Лесные ресурсы мира

     Регіональні ініціативи, такі як Міністерська конференція по захисту лісів Європи і Стратегія Європейської комісії в області лісокористування, забезпечують ефективну координацію в сфері управління лісовим господарством.

     Європа займає передові позиції в області розвитку науки й технології, причому основні зусилля зосереджуються на найважливішім джерелі доходів в Європі — високотехнологічнім виробництві. Хоча доля сільського й лісового господарства у бюджеті НІОКР порівняно мала, дані області одержують вигоду від технологічних розробок в інших секторах; особливо це стосується удосконалювання промислової практики й підвищення продуктивності праці. Технологія дистанційного зондування, інформаційні і комунікаційні технології, а також удосконалені операційні технології принесли істотну користь лісовому сектору.

     Майбутні технологічні зміни в лісовому секторі будуть обумовлені наступними факторами:

• зростаюча заклопотаність у зв'язку зі зміною клімату;
• необхідність підвищення ефективності використання енергії й скорочення капіталомісткості;
• прагнення до більш стійкого ведення лісового господарства й більш ефективному використанню лісових ресурсів, включаючи переробку, повторне використання й перетворення в біоенергію;
• орієнтація на задоволення потреб споживача

і високоякісні сегменти ринку.

Рис. 4 Обсяг  лісових ресурсів Європи

     Відносно більша частина території в Європі зайнята лісами (щодо цього вона уступає лише Латинській Америці й Карибському басейну), і в останні роки її площа неухильно збільшувалася. Запас древостою на гектар трохи нижче середньосвітового значення, але високий у деяких західноєвропейських країнах (наприклад, в Австрії й Швейцарії) і у Східній Європі, де донедавна лісозаготівлі велися в досить скромних масштабах, а лісогосподарські заходи сприяли великому нагромадженню древостою.

     Латинська Америка й Карибський басейн. На долю Латинської Америки й Карибського басейну районів, що складаються із 47 країн доводиться 22 відсотка сумарної площі лісів у світі, 14 відсотків світової суши й 7 відсотків світового населення. У регіоні знаходиться найбільший у світі суцільний масив вологого тропічного лісу -басейн Амазонки. [21].

     У країнах, які мають відносно великими площами лісових масивів і перебувають на ранніх стадіях індустріалізації, ліси вкрай уразливі. У період з 1990 по 2005 роки регіон втратив майже 64 мільйона гектарів, або 7 відсотків, своїх лісових площ. З 2000 по 2005 роки на долю регіону доводилося більш третини річних обсягів зникнення лісів у світі.

     Практично у всіх південноамериканських країнах у період з 2000 по 2005 роки були зареєстровані чисті втрати лісів; виключення становили Чилі й Уругвай, які добилися позитивних тенденцій завдяки великомасштабним промисловим програмам лісонасаджень. При зростаючому глобальним попиті на продовольство, паливо й волокно ті багаті лісом країни в Південній Америці, які будуть продовжувати залишатися залежними від природних ресурсів, будуть і надалі втрачати ліси внаслідок розвитку великомасштабного агропромислового комплексу й скотарства — доти поки ці галузі не перестануть бути конкурентоспроможними. Нові лісопосадки для промислового використання, особливо в Аргентині, Уругваї й, можливо, у Колумбії, можуть частково заповнити втрату природних лісів, хоча і не з екологічної точки зору.

     Латинська Америка й Карибський басейн мають приблизно 12,5 мільйонів гектарів лісонасаджень. Це становить лише 5 відсотків від площі всіх лісонасаджень в світі, однак регіон виходить у лідери за обсягом високопродуктивних лісопосадок. На долю Аргентини, Бразилії, Уругваю й Чилі доводиться близько 78 відсотків посаджених лісів у регіоні (рис. 5).

Рис. 5 Обсяг лісових ресурсів в Латинській Америці й Карибському басейні

     Вони включають часткове відшкодування витрат, податкові пільги й низькопроцентні позички для дрібних власників. Ці фактори забезпечили Південній Америці роль одержувача інвестицій з боку як регіональних, так і міжнародних виробників целюлозно-паперової продукції, а в останній час — також з боку північноамериканських інвесторів, у тому числі організацій по управлінню  інвестиціями у виробництво лісоматеріалів

     Північна  Америка. На долю регіону Північної Америки, що включає 3 країни й 2 району, доводиться 7 відсотків світового населення, 16 відсотків площі світової суши й 17 відсотків світових лісових площ (677 мільйонів гектарів). Приблизно третина земель регіону зайнята лісами (рис. 6). [21].

Рис. 6 Обсяг лісових ресурсів в Північній Америці

     Різні кліматичні умови визначають величезну різноманітність лісових екосистем — від вологих тропічних до арктичних. У цьому регіоні перебувають деякі з найбільш продуктивних світових лісів.

     Площа лісового покриву в регіоні залишається стабільною. На долю Північної Америки з 2000 по 2005 роки доводилося приблизно 2 відсотка щорічного світового збезлісення, хоча темпи втрати лісів знижувалися. Більшість втрат відзначалося в Мексиці, що головним чином було пов'язане з розширенням сільського господарства й неконтрольованими заготовками, тоді як США за зазначений період повідомляли про невеликий чистий приросту лісових площ.

     У США на початку двадцятого століття реєструвалася стабілізація лісових площ. На період з 1997 по 2020 роки прогнозується чиста втрата приблизно 2 мільйонів гектарів лісу; така оцінка включає перетворення лісових угідь для використання в інших цілях, у тому числі для міського й приміського будівництва, а також лісовідновлення й природнього залісення занедбаних сільськогосподарських і пасовищних земель.

