Актуальні питання інституту міжнародно-правової відповідальності

ЗМІСТ 

Вступ   3

Розділ I

Загальна  характеристика міжнародно-правової відповідальності

    1.1.Поняття міжнародно-правової відповідальності як інституту міжнародного права   5

    1.2.Підстави  виникнення міжнародно-правової  відповідальності    7

    1.3.Види  і форми міжнародно-правової відповідальності   11 

Розділ II

Суб’єкти  відповідальності у міжнародному праві

    2.1.Держава як суб’єкт міжнародно-правової відповідальності   17

    2.2.Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій   23

Розділ III

Актуальні питання  інституту міжнародно-правової відповідальності

    3.1.Обставини, що звільняють від міжнародно-правової відповідальності   26

    3.2.Міжнародно-правові зобов’язання, що виникають у зв’язку з заподіянням шкоди внаслідок учинення дії, що не становить міжнародного протиправного діяння   30

Висновки   37

Список  використаних джерел   39 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

       Актуальність  теми дослідження. Сучасні загальносвітові процеси інтеграції та глобалізації вимагають вдосконалення правового забезпечення в усіх сферах міжнародних відносин. Однією з важливих проблем сучасного міжнародного права є розуміння сутності та умов реалізації міжнародно-правової відповідальності суб′єктів міжнародного права за міжнародно-протиправні діяння. З кожним роком вона набуває все більш важливого значення та вимагає нагального правового вирішення в умовах сучасного реформування міжнародних відносин.

       Унікальне значення міжнародної відповідальності пояснюється тим, що вона сприяє єдності та організації системи міжнародного права, свідчить про належний рівень її розвитку. Крім того, роль інституту міжнародно-правової відповідальності стає важливою для Української держави саме сьогодні, коли визначаються новітні вектори зовнішньої політики. За цих обставин необхідно розуміти юридичні механізми вирішення можливих суперечок, взаємні межі відповідальності України та інших держав.

       Про актуальність вивчення проблем міжнародної  відповідальності свідчить Резолюція  Генеральної Асамблеї ООН про  відповідальність держав, ухвалена на основі Проекту статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння 2001 р., а також прийняття проекту  Кодексу про злочини проти  миру й безпеки людства 1996 р., створення  Міжнародних кримінальних трибуналів із Руанди й колишньої Югославії, Міжнародного кримінального суду. Особливо слід відзначити Проект статей про відповідальність держав 2001 р., який має виняткове значення для закріплення міжнародно-правової відповідальності як міжгалузевого інституту міжнародного права.

       Водночас, важливі напрями зазначеної проблеми ще не стали об’єктом спеціального вивчення в сучасній українській  науці міжнародного права і лише частково розкриті зарубіжними науковцями.

       Об’єктом  дослідження є інститут міжнародно-правової відповідальності.

       Предметом дослідження є міжнародно-правові норми, проекти й чинні акти міжнародних організацій щодо відповідальності суб′єктів міжнародного права за міжнародно-протиправні діяння.

       Мета  і завдання дослідження. Основною метою дослідження є з’ясування й вдосконалення теоретичних й нормативних засад інституту міжнародно-правової відповідальності, забезпечення відповідності розроблених теоретичних основ сучасним тенденціям міжнародного права, аналіз практики реалізації регулятивно-охоронних правовідносин.

       Мета  визначила необхідність виконання  таких завдань:

• розглянути та систематизувати сучасні тенденції, теорії та концептуальні підходи щодо існування інституту міжнародно-правової відповідальності;
• встановити умови виникнення міжнародної відповідальності;
• дослідити процес становлення та розвитку цього інституту й особливості виникнення міжнародної відповідальності суб′єктів міжнародного права на окремих прикладах, визначити загальні критерії процедури її реалізації;
• з’ясувати та узгодити теоретичні основи механізму виникнення й реалізації міжнародної відповідальності  за протиправні діяння згідно з останніми тенденціями у міжнародному праві;
• з’ясувати обставини, що звільняють від відповідальності.

       Методологічною  основою роботи є праці фахівців з міжнародного права – Д.Анцилотті, І.П.Бліщенка, Я.Броунлі, М.В.Буроменського, В.Г.Буткевича, Ю.М. Колосова, П.М.Куріса, Д.Б.Левіна, І.І.Лукашука, Г.І.Тункіна, М.О.Ушакова та ін..

       Курсова робота складається зі вступу, трьох  розділів,що об’єднують сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ I

Загальна  характеристика міжнародно-правової відповідальності 

1.1.Поняття міжнародно-правової відповідальності як інституту міжнародного права 

       Відповідальність  у міжнародному праві відіграє важливу  роль в забезпеченні стабільного  функціонування міжнародної системи.

       В основу права міжнародної відповідальності покладено принцип міжнародно-правової відповідальності, який є також принципом  міжнародного права в цілому. Вже  у 1928 р. в рішенні у справі про фабрику в м. Хожуві, Постійна палата міжнародного правосуддя кваліфікувала принцип відповідальності як один "з принципів міжнародного права і, більше того, загального поняття права". Сьогодні можна сміливо стверджувати, що цей принцип є загальновизнаним як в міжнародній практиці, так і в доктрині.

       Принцип відповідальності відбиває юридичну природу  міжнародного права, передбачаючи, що порушення цього права породжує юридичну відповідальність. Через це він тісно пов'язаний з принципом, що визначає юридичний характер міжнародного права, з принципом добросовісного виконання зобов'язань по міжнародному праву [40, с.85].

