Актуальні питання інституту міжнародно-правової відповідальності

       Третім  критерієм визначення сфери дії  цього Проекту статей є «ризик завдання серйозних збитків, що можуть поширитися на території багатьох країн». Тут мається на увазі, що можливі  завдані збитки повинні мати шкідливі наслідки і поширюватися на територію  не тільки держави, під юрисдикцією  якої знаходиться дане джерело підвищеної небезпеки, а й на території інших  держав. Щодо поняття «ризику», то тут  маються на увазі майбутні можливі  негативні наслідки. Простий факт того, що шкідливі наслідки виникли  в результаті певних дій не означає, що вони мали елемент ризику. Наявність  елементу ризику означає, що відповідальні  особи були свідомі можливих негативних наслідків такої діяльності, але  продовжували її, сподіваючись відвернути настання шкідливих наслідків.

       Четвертим критерієм визначення сфери дії  Проекту є те, що значні матеріальні  збитки мають бути породжені наслідками правомірної діяльності. Комісія  МП погодила, що до цієї правомірної  діяльності не буде відноситися валютна  та соціально-економічна політика держави. Матеріальна складова має поєднувати діяльність із її шкідливим наслідком. Це означає, що діяльність, зазначена  у цих статтях, повинна мати матеріальну  складову, із якої мають випливає наслідки.

       Отже, стаття 1 Проекту визначає сферу  його дії та вказує на найважливіші категорії, які застосовуються в  ньому, а також вказує на підстави виникнення міжнародно-правової відповідальності держави за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом.

       Порядок визначення такої відповідальності зазвичай визначається в міжнародних  договорах. За відсутності в них  необхідних норм держава-заподіювач шкоди  і потерпіла сторона на основі взаємної домовленості можуть вдатися  до традиційних способів визначення матеріальної відповідальності, застосовуваних при здійсненні звичайних деліктів. Абсолютній відповідальності як специфічному інституту міжнародного права властиві свої особливі форми: грошова компенсація, послуги, технічна допомога, надання різного роду матеріальних цінностей замість знищеного або пошкодженого майна, природних ресурсів і т.п.

       Як  бачимо, Проект статей Комісії ООН  з міжнародного права про запобігання  виникненню серйозних збитків є  досить прогресивним та інноваційним. Вперше Комісія МП дослідила питання  відповідальності держав за правомірну діяльність, у даному Проекті дані досить чіткі визначення прав та обов'язків  зацікавлених держав. Проект включає  у себе максимальну кількість  питань, пов'язаних із відповідальністю за правомірну діяльність. Тут ми можемо знайти і запобігання, і санкціонування, і консультації з приводу засобів  попередження. Даний Проект на сьогодні є абсолютно повним викладом усього, що стосується даного виду міжнародно-правової відповідальності. Звичайно, з часом  він може бути доповнений, адже прогрес  людства, напевно, призведе до виникнення нових видів небезпечної діяльності. Саме тому, Комісія ООН з МП повинна  пильно слідкувати за прогресивним розвитком  людства та, за потреби, доповнювати  цей Проект [29, с.24-41].

       Головною  ж проблемою на сьогодні, пов'язаною із Проектом, є його офіційне затвердження як джерела міжнародного права. Cаме  це дасть державам можливість із впевненістю  дивитись у майбутнє та бути впевненими у своїх правах. В 2010 р. ГА ООН своєю  резолюцією 65/28 від 6 грудня 2010 року ще раз підкреслила важливість Проекту, та необхідність створення конвенції  з цього питання, й постановила  включити питання про запобігання  транскордонної шкоди від небезпечних  видів діяльності та розподіл збитків  у разі такої шкоди в повістку дня своєї шістдесят восьмої  сесії. До того часу держави-члени повинні  представити свої пропозиції щодоположень Проекту. 
 

ВИСНОВКИ 

       Проблеми  міжнародно-правової відповідальності специфічні, багатогранні і досить складні. Розвиток і кодифікування  норм і принципів відповідальності в міжнародному праві вимагають  аналізу і узгодженості багатьох питань, кожне з яких має бути розглянуте і враховане з тим, щоб правильно відбити ті зміни, які сталися до теперішнього часу в області МП.

