Функционирование рынка ценных бумаг в Украине

        Конкретна ефективність фондового ринку і цінних паперів  залежить від забезпечення таких цілей і розв'язання таких завдань[11]:

1. Акумуляція коштів населення та підприємств (заощаджень, нагромаджень, тимчасово вільного капіталу).
2. Концентрація коштів, створення умов для формування великого капіталу, здатного вирішувати складні економічні завдання.
3. Збільшення частки капітальних вкладень у валовому національному продукті та національному доході, що сприяє оздоровленню й зміцненню фінансової системи держави і створенню необхідних резервів капіталу.
4. Залучення вітчизняного та іноземного капіталу в економіку України в результаті створення механізму інвестування й розширення сфери впливу капіталу на економічні процеси.
5. Оптимізація галузевої, виробничої та регіональної структури з допомогою:

а) міграції капіталу - відтоку з галузей, де є його надлишок, у галузі, де його бракує;

б) переливання капіталу з малорентабельних галузей і регіонів у високорентабельні;

в) вирівнювання норми прибутку на вкладений  капітал.

6. Баланс попиту і пропонування капіталу, а відтак і баланс виробництва та споживання матеріальних цінностей.
7. Узгодження майнових державних, інституціональних та індивідуальних інтересів у процесі обігу цінних паперів.
8. Стимулювання виникнення нових господарських інститутів, що відповідають новим економічним відносинам.
9. Стабілізація курсу національної валюти через стримування інфляції, захист інтересів населення і підприємств.
10. Створення конкуренції системі банківського кредиту, що забезпечує поліпшення якості обслуговування клієнтів.
11. Економія суспільних витрат обігу, поліпшення системи взаєморозрахунків підприємств, зниження їх заборгованості, розвиток товарообороту.
12. Сприяння реалізації науково-технічних досягнень через створення акціонерних венчурних фірм і впровадження інших заходів для заохочення використання нової технології. 

        Фондовий ринок  являє багатогранну своєрідну економічну ситему, за допомогою якої економіка функціонує в цілому. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і невиробничу сфери, структурній перебудові економіки, її реструктуризації, позитивній динаміці соціальної структури суспільства та підвищенню добробуту кожної людини шляхом вільного розпорядження цінними паперами. 
 
 

  1.3.Закономірності  регулювання ринку  цінних паперів 

  Ринок цінних паперів на відміну від  інших організованих ринків зазвичай є одним з найжорсткіше регульованих і таких, що регламентуються державними органами ринком. Причина цього полягає в особливому значенні для держави і для всього суспільства надійності і стабільності системи руху капіталів, який забезпечується зверненням різних видів цінних паперів і їх похідних, в тісному зв'язку цього ринку із законодавчою базою і системою правовідносин власності, яка склалася в державі   [7].

  Роль  і функції держави в регулюванні  ринку цінних паперів зазвичай зводиться  до наступного:

• ідеологічна і законодавча функції;
• концентрація ресурсів;
• встановлення правил гри;
• контроль над фінансовою стійкістю і безпекою ринку;
• створення ефективного ринку;
• створення системи інформації;
• формування системи захисту інвесторів від втрат;
• запобігання негативній дії на фондовий ринок інших   

                          видів державного регулювання  [3].

  Регулювання ринку цінних паперів має ряд  аспектів:

• загальний аспект - державою встановлюється правила і стандарти, обов'язкові для всіх учасників ринку і зокрема для державних органів;
• конкретний аспект - встановлюються правила, обов'язкові для певних учасників ринку, наприклад, для фондових бірж або для торговців.

  Існує дві основні моделі розвитку ринку  цінних паперів:

• регулювання ринку здійснюється переважно державними органами, і лише невелика частина повноважень по нагляду, контролю, навчанню учасників передається так званим саморегульованим організаціям (Франція).
• максимально можливий об'єм повноважень передається саморегульованим організаціям, але держава зберігає за собою основні контрольні позиції і в необхідних випадках має широкі можливості втручатися в систему регулювання і саморегулювання (Великобританія)   [7].

  Україна вибрала французьку модель розвитку національного фондового ринку. Оскільки, тим паче, що особливо активну  роль повинна грати держава на початкових етапах становлення ринку цінних паперів.

  Вважається, що основним принципом державного регулювання  фондового ринку України є, перш за все, реалізація загальнодержавних  інтересів, забезпечення гарантій і  певної безпеки інвестиційної діяльності в нашій країні і зокрема захисту прийнятих в світі прав інвесторів   [3].

  У основі системи державного регулювання  ринку цінних паперів в Україні  знаходиться Конституція України.

  Важливе місце в становленні системи  державного регулювання ринку цінних паперів в Україні займає прийнятий в жовтні 1996 р. Закон “Про  державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”.

  Важливе місце в цьому законі займає визначення професійної діяльності на ринку  цінних паперів.

  Професійна  діяльність на ринку  цінних паперів - це підприємницька діяльність по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів і організаційному, інформаційному, технічному, консультативному і іншому обслуговуванню випуску і звернення цінних паперів, яка є, як правило, винятковим або переважним видом діяльності  [3].

  Правове регулювання ринку цінних паперів  здійснюватися: державними органами (державно-правове  регулювання) в особі Державною  Комісією з цінних паперів і фондової біржі і окремими інститутами (інституційний-правове  регулювання) в особі саморегульованих організацій.

  Державно-правове  регулювання здійснюється в особі  Державною комісією з цінних паперів  і фондової біржі.

  Функції і обов'язки Комісії визначені  Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів" і Положенням про комісію, затвердженим Указом Президента від  14 лютого 1997 року.

  Комісія з цінних паперів і фондового  ринку підпорядкована Президентові України і підзвітна Верховній  Раді України. Цим забезпечується її незалежне положення. Комісія створюється  у складі Голови Комісії і шести членів Комісії. Всі вони призначаються і звільняються Президентом України. Термін повноважень Голови і членів Комісії - сім років. Одне і теж обличчя не може бути членом Комісії більше двох термінів підряд.

  У відповідності даним положенням Комісія виконує наступні основні функції:

  1. Встановлює вимоги щодо випуску  і звернення цінних паперів  і їх похідних, встановлює порядок  реєстрації випуску і інформації  про випуск.

  2. Встановлює за узгодженням з  НБУ додаткові вимоги щодо  випуску цінних паперів комерційними банками.

  3. Комісія і її територіальні  органи здійснюють реєстрацію  випусків і веде реєстр випусків  цінних паперів.

    4. Реєструє правила функціонування організаційно оформлених ринків цінних паперів.

    5. Встановлює порядок і видає дозволу на здійснення діяльності по випуску і зверненню цінних паперів (ліцензування).

    6. Встановлює порядок звітності учасників ринку цінних паперів і зокрема емітентів.

    7. Проводить реєстрацію бірж і позабіржових торгово-інформаційних систем (ТІС), контролює їх діяльність.

    8. Проводить реєстрацію саморегульованих організацій, що створюються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.

    9. Координує роботу з підготовки фахівців з питань фондового ринку, встановлює кваліфікаційні вимоги і проводить сертифікацію фахівців і т.д.

  Державна  комісія має основні права, котрі закріплені законодавчо.

  В цілях забезпечення прозорості українського ринку цінних паперів Комісією створений  Центр суспільної інформації (ЦСІ). Основне завдання ЦСІ полягає в обнародуванні інформації, що подається емітентами в Комісію, - річні і піврічні звіти будь-яких емітентів, по переліку, що встановлюється Комісією.

  Закон "Про державне регулювання ринку  цінних паперів в Україні" відкриває  великі можливості для подальшого вдосконалення нормативної бази по різних сторонах діяльності на ринку цінних паперів і ведеться активна робота по вдосконаленню тих, що діють і розробці нових законів. У цій частині слід зазначити проекти нових редакцій Закону "Про цінні папери і фондовий ринок". Закон "О інститутах сумісного інвестування" (прийнятий в 2001 році), які різко відрізняються від чинного раніше законодавства.

  Комісією  створена консультаційно-експертна  рада Державної комісії з цінних паперів, який активно працює над вдосконаленням чинного законодавства, дає свої рекомендації по багатьом важливим питанням роботи ринку.

  Територіальні органи Комісії діють на підставі положення про територіальні  органи Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку (рішення №9 від 14 травня 1998 року). Також Комісія ухвалила рішення про передачу ряду повноважень територіальним управлінням і в першу чергу з питань реєстрації випуску акцій.

  Цю  форма регулювання ринку цінних паперів є допоміжною по відношенню до державно-правового регулювання, здійснюється на підставі норм, встановлених державою, в особі саморегульованих організацій.

  Саморегульована організація - це добровільне об'єднання професійних учасників ринку цінних паперів, яке не має на меті отримання прибули, утворено з метою захисту інтересів своїх членів, інтересів власників цінних паперів і інших учасників ринку цінних паперів і зареєстровано Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку  [3].

    Проте, не дивлячись на добровільність  цієї організації, було встановлено, що кожен професійний учасник ринку обов'язково повинен бути учасником однієї з саморегульованих організацій.

  На  початковому етапі саморегульовані  організації займаються в основному проблемами освіти, організацією обміну досвідом, наданням консультацій державним і приватним структурам і лобіюванням в них інтересів своїх учасників. Всі рішення цих організацій носять рекомендаційний характер, проте, їх значення часто виходить за внутрішні рамки цих організацій.

  Таким чином, ринок цінних паперів представляється  як ефективний механізм функціонування ринкової економіки, інструмент мобілізації фінансових ресурсів та заощаджень населення, оптимального перерозподілу засобів, підвищення активності людини як реального власника. 
 
 
 

  РОЗДІЛ 2

  ОСОБЛИВОСТІ  ФОРМУВАННЯ  ТА  РОЗВИТКУ  РИНКУ  ЦІННИХ   ПАПЕРІВ  В  УКРАЇНІ 
 

  2.1. Структура ринку  цінних паперів  в Україні 

  Ринок цінних паперів структурується  за двома ознаками: стадіями та місцем торгівлі. За стадіями торгівлі виділяється первинний та вторинний ринок.[13]

  Метою первинного ринку є організація  первинного випуску цінних паперів  та його розміщення.