Кредит у міжнародних економічних відносинах

Джерело: [15]

Найважливішу роль на сьогодні відіграють Міжнародний валютний фонд та Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

Міжнародний валютний фонд – міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої  представницької установи ООН. МВФ був створений в липні 1944 року, коли представники 45 країн зібралися в місті Бреттон-Вудсі, штат Нью-Гемпшир, на північному сході Сполучених Штатів, узгодили рамки для міжнародного економічного співробітництва, яка створилася після Другої світової війни. МВФ увійшов у формальне існування в грудні 1945 року, коли її перші 29 країн-членів підписали Статті угоди. Він почав свою діяльність 1 березня 1947 року. Пізніше в тому ж році Франція стала першою країною, яка взяла кошти у борг у МВФ. Новостворений МВФ був покликаний урегулювати валютно-розрахункові відносини між державами та надати фінансову допомогу країнам-членам через виділення їм короткострокових позик в іноземній валюті. Тож, практично, МВФ став інституціональною основою сучасної міжнародної валютної системи.

До форм діяльності МВФ  можна віднести:

1)інспектування (пов'язано з переходом від паритетної до відкритої системи обміну валют);

2)консультації (використовує три типи консультацій - щорічні, додаткові (може організувати директор-розпорядник фонду у випадках, якщо країна несподівано опиняється в складній економічній ситуації, або є підозра, що її дії суперечать “кодексу поведінки” і можуть завдати шкоди іншим країнам) та спеціальні (проводить з тими країнами, економічна політика яких значною мірою визначає стан світової економіки);

3)надання послуг, фінансування. Безпосереднє фінансування здійснюється за допомогою таких механізмів:

- резервний транш; 

- кредитні транші (МВФ  надає кредити у вигляді чотирьох  траншів, кожний з яких дорівнює 25 відсоткам квоти).

- резервні кредити “стенд-бай”;

- розширене кредитування (ЕФФ);

- компенсаційне та надзвичайне  фінансування (ССФФ);

- фінансування системних  перетворень (СТФ);

- фінансування буферних  запасів (БСФФ);

- фінансування структурної  перебудови (САФ).

Кредитування за програмами МВФ вимагає виконання певних умов. Його максимальний розмір - 125% квоти  країни у фонді. [23]

У 1944 р. на Міжнародній валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі крім МВФ було утворено Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Це одна з найбільших у світі міжнародних фінансово-кредитних установ, яка надає довгострокові кредити під державні програми тільки урядам та центральним банкам країн-членів. Членами МБРР можуть бути тільки члени МВФ. [16] Статутний капітал МБРР створюється шляхом підписання країн-членів на його акції та випуску облігацій. Акціїї розподіляються між країнами-членами відповідно до їхніх квот у МВФ. Першочергові внески до статутного капіталу здійснюються в розмірі 20% від суми підписання, для створення власних ресурсів Банку, необхідних для здійснення його операцій. Інші 80% мають бути сплачені за першою вимогою Банку. Позики МБРР надаються, як правило, на термін 15-20 років і мають п’ятирічний пільговий період. Відсоткова ставка позик змінюється кожні кожні шість місяців і орієнтується на рівень відсоткових ставок міжнародних ринків позикового капіталу. Поточна відсоткова ставка становить 7,6%. [14]

Зокрема, МБРР:

• підтримує довгострокові потреби людського і соціального розвитку, які приватні кредитори не фінансують;
• зберігає фінансову стійкість позичальника шляхом надання підтримки в періоди кризи;
• використовує важелі фінансування для обговорення ключових політичних та інституційних реформ;
• створює сприятливий інвестиційний клімат для того, щоб стимулювати приплив приватного капіталу;
• надає фінансову підтримку (у вигляді субсидій, які виокремлються з чистого прибутку МБРР) в областях, які мають вирішальне значення для добробуту бідних верств населення в усіх країнах. [17]

Паризький клуб - неформальне  об'єднання урядів країн-кредиторів,якими  є Австралія, Австрія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Данія, Іспанія, Італія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США, Швейцарія, Швеція, Франція, Фінляндія та Японія. Об'єднання було створене в 1956 з метою реструктуризації заборгованості країн, що розвиваються. Членство в Паризькому Клубі передбачає постійний обмін інформацією між кредиторами про заборгованість та час її погашення. [13] Всі угоди країн-боржників з Паризьким Клубом містять статтю, що зобов'язує їх не надавати третім країнам більш вигідних умов погашення боргу перед ними, ніж умови, надані членам Клубу. Найбільш бідним країнам списується до 80% їхнього зовнішнього боргу офіційним кредиторам. Прийнята Клубом практика обмежує також суму поступки країною-кредитором активів на вторинному ринку боргів межею в 20 млн. доларів або 10% від загальної суми вимог до даної країні-кредитору (в залежності від того, що більше). Паризький Клуб функціонує у тісній співпраці з МВФ. [25]