       Необхідність  спеціального дослідження проблем  кодифікування і розвитку норм і  принципів міжнародно-правової відповідальності продиктована збільшеною роллю МП як юридичної основи міжнародних відносин, підвищенням його ефективності в підтримці світового правопорядку, в рішенні найважливіших проблем світової спільноти.

       На  сучасному етапі існування суверенних держав міжнародні відносини проявляються як міжнародно-правова поведінка  держав, що грунтується на юридично закріплених принципах і нормах. Функції міжнародного права полягають  в нормативному закріпленні прав і обов'язків держав, що виникають  в процесі їх існування.

       У завдання міжнародного права входить  не лише встановлення правил поведінки  держав в тій або іншій області  їх міжнародної діяльності, але і  вироблення норм і принципів, що гарантують дотримання цих правил. На практиці одним з найважливіших міжнародно-правових інструментів є принцип міжнародної  відповідальності держав і інших  суб'єктів міжнародного права за порушення їх міжнародних зобов'язань, а також за шкідливі наслідки при  правомірній діяльності в окремих  сферах міждержавної співпраці.

       Розвиток  міжнародного права є взаємозв'язаним процесом становлення та удосконалення як правил поведінки держав, так і норм і принципів, що забезпечують їх дотримання, у тому числі і правил міжнародної відповідальності. Проте в даний момент в розробці норм і принципів міжнародної відповідальності в міжнародному праві існує прогалина. Незважаючи на зростаючу необхідність, норми і принципи міжнародно-правової відповідальності держав так і не кодифіковані, хоча робота над цим ведеться Комісією міжнародного права ООН.

       Таким чином, завданням сучасного міжнародного права є заповнення цього пропуску в праві. Кодифікування і розвиток норм і принципів міжнародно-правової відповідальності може послужити важливою умовою в подальшому розвитку міжнародного права в цілому.

       Аналіз  роботи КМП ООН з вивчення питань міжнародної відповідальності держави за правопорушення приводить до висновку про те, що в постановці цих проблем сталося певне зрушення. Виконана Комісією робота в цій області і проекти відповідних статей, що укладаються нею, можуть служити основою для подальшого просування вперед.

       Але на мою думку доцільно було б об’єднати  ці проекти в один єдиний документ – одну єдину Конвенцію, яка б  кодифікувала інститут міжнародно-правової відповідальності. Таку Конвенцію було б легше затвердити, адже легше ратифікувати один документ – а ніж по черзі ратифіковувати три чи чотири різні.

       У числі цілого ряду чинників, що призводять до все більшого ускладнення міжнародних  відносин, важливе місце належить прогресу в науці та техніці, що дозволяє державам здійснювати такі види діяльності, які не обмежуються рамками державних територій.

       Політика  України спрямована на тісну співпрацю  зі світовою спільнотою, тому числі  і в області забезпечення світового  правопорядку, використання ядерної  енергії, космічного простору, захисту  довкілля.

       Про це свідчать і ініціативи в міждержавній співпраці, і участь в численних  міжнародних угодах, що зайняли важливе  місце в сучасній міжнародній  практиці. Розроблені і затверджені  в цих угодах принципи і норми  міжнародно-правової відповідальності служать базою для охорони  інтересів держав і окремих громадян, сприяють розвитку теоретичних досліджень. 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

