Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Декабря 2014 в 18:17, курсовая работа
Важливою частиною майна підприємства є його оборотні кошти.
Для забезпечення безперебійного процесу виробництва поряд з основними виробничими фондами необхідні предмети праці, матеріальні ресурси. Предмети праці разом із засобами праці беруть участь у створенні продукту праці, його вартості.
ВТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ І Теоретичні основи формування та використання оборотного капіталу підприємства………………………………………………………...…6
1.1. Економічна сутність, функції та джерела формування оборотного капіталу підприємства …………………………………………………………..6
1.2. Методика планування оборотного капіталу на підприємстві …………...13
1.3. Показники ефективності використання оборотного капіталу підприємства……………………………………………………………………..17
1.4. Правове регулювання оборотного капіталу підприємства……………….20
РОЗДІЛ ІІ. Дослідження ефективності використання оборотного капіталу на підприємстві………………………………………………………………….…..23
2.1. Особливості обігу оборотного капіталу на підприємствах України….…23
2.2. Фінансово-економічна характеристика діяльності ТОВ «Рукавична фабрика «Славутич»……………………………………………………………..31
2.3. Оцінка складу та структури оборотного капіталу підприємства та джерела їх формування………………………………………………………….34
2.4 Аналіз ефективності використання оборотного капіталу на
підприємстві………………………………………………………………….…..38
РОЗДІЛ ІІІ. Напрямки удосконалення процесу планування та ефективності використання оборотного капіталу підприємства…………………………….43
3.1 Політика управління оборотним капіталом підприємства………………..43
3.2 Шляхи удосконалення ефективності використання оборотного капіталу на підприємстві………………………………………………………………….51
Висновки…………………………………………………………………………55
Література………………………………………………………………………..
Пришвидшення оборотних коштів має велике значення для забезпечення стабільності фінансового стану підприємства, що пояснюється трьома основними причинами:
а) від швидкості оборотності обігових коштів залежить обсяг річного обігу, адже підприємство, що має невеликий обсяг обігових коштів, але ефективніше їх використовує, здатне робити такий самий оборот, як і підприємство з більшим обсягом коштів, але з меншою швидкістю оборотності;
б) з оборотністю пов'язують відносну величину витрат, зменшення яких знижує собівартість одиниці продукції;
в) пришвидшення обігу на тій чи інший стадії кругообігу коштів (наприклад, скорочення часу перебування матеріалів на складі) змушує прискорити оборот на інших стадіях.
Підприємства мають значні внутрішні резерви пришвидшення оборотності мобільних коштів, на які воно може істотно вплинути, але на практиці майже не звертаються до їх використання. При цьому на різних стадіях руху обігових коштів джерела зазначених резервів відрізняються.
На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути: впровадження економічно обґрунтованих норм запасу; наближення постачальників сировини до споживачів, широке використання прямих тривалих зв'язків; розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами і устаткуванням; комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.
На стадії незавершеного виробництва: пришвидшення науково-технічного прогресу (впровадження прогресивної техніки і технологій, особливо безвідходних), розвиток стандартизації, уніфікації, типізації, удосконалення форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів; удосконалення системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів; збільшення питомої ваги продукції, на яку є підвищений попит.
На стадії обігу: наближення споживачів продукції до її виробників; удосконалення системи розрахунків; збільшення обсягу реалізованої продукції внаслідок виконання замовлень за прямими зв'язками, дотермінового випуску продукції, виготовлення продукції із зекономлених матеріалів; ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, за партіями, асортиментом, транзитною нормою, відвантаження в точній відповідності з укладеними договорами [9].
У системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи підприємства і зміцнення його фінансового стану, важливе місце належить питанням раціонального використання обігових коштів. Проблема поліпшення використання обігових коштів стала ще актуальнішою в умовах негативних наслідків фінансово-економічної кризи. Оскільки фінансове положення підприємств перебуває в прямій залежності від стану обігових коштів і передбачає порівняння витрат з результатами у господарській діяльності, підприємства зацікавлені в раціональній організації і використанні обігових коштів [27].
Висновки
Оборотний капітал слід розглядати як авансовану вартість в елементи оборотних виробничих фондів і фондів обігу для забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з метою досягнення достатнього рівня прибутковості підприємства. Цим наголошено, по-перше, вартісну природу оборотного капіталу, по-друге, виділяється його речове втілення-оборотні виробничі фонди і фонди обігу, по-третє, визначається мета авансування-досягнення достатнього рівня прибутковості [22].