Лондонський клуб також є  неформальним консультаційним форумом  кредиторів й визначає умови реструктуризації боргів приватних боржників, від  імені яких виступають представники урядів. Як правило, угода реструктуризації боргів з Лондонським клубом передбачає викуп у банку-кредитора урядом країни-боржника зобов’язань останнього зі знижкою або обмін боргу з дисконтом на інші види активів. У рамках аного клубу банки укладають з урядам країни-боржника угоду або про щорічну реструктуризацію боргу, або про багаторічну реструктуризацію, якій підлягають виплати основного боргу. У 90-ті роки ХХ ст. через механізм Лондонського клубу пройшли такі країни як Аргентина, Болівія, Бразилія, Болгарія, Мексика, Нігерія, Філіппіни, Польща та інші.

 

2.2 Становлення  відносин України з МВФ та  іншими міжнародними фінансовими  організаціями

Інтеграція України в  міжнародний фінансовий простір  безпосередньо пов’язана з реструктуризацію її національної фінансової системи  у цілому і державного фінансового  господарства зокрема. З 1992 р. Україна стала членом головних міжнародних фінансових організацій — Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Міжнародного банку реконструкції і розвитку (МБРР), а також Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). На даний час країна цілком інтегрувалася в міжнародну платіжну систему, намагаючись забезпечувати надійне і своєчасне проходження платежів. Створено дійову систему валютного регулювання з використанням ринкових механізмів курсоутворення. Установлено внутрішню конвертованість національної грошової одиниці. З багатьма країнами укладені договори про усунення подвійного оподаткування. Це дає можливість стверджувати, що в цілому процес входження України в міжнародну фінансову систему завершений і вона переходить до стадії відпрацьовування механізмів співробітництва. Розробляючи механізми взаємовідносин України з міжнародними фінансовими організаціями, слід враховувати, що вони, кредитуючи країни-реципієнти, на відміну від приватних інвесторів не ставлять перед собою мети одержання найбільшого прибутку. Головне їхнє завдання — одержання від використання кредитів позитивного для економіки даної країни результату на основі виробництва конкурентоспроможних на внутрішньому і світових ринках товарів і послуг. Кредити виділяються під конкретні програми перебудови економіки, стимулюючи розроблення чітких і конкретних програм економічних перетворень. Охарактеризуємо з цих позицій напрями і форми взаємовідносин України з міжнародними фінансовими організаціями. [34]

Власне, після проголошення незалежності Україна почала відчувати гостру потребу в кредитах і була дуже зацікавлена, щоб стати членом МВФ. Так, ми пройшли всі етапи, необхідні для вступу до МВФ і 27 квітня 1992 р. Україна стала повноцінним членом цієї міжнародної організації. Вступний внесок України був визначений у розмірі 665 млн. СПЗ (майже 900 млн. США). Україна делегувала своє представництво та захист інтересів у Раді директорів МВФ Нідерландам, які вважаються країною-опікуном України. [3,162-164]

 Взаємовідносини України з МВФ розвивалися на основі використання таких механізмів кредитування, як системна трансформаційна позика (STF), кредити стенд бай (Stand-by) і система розширеного фінансування (EFF).

Фінансові взаємовідносини  України з МВФ почалися з надання  їй позики STF. Механізм STF був створений  у 1993 р. спеціально для країн із перехідною економікою з метою підтримання  їхнього платіжного балансу. Надалі взаємовідносини України з МВФ ґрунтувалися на механізмі розширеного фінансування. Кредити EFF використовувалися для підтримання середньострокових — до трьох років — програм і видавалися у разі наявності дефіциту платіжного балансу, обумовленого макроекономічними і структурними дисбалансами в економіці тієї або іншої країни.

Зараз же Україна отримує  кредити stand-by. За даними МВФ позиція  нашої держави у цій організації  є наступною:

 

 

 

Таблиця 2.2

Stand-by
Дата розміщення	Дата закінчення строку	Затверджена сума, млн. SDR	Сума, знята з рахунку, млн. SDR
29. 03. 2004 р.	28. 03. 2005 р.	411,6	0
5. 11. 2008 р.	27. 07. 2010 р.	11000	7000
28. 07. 2010 р.	27. 12. 2012 р.	10000	2250

Джерело: [23]

МВФ склав прогнозовану суму платежів України до Фонду за для  погашення боргів.

