Кредит у міжнародних економічних відносинах

Схема 2.3 Позики Україні від урядів іноземних країн

Найбільшу частку позик Україна  отримує від Росії. Прагматичний і стабільний розвиток українсько-російських економічних відносин є важливим чинником, що гарантує стабільний і передбачуваний економічний розвиток, енергетичну безпеку і, значною мірою, політичну стабільність на всьому євразійському просторі. Серед усіх країн-торговельних партнерів України на РФ приходиться 25,7 % усього експорту товарів і 27,8 % усього імпорту. [10]

Укладеною у травні 1993 р. угодою між урядами РФ і України  заборгованість України в обсязі 2,5 млрд дол. США було переоформлено  в державний кредит. Згідно з наступною  угодою, підписаною в червні 1993 р., уряд РФ у відповідь на звернення українського уряду надав Україні кредит обсягом 0,5 млрд дол. США для оплати поставок товарів і послуг з Росії. У  березні 1995 р. було укладено міжурядову російсько-українську угоду, спрямовану на реструктуризацію боргових зобов'язань України за вказаними кредитними угодами. РФ надала Україні відстрочку на загальну суму 1161,3 млн дол. США щодо прострочених платежів та процентів за користування кредитами, а також щодо платежів у рахунок погашення основного боргу за 1995 р. У травні 1997 р. було підписано "Угоду між урядом України і урядом РФ про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського Флоту та перебуванням Чорноморського Флоту Російської Федерації на території України", яку обидві держави ратифікували в 1999 р. Згідно з цією угодою, заборгованість України за державними кредитами Російської Федерації визнається в сумі 3074 млн дол. США. Чи не найголовнішою фінансовою проблемою для України є розрахунки за природний газ із PAT "Газпром". [12] Позитивне сальдо заборгованості за поставлений природний газ RosUkrEnergo перед ВАТ "Газпром" на 6 лютого 2010 р. складало 514,16 млн дол. Такі дані наводить прес-служба Рахункової палати РФ з посиланням на аудит діяльності RosUkrEnergo, який проводився спільно з Рахунковою палатою України. Власне станом на 31.03.2011 р. Заборгованість України перед Росією становить 899 105 860 дол. США станом на 31.03.2011 рік. [26]

Схема 2.4 Державний борг України перед Росією

На другому місці серед  донорів України опинилися Японія та Німеччина. Загальній обсяг допомоги Японії Україні з часу встановлення дипломатичних відносин між двома країнами становить: безвідплатна (грантова) допомога – 152,9 мільйона доларів США, кредитна допомога – 420,0 мільйона доларів США. Законодавчою базою у двосторонньому співробітництві є “Угода про технічне співробітництво та грантову допомогу між урядами Японії та України”, яка підписана в липні 2004 року, набрала чинності в серпні 2004 року. Кредитна допомога Японії Україні виявляється у проекті реконструкції Державного міжнародного аеропорту “Бориспіль”. Кредит в розмірі 170 млн. доларів США був наданий під 1,5% річних, строком на 30 років з пільговим періодом в 10 років. Вид кредиту – незв’язаний. Угоду в формі обміну нотами підписано в березні 2005 року. Загальний же борг нашої держави перед Японією становить 161 570 380 дол. США. Станом на 31.03.2011 рік. [26]

Схема 2.5 Державний борг України перед Японією

Німеччина також є донором України. Головним відомством, відповідальним за двосторонню співпрацю задля економічного розвитку, є  Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Пріоритетними напрямами цієї співпраці є: сприяння сталій економічній політиці (зокрема, стосовно малого та середнього підприємництва),  енергетика та енергоефективність, боротьба з ВІЛ/СНІД. Багато інших федеральних відомств також реалізують проекти в Україні, зокрема, Федеральне міністерство закордонних справ, Федеральне міністерство довкілля, охорони природи та безпеки ядерних реакторів, Федеральне міністерство охорони здоров’я і Федеральне міністерство продовольства, сільського господарства та захисту прав споживачів. Багато проектів здійснюються через виконавців, які є державними організаціями. Безпосередньо в Україні представлені банк "KfW Entwicklungsbank" (Кредитна Установа для Відбудови /KfW/ – Банк розвитку), GTZ (Товариство Технічного співробітництва) та InWEnt (Товариство міжнародного підвищення кваліфікації та розвитку). Інші виконавці представлені в країні опесередковано.