У першому розділі ми визначили економічну сутність, функції та джерела формування оборотного капіталу підприємства, розглянули методику планування оборотного капіталу на підприємстві, визначили показники використання оборотного капіталу на підприємстві та розглянули правове регулювання оборотного капіталу на підприємстві.
В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Оборотним капіталом (обіговими коштами) називають засоби виробництва, що, на відміну від основних фондів, беруть участь тільки в одному виробничому циклі, під час якого цілком переносять свою вартість на вартість готової продукції. Оборотні кошти виконують такі основні функції: виробнича та платіжно-розрахункова. До джерел формування оборотного капіталу підприємства належать власні, позикові та залучені кошти.
Планування оборотних коштів здійснюється такими методами: метод прямого розрахунку, який має за основу розрахунок нормативів потреби в оборотних коштах; аналітичний (дослідно-статистичний) метод визначення потреби в оборотних коштах базується на здійсненні розрахунків з урахуванням середніх фактичних залишків та змін обсягів виробництва; коефіцієнтний метод дає змогу здійснити розрахунок потреби в оборотних активах з урахуванням тенденцій і співвідношень у змінах обсягу виробництва та окремих видів запасів і затрат; метод суми строків оборотності визначає потреби в оборотних коштах, що генеруються операційним циклом.
В системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи підприємства і зміцнення його фінансового стану, важливе місце займають питання раціонального використання оборотних активів. Ефективність використання оборотних коштів вимірюється за допомогою таких показників: термін обертання оборотних коштів, коефіцієнт обертання, коефіцієнт завантаження, коефіцієнт ефективності, рентабельність оборотних коштів.
У другому розділі ми дослідили особливості обігу оборотного капіталу на підприємствах України, охарактеризували фінансово-економічну діяльність ТОВ «Рукавична фабрика «Славутич», оцінили склад та структуру оборотного капіталу підприємства та джерела їх формування, проаналізувати ефективність використання оборотного капіталу на підприємстві.
Щодо підприємств на Україні взагалі, то на сьогоднішній день, переважно, більшість підприємств існують сьогоднішнім днем не роблячи ставку на майбутнє, і, у зв'язку з цим, методика організації такого підприємства веде до його банкрутства, що ми можемо спостерігати в більшості з випадків. І хоча банкрутство є одночасно двигуном прогресу і забезпечує механізм природного відбору найбільш конкурентоспроможних підприємств в ринковому середовищі, не можна недооцінювати його руйнівних наслідків для власників капіталу, працівників, партнерів по бізнесу і суспільства в цілому [19].
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рукавична фабрика «Славутич» займається такими видами діяльності, як виробництво різних текстильних виробів (серветки для миття підлоги, посуду, витирання пороху, пояси та жилети рятувальні, чохли для автомобілів, тенісних ракеток, викройки одягу і т. ін.), виробів панчішно-шкарпеткових трикотажних машинного чи ручного в'язання, рукавичок трикотажних, рукавичок, рукавиць та мітенок з тканини.
Дане підприємство неефективно використовує свої виробничі та фінансові ресурси для господарської діяльності. Підтвердженням неефективної діяльності підприємства є отримання збитку, що негативно характеризує підприємство. Також відбулися зміни в структурі оборотних активів, які не сприяють зміцненню його фінансового стану, загалом є негативними.
У третьому розділі було розглянуто політику управління оборотним капіталом підприємства та запропоновано шляхи удосконалення ефективності використання оборотного капіталу на підприємстві.
Політика управління оборотним капіталом підприємства являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, раціоналізації і оптимізації структури джерел їх фінансування.
У зв'язку з цим мають бути чітко конкретизовані напрями побудови ефективної системи управління обіговими коштами підприємства, які заслуговують на першочергову увагу, зокрема: забезпечення економії під час використання обігових коштів, вибір ефективного методу оцінювання грошових коштів і матеріально-виробничих запасів, виявлення і використання можливостей пришвидшення обертання обігових коштів, упорядкування інформаційних потоків системи управління обіговими коштами підприємства, чітке розмежування етапів процесу управління оборотними коштами підприємства [9].
Список використаних джерел: