Функционирование рынка ценных бумаг в Украине

  По-п’яте, визначення концептуальних засад політики розвитку ринку цінних паперів в  Україні та реалізації державних  інтересів на ньому.

  Стійкий, що стабільно функціонує, біржовий ринок цінних паперів є одним  із чинників, що визначають інвестиційний  клімат у країні, сприяють залученню й перерозподілу інвестиційного капіталу у найбільш перспективні сфери економіки. Все це актуалізує проблему виведення біржового ринку України з кризи, проведення суттєвих перетворень  у технології організації і програмно-апаратному забезпечені вітчизняних фондових бірж, підвищенні їх конкурентоспроможності.

  На  думку багатьох вітчизняних науковців, Україні також доцільно мати Єдину біржову фондову систему, оскільки: капіталізація ринку цінних паперів є настільки незначною, що комісійної винагороди не вистачає на нормальне функціонування навіть однієї біржі; концентрація попиту та пропозиції в одній системі дасть змогу підвищувати ліквідність ринку та його інформативну відкритість; за рахунок обсягів вартість послуг біржі у перспективі може бути знижено; за цієї системи можливим стає використання у біржовій торгівлі єдиного клірингового та депозитарного центру.

  За  умов нестійкого становища фондового  ринку лише примусові адміністративні  заходи щодо формування біржової системи  неприйняті. Слід дотримуватися у  цій ситуації принципів добровільності, господарської самостійності, можливості спільного фінансування  заходів і проектів, створення спеціалізованих дочірніх підприємств, діяльність яких буде спрямовано на виконання завдань фондової системи і проведення між біржових торгів будь-якого оператора, що акредитований хоча б на одній з фондових бірж. При цьому для збереження контролю над біржами та уникнення втрат своїх членів доступ брокерських контор до торгів у системі має забезпечуватися виключно через електронну торговельно-інформаційну систему бірж. Тобто торгівля цінними паперами у біржовій системі організовується за дворівневою моделлю. Перший рівень у ній утворюють фондові біржі, а другий – акредитовані при них брокерські контори. Це дасть можливість зменшити витрати торгівців цінними паперами на організацію  каналів зв’язку з центральним технічним центром.

  Висновки

  В умові ринкової економіки цінні папери займають важливе місце в платіжному обороті держави. Завдяки випуску та обігу цінних паперів забезпечуються інвестиційні процеси, автоматичний перелив засобів в найбільш ефективні галузі економіки, в першу чергу і на ринкових умовах засоби можуть отримати найбільш життєздатні і прибуткові ринкові структури (підприємства та фірми). Перехід України від централізованої планової економіки до ринкової викликає лавиноподібну зміну відносин власності, змінює структури і механізм функціонування багатьох господарюючих суб'єктів. В результаті істотного міняються форми фінансових зв'язків між різними суб'єктами, виникають нові, не використовувані плановою економікою інститути, з якими доводиться мати справу практично всім учасникам ринку.

    Ринок є складно багатофункціональною і комплексною структурою, яка включає як ринок товарів і послуг, так і ринок фінансових ресурсів. Особливості функціонування різних секторів цих ринків визначає економічний механізм кожної країни. У всіх країнах ці механізми мають з одного боку кредитний характер, а з іншого боку відображають відносини власності. Суб'єкти ринкових відносин приймають на себе різні зобов'язання, і ці зобов'язання часто приймають форму цінних паперів, закріплюються шляхом випуску або оформлення передачі цінних паперів. Взаємні зобов'язання і отримані в результаті права держави, підприємців і фізичних осіб, оформлені у вигляді цінних паперів, можуть гарантувати стійкість економічної системи. Разом з тим стан ринку цінних паперів може відображати стан самої економіки, може приводити навіть до визначених потрясіння в різних масштабах. В умові ринкової економіки цінні папери займають важливе місце в платіжному обороті держави. Завдяки випуску і зверненню цінних паперів забезпечуються інвестиційні процеси, автоматичний перелив засобів в найбільш ефективні галузі економіки, в першу чергу і на ринкових умовах засобу можуть отримати найбільш життєздатні і прибуткові ринкові структури (підприємства і фірми). У фінансовій системі держави ринок цінних паперів займає важливе місце, є її складовою частиною з своєю організаційно-функціональною специфікою, з своєю інфраструктурою. Це повною мірою відноситься і до фінансової системи України.

