Напрямки удосконалення процесу планування та ефективності використання оборотного капіталу підприємства

Коефіцієнт оборотності розраховується за формулою (1.7.) і складає

2011    К, = 2068/((525+664)/2)=3,5 обертів

2012   К2 = 1753/((664+372)/2)=3,4 обертів

Тривалість   одного   обороту   розраховується   за   формулою   (1.6.)   і складає:

2011    О1 = 594,5*365/2068=105 днів

2012    О2 = 518*365/1753= 108 днів

Коефіцієнт завантаження розраховується за формулою (1.8) і складає:

2011    Кз1=594,5/2068=0,29

2012    Кз2=518/1753=0,3

Рентабельність оборотного капіталу розраховується за формулою (1.10) і складає

2011    Р1=108/2068*100%=5,22%

У 2012 році даний показник не розраховуємо, бо підприємство у поточному році отримало чистий збиток у розмірі 236 тис. грн..

Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів показує кількість оборотів за рік, і визначається за формулою:

 Ко=РП:ТМЗ,                                            (2.1)

Де ТМЗ - товарно-матеріальні запаси

2011  Ко1=2068/(306+377)/2=6,1

2012   Ко2=1753/(377+205)/2= 6

Темп обертів товарно - матеріальних запасів показує тривалість одного обороту і розраховується:

2011    ТоТМЗ1=365/6,1=59(днів)

2012    ТоТМЗ2=365/6=61(днів)

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує кількість оборотів,здійснених за рік, і визначається за формулою:

          Ко=РП:ДЗ,                                                (2.2)

Де ДЗ - дебіторська заборгованість

2011  Ко1 =2068/(195+272)/2= 8,9

2012   Ко2=1753/(272+158)/2=8,2

Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості в в днях показує за скільки днів здійснюється один повний кругообіг. Зменшення тривалості одного обороту свідчить про покращення використання оборотних коштів, визначається за формулою:

          Тод = Д/Кодз,                                            (2.3)

2011  Тодз1=365/8,9=41(день)

2012   Тодз2=365/8,2=44,5(днів)

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує кількість оборотів,   здійснених за рік, і визначається за формулою:

               Ко=РП/КЗ,                                          (2.4)

Де КЗ – кредиторська заборгованість

2011    КЗ1=2068/(99+57)/2=26,5

2012    КЗ2=1753/(57+7)/2=54,8

Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості в днях показує за скільки днів здійснюється один повний кругообіг, і розраховується :

Тод = Д/Кокз,                    (2.5)

2011    Токз1=365/26,5=13,8 (дня)

2012    Токз2=365/54,8=6,7 (днів)

Отримані результати зведемо в таблицю 2.9

                                                                                                            Таблиця 2.9

Показники використання оборотних коштів ТОВ «Рукавична фабрика «Славутич» за 2011 - 2012 роки

 

Показники	2011	2012	Темп зростання, %
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	3,5	3,4	-2,86
Тривалість одного обороту,дні	105	108	2,86
Коефіцієнт завантаження, грн..	0,29	0,30	3,45
Рентабельність оборотного капіталу,%	5,22	-	-
Коефіцієнт оборотності  ТМЗ	6,1	6,0	-1,64
Тривалість обороту ТМЗ, днів	59	61	3,39
Коефіцієнт оборотності ДЗ	8,9	8,2	-7,87
Тривалість обороту в розрахунках з дебіторами, днів	41	44,5	8,54
Коефіцієнт оборотності  КЗ	26,5	54,8	106,79
Тривалість обороту в розрахунках з кредиторами	13,8	6,7	-51,45

 

Із таблиці видно, що оборотність оборотних коштів підприємства за 2012 рік уповільнилась на 3 дня. Це призвело до зменшення кількості оборотів здійснюваних оборотними коштами на 0,1 оборотів у 2012 році і до збільшення вартості оборотних коштів, які припадають на одну гривню реалізованої продукції на 0,01 грн. за 2012 рік діяльності.

Так як на даному підприємстві уповільнилась оборотність оборотних коштів, (тобто зменшилась кількість оборотів здійснюваних оборотними ко штами за рік) то це свідчить про погіршення ефективності використання оборотного капіталу. Збільшення величини оборотних коштів, які припадають на 1 грн. реалізованої продукції говорить про менш раціональне використання оборотного капіталу в  періоді, який аналізується.

Отже, можна зробити висновок, що не ефективне використання оборотного капіталу приводить до погіршення фінансового стану підприємства.

     В умовах економічної  кризи й, кризи неплатежів важливе  значення має аналіз оборотності  кредиторської і дебіторської  заборгованості. За умови стабільної  економіки, якщо дебіторська заборгованість  перевищує кредиторську , то це  може розцінюватись як прояв потужного нарощення обсягів продажу. Але в умовах інфляції, високих процентних ставок таке явище призводить до збитків.

     В даному випадку  за 2012 рік збільшився середній  термін погашення дебіторської  заборгованості на 3,5 дня у. Підприємство  збільшило швидкість сплати кредиторської заборгованості, так як збільшилась кількість оборотів здійснюваних кредиторською заборгованістю за 2012 рік на 28,3. Також  зменшився коефіцієнт обертання товарно-матеріальних запасів на 0,1 у 2012 році. Аналіз цього показника дає змогу виявити резерви скорочення операційного циклу за рахунок інтенсифікації виробничого процесу, прискорення розрахункових операцій.