       Проте погляди вчених на саме визначення міжнародної відповідальності є  неоднозначними. Одними вона розуміється  як специфічний обов'язок порушника  відшкодувати заподіяний ним збиток, іншими - як реалізація санкцій відносно суб'єкта, що порушив  свої міжнародні зобов'язання, третіми - як комплексне утворення, що включає одночасно  обов'язок порушника та санкції, що застосовуються по відношенню до нього. Усі ці погляди в рівній мірі користуються підтримкою в міжнародно-правовій доктрині [22, с.412].

       Міжнародно-правова  відповідальність - це сукупність правових відносин, що виникають в сучасному  міжнародному праві у зв'язку з  правопорушенням, здійсненим якою-небудь державою або іншим суб'єктом міжнародного права, або у зв'язку із збитком, заподіяним однією державою іншій в результаті правомірної діяльності. В одних випадках ці правовідносини можуть торкатися безпосередньо тільки держави-правопорушника і постраждалої держави, в інших - можуть зачіпати права та інтереси всього міжнародного співтовариства. У науці міжнародного права під міжнародно-правовою відповідальністю розуміють негативні юридичні наслідки, що настають для суб'єкта міжнародного права в результаті порушення ним міжнародного зобов'язання. Комісія міжнародного права ООН визначила зміст міжнародної відповідальності як "ті наслідки, які те або інше міжнародно-протиправне діяння може мати відповідно до норм міжнародного права в різних випадках, наприклад внаслідок діяння в плані відшкодування збитку й відповідних санкцій" [6, с.120].

       Відповідальність  суб'єктів міжнародного права пов'язана  із суворим дотриманням міжнародного правопорядку, боротьбою за збереження і зміцнення миру, забезпеченням  міжнародної співпраці. Вона виступає певним інструментом правового регулювання  міжнародних відносин і стимулює функціонування міжнародного права.

       Формулюючи  загальні принципи міжнародно-правової відповідальності, Комісія міжнародного права визначила міжнародну відповідальність держав як "усі види нових правовідносин, що можуть виникнути у рамках міжнародного права в результаті міжнародно-протиправного  діяння держави, незалежно від того, чи обмежуються ці стосунки правовідносинами між державою, що зробила протиправне  діяння, і державою, безпосередньо  постраждалою, або ж поширюються  на інших суб'єктів міжнародного права, і незалежно від того, чи зосереджуються вони на зобов'язанні винної держави відновити в правах постраждалу  державу і стягнути завданого  їй збитку або ж охоплюють також  право самої постраждалої держави  або інших суб'єктів МП застосувати  до винної держави санкцію, що допускається міжнародним правом" [7, с.204].

       У свою чергу, зміст міжнародної відповідальності визначається як «наслідки діяння в  плані відшкодування шкоди та застосування відповідних санкцій» [6, с.120].

       Норми, що визначають відповідальність держав у міжнародному праві, утворюють  особливий міжнародно-правовий інститут. Зміст цього інституту змінювався відповідно до змін у розвитку міжнародного права.

       Норми, що становлять інститут міжнародно-правової відповідальності, носять переважно  звичаєвий характер, що надає підвищену  значимість їхньої кодифікації. Комісія  міжнародного права ООН провела  значиму роботу із цього питання. На даний момент КМП ООН підготувала  три проекти статей стосовно міжнародної  відповідальності (про відповідальність держав, про відповідальність міжнародних  організацій та про запобігання транскордонної шкоди від небезпечних видів діяльності) та почала роботу над Проектом статей про захист людей у разі лих.

       Інший важливий напрямок у діяльності Комісії  міжнародного права ООН - підготовка проекту Кодексу злочинів проти  миру й безпеки людства, що проводилася  з 1947 по 1954 р. і відновилася в 1982 році. 
 

1.2.Підстави виникнення міжнародно-правової відповідальності 

       У науці міжнародного права велика увага приділяється проблемі підстав міжнародної відповідальності, тобто умов її                                  виникнення [38, с.19].

       Замість терміну "міжнародно-правової відповідальності" іноді застосовується вираз "походження міжнародної відповідальності" як "визначення того, на підставі яких даних і за яких обставин можна  встановити відносно якої-небудь держави  наявність міжнародно-протиправного  діяння як джерела міжнародної                               відповідальності" [7, с.197].

       Категорія "основа відповідальності" є загальноправовою і включає дві основи відповідальності: нормативне (правове) та юридико-фактичне.

       Під нормативною основою відповідальності розуміють закон, договір або  інше джерело права, в силу або  на підставі якого субєкт може нести  юридичну відповідальність. Без припису  нормою права певної дії юридична відповідальність недопустима.

       Нормативною підставою міжнародної відповідальності служать міжнародно-правові акти, що встановлюють міжнародні зобов'язання, порушення яких може бути кваліфіковане  як міжнародне правопорушення. До них  В.А.Василенко зараховує міжнародний  договір і міжнародний звичай, рішення міжнародних судів, рішення  міжнародних (міжурядових) організацій, що являються, згідно із статутами цих  організацій, обов'язковими для держав-членів, а також односторонні міжнародно-правові  акти держав [39, с.83-84].

       Також потрібно розрізняти нормативні підстави міжнародної відповідальності та норми, на підставі яких поведінка держави  може бути кваліфікована як міжнародне правопорушення.

       Нормативною основою міжнародної відповідальності можуть бути тільки міжнародно-правові  акти. У ст. 4 Проекту статей про  відповідальність сказано: "Діяння держави може бути кваліфіковане  міжнародно-протиправним лише на підставі міжнародного права. На таку кваліфікацію не може впливати кваліфікація цього  ж діяння як правомірного згідно з  внутрішньодержавним правом".

       Нормативна  основа припускає можливість настання відповідальності, але його недостатньо  для виникнення конкретних відносин юридичної відповідальності. Для  реалізації відповідальності потрібна наявність спеціальних юридико-фактичних  обставин або так званих  юридичних  фактів, що породжують правоохоронні  відносини [40, с.173].