Можливості застосування мультимедійних технологій на уроках географії у 7 класі

    ОГОЛОШЕННЯ, ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ Й ОЧІКУВАНИХ НАВЧАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

      Мета - забезпечити розуміння учнями  змісту їхньої діяльності, тобто  того, чого вони повинні досягти  на уроці, чого від них чекає  вчитель. Для того, щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, у цій частині інтерактивного уроку О.Пометун рекомендує:

    - назвати тему уроку або попросити когось із учнів прочитати її;

    - якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів;

    - попросити когось із учнів оголосити очікувані результати за записом учителя на дошці, зробленим заздалегідь, або спонукати до висловлення власної думки;

    - нагадати учням, що наприкінці уроку вони будуть перевіряти, чи досягли вони запланованих результатів, а також пояснити, яким буде оцінювання результатів.[30]

    Цей елемент уроку має займати  не більше п'яти відсотків часу заняття. 

НАДАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ.

    Мета  цього елемента уроку - дати учням  достатньо інформації для того, щоби вони на її основі могли виконати практичні  завдання за мінімально короткий час. Це може бути читання тексту підручника, ознайомлення з роздатковим матеріалом, опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання або інших видів наочності. Ця частина уроку займає близько 10-15 відсотків часу.[32]

    ІНТЕРАКТИВНА ВПРАВА - центральна частина заняття. ЇЇ метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна частина уроку має займати близько 50-60 відсотків часу на уроці. Обов'язковими є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи: 

• Інструктування - учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила виконання, послідовність дій і кількість часу, що відводиться на виконання завдань, запитує, чи все зрозуміло учасникам ( 2-3 хв.).

•  Об'єднання в групи та (або) розподіл ролей ( 1-2 хв.).

•  Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи та навчання у співпраці один з одним ( 5-15 хв.).

•   Презентація результатів виконання вправи ( 3-5 хв.).

    РЕФЛЕКСІЯ  РЕЗУЛЬТАТІВ учнями: усвідомлення отриманих  результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення  або із застосуванням інших прийомів ( 5-15 хв.).

    Рефлексія є природним невід'ємним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці. Вона дає змогу учням і вчителю:

• усвідомити, чого вони навчились;

• оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу;

• порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших;

• побачити реакцію учнів на навчання та внести необхідні корективи.

    Рефлексія здійснюється в різних формах: індивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусії, у письмовій та усній формах. Вона завжди містить кілька елементів: фіксація того, що відбулось, визначення міркувань і почуттів щодо отриманого досвіду. Плани на майбутній розвиток.

    Технологія  рефлексії після найважливіших  інтерактивних вправ може бути у  вигляді усного обговорення за запитаннями: з якою метою ви робили цю вправу, які думки і почуття вона у вас викликала, чому ви особисто навчились, чому хотіли б навчитись у подальшому. [13] 

    Прийоми інтерактивного навчання ( «Акваріум», «Коло ідей», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Американська мозаїка», «Навчаючи - учусь», «Ток-шоу», «Ажурна пилка», «Карусель» тощо ) добре і доступно описані у Л.Пироженко та О.Пометун.

    Слово «інтерактивна дошка» вже нікого сьогодні не здивує, тому що 100% педагогів  знають, про що йде мова: вони не тільки споглядали її, а й спостерігали, як вона працює. Інтерактивні дошки визнані високоефективним аудиторним, діалоговим та технічним засобом навчання і широко використовуються в 75 країнах світу. У зарубіжних країна у початковій школі середня кількість дошок зросла з 2 до 6, а у середній школі – з 5 до 18 штук.

    Призначення інтерактивної дошки:

- підвищення ефективності навчального процесу;

- надання можливості для взаємодії й обговорення в класі;

-розробка цікавих і захоплюючих занять завдяки різноманітному й динамічному використанню ресурсу;

- розвиток мотивації;

- вирішення навчальних задач усіх типів;

- забезпечення роботи з цілим класом або групою дітей;

- активізація зорового сприйняття матеріалу;

- розвиток просторової уяви;

- модернізація методів і форм навчання.[34] 

    Форми інтерактивного супроводу:

- презентації;

- відеофільми;

- тестові завдання;

- інтерактивні вправи;

- демонстрації лабораторних робіт;

- інтерактивне моделювання процесів тощо;

    Переваги  для викладачів:

- дозволяє викладачам пояснювати новий матеріал із центра класу;

- заохочує імпровізацію й гнучкість, дозволяючи викладачам малювати й робити записи поверх будь-яких додатків і веб-ресурсів;

- дозволяє викладачам зберігати й роздруковувати зображення на дошці, включаючи будь-які записи, зроблені під час заняття, не затрачаючи при цьому багато часу й сил і спрощуючи перевірку засвоєного матеріалу;

- дозволяє викладачам ділитися матеріалами один з одним і знову використати їх;

- зручна при роботі у великій аудиторії;