У Канаді зміна лісових площ не є статистично значимою. Навіть по найвищим оцінкам, Канаді буде потрібно 40 років, щоб втратити 1 відсоток своїх лісових площ. При цьому зміна клімату може підсилити загрози здоров'ю лісів.

     Становище в Мексиці більш невиразно й залежить від темпів переходу від аграрного суспільства до індустріального, а також від впливу, який цей процес може виявляти на бідність і залежність від землі. Більш високі доходи можуть розширити можливості суспільства для інвестицій у збереження лісів і управління ними. Останнім часом уряд значний збільшило асигнуванняу лісовий сектор, і це може позитивним образом вплинути на стійке керування лісами. Разом з тим скорочення темпів економічного росту здатне стати перешкодою на шляху до поліпшень.

     Західна й Центральна Азія. Західна й Центральна Азія, що включає 25 країн і районів, має найменшою площею покритих лісом земель: її лісовий покрив становить лише 4 відсотка (1,1 відсотка світових лісових площ) (мал. 7). Найбільша частина лісових площ розташована всього в декількох країнах; на 19 країн доводиться менш 10 відсотків лісового покрову. [21].

     Приблизно 75 відсотків регіону складають посушливі землі з низькою продуктивністю біомаси. Рослинність варіюється від пустельних кустарників у Центральній Азії і на Аравійському півострові до скупчень мангрових лісів на узбережжі Перської затоки і альпійських лугів у Центральній Азії. Якщо взяти до уваги обмеженість лісового покриву, стає ясно, що дерева, що ростуть поза лісами, особливо на фермах і на інших лісистих територіях, виконують важливі продуктивні й захисні функції. 

Рис. 7 Обсяг лісових ресурсів в Західній та Центральній Азії

     У період з 1990 по 2005 роки відбулося збільшення лісових площ. Така тенденція, імовірно, збережеться у всьому регіоні, крім країн з низьким рівнем доходів, що залежать від сільського господарства.

     Крім дерев, які виростають за межами лісів і в системах агролісоводства (кількість цих дерев із труднощами піддається оцінці, що, однак, не применшує їхньої важливості), в регіоні налічується приблизно 5 мільйонів гектарів посаджених лісів – менш 2 відсотків світових лісонасаджень. Половина таких лісонасаджень призначена для захисту навколишнього середовища. Річні темпи лісопосадок були помірними — приблизно 80 000 гектарів. Зменшення масштабів лісонасаджень в Центральної Азії в період з 2000 по 2005 роки відзначалося в основному в Казахстані й у значному ступені було наслідком лісових пожеж. Половина посаджених у регіоні лісів знаходиться в Туреччині, де 75 відсотків лісів призначають для виробництва, а інші — для захисту. Ісламська Республіка Іран і Туреччина є єдиними країнами, які повідомляють про лісопосадки для виробництва. 

3. Використання  лісових ресурсів в господарствах світу

     Африка. В 2009 році Африка виробляла 19 відсотків світових круглих лісоматеріалів. Виробництво круглих лісоматеріалів незначно зросло в період з 1995 по 2006 роки — з 568 до 658 мільйонів кубічних метрів, що приблизно відповідає частці площ, зайнятих лісами. При цьому на частку деревного палива доводиться приблизно 90 відсотків виробництва круглих лісоматеріалів. Чим вище ступінь обробки, тем нижче внесок Африки. Таким чином, хоча на частку Африки доводиться більш чверті світового виробництва деревного палива, її частка у виробництві інших лісоматеріалів дуже невелика (таблиця 2).

Таблиця 2

Обсяг виробництва лісоматеріалів в Африці в 2009 р.

Джерело: [21]

     Південно-Африканська  Республіка в 2009 році виробляла приблизно 20 відсотків промислових круглих  лісоматеріалів Африки, головним чином за рахунок лісових посадок. Ще 13 відсотків виробляла Нігерія. У зв'язку з обмеженою поширеністю лісів і їх низькою продуктивністю Північна Африка робить менш 6 відсотків промислових круглих лісоматеріалів Африки, а виходить, у значній мірі залежить від імпорту.

     Азіатсько – Тихоокеанський регіон. У міру виключення природних лісів із системи виробництва все більше значення як основне джерело виробленої деревини в регіоні здобувають лісопосадки. Крім того, істотний обсяг інвестицій іде на лісопосадки, здійснювані в захисних цілях; майже третина всіх посаджених лісів у регіоні призначена для охорони навколишнього середовища, головним чином в Індії й Китаї. Однак межі розширення площі лісових посадок для цілей виробництва досить обмежені, особливо при поточних цінах на

деревину. Доступність води вже зараз є  основним обмеженням і буде представляти ще більшу проблему в майбутньому. У  результаті підвищення цін на сільськогосподарську продукцію й попиту на сировину для  біопалива різко зросла вартість продуктивних земель. Незважаючи на повсюдну доступність маргінальних земель, їх розробка вимагає значних інвестицій. Таким чином, забезпечення лісоматеріалами в майбутньому буде залежати від підвищення продуктивності існуючих лісових посадок, а також від стимулювання агролесомелиорации в якості

важливого джерела деревини, у тому числі  й для великомасштабної промислової  переробки.

     Швидкий економічний ріст привів до збільшення частки регіону у світовій торгівлі лісоматеріалами, особливо за останні  два десятиліття (табл. 3).

Таблиця 3

Обсяг виробництва  лісоматеріалів в Азиатско – Тихоокеанському  регіоні 2009 р.