  Ринок цінних паперів поділяють на первинний та вторинний ринок. Термін “первинний ринок” відноситься до продажу нових випусків цінних паперів. У результаті продажу акцій та облігацій на первинному ринку емітент отримує необхідні йому фінансові засоби, а папери осідають у руках першочергових покупців. Слідом за цим першочерговий інвестор має право перепродати ці папери іншим особам, а ті в свою чергу вільні перепродавати їх наступним вкладникам. Слідуючий перепродаж цінних паперів утворює вторинний ринок, на якому вже не відбувається акумулювання нових фінансових засобів для емітента, а має місце тільки перерозподіл ресурсів серед наступних вкладників. Без повноцінного вторинного ринку не можна говорити про ефективне функціонування первинного ринку. Створюючи механізм для термінового перепродажу цінних паперів, вторинний ринок посилює до них довіру зі сторони вкладників, стимулює їх бажання купувати нові фондові цінності і тим самим сприяє більш повному акумулюванню ресурсів суспільства в інтересах виробництва. При відсутності вторинного ринку або його слабкій організації наступний перепродаж цінних паперів був би неможливий або громіздким, що відштовхнуло б інвесторів від купівлі усіх або частини цінних паперів. В результаті суспільство залишилось би у програші, тому що багато хто, особливо нові підприємства та починання, не отримали б необхідної підтримки.

  В теперішній час інфраструктура ринку  цінних паперів України знаходиться  на начальному етапі формування. Розвиток  ринку капіталу передбачує значну кількість  елементів інфраструктури, а саме: фондову біржу, валютну біржу, страхові компанії, аудиторські компанії, брокерські фірми і т.д. Крім того, значна частина елементів інфраструктури ринку капіталу тісно  зв’язана з державою. Це державний страховий надзір, Державна податкова інспекція, Державна комісія з цінних паперів, Фонд державного майна, Міністерство фінансів, інвестиційний фонд  регіонального регулювання, стабілізаційний фонд і інноваційний фонд. Як бачимо, взаємини держави та ринку капіталів багатопланові.

  Незважаючи на всі позитивні зрушення, з 2003 року на вітчизняному ринку цінних паперів склалася парадоксальна ситуація, за якої обсяги торгів на неорганізованому ринку істотно випереджають такі ж показники організованого ринку. Водночас темпи збільшення частки обсягу торгів на організаторах торгівлі протягом 1998-2006 років є значно нижчими, ніж темпи зростання загального обсягу торгів на ринку цінних паперів. Тому за весь період розвитку вітчизняного фондового ринку обсяги торгів на організованому ринку  були досить незначними. Такій ситуації сприяла недостатня глибина приватизації великих підприємств, що призводить до низької активності на українському ринку цінних паперів стратегічних покупців. Але, ще раз необхідно відзначити, що ринок цінних паперів в Україні розвивався і формувався в першу чергу за рахунок приватизації державних підприємств. А у зв'язку з тим, що цей процес не нескінченний, можна сміливо говорити, що в найближчому майбутньому, він вичерпає себе. А його подальшій розвиток залежатиме від готовності основного постачальника капіталу (населення) інвестувати свої накопичення в цінні папери.

  Як  свідчить проведений аналіз , на вітчизняному ринку цінних паперів існує низка  нерозв’язаних проблем, а саме: низький  рівень довіри інвесторів, децентралізація  системи біржової торгівлі та депозитарного обслуговування. Як уже зазначалося, пріоритетними завданнями розвитку українського ринку цінних паперів є перехід до централізованої системи інфраструктурного забезпечення.