Таблиця 2.3

Очікувані суми сплати України  до МВФ, млн. SDR
Рік	2011	2012	2013	2014	2015
Основна сума		2234,38	3656,25	2390,63	968,75
Відсотки (збори)	186,27	240,35	144,02	42,49	16,27
Загалом	186,27	2474,72	3800,27	2433,11	985,02

Джерело: [23]

Третій транш мав надійти  в середині березня поточного  року. Для цього уряд зобов’язувався до кінця березня запустити пенсійну реформу, а до середини квітня – підвищити тарифи на опалення для населення на 20% або ввести інші компенсаційні заходи для бюджету. Однак зазначені умови Україна так і не виконала. Тому місія МВФ, яка працювала в Києві в лютому 2011 року, не рекомендувала керівництву Фонду виділяти третій транш кредиту. [19]

Найбільш впливовою міжнародною  організацією є група Світового  банку. Вона включає п’ять міжнародних  організацій. Поточний портфель проектів Світового Банку в Україні  складається з 11 активних інвестиційних  проектів. Найбільша частка кредитів зосереджена в державному секторі, секторі енергетики та інфраструктури. Кредити було надано в соціальний сектор, зокрема на поліпшення рівня доступу до якісної освіти в Україні та сільське господарство. Найменшу частку в кредитах банку посідає приватний сектор. МБРР є одним із важливих для України джерел одержання як кредитів, так і технічної допомоги. В рамках грантів технічної допомоги, що надаються МБРР, здійснюються, зокрема, заходи з підготовки кредитних проектів, частково кошти грантів використовуються для придбання обладнання, яке передається українським реципієнтам (переважно міністерствам та відомствам України, місцевим державним адміністраціям). Кошти грантів також використовуються для фінансування послуг українських й іноземних консультантів та навчання українських фахівців. [9]

Починаючи з 1992 р. Світовий банк затвердив для України 39 позик  загальним обсягом 6,6 млрд. дол. США, з яких станом на 20.05.2011 Україна отримала від Світового банку 4,96 млрд. дол. США. Продовжується реалізація 11 інвестиційних проектів на загальну суму 1 563,62 млн. дол. США, з яких вибрано 411,2 млн. дол. США (або 29,3%).

Перелік проектів, що реалізуються в Україні за підтримки МБРР наведений  у Додатку А. [24]

Серед широкого кола учасників  міжнародної інвестиційної діяльності в Україні провідне місце посідає  Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), що здійснив інвестиції в приватний та державний сектори  економіки. Фінансова підтримка ЄБРР здійснюється як у формі проектів з міжнародної технічної допомоги, так і у формі інвестиційних проектів під державні гарантії. [9] За період співпраці з ЄБРР (1993-2010 роки) в державному секторі економіки України укладено угод на загальну суму 674,94 млн дол. США та 1 287,35 млн євро (в рамках 21 проектів), з яких станом на 01.05.2011 використано 592,14 млн дол. США та 423,76 млн євро. На цей час за підтримки ЄБРР в Україні у державному секторі економіки впроваджується 6 інвестиційних проектів (+2 проекти на стадії очікування набуття чинності). В рамках співробітництва з Європейським банком реконструкції та розвитку на різних стадіях підготовки та ініціювання знаходяться спільні проекти розвитку, перелік яких наведено у Додатку Б. Розглянемо щорічні надходження коштів ЄБРР до України на схемі 2.2.

Схема 2.1 Щорічні надходження коштів ЄБРР до України

Внаслідок проаналізованих  даних, можемо зробити висновки, що України має дуже великий зовнішній  державний борг перед цими МФО, структуру  якого за типом кредитора наведено у схемі 2.3. [26]

Схема 2.2 Позики міжнародних організацій Україні

Таким чином, співробітництво  України з МФО дозволяє прискорити проведення економічних реформ завдяки  отриманим системним позикам, а фінансування інвестиційних проектів сприятиме розвитку окремих галузей, секторів економіки, виробництв. Однак ефективність такого співробітництва насамперед залежить від узгодженості національної економіки з інтересами МФО. Необхідно враховувати, що використання МФО міжнародних фінансових ресурсів призводить до зростання зовнішнього боргу країни, збільшення її політичної та економічної залежності і зменшення можливості розвитку за рахунок внутрішніх джерел фінансування. [9]

 

2.3 Кредитні відносини України з урядами інших країн світу

Донорами України на ринку  світового ринку капіталу є не тільки міжнародні фінансові організації, але й уряди інших країн. Власне, наша держава тісно співпрацює із багатьма країнами світу за для підвищення рівня стабільності власного економічного розвитку. На сьогодні за даними Міністерства Фінансів України у структурі  зовнішнього боргу України позики інших держав світу мають наступне представлення: