Функционирование рынка ценных бумаг в Украине

  До  завдань первинного ринку цінних паперів відносять:

• залучення тимчасово вільних ресурсів;
• активізацію фінансового ринку;
• зниження темпів інфляції.

      Первинний ринок виконує такі  функції:

• організацію випуску цінних паперів;
• розміщення цінних паперів;
• облік цінних паперів;
• підтримання балансу попиту і пропозиції на фінансові інструменти.

  До  основних операцій на первинному ринку цінних паперів належать:

• емісія;
• визначення основних форм розміщення випущених цінних паперів;
• визначення ринкової вартості цінних паперів;
• оцінка інвестиційного ризику;
• державна реєстрація випуску;
• розміщення цінних паперів;
• реєстрація звіту про результати випуску емісійних цінних паперів;
• призначення реєстратора;
• зберігання.

  У 2006 році на організаторах торгівлі обсяг торгів  на первинному ринку  становив 0,46 млрд. грн. (1,58%  від загального обсягу торгів на організаторах торгівлі), на вторинному – 28,59 млрд. грн.. (98,42%).

  На  первинному ринку  обсяг торгів з  акціями  на організаторах торгівлі становив 304,82 млн. грн., при цьому  найбільший обсяг зафіксовано на УФБ и УМВБ (111,18 млн. грн. та  100,29 млн. грн.. відповідно). Протягом 2006 року на п’яти з десяти  організаторів торгівлі на первинному ринку здійснювалась торгівля виключно акціями (Рис. 2.1). 

  

  Рис. 2.1. Обсяги торгів з  цінними паперами на організаторах  торгівлі на первинному ринку у 2006 році , млн. грн. [14] 

  Первинні  ринки існують як порівняно нетривкі ринкові відносини з приводу обігу конкретних цінних паперів, тобто вони є тимчасовими ринками. Сторонами угод завжди є емітенти та інвестори.

  У відповідності до чинних стандартів

  Емітент – юридична особа або орган виконавчої влади, що здійснює випуск цінних паперів і несе від свого імені зобов’язання перед власниками цих цінних  паперів.

  Емісія  цінних паперів включає в себе: визначення обсягів випуску, підготовку та публікацію проспекту емісії, реєстрацію випуску, друк бланків цінних паперів, публікацію оголошень про випуск

  Емісійний цінний папір – це будь-який цінний папір, який характеризується такими ознаками:

• закріплює сукупність майнових та немайнових прав, які підлягають посвідченню і обов’язковому здійсненню з дотриманням законодавчо встановлених форм та порядку;
• розміщується випусками.

  Випуск  цінних паперів – це сукупність цінних паперів даного емітента, які надають однаковий обсяг прав та які мають однакові умови розміщення.

  Рішення про випуск цінних паперів – це документ про обсяг, вид, кількість, мету і терміни випуску цінних паперів, який приймається загальними зборами акціонерів акціонерного товариства чи іншими органами, які мають відповідні повноваження. Рішення оформлюється окремими протоколами і реєструються в органах державної реєстрації цінних паперів.

  Державна  реєстрація цінних паперів – це присвоєння цінним паперам державного реєстраційного номера. Усі папери одного випуску повинні мати єдиний державний реєстраційний номер.

  Розподіл  обсягів зареєстрованих  випусків акцій відповідно до нормативно-правових актів, на підставі яких комісія здійснювала реєстрації у 2006 році наведено у Таблиці  2.1. 
 
 
 
 
 
 

 Таблиця 2.1.

        Обсяг зареєстрованих Комісією випусків акцій у 2006 році, млн. грн. 

  Протягом 2006 року скасовано 1125 випусків акцій  на суму 4,54 млрд. грн.

  Протягом 2006 року найбільшу частку від загального обсягу зареєстрованих акцій становили випуски акцій та інформацій про їх емісію (33,41%) та випуски акцій закритих акціонерних товариств (24,19%) (Рисунок 2.2.) 

  

  Рис. 2.2. Структура зареєстрованих Комісією випусків акцій у 2006 році (за положеннями).[14] 

  Таким чином, первинний ринок – це ринок, який складається в процесі випуску цінних паперів. Учасниками на ньому завжди виступають емітенти й інвестори. 

  Вторинний ринок – ринок цінних паперів, на якому укладаються угоди купівлі-продажу раніше випущених цінних паперів.

  Мета  вторинного ринку – забезпечити реальні умови для купівлі, продажу та проведення інших операцій із цінними паперами після їх первинного розміщення.

  Завданнями  розвитку вторинного ринку цінних паперів  є:

• підвищення фінансової активності суб’єктів господарювання та фізичних осіб;
• розвиток нових форм фінансової практики;
• удосконалення нормативно-правової бази;
• розвиток інфраструктури ринку;
• дотримання прийнятих правил та стандартів.

  До  особливостей українського вторинного ринку належать:

• специфіка становлення ринку цінних паперів;
• нерівноцінність цінних паперів, які мають обіг на вторинному ринку за їх інвестиційними можливостями, властивостями та характеристиками;
• відсутність стабільних каналів і єдиних правил поведінки на ринку.

  На  вторинному ринку на організаторах торгівлі обсяг торгів з облігаціями підприємств становив 11,99 млрд. грн., при цьому майже весь обсяг торгів здійснено на ПФТС. Протягом 2006 року на вторинному ринку на всіх організаторах торгівлі здійснювались торги з акціями на суму 6,65 млрд. грн. при цьому найбільший обсяг зафіксовано на ПФТС – 6,17 млрд. грн. З облігаціями внутрішньої державної позики та облігаціями місцевих позик здійснювались торги виключно на ПФТС – на суму 8,51 млрд. грн. та 667,8 млн. грн. відповідно.(Рис. 2.3.)