- надихає викладачів на пошук нових підходів до навчання, стимулює професійний ріст.[31]

    Переваги  для учнів:

- робить заняття цікавими й розвиває мотивацію;

- надає більше можливостей для участі в колективній роботі, розвитку особистих і соціальних навичок;

- звільняє від необхідності записувати завдяки можливості зберігати й друкувати все, що з'являється на дошці;

-  учні починають розуміти більше складні ідеї в результаті більше ясної, ефективної й динамічної подачі матеріалу;

- дозволяє використати різні стилі навчання, викладачі можуть звертатися до всіляких ресурсів, пристосовуючись до певних потреб;

- учні починають працювати більш творчо й стають упевненими в собі;

- учням не потрібна клавіатура, щоб працювати із цим устаткуванням, у такий спосіб підвищується залученість учнів початкових класів або дітей з обмеженими можливостями.

    Фактори ефективного використання:

- забезпечення доступу до інтерактивної дошки, щоб викладачі могли набратися досвіду;

- використання дошки не тільки викладачами, але й учнями;

- надання викладачеві часу на підготовку до заняття;

- тимчасові витрати викладача для того, щоб стати впевненим користувачем і підібрати ресурси для заняття;

- обмін ідеями й ресурсами між викладачами;

- розташування дошки в класі таким чином, щоб не заважало сонячне світло й ніщо не перебувало між проектором і дошкою;

- високий рівень надійності й технічної підтримки, щоб звести до мінімуму можливі проблеми. 

    Слід  наголосити, що інформаційно-комунікаційні  технології в освіті є лише складовою  частиною педагогічних технологій. Для  підвищення ефективності навчання важливий не стільки характер використовуваних засобів, скільки спосіб їх застосування. [16]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК: 

     Застосування комп'ютерних навчальних програм сприяє підвищенню ефективності навчального процесу з вивчення фізичної географії завдяки тому, що підвищується рівень засвоєння знань і умінь, учні самостійно опрацьовують навчальний матеріал; вчитель має змогу проводити навчально-виховний процес на засадах особистісно-орієнтованого навчання та ефективно перевіряти рівень навчальних досягнень учнів при мінімальній затраті часу.

     Не можна забувати, що інформаційні технології лише інструмент, чарівна паличка, яка дозволяє пустити весь світ у свою кімнату, стати володарем великих надбань людства, але навчити, що з цим робити може лише вчитель.[]

    Застосування  мультимедійних технологій у процесі відбору, накопичення, систематизації і передачі знань, а також в організації різних видів навчальної діяльності є однією із значущих рис системи освіти, що формується зараз.

     У курсовій роботі запропоновано розв'язання методичної проблеми можливості застосування мультимедійних технологій на уроках географії у 7 класі в загальноосвітній школі, воно підтвердило дослідження і дозволило зробити такі висновки:

    1. Однак, вважаємо, що  головні проблеми – це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності вчителів до проведення занять з використанням ІКТ, відсутності науково обґрунтованої методики використання ІКТ під час проведення занять, зокрема – і з географії, недостатній забезпеченості кількісно та якісно навчальних закладів педагогічними програмними засобами. Зрозуміло, що це далеко не всі проблеми, але без їх розв’язання неможливо позитивно вирішити питання використання ІКТ у цілому.

    Сучасні ІКТ створювалися аж ніяк не для  освітнього простору, а привели до явної революції в освіті. Ми стали свідками того, як система освіти вбудовується у світову інформаційну мережу, тому на особистість вчителя покладено відповідальність по опануванню і впровадженню ІКТ у повсякденну педагогічну практику. 

    2. Тому можна зробити висновок, що більшість комп'ютерних програм з географії  містить значну навчальну інформацію. Вони можуть широко використовуватись на уроках географії; водночас дані програмні засоби за своїм дидактичним призначенням в основному є допоміжним,  ілюстративним джерелом знань.  

    3. Розглянувши можливі способи забезпечення реалізації  складових готовності вчителя до використання ІКТ. Для того, щоб учителі могли ефективно використовувати ІКТ у навчальному процесі, вони повинні мати певний рівень умінь і навичок володіння комп'ютером, використання інформаційних технологій як засобу навчання. Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів з метою покращення ситуації з навчанням  вчителів щодо використання  комп'ютерних технологій, було впроваджено освітню програму «Intel. Навчання для майбутнього». Дана програма добре зарекомендувала себе ух навчання вчителів основам дослідницької роботи під час створення проектів відповідно до чинної державної програми з географії. Розроблено програму, посібники, методичне забезпечення і рекомендації, накопичено значний досвід проведення тренінгів для вчителів. 

    4. Перевагою застосування мультимедійних програм на уроках географії є те, що завдяки фактичній достовірності та сконцентрованості викладу матеріалу учні дістають значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час. Це звільняє вчителя від тривалих, часом достатньо непереконливих пояснень, що призводить до формального засвоєння навчального матеріалу.