      На сьогоднішній  день проблема оптимізації оборотних  коштів є досить актуальною  для підприємств України, в тому числі і для ТОВ «Рукавична фабрика «Славутич». Знаходження ефективних шляхів оптимізації оборотних коштів та їх адаптація до специфіки  функціонування вітчизняних підприємств дозволить суттєво зменшити витрати суб’єктів господарювання, підвищити ефективність бізнесу та забезпечити отримання максимального прибутку.

Система управління організації оборотними коштами є важливою частиною забезпечення ефективної діяльності підприємства. Це пояснюється тим, що:

1. оборотний капітал охоплює велику кількість елементів їхнього внутрішнього матеріально – речового й фінансового складу, які потребують індивідуалізації управління;
2. оборотний капітал відіграє головну роль у забезпеченні платоспроможності підприємства;
3. оборотний капітал повинен генерувати певний прибуток при його використанні у виробничо-збутовій діяльності [19].

Отже, вірно та досконало складена та розроблена система організації оборотних коштів є запорукою успішної майбутньої діяльності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІІ. Напрямки удосконалення процесу планування та ефективності використання оборотного капіталу підприємства

 

3.1 Політика управління  оборотним капіталом підприємства

Політика управління оборотним капіталом підприємства являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, раціоналізації і оптимізації структури джерел їх фінансування. Реалізація вказаної політики має забезпечити довгострокову виробничу і ефективну фінансову діяльність підприємства, що досягається через пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності та ефективністю роботи.

Розглянемо етапи формування політики управління оборотними коштами більш детально.

 

 

Рис. 3.1. Основні етапи формування політики управління оборотними коштами підприємства [23].

         

1. Аналіз оборотних коштів підприємства  в минулому періоді.

На першому етапі аналізу розглядається динаміка загального обсягу оборотних коштів, що використовується підприємством  - темпи зміни середньої їх суми у співставленні з темпами зміни обсягу реалізації продукції та середньої суми всіх  активів; динаміка питомої ваги  оборотних коштів в загальній сумі активів підприємства.

На другому етапі аналізу розглядається динаміка складу оборотних коштів підприємства у розрізі основних їх видів - запасів сировини, матеріалів та напівфабрикатів; запасів готової продукції; дебіторської заборгованості; залишків грошових активів. В процесі цього етапу аналізу розраховуються та вивчаються  темпи зміни суми кожного з цих видів оборотних коштів у співставленні  з темпами зміни обсягу  виробництва  та реалізації продукції.

На третьому етапі аналізу вивчається оборотність окремих видів оборотних коштів до їх загальної суми. Цей аналіз проводиться  з використанням показників - коефіцієнта оборотності та періоду обороту оборотних коштів. В процесі аналізу встановлюється загальна тривалість та структура операційного, виробничого та фінансового циклів підприємства; вивчаються основні фактори, які визначають тривалість цих циклів.

На четвертому етапі аналізу визначається рентабельність оборотних коштів, вивчаються фактори, що її визначають.

На п'ятому етапі аналізу вивчається склад основних джерел фінансування оборотних коштів - динаміка їх суми та питомої ваги в загальному обсязі фінансових ресурсів, інвестованих у ці кошти; визначається рівень фінансового ризику, що генерується структурою джерел фінансування оборотних коштів.

Висновки проведеного аналізу дозволяють визначити загальний рівень ефективності управління оборотними коштами на підприємстві та виявити основні напрямки її підвищення в наступному періоді.

           2. Визначення  принципових підходів до формування  оборотних коштів підприємства.  Такі принципи відображають загальну  ідеологію фінансового управління підприємством з позицій прийнятного співвідношення рівня доходності та ризику фінансової діяльності. Стосовно оборотних коштів, то вони визначають вибір визначеного типу політики їх формування.

Теорія фінансів розглядає три принципових підходи до формування оборотних коштів підприємства - консервативний, поміркований та агресивний.

Консервативний підхід до формування оборотних коштів передбачає не тільки повне задоволення теперішньої потреби у всіх їх видах, що забезпечує нормальний хід операційної діяльності, але і створення високих розмірів їх резервів на випадок непередбачених труднощів у забезпеченні підприємства сировиною та матеріалами, погіршення внутрішніх умов виробництва продукції, затримки інкасації дебіторської заборгованості, активізації попиту покупців. Такий підхід гарантує мінімізацію операційних та фінансових ризиків, але негативно впливає на ефективність використання  оборотних коштів - на оборотність та рівень рентабельності.

Поміркований підхід до формування оборотних коштів спрямований на забезпечення повного задоволення теперішньої потреби в усіх видах оборотних коштів та створення нормальних страхових їх розмірів на випадок найбільш типових перебоїв у ході операційної діяльності підприємства. При такому  підході забезпечується середнє  для ймовірних господарських умов співвідношення  між рівнем ризику та рівнем ефективності використання фінансових ресурсів.

Агресивний підхід до формування оборотних коштів передбачає мінімізацію всіх форм страхових резервів по кожному виду цих коштів. При відсутності перешкод у ході операційної діяльності такий підхід до формування оборотних коштів забезпечує найбільш високий рівень ефективності їх використання. Однак, будь-які перешкоди у здійсненні нормального руху операційної діяльності, що викликані дією внутрішніх або зовнішніх факторів, призводять до суттєвих фінансових втрат через скорочення обсягу виробництва та реалізації продукції.