  Так, створення єдиної біржової фондової системи та центрального клірингового  депозитарію на сучасному етапі розвитку вітчизняного ринку цінних паперів стане потужним чинником підвищення його ефективності. Біржова система має бути побудована на принципах добровільної участі. Функціонування централізованого, організованого біржового ринку цінних паперів може стати реальним конкурентом теперішньому монополісту – Перший фондовій торговельній системі, усуне розпорошеність та хаотичність на вторинному ринку, дасть можливість використовувати новітні технології у біржових торгів і ліквідність самого ринку. Ця біржова система не буде достатньо ефективною через неможливість в одному місці здійснити передачу права власності з цінних паперів і відповідні грошові розрахунки, а також через існування значних ризиків та накладних витрат учасників депозитарної системи. Ці проблеми розв’язуються через централізацію Національної депозитарно-клірингової системи та ширше використання процесу рейтингування цінних паперів і учасників ринку. Використання системи кредитних рейтингів дасть можливість українським підприємствам отримати доступ до значних фінансових ресурсів шляхом усунення основного бар’єру для розвитку в Україні цивілізованого фондового ринку – невизначеності ступеня ризику цінних паперів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел

1. Биржа и ценные бумаги. Словарь/Лозовский Л.Ш., Благодатин А.А., Райзберг Б.А.-М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2001.-327с. - (Деловые словари/ред. сер.: Л.Ш. Лозовский, Б.А. Райзберг).
2. Ватаманюк З.Г. Перспективи розвитку ринку цінних паперів в Україні: З.Г. Ватаманюк, О.В.Баула:/Фінанси України, 2007.№5.-с.75-85
3. Закон України   “Про державне регулювання фондового ринку”.
4. Закон України   “Про цінні папери і фондовий ринок”.
5. І.О. Петровська, Д.В. Клиновий. Фінанси (з елементами статистики фінансів). Навчальний посібник. - К.:ЦУЛ.-2002.-300с.
6. Калина А.В. Корнев В.В. Рынок ценных бумаг (теория и практика): Учеб. пособие. 2-е изд., перераб. и доп.- К.: МАУП, 1999. – 256с.- Библиогр.: с.253
7. Кравченко Ю.Я. Рынок ценных бумаг: Курс лекций. – К.: ВИРА-Р, 2002. – 368с.
8. Кузнецова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні:правові основи формування та функціонування. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 528с.
9. Маслова С. О., Опалов О.А.Фінансовий ринок. Навчальний посібник. Друге видання, виправлене.-К.:«Каравела», 2003.-344с.
10. Мендрул О.Г., Павленко І.А. Фондовий ринок: операції з цінними паперами: Навч. посібник. 2-ге изд. К: КНЕУ, 2000. – 156с.
11. Мозговий О.М. «Фондовий ринок» - Київ, 1999.
12. Рішення №25 ДКЦПФР від 11.04.2006 року щодо інформаційно-аналітичних матеріалів про підсумки роботи ДКЦПФР та стану розвитку фондового ринку у І кварталі 2006 року//Цінні папери України.-2006.-№18.-с.14
13. Романенко О.Р.Фінанси:Підручник.-К.:Центр навчальної літератури, 2004.-312с.
14. Сайт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в інтернеті http://www.ssmc.kiev.ua/
15. Сайт Української фондової біржі в інтернеті http://www.ukrse.kiev.ua/
16. Терещенко Г.М.Проблеми становлення та напрямии удосконалення функціонування ринку цінних паперів в Україні:/Фінанси України, 2007.№6-с.97-104
17. http//www.justinian.com.uaarticle.phpid=1535.Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України.  №1-2005.  Юридичний журнал  Юстиніан.
18. http//zakon.rada.gov.uacgi-binlawsmain.cginreg = 342\95-Про Концепцію функціонування та розвитку фондового ринку___ вiд 22_09_1995 № 342-95-ВР.htm
19. Экономика: Учебное пособие/Под редакцией Э.А.Кузнецова.-Х.:Одиссей,2006.512с.
20. Экономика: Ученик/Под ред. Доц. А.С Булатва.2-е узд., перераб.и доп.-М.:Издательство БЕК,1997-816с.

  Додаток А

  Класифікація  цінних паперів[9,с.110]