Наразі у рамках Фінансового  та Технічного співробітництва банком "KfW Entwicklungsbank" (KfW - Банк розвитку) реалізуються або готуються до реалізації такі проекти: підтримка малих і середніх підприємств шляхом надання покращеної пропозиції кредитних послуг ("Німецько-Український фонд"); сприяння проекту "Підтримка соціальної інфраструктури – Український Фонд соціальних інвестицій (УФСІ)" з реабілітації соціальної та комунальної інфраструктури у сільській місцевості та невеликих містах найбідніших регіонів України; підтримка заходів щодо реабілітації 2-го блоку Трипільської ТЕС та семи трансформаторних підстанцій.

Наразі Німецьке Товариство технічного співробітництва (GTZ) реалізує в Україні, зокрема, такі проекти: підтримка фінансової діяльності на селі: Консультування Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України і новостворюваних асоціацій кооперативних спілок; програма сталого сприяння економічному розвитку та зайнятості на основі досвіду Європейського Союзу щодо підтримки депресивних та позначених слабкою структурою регіонів. Регіонами сприяння є Донецька і Чернівецька області та Автономна Республіка Крим; консультування у процесі підготовки до Чемпіонату Європи з футболу 2012. [29] Державний борг України перед Німеччиною станом на 31.03.2011 року – 160 511 110 дол. США. Власне, державний борг України перед Німеччиною за останні роки є таким:

Схема 2.6 Держаний борг України перед Німеччиною

Таким чином, ми бачимо, що Україна  тісно співпрацює з урядами інших  країн у всіх сферах соціально-економічної  діяльності. Підбиваючи підсумки, хотілося навести дані щодо обсягів боргу  України основним державам-донорам  за останні роки за даними Міністерства фінансів України.

Схема 2. 7 Обсяги боргів перед іноземними урядами за 2005-2011 рр.

Отже, можна зазначити, що сума державного боргу, починаючи з 2008р. зменшується. Але задля економічної  безпеки України необхідно розглянути шляхи вдосконалення її міжнародним  кредитних відносин з метою підвищення міжнародної ліквідності України.

 

 

РОЗДІЛ 3

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРЕДИТУВАННЯ У МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ  ВІДНОСИНАХ

 

3.1 Ефективність  діяльності України з міжнародними  фінансовими організаціями

Після проголошення незалежності Україна чітко і недвозначно  обрала курс на інтеграцію в Європу. Вона активно співпрацює із Світовим банком, Міжнародним валютним фондом, Європейським банком розвитку та реконструкції та іншими міжнародними фінансовими організаціями. Також Україна має 5 головним-країн донорів: Росія, Сполучені Штати Америки, Франція, Італія, Німеччина. Так чи інакше, але всі вони допомагають нашій країні для підтримки національної економіки, її стабільного розвитку та добробуту. Саме тому хотілося б оцінити як саме використовуються кошти, запозичені у фінансових інституціях.

Цільове призначення зовнішніх  запозичень обумовлюється як поточними  потребами економіки і соціальної політики, так і стратегічними  пріоритетами розбудови господарського простору України.

Схема 3.1 Напрями використання запозичених коштів Україною від  МФІ

Як видно з наведеної  схеми, в структурі зовнішніх  запозичень певною мірою переважає  інвестиційне фінансування. Невиправданою є порівняно висока (45%) частка використання запозичених коштів для підтримки національної валюти (3,5 млрд. дол. США). Це надто висока ціна для національної економіки, яка засвідчує недостатню ефективність грошово-кредитної політики Національного банку України у попередній період. Стабільність гривні повинна забезпечуватися іншими (внутрішніми) монетарними інструментами. [11]

Важливим напрямом співпраці  з міжнародними фінансовими інституціями є технічна допомога. Задекларовані цілі програм і проектів цієї допомоги в Україні включають у себе створення базової ринкової інфраструктури, проведення структурних реформ, прискорення інтеграційних процесів, вирішення соціальних та екологічних проблем. Діапазон досить широкий, але декларації не завжди відповідають реаліям. У багатьох випадках за реалізацією проектів стоїть високооплачуване працевлаштування зарубіжних експертів та прибуткові замовлення на зарубіжне устаткування. В останні роки Уряд робив спроби координації технічної допомоги, зокрема через запровадження обов'язкової державної реєстрації її проектів, акредитації іноземних організацій - виконавців цих проектів. Але досягти бажаної прозорості та ефективності не вдалося. Тому на сучасному етапі, коли надання міжнародної технічної допомоги нерідко використовується як засіб політичного тиску на Україну, надзвичайно важливо удосконалювати механізми її отримання та використання.

 [4]

Так, обсяги зовні Міжнародні зобов’язання країни є для неї важким тягарем, тому необхідно слідкувати за її міжнародною платоспроможністю, від якої залежить ефективність залучення іноземних позик. Міжнародна платоспроможність України характеризується кількома макроекономічними показниками, серед яких обсяг державного боргу, співвідношення між внутрішньою і зовнішньою його складовими, експортний потенціал економіки, стан платіжного балансу та забезпечення зовнішнього боргу валовими валютними резервами НБУ.шнього та загального державного боргу України є наступними:

Схема 3.2 Обсяги державного та зовнішнього боргу України

Залишаючись досить високим, рівень державного боргу України  водночас не є критичним. 

