Лесные ресурсы мира

     план 

      Вступ

     Актуальність теми. Світові лісові ресурси один з найважливіших видів природних ресурсів, що включає наявні на території континентів і країн запаси лісу й недеревні цінності лісу. Ліси дають деревину — універсальна сировина для багатьох галузей промисловості, харчові продукти, корм для диких і с/г тварин, слугують місцем відпочинку людей. Лісовий покрив важливий для всього комплексу екологічної систем Землі. Важливою особливістю лісових ресурсів є їх відтворення, що дозволяє не тільки регулювати площу й породний склад лісів, але й безупинно підвищувати їхню продуктивність у напрямку максимально можливого задоволення зростаючих потреб людства в асортиментах, що розширюється, продуктів і послуг лісу.

     Загальна  площа лісових земель світу становить  більш 4 млрд. га, у т.ч. зімкнутих  лісів біля 3 млрд. га, з них продуктивних 1,9 млрд. га. Величезні площі кустарних і деградованих лісових земель (на них ліси були вирубані, але збереглися або природно відновилися окремі групи дерев і кущів). На одного жителя доводиться 0,67 га зімкнутих лісів. Розподіл лісів по поверхні Землі вкрай нерівномірно. Більш половини зімкнутих лісів світу й біля 17% незімкнутих виростають у Європі, Північній Америці й РФ. Лісистість цієї частини світу в порівняні 34,3%. Лісистість Латинської Америки, Африки, Азії й Австралії з Океанією — у порівняні 16,9%, тобто в 2 рази нижче.

     Значення  лісів величезне. Ліси – це найбільші  екосистеми, у яких акумулюється більша частина органічної речовини на планеті, завдяки фотосинтезу вони забезпечують кисневий баланс на Землі, найбільші  сховища генофонду, що забезпечують чистоту вод, збереження родючості ґрунтів.

     Світові лісові ресурси характеризуються двома  важливими показниками: розмірами  лісової площі й запасами деревини на корені. І хоча лісові ресурси  це відновлюваний вид природних  багатств, темпи знищення лісів (під  будівництво доріг, під ріллю, як сировина для деревообробної промисловості) дуже великі й проблема скорочення лісових ресурсів дуже актуальна.

     Ліси світу утворюють два практично рівні лісові пояси – північний (у зоні помірного й почасти субтропічного поясів) і південний (у зоні тропічного й екваторіального поясів). Основні «лісові» країни це – Росія, США, Канада, Фінляндія, Швеція – у північній півкулі, Конго, Бразилія, Венесуела – у південній.

     Мета курсової роботи полягає у розгляді основних проблем розміщення, забезпеченості і використання лісових ресурсів світу. Для досягнення необхідної мети потрібно вирішити наступні завдання:

• описати соціально-економічну суть та структуру лісопромислового комплексу світу;
• розглянути передумови розвитку, розміщення та основні відмінності у виробництві лісопромислового комплексу в територіальній структурі;
• проаналізувати сучасний стан розвитку лісопромислової галузі;
• розглянути продукцію лісопромислового комплексу в експорті та імпорті країн;
• зробити аналіз основних проблем та перспектив розвитку лісопромислового комплексу світу.

      Предметом дослідження відповідно до поставленої мети є особливості та закономірності розвитку та функціонування лісопромислового комплексу світу.

      Об’єктом  дослідження є світовий лісопромисловий комплекс.

      В роботі використана учбова література вітчизняних і зарубіжних учених, офіційні українські та зарубіжні матеріали, дані міжнародних організацій тощо. 

1. Значення і місце  природних лісових  ресурсів світу

     Роль  лісів у природному комплексі  й господарської діяльне й важко переоцінити. Протягом останніх 20-25 років стан лісових ресурсів безупинно погіршувався, а обстановка з використанням лісу загострювалася. Виділяють кілька причин, що викликають деградацію лісових ресурсів. [6, c. 204].

     Перша – практика лісокористування й відхилення від основних лісівницьких принципів. Ще на початку XX в. у багатьох країнах була розроблена система ведення лісового господарства, яка передбачала, з одного боку, можливість великомасштабних заготовок лісу, а з іншого – відновлення, захист лісів з обліком їх цінності для збереження земельних і водних ресурсів, забезпечення сприятливих життєвих умов для населення, регулювання екологічних процесів.

     Другою  важливою причиною скорочення лісових  масивів є лісові пожежі. Лісові ресурси є надбанням усієї планети, тому що відіграють важливу роль в екологічній рівновазі біосфери.

     Більше  половини площі світових лісів (51%) розташовано  на території чотирьох країн: Росія  – 22%, Бразилія – 16%, Канада – 7%, США  – 6%  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 1 Лісові ресурси світу

     Основні дані по лісовим ресурсам світу представлено в табл. 1. [3, c. 212].

Таблиця 1

Лісові  ресурси світу

     По  характеру лісів Африку ділять на 4 великих райони: Північний - субтропічний, Західний - тропічний (найбільш лісистий), Східний - гірський тропічний і Південний - субтропічний. [6, c. 218].

