Кредит у міжнародних економічних відносинах

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Економічний факультет

Кафедра банківської справи

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

ФАХОВОЇ СПРЯМОВАНОСТІ

Кредит у міжнародних  економічних відносинах

 

 

 

Студентки ІІ курсу

напряму підготовки

6.030508 – “Фінанси і кредит”

денної форми навчання

Худан Юлії Олександрівни

Науковий керівник асистент

Пирог Дмитро Вікторович

 

 

 

 

Київ – 2011 р.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МІЖНАРОДНОГО КРЕДИТУВАННЯ

1.1 Міжнародний  кредит як економічна категорія, його принципи та функції....5

1.2 Форми та види міжнародного кредиту…………………………………………9

1.3 Сучасні чинники розвитку світового ринку позичкових капіталів…………13

РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ  КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН НА СУЧАСНОМУ  ЕТАПІ

2.1Становлення сучасної системи міжнародних фінансово-кредитних організацій…………………………………………………………………………..17

2.2Становлення відносин України з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями………………………………………………………..23

2.3 Кредитні відносини України з урядами інших країн світу………………….28

РОЗДІЛ 3

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРЕДИТУВАННЯ У МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ

3.1Ефективність діяльності України з міжнародними фінансовими організаціями……………………………………………………………………….33

3.2 Шляхи вдосконалення  міжнародних кредитних відносин України………...36

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...42

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..44

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..47

 

 

 

ВСТУП

Після набуття державної  незалежності у 1991 р. Україна почала формувати взаємовідносини з  міжнародними фінансовими організаціями (МФО) – з Міжнародним валютним фондом (МВФ), Групою Всесвітнього банку (Всесвітній банк), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Чорноморським банком торгівлі та розвитку (ЧБТР). Вступ до зазначених організацій став першим кроком до поглиблення міжнародного співробітництва, відкрив Україні дорогу на міжнародні фінансові ринки. МФО використовують різні форми співробітництва у взаємовідносинах з Україною, зокрема надають технічну допомогу та кредитні кошти, що залучаються для здійснення різноманітних проектів. Умови надання кредитів МВФ, ЄБРР, Всесвітнього банку, а саме процентна ставка, термін погашення, пільговий період, дуже привабливі для України, бо за багатьма показниками є кращими, ніж можна було б отримати з інших джерел.

Актуальність теми даного дослідження обумовлюється важливим значенням взаємовідносин з МФО як для забезпечення достатніх фінансових ресурсів для здійснення системних та структурних реформ в Україні, так і для зміни відношення до України в світі; необхідністю вдосконалення державної стратегії розвитку взаємовідносин з МФО в контексті визначення основ зовнішньої та внутрішньої політики України на сучасному етапі; відсутністю аналізу факторів, які перешкоджають встановленню взаємовигідного співробітництва з МФО; недостатньою урегульованістю процедур узгодження позицій України та МФО при підготовці відповідних угод, контролю за їх виконанням; необхідністю забезпечення високого рівня ефективності залучення та використання коштів, одержаних від МФО.

Однак багато проблем у  сфері взаємовідносин України з  МФО залишаються не дослідженими. Метою даної робити є аналіз сучасних міжнародних кредитних відносин України, виявлення проблем, які вони містить та розробка рекомендацій та шляхів їх вдосконалення за для поліпшення соціально-економічного становища України.

Об’єктом дослідження  даної роботи є міжнародні кредитні відносини України із міжнародними фінансовими організаціями та іноземними урядами, чиї кошти залучає України  протягом останніх років.

Питання міжнародних фінансових відносин, а також діяльності міжнародних  фінансових організацій знайшли  своє відображення в роботах багатьох російських та зарубіжних дослідників, серед яких Н. Вудс, Дж. Вулфенсон, І. Герчикова, Д. Дріскол, А. Екс, О. Зайцева, А. Кірєєв, В. Кузнєцов, С. Мілднер, Ю. Полунєєв, Н. Рубіні, Д. Смислов, Дж. Стігліц, А. Халевинський, Е. Халевинська, Є. Харрел, Дж. Хорсфілд, Х. Шреплер.

Проблемами співпраці  України з МФО займалися такі українські автори, як В. Базилевич, О. Бєлорус, В. Будкін, І. Бураковський, О. Виходцев, А. Гальчинський, В. Геєць, Л. Кістерський, Г. Климко, В. Клочко, Ю. Ковбасюк, В. Колосова, Л. Ларіонова, З. Луцишин, І. Лютий, В. Новицький, Я. Оніщук, А. Пересада, О. Плотніков, Н. Поважна, Г. П’ятаченко, Л. Саакадзе, А. Філіпенко, Г. Циганкова.