Нормативно-правові  акти

1. Статут Організації Об′єднанних націй 1945 р.
2. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р.
3. Доповідь про роботу шістдесят другої сесії Комісії міжнародного права ООН 2010 р. дод.10 A/65/10.
4. Доповідь про роботу шістдесят першої сесії Комісії міжнародного права ООН 2009 р. дод.10 A/64/10.
5. Доповідь про роботу п′ятдесят третьої сесії Комісії міжнародного права ООН 2001 р. дод.10 A/56/10.
6. Доповідь про роботу тридцять шостої сесії Комісії міжнародного права ООН 1986 р. дод.10 A/39/10.
7. Доповідь про роботу двадцять п′ятої сесії Комісії міжнародного права ООН 1973 р. дод.10 A/9010/Rev.1.
8. Доповідь про роботу двадцять третьої сесії Комісії міжнародного права ООН 1971 р. дод.10 A/8410/Rev.1.
9. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 р.
10. Конвенція про запобігання злочину апартеїду та покарання за нього 1973 р.
11. Проект статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні дії 2001 р.
12. Проект статей про запобігання транскордонної шкоди від небезбечних видів діяльності 2001 р.
13. Проект статей про відповідальність міжнародних організацій 2009 р.
14. Проект статей про захист людей у разі лих 2010 р.
15. Проект Кодексу злочинів проти миру та безпеки людства 1996 р.
16. Резолюція ГА ООН 56/83 від 12 грудня 2001 р.
17. Резолюція ГА ООН 62/68  від 6 грудня 2007 р.
18. Резолюція ГА ООН 65/19  від 6 грудня 2010 р.
19. Резолюція ГА ООН 65/28  від 6 грудня 2010 р.
20. I.C.J. Reports, 1996.

Література

21. Вопросы теории международного права. / Тункин Г. И. – М.: Международные отношения, 1962. – 436 с.
22. Курс международного права. - М., Наука, 1969. – 648 с.
23. Курс международного права. / Анцилотти Д. - М.: Иностр. лит., 1961.
24. Международное право. Общая часть: учеб, для студентов юрид. фак. и вузов / Лукашук И.И. - Рос. акад. наук, Ин-т государства и права, Академ, правовой ун-т, — Изд. 3-е. — М.: Волтерс Клувер, 2008. — 432 с.
25. Международные правонарушения и ответственность государств. /           Курис П.М. – Минтис, 1973. – 278 с.
26. Международные правоотношения. / Шуршалов В.М. - М.: Международные отношения, 1971. – 240 с.
27. Международно-правовая ответственность: (Сущность и основание) / Фарукшин М.Х. - М.: Юрид. лит., 1971.
28. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник. / Буткевич В.Г.,              Мицик В.В., Задорожній О.В. - К.: Либідь, 2002. - 608 с.
29. Міжнародно-правова відповідальність за шкідливі наслідки діянь, не заборонених міжнародним правом. / А.Кориневич  - Стаття - Київський студентський журнал міжнародного права, випуск  №4, 2006. – с. 24-41.
30. Международное право: Учебник. / Колосов Ю.М., Кузнецов В.И. –            Изд. 2-е, доп. и перераб – М.: Международные отношения, 1998. – 624 с.
31. Международное право. Книга 2. Броунли Я. / - Под ред. Г.И.Тункина. – М.: Прогресс, 1977. – 507 с
32. Международное право: Учебник для вузов. / Отв. ред.                                    проф. Г.В. Игнатенко и проф. О.И. Тиунов. – 3-е изд., перераб. и доп. –                      М.: Норма, 2006. – 624 с.
33. Международное право. / Фердросс А. – М.: ИЛ, 1959.
34. Міжнародне право. / Під ред. Баймуратова А.В. – Донецьк, 2008. – 436 с.
35. Міжнародне право: Навч. Посібник. / За ред. Буроменського М.В.– К.: Юрінком Інтер, 2005. – 336 с. 
36. Международное публичное право: учебник. / Отв. ред. К.А. Бекяшева. – 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Проспект, 2009. - 1008 с.
37. Основания международной ответственности государств. / Ушаков Н.А. . - М.: Международные отношения, 1983. - 183 с.
38. Ответственность государств в современном международном праве. / Левин Д.Б.  М.: Международные отношения, 1966. – 152 с.
39. Ответственность государства за международные правонарушения. / Василенко В. А. – К.: Вища школа, 1976. – 264 с.
40. Право международной ответственности. / Лукашук И.И.  – М.:              Волтерс Клувер, 2004. – 432 с.
41. Теория международного права. / Тункин Г.И. -  М.:, Международные отношения, 1970. – 345 с.