     Для Північного району, куди входять ліси Марокко, Алжиру, Тунісу, Лівії, характерні субтропічні ліси по схилах Атлаських гір, долинам, плоскогір'ям і південному узбережжю Середземного моря. У нижній частині схилів виростають жостколисні вічнозелені ліси й маквіс, у яких переважають дуби кам'яний (Quercus ilex) і корковий (Q. suber), фісташка атлантична (Pistacia atlantica), суничне дерево (Arbutus unedo), деревоподібний верес (Erica arborea), дика маслина (Olea europaea), ююба (Zizyphus lotus) і ін. Вище в горах ростуть лісу з алепської сосни (Pinus halepensis), найбільше широко розповсюджені в Алжирі й Тунісі, а ще вище ( від 1300 до 2300 м) - хвойні, досить продуктивні ліси з атласького кедра (Cedrus atlantica), приморської сосни (Pinus pinaster), ялівця (Juniperus thurifera) і сандаракового дерева (Tetraclinis articulata).

     У Західному тропічному районі найцінніші вологі екваторіальні вічнозелені  ліси. Вони зосереджені на двох великих ділянках уздовж берегів Гвінейської затоки й займають південно-західні й південні частини територій Сенегалу, Гамбії, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Берега Слонячої Кістки, Гани, Того, Беніну, Нігерії, Камеруну, Центрально-африканської Республіки, Екваторіальної Гвінеї, Габону, а також північні частини Конго, Заїра й Анголи. У лісах поширені понад 3 тис. видів деревинно-чагарникових порід (понад 1 тис. видів дерев). Більш 40 видів мають коштовну деревину, наприклад, ебенове дерево (Diospyros ebenum), санталове (Pterocarpus angolensis), червоне (P. erinaceus) дерево, лофіра висока (Lophira procera), хлорофора висока, або іроко (Chlorophora excelsa), і хлорофора царствена (Chl. regia), кайя (Khaya anthotheca, Kh. ivorensis); кілька видів ентандофрагми - сипо (Entandofragma utile), сапели (E. cylindricum), тьяма (E. angolensis), косіпо (E. candollei), гварея пахуча (Guarea cedrata), аводира (Turraeanthus africana), терміналії пишна, або лімбо (Terminalia superba), а також фрамире (Terminalia ivorensis), мимузопс Геккеля (Mimusops heckelii), уапака (Uapaca guineensis), окуме (Aucoumea kleineana) і багато інші.

     Для Східного району найбільш характерні цінні вічнозелені тропічні ліси. Вони поширені в Кенії, Танзанії, Уганді, Руанді, Бурунді, Мозамбіку, Ефіопії, а також у східній частині Мадагаскару. Особливо славляться тут такі породи, як окотея, або африканское камфорне дерево (Ocotea usambarensis), чорне дерево (Dalbergia melanoxylon), брахилена (Brachylaena nutchinsii), занзибарськe копалове дерево (Trachylobium verrucosum), хлорофора висока. У горах (2100-2700 м) Ефіопії, Кенії, Руанди виростають хвойні ліси з ялівця стрункого (Juniperus procera). [4, c. 94].

     У Південному районі Африки в гірських масивах і на узбережжя поширені субтропічні вічнозелені ліси, у яких збереглися ендеміки капської флори: ногоплодники, або подокаропуси, Тунберга (Podocarous thunbergii) та інші. Серед жостколисних вічнозелених чагарників зустрічаються срібне дерево (Leucadendron argenteum), протейні (Protea cynaroides і ін.), верескові (Erica coryfolia і ін.), носорожий кущ (Elytropappus rhinocerotis) і т.д. Загальна площа зімкнутих лісів у цьому районі невелика - усього близько 250 тис. га, зате саван і саваннових лісів - 23,7 млн. га.

     Ліси  Америки - ліси Північної й Південної Америки займають величезні території. Найбільш великі ліси Америки, це тайга (Північна Америка) і тропічні ліси Амазонії (Південна Америка).

     Ліси  Північної Америки займають близько 1/3 усієї території континенту (26 відсотків території Північної  Америки, що становить понад 12 відсотки від їхньої загальної площі у світі). У Північній Америці розташовується більш однієї третини бореальних лісів планети, а також ліси інших типів. Близько 96 відсотків лісів мають природнє походження. Площа лісових земель Канади становить 244,6 млн. га, і по цьому показникові вона перебуває на третьому місці у світі після Російської Федерації та Бразилії. Сполучені Штати є четвертою країною у світі по ступеню лісистості території, володіючи 226 млн. га лісових земель. У той час як у Канаді за останні 10 років площа лісів не змінювалася, у Сполучених Штатах вона збільшилася майже на 3,9 млн. га, тобто приблизно на 1,7 відсотка.

     Ліси  Північної Америки представлені типовою тайгою в центральних  районах Канади, високостовбурними хвойними лісами на Тихоокеанському узбережжі Аляски, Канади й США, змішаними й широколистяними лісами в басейні Великих озер, вічнозеленими хвойними й змішаними лісами на південно-сході материка й у південній частині Кордильєр.

     Самі  великі ліси в Південній Америки знаходяться у басейні ріки Амазонки (Амазонський Тропічний Ліс), у Нікарагуа, у південній частині півострова Юкатан (Гватемала, Беліз), а так само в більшій частині Центральної Америки (де вони називаються «сельва»). [4, c. 114].

     Ліси  Південної Америки розташовані в екваторіальному тропічному, субтропічному й помірному поясах. У них виділяється вісім лісових груп: тропічні вологі вічнозелені ліси, тропічні перемінно-вологі листопадні, субтропічні листопадні широколистяні, гірські вічнозелені, хвойні й широколистяні ліси помірного пояса, араукареві, низькорослі ксерофільні, мангрові ліси.