Курсова робота складається  із вступу, 3 розділів, 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Роботу викладено  на 39 сторінках машинного тексту, що містить 5 таблиць, 2 рисунки та 10 схем.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  МІЖНАРОДНОГО КРЕДИТУВАННЯ

 

1.1 Міжнародний кредит як економічна категорія, його принципи та функції

Кредитні відносини пов'язують країни світу нерідко більш міцно, ніж торгівельні. І це зрозуміло, бо накопичені за багато років і реалізовані в різні проекти кредитні ресурси, що складаються із заощаджень домашніх господарств, пенсійних, страхових та інших фондів, амортизаційнихних відрахувань, оборотних, резервних і тимчасово вільних і чесних коштів підприємств, істотно перевищують у розвинених країнах річний обсяг ВВП. Оскільки не всі кредитні ресурси знаходять прибуткове застосування всередині країни, вони у все зростаючій мірі експортуються, і темпи зростання вивезення позичкового капіталу відрізняються особливим динамізмом. Майнові інтереси сторін, які надають і запозичують величезні суми коштів, виявляються особливо важливими, щоб ними можна було ризикувати. [2]

Кредит – це суспільні відносини, що виникають між економічними суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності. [31]

Міжнародний кредит є одним із різновидів кредиту. Його визначають як рух позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, який пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості, забезпеченості і сплати відсотка. У якості кредиторів і позичальників виступають приватні підприємства (банки, фірми), державні установи, уряди, міжнародні та регіональні валютно-кредитні та фінансові організації.

Міжнародний кредит виник на початку капіталізму і був одним з важелів первісного накопичення капіталу. Об'єктивною основою його розвитку стали вихід виробництва за національні рамки, інтернаціоналізація та глобалізація економіки. Темп його росту в кілька разів перевищує темп зростання виробництва і зовнішньої торгівлі. Будучи різновидом категорії "кредит" та опосередковуючи рух товарів, послуг, капіталів, міжнародний кредит пов'язаний з іншими економічними категоріями (прибуток, ціна, гроші, валютний курс, платіжний баланс тощо) і всією сукупністю економічних законів ринку. Міжнародний кредит відіграє важливу роль в реалізації вимог основного економічного закону, створюючи умови для отримання прибутків суб'єктами ринку. Як елемент механізму дії закону вартості міжнародний кредит знижує індивідуальну вартість товарів порівняно з їх інтернаціональної вартістю, наприклад, на основі впровадження імпортного устаткування, купленого в кредит. Міжнародний кредит пов'язаний із законом економії робочого часу, живої і матеріалізованої праці, що сприяє розвитку економіки за умови ефективного використання запозичених коштів.

Міжнародний кредит бере участь у кругообігу капіталу на всіх його стадіях: при перетворенні грошового капіталу у виробничий шляхом придбання імпортного устаткування, сировини, палива; в процесі виробництва у формі кредитування під незавершене виробництво; при реалізації товарів на світових ринках. Таким чином, міжнародний кредит у тісному зв'язку з внутрішнім кредитом забезпечує безперервність відтворення. [8, 220-221]

Міжнародні кредитні відносини ґрунтуються на певній методологічній основі. Одним із її елементів є принципи, яких мають дотримуватися у процесі практичного виконання будь-якої операції на міжнародному ринку банківських кредитів і які знайшли своє відображення у міжнародному кредитному законодавстві. Основні принципи міжнародного кредиту такі:

 

Таблиця 1.1

Принципи міжнародного кредитування

Принцип	Опис
Повернення	Відображає необхідність своєчасного повернення отриманих  від кредитора фінансових ресурсів після завершення їх використання позичальником. Якщо отримані кошти не повертаються, то має місце безповоротне передання  грошового капіталу, тобто фінансування.
Строковість	Передбачає необхідність його повернення не в будь-який прийнятний для позичальника час, а в чітко  визначений строк, зафіксований у кредитній  угоді.
Платність	Означає необхідність не тільки прямого повернення позичальником  отриманих від банку кредитних  ресурсів, а й проплати права за їх використання.
Забезпеченість	Передбачає необхідність забезпечення захисту майнових інтересів  кредитора у разі порушення позичальником  узятих на себе зобов’язань і відображується у таких формах кредитування, як позики під заставу чи під фінансові  гарантії.
Цільовий характер	Притаманний більшості кредитів і відображає необхідність  цільового  використання коштів, які отримані від кредитора.
Диференційний характер	Визначає диференційний  підхід з боку кредитної організації  до різних категорій потенційних  позичальників залежно від інтересів  як банку, так і країни, в якій розташований банк-кредитор.

Джерело: складено автором  за даними [14, 183]

Принципи міжнародного кредиту  виражають його зв'язок з економічними законами ринку.

До базових функцій  міжнародного кредиту можна віднести:

• Перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва;
• Економію затрат обігу у сфері міжнародних розрахунків;
• Обслуговування міжнародного товарообігу;
• Прискорення науково-технічного прогресу.