Міністерство фінансів України  розрахувало приблизні суми розрахування за борги України з 2011 року до 2025 року.

Схема 3.3 Платежі по діючим боргам України на 20.05.2011 рік

Для здійснення прогнозованих  розрахунків необхідно знайти шляхи  вдосконалення кредитних відносин України з її донорами аби розрахуватися  за зобов’язаннями та не здобувати  нових боргів.

 

3.2 Шляхи вдосконалення  міжнародних кредитних відносин  України  

Діяльність міжнародних  фінансових організацій набуває  вагомішого значення для України. Вона сприяє стабілізації ринкових відносин України та її економічному прогресу. Наша країна бере участь у діяльності провідних міжнародних валютно-кредитних  та фінансових організацій (МВФ, МБРР, ЄБРР). [1] Для вдосконалення міжнародних кредитних відносин України необхідно налагодити механізм здійснення боргової політики. Стратегічною метою державної боргової політики України має стати залучення фінансових ресурсів для ефективної реалізації програм інституційного та інвестиційного розвитку країни із одночасним забезпеченням стабільного співвідношення державного боргу та ВВП. Враховуючи, що зовнішні запозичення являють собою фактичне вивезення капіталу з країни, то обсяг зовнішньої заборгованості України повинен підтримуватися на відносно невисокому рівні. [28, 27-28]

Використовувати залучені за допомогою позик кошти доцільно у трьох напрямках:

• на проведення структурних реформ, фінансування інвестицій в інфраструктуру та людський капітал;
• на комерційні проекти, які будуть окупними і сприятимуть зростанню доходів;
• - на соціальні проекти, ефект від яких полягає у збільшенні суспільного добробуту. [15]

Недостатні інвестиції в  інфраструктуру досить часто створюють  ілюзію стійкої бюджетної політики. Хоча є сприяє зменшенню поточного  бюджетного дефіциту, але може мати серйозні наслідки у вигляді сповільнення темпів росту економіки в майбутньому, що, в свою чергу, негативно впливає  на довгострокову фінансову стійкість. В Україні необхідно інвестувати у людський капітал з метою вдосконалення підготовки робочої сили, підвищення рівня знань та досягнення вищої продуктивності праці. Використовувати кошти, залучені на ринку державних запозичень, для фінансування інвестиційно-інноваційних проектів необхідно вдосконаливши механізм капітального бюджетування за рахунок оптимізації процесів планування, розподілу і контролю за капітальними видатками. [16]

Міністерством економіки  України пропонується оптимізувати зазначену процедуру шляхом включення  до проектів Законів України про  Державний бюджет України на кожний рік обсягів та умов позик МФО (програма державних запозичень), що, відповідно до п. 14 статті 85 Конституції  України та п. 2 статті 9 Закону України "Про міжнародні договори", надасть  змогу додатково застосовувати  всі передбачені законодавством способи надання згоди на обов'язковість  договору та запобігти наявних затримок з ратифікацією договорів і одночасно  скоротити термін управління за підготовкою  та реалізацією проектів МФО приблизно  на 8 місяців. [33]

Підтримує такий підхід, неодноразово висловлений також  у пропозиціях Рахункової палати, і Міністерство закордонних справ  України, однак ця проблема не вирішується  через позицію Міністерства фінансів України, яке виступає проти унормування  цього питання. Суперечливу позицію займає і Міністерство юстиції України, яке спочатку погоджувалося із затвердженням законом про державний бюджет програми зовнішніх державних запозичень, а потім висловило зауваження про його неприйнятність. Кабінет Міністрів України у липні 2002 року затвердив заходи щодо підвищення ефективності залучення та використання коштів МФО (розпорядження від 01.07.2002 № 358-р). Згідно з пунктом 2 цього документа Мінекономіки було зобов'язане здійснювати моніторинг виконання заходів та щокварталу інформувати Кабінет Міністрів України про їх виконання.

У 2009 році підписано Програму співробітництва між Урядом України  та Європейським банком реконструкції  та розвитку на 2009-2011 роки, прийнято Стратегію ЄБРР для України до 2011 року, нову Стратегію партнерства Світового банку з Україною до 2013 року. У 2009 році Світовим банком спрощено та зменшено вартість позик і гарантій для України, як країни-позичальника третьої категорії за рівнем доходів, що дає можливість у 2011 році запобігти неефективним втратам державного бюджету. [30]