер за цілями їх здійснення, характеру технології, номенклатурі продукції і інших основних параметрах і вимагають альтернативного вибору.

За рівнем дохідності виділяють високодоходні, середньодоходні, низькодоходні та бездоходні інвестиції.

За рівнем інвестиційного ризику розрізняють безризикові, низькоризикові, середньоризикові та високоризикові.

За рівнем ліквідності виділяють високоліквідні, середньоліквідні, низьколіквідні та неліквідні інвестиції.

Високоліквідні інвестиції. До них відносять такі об'єкти (інструменти) інвестування підприємства, які швидко можуть бути конвертовані в грошову форму (як правило, в строк до одного місяця) без відчутних втрат своєї поточної ринкової вартості. Основним видом високоліквідних інвестицій підприємства є короткострокові фінансові вкладення.

Середньоліквідні інвестиції характеризують групу об'єктів (інструментів) інвестування підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму без відчутних втрат своєї поточної ринкової вартості строк від одного до шести місяців.

Низьколіквідні інвестиції. До них відносять об'єкти (інструменти) інвестування підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму без втрат своєї поточної ринкової вартості після закінчення значного періоду часу (від пів року і вище). Основним видом низько ліквідних інвестицій є незавершені інвестиційні проекти, реалізовані інвестиційні проекти із застарілою технологією, некотировані на фондовому ринку акції окремих маловідомих підприємств.

Неліквідні інвестиції характеризують такі види інвестицій підприємства, які самостійно реалізовані бути не можуть (вони можуть бути продані на інвестиційному ринку лише в складі цілісного майнового комплексу).

За характером використання капіталу в інвестиційному процесі виділяють первині інвестиції, реінвестиції та дезінвестиції.

Первинні інвестиції характеризують використання знов сформованого для інвестиційних цілей капіталу як за рахунок власних, так і за позикових фінансових ресурсів.

Реінвестиції є повторним використанням капіталу в інвестиційних цілях за умови попереднього вивільнення в процесі реалізації раніше вибраних інвестиційних проектів, інвестиційних товарів або фінансових інструментів інвестування.