Можливості застосування мультимедійних технологій на уроках географії у 7 класі

      Курсове підвищення кваліфікації  вчителів географії передбачає  навчальні заняття з використанням  ІКТ, які включають ознайомлення вчителів комп'ютером,  можливостями програм Microsoft Office, із мультимедійними засобами як джерелом нових знань під час вивчення програмового матеріалу, що мають документальну достовірність  географічних явищ, переконливість наукових фактів, можливість викладати великий за обсягом навчальний матеріал за короткий час. []

    Другим  напрямом у підвищенні кваліфікації вчителів є ознайомлення їх з проектною  методикою, можливостями ІКТ у створенні  нових інформаційних продуктів  на принципах інтерактивного та особистісно орієнтованого навчання.

    За  допомогою програм Microsoft Word, Microsoft Power Point, Microsoft Office Publisher вчителі, вчаться розробляти уроки з курсу географії, використовуючи метод проектів, досліджувати поставлені проблемні питання. При цьому вони використовують ресурси Інтернету, матеріали підручників, енциклопедій тощо, гіперпосилання на ресурси Інтернету. Значна увага приділяється створенню дидактичних матеріалів з різних курсів географії – тестів, діаграм тощо. [15] 

    1.4. Використання мультимедійних засобів на уроках географії. 

    Особливість побудови мультимедійних засобів навчання, на відміну від суто інформаційного викладу навчального матеріалу, передбачає особисте, розумове активне  ставлення користувача до змісту програми, спонукає аналізувати його, активізувати процес пізнання та засвоєння знань, закладених у змісті використовуваної програми чи навчальному середовищі.                                                 

    Переваги  мультимедійних навчальних систем зумовлені  технічними можливостями комп'ютера, що дозволяє:

• значно розширити й урізноманітнити матеріал, який підлягає засвоєнню, вдосконалити його структуру,
• розвинути управлінську функцію програми;
• забезпечити своєчасну обробку інформації,
• здійснити якісний діалог того, хто навчається, з комп’ютером;
• використати звуковий супровід, що сприяє активізації ще одного каналу сприймання через органи слуху;
• забезпечити якість зображень, що відповідає естетичним та гігієнічним вимогам і дозволяє краще унаочнити матеріал, зобразити різні процеси, явища, предмети тощо.[]

    Мультимедійні програми природничо-географічного  циклу можуть використовуватися  як інформаційно-пізнавальний або інформаційно-контролюючий засіб навчання, виконувати різноманітні дидактичні функції в певних навчальних ситуаціях. Значна частина мультимедійних програм із географії містить документально достовірну навчальну інформацію та наукову їх інтерпретацію. Їх зміст і побудова, ґрунтуючись на принципі наочності, підпорядковується також загальнодидактичним вимогам і принципам навчання (науковість, систематичність, доступність та послідовність викладу, врахування рівня підготовленості учнів тощо) [25].

Більшість програм природничо-географічного  циклу за дидактичним призначенням є допоміжним, ілюстративним джерелом знань. Із цією метою можуть бути використані такі мультимедійні програми або їх фрагменти:  "Туристичний атлас світу" (значна кількість географічних карт, фотографій, відеокліпів та енциклопедична інформація), "Географія: Посібник для школярів та абітурієнтів" (географічні карти, відеофрагменти), "Географія. Весь світ на долоні" (відеофрагменти, фотографії країн світу), "Атлас світу. Нове тисячоліття" (обширна графічна та картографічна інформація, велика кількість фотографій, ілюстрацій та анімацій), "Географія. Подорож Європою" (картографічна та довідкова інформації), "Атлас України" (карти, тексти, графіки, таблиці, діаграми, фотографії тощо) та ін. [3 &].

    Навчальна інформація, що міститься у цих  програмах, може створити необхідну  зорово-слухову опору для формування уявлень та понять про явища та природні об'єкти, які учні не можуть безпосередньо спостерігати. Завдяки відеофрагментам та фотографіям у цих програмах на уроках біології та географії можна здійснити "подорож" планетою в куточки живої природи, які практично недоступні для більшості учнів, що збагатить навчальний процес емоційно-образною художньою формою пізнання.

    Мультимедійні засоби як джерело нових знань  можуть використовуватись перед  вивченням навчального матеріалу  як вступ до теми або під час  вивчення теми, у поєднанні з розповіддю чи бесідою. Розповідь учителя та словесний супровід програми супроводжують спостереження, допомагають виділити і проаналізувати істотні властивості фактичного матеріалу, усвідомити співвідношення між явищами та подіями, зробити висновки, забезпечити зв'язок зі змістом уроку. Учитель має змогу простежити за деякими прийомами, які застосовувалися в мультимедійній програмі, здійснити порівняння і на цій основі зіставити словесний зміст та зображувані мультимедійні явища. На наступних уроках під час вивчення нового матеріалу він врахує типові особливості процесу порівняння та зіставлення.[3]

    Вирішальне  слово на уроках, де застосовуються мультимедійні навчальні програми, все ж за вчителем. Тільки він, враховуючи зміст супроводу, визначає дидактичні можливості, методичні особливості поєднання власного слова з наочно-словесним змістом програми, можливі методичні варіанти оптимального використання мультимедійних засобів у певних навчальних ситуаціях під час розв'язування різноманітних пізнавальних завдань. [2].

Завдяки мультимедійній інформації, що містять  програми, учні повинні вміти пов'язувати  одержані уявлення з навчальною темою, робити потрібні доповнення, самостійні висновки та узагальнення.