  

  Рис. 2.3. Обсяги торгів з цінними паперами на організаторах торгівлі на вторинному ринку у 2006 році, млн. грн. [14] 

  Розвиток  вторинного ринку цінних паперів  в Україні стримується насамперед нерозвиненістю законодавчої бази, недостатньо  чітко сформульованими правилами його функціонування. Чинні останнім часом  підзаконні акти найчастіше не містять необхідних норм, що могли б забезпечити реальний захист інтересів інвесторів. Відсутні чіткі критерії, які б дали змогу провести межу між цінними паперами та їх імітацією, не передбачені санкції за порушення правил поведінки учасниками фондового ринку, нерідко відсутні і самі правила.

  Особливістю вторинного ринку в Україні є  мінімальна обіговість цінних паперів. Продати акції надзвичайно важко  через відсутність гарантованого покупця. А якщо він і є, то ще однією проблемою стає переоформлення прав власності. Через недосконалість, а до останнього часу і практично повну відсутність чіткої законодавчої бази, що регулює ведення реєстрів, переоформити акції дуже важко. 

2. Характеристика інфраструктури ринку цінних паперів в Україні

 

  Інфраструктура фондового ринку обслуговує інтереси учасників ринку і визнана забезпечувати наступні основні завдання:

• здійснення операцій по цінних паперах і їх похідних з мінімальним ризиком;
• здійснення постачання фондових інструментів покупцеві або його довіреному обличчю з перереєстрацією право власності в обумовлений термін;
• оплата поставлених цінних паперів;
• відповідальне зберігання і облік цінних паперів.

  Конкретним  виконанням цих і інших завдань займаються інфраструктурні учасники.

  Інфраструктурними учасниками ринку цінних паперів  є:

  Депозитарій - виконання функцій зберігання і реєстрації по матеріальних і нематеріальних цінних паперах, тобто збереження цінних паперів у вигляді паперових документів і в комп'ютерних файлах. Здійснення переміщення цінних паперів в процесі ринкової взаємодії різних суб'єктів.

1. Клиринго-розрахункові установи - здійснення умов операцій купівлі-продажу цінних паперів, звернення грошових коштів, перевірка наявності на рахунках учасників торгівлі необхідних грошових коштів і цінних паперів, інформація для ведення реєстрів, інформація учасникам операції про підтвердження проведених операцій.
2. Інститути совместного-фінансированія - спеціалізовані компанії, які управляють активами багатьох інвесторів.
3. Реєстратори і агенти по трансферту - ведення реєстрів, оформлення переходу прав, спостереження за переходом прав, видача доходу власникам.
4. Інформаційно-аналітичні структури - інформація і аналіз ринкової інформації, рейтинги цінних паперів.
5. Гарантійні (страхові) фонди - забезпечення матеріальних гарантій умов операцій з цінними паперами.
6. Хранителі - зберігання і обслуговування обігу цінних паперів.
7. Фондові біржі і торговий-інформаційні системи - організація торгівлі цінними паперами.
8. Комерційні банки - виконання різних видів професійної діяльності на ринку цінних паперів.
9. Компанії по управлінню активами - професійна діяльність по управлінню активами інститутів сумісного інвестування[7].

  Інфраструктура  визначає основний порядок практичних дій учасників ринку та юридичні аспекти оформлення угод. Аналіз літературних джерел показав, що до теперішнього часу немає чіткого визначення «інфраструктура ринку цінних паперів».[7]

  На  даному етапі створені та працюють 25 територіальних управлінь Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку (Комісії), а також відділення (в Севастополі та Кривому Розі), котрі безпосередньо підпорядковані територіальним управлінням Комісії.

  В теперішній час інфраструктура ринку  цінних паперів України знаходиться на начальному етапі формування. Розвиток  ринку капіталу передбачує значну кількість елементів інфраструктури, а саме: фондову біржу, валютну біржу, страхові компанії, аудиторські компанії, брокерські фірми і т.д. Крім того, значна частина елементів інфраструктури ринку капіталу тісно зв’язана з державою. Це державний страховий надзір, Державна податкова інспекція, Державна комісія з цінних паперів, Фонд державного майна, Міністерство фінансів, інвестиційний фонд  регіонального регулювання, стабілізаційний фонд і інноваційний фонд. Як бачимо, взаємини держави та ринку капіталів багатопланові. 
 
 

  2.3. Особливості розвитку  фондового ринку  України 

  Основу  функціонування ринку цінних паперів  становить діяльність емітентів. На початок  2006 року в Україні зареєстровано 33507 акціонерних товариств, із них 11280 – відкритих,22227 – закритих. На початку 2006 року розподіл власності виглядав так: нерезиденти володіють 21,8% акцій українських емітентів на загальну суму 27,6 млрд. грн. , що на 1,4% менше, ніж у попередньому році; фізичні особи були власниками 23,3% акцій на загальну суму 29,5 млрд. грн., що на 2% більше, ніж  аналогічний показник попереднього року.[2]

  У 2006 році обсяг виконаних договорів  торговцями цінних паперів з нерезидентами  становив 180,64 млрд. грн. (36,66 % від загального обсягу виконаних договорів у 2006 році)(Рис.2.4.).

       

  Рис. 2.4. Розподіл обсягів  виконаних договорів  торговцями цінних паперів  з резидентами  та нерезидентами у 2006 році.[14] 

  Протягом 2000-2006 років спостерігається тенденція щодо стабілізації обсягів випуску цінних паперів. 2005 року загальний обсяг випусків цінних паперів становив 62 млрд. грн., що у 1,78 разу більше, ніж 2004 року.