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1 Джерела міжнародного кредиту

Через виконання взаємопов’язаних функцій міжнародний кредит відіграє певну роль у розвитку світового виробництва, яка може бути і позитивною, і негативною. [32] Позитивна роль міжнародного кредиту в процесі відтворення полягає в тому, що він: стимулює зовнішньоекономічну діяльність країни; створює сприятливі  умови для зарубіжних приватних інвестицій; забезпечує безперервність міжнародних розрахунків та валютних операцій; підвищує економічну ефективність зовнішньої торгівлі та інших видів зовнішньоекономічної діяльності. Негативна роль міжнародного кредиту в процесі відтворення полягає в тому, що він: загострює суперечності ринкової економіки; використовується для переказування прибутків із країн-позичальників, посилюючи позиції країн-кредиторів; сприяє створенню та зміцненню в країнах-боржниках вигідних для країн-кредиторів економічних і політичних режимів; виступає джерелом фінансування війн; використовується для проведення кредитної дискримінації та кредитної блокади. [14, 183-185]   

 

 

1.2  Форми та  види міжнародного кредиту

Міжнародний кредит має різні  форми та види, які можна класифікувати за кількома головними ознаками, що характеризують окремі сторони кредитних відносин.

Таблиця 1.2

Класифікація видів та форм міжнародного кредиту

Ознака класифікації	Форми та види міжнародного кредиту
За видами	1)Товарні кредити – міжнародні кредити, що надаються експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі; 2)Валютні (грошові) кредити – кредити, надані у грошовій формі: у національній або іноземній валюті.
За загальними джерелами	1)Внутрішні кредити – це кредити, що надаються національними суб’єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності іншим національним суб’єктам; 2)Іноземні (зовнішні кредити) – кредити, що надаються іноземними кредиторами національним позичальником для здійснення зовнішньоекономічних операцій; 3)Змішані кредити – кредити як внутрішнього, так і зовнішнього походження; 4)Фінансування зовнішньої торгівлі.
За кредиторами	1)Приватні кредити – кредити, надані приватним особам; 2)Урядові (державні) кредити – кредити, надані урядовими установами від імені держави; 3)Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій; 4)Змішані кредити.
За формою забезпечення	1)Забезпечені кредити  – кредити, забезпечені нерухомістю,  товарами, товарними документами,  цінними паперами, золото та іншими  цінностями. 2)Бланкові кредити –  кредити, надані під зобов’язання боржника вчасно їх погасити, документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника. Різновидами бланкових кредитів є контокорент (єдиний рахунок, на якому враховуються всі операції банку з клієнтом) і овердрафт (кредит понад залишку коштів на рахунку клієнта).
За терміном кредиту	1)Надстрокові – добові, тижневі, до 3-х місяців; 2)Короткострокові – до 1-ого року (іноді до 18 місяців); 3)Середньострокові –  від 1-ого року до 5 років, іноді  до 7-8 років; 4)Довгострокові – понад  5 років.
За валютою позики	1)у валюті країни-позичальника; 2)у валюті країни-кредитора; 3)у валюті третьої країни; 4)у міжнародній грошовій одиниці.
За технікою надання	1)готівкові кредити, коли кошти зараховуються на рахунок боржника, в його розпорядження; 2)акцептні кредити – надаються у формі акцепту тратти (переказного векселя), імпортером, переважно банком, що полегшує облік тратти в банку; розрізняють також акцептно-рамбурсний кредит як ускладнення акцептного кредиту; 3)облігаційні позики – широко використовуються при залучені коштів на довгостроковій основі; 4)синдиковані і консорціальні кредити – дають змогу позичальникові мобілізувати, особливо великі суми на довгий строк, тому що кредитором виступає не один банк, а кілька – «синдикат» чи кілька десятків банків – «консорціумів».
За способом погашення	1)з  рівномірним погашенням; 2)з нерівномірним погашенням; 3)з одночасним погашенням; 4)з ануїтентним погашенням (% погашення за основним боргом).
За цільовим призначенням	1)Фінансові кредити – це кредити, які не мають цільового призначення і можуть використовуватися позичальниками на будь-які цілі; 2)Комерційні – для закупівлі певних видів товарів і послуг, мають декілька різновидів: вексельний кредит – передбачає, що експортер, уклавши договір про продаж товару, виставляє переказний вексель на імпортера, який з одержанням комерційних документів, акцептує його, дає згоду на оплату в термін, який на ньому зазначений; кредит за відкритим рахунком – експортер та імпортер укладають боргову угоду, згідно з якою перший записує на рахунок останнього як його борг загальну вартість відвантажених товарів із заліком відсотків, які нараховуються, а імпортер зобов’язується в термін, зазначений в угоді, погасити суму кредиту й сплатити відсотки. 3)Проміжні – для змішаних форм вивезення капіталів, товарів і послуг, наприклад у вигляді виконання підрядних робіт.