    Перевагою застосування мультимедійних програм на уроках географії як джерела знань є те, що завдяки документальній переконливості, фактичній достовірності та сконцентрованості викладу матеріалу учні засвоюють значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час, що звільняє вчителя від тривалих, часом достатньо непереконливих пояснень, призводить до формального та поверхового засвоєння навчального матеріалу.[8] 

    Значна  частина мультимедійних програм  з географії  містить документально  достовірну навчальну інформацію. Зміст  і побудова існуючих мультимедійних програм з географії відповідають принципам  науковості, систематичності, доступності, послідовності викладення навчального матеріалу, вони складені з урахуванням рівня підготовленості учнів і в цілому відповідають дидактичним вимогам навчання.  

    Розділ  ІІ. Використання мультимедійних засобів в курсі «Географія материків і океанів» (7 клас) 

    2.1. Розробка мультимедійних матеріалів до вивчення теми: «Північна Америка».

      Можливості мультимедійного проектора та інтерактивної дошки зроблять урок цікавим і змістовним.

Тема: Північна Америка. (Підсумковий урок)

7 клас 

Мета:

Навчальна: узагальнення, контроль і перевірка знань учнів про Північну Америку, закріплення навичок роботи з картою та географічною інформацією.

  Розвивальна: розвиток пізнавального інтересу до предмета, формування уявлення про професії, пов’язані з науками географічного циклу, розвиток творчого мислення учнів за допомогою аудіовізуальних та екранно-звукових засобів навчання.

Виховна: виховання почуття колективізму, взаємодопомоги, відповіда-льності.

Тип уроку: узагальнення і контроль навчальних досягнень учнів.

Форма проведення: урок-конференція, робота в групах.

Обладнання: фізична карта світу, політична карта світу, атласи, диск «Бібліотека електронних наочностей «Географія. 7–11 класи» для загальноосвітніх навчальних закладів, версія 1,0», рекомендований Міністерством освіти і науки України, мультимедійний проектор та інтерактивна дошка, карточки-завдання для кожної групи.  

Хід уроку

 

І. Організація класу

Учитель вітається з учнями. Перевіряє  присутніх відмічає відсутніх.

    «Зібратися разом — це початок, триматися разом — це прогрес, працювати разом — це успіх». Генрі Форд  

      На першому уроці, присвяченому  вивченню Північної Америки, учнів  було проінформовано про проведення заключного узагальнювального уроку у формі уроку-конференції з використанням мультимедійного проектора та інтерактивної дошки. Попередньо учнів ознайомлено зі змістом уроку, функціями учасників та особливостями збору додаткового матеріалу про материк.

      Клас поділяється на п’ять  груп, кожна з якої отримує  конкретне домашнє завдання як  необхідну умову забезпечення  розвитку творчих здібностей  учнів. На заключному узагальнювальному  уроці учні розміщуються по  групах за партами, на яких  розкладено назви груп і карточки-завдання інтерактивний конструктор контурних карт — примірники картосхем із завданнями.

      Кожна група вибирає собі капітана. Разом вони обмірковують поставлені  їм завдання, причому кожен учень  має брати активну участь і  має знати відповідь на всі запитання.

    Назви груп та об’єкт їх дослідження:

• Геоморфологи і геологи — тектонічна будова материка та її вплив на розміщення форм рельєфу та корисних копалин.

• Кліматологи  — розташування кліматичних поясів на материку, розподіл температур, опадів, особливості характерних погод.

 •  Гідрологи — приналежність внутрішніх  вод до басейнів океанів, особливості  режиму живлення та розумного  використання води.

• Біогеографи  — розташування природних зон, причини  їх зміни, своєрідність органічного  світу та їх охорона.

• Демографи  і країнознавці — історія заселення  території певної країни чи регіону, кількість і розміщення населення, його расовий та національний склад, релігія, господарство країн світу.  

ІІ. Мотивація навчальної діяльності  

ІІІ. Перевірка знань, глибини їх усвідомлення

1. Складання візитної картки материка

    Північна  Америка (колективна робота)

• Найбільший острів — Ґренландія, площа — 2176 тис. км2.                              • Найдовший гірський ланцюг — Кордільєри, довжина — 9 тис. км.                           

• Найбільший каньйон  — утворила р. Колорадо, довжина  — 420 км, глибина — 1645 м, ширина — 6–20 км.                                                                                               • Найбільший гейзер — Гігант, висота стовпа киплячої води — 90 м, у Національному парку Єллоустоун.                                                                                  • У пустелі Арізона, живуть сумчасті щури, які не п’ють води.                                                    • Найбільший у світі океанічний приплив — висота 18 м, затока Фанді, Канада.                                                                                                                                                • Найкоротша у світі річка — Роу, США, штат Монтана, 80 м.                                   • Перший у світі Національний парк — Єллоустонський, 1872 рік.                       

• Найбільша  печера — Флінт-Мамонтова, довжина 560 км, США, штат Кентуккі.                                                                                                                         • Найбільше за площею прісноводне озеро — Верхнє, площа 82 тис. км2.                                  

• Найнижчий  чагарник — карликова верба заввишки 5 см, острів Ґренландія.                         

• Росте дерево, яке називають «диявольським». У  корі цього дерева є багато сполук фосфору, а тому в темряві воно випромінює слабке світло.  

    2. Робота груп над картками-завданнями