Проблеми оподаткування прибутку підприємств в Україні та можливості їх вирішення

     Таким чином, ми розглянули основні етапи, які проходить виручка від  реалізації продукції, до своєї подальшої  трансформації у чистий прибуток підприємства та розрахували суму податку на прибуток підприємства.. 
 

     Таблиця 2.2

     Складання та аналіз звіту про фінансові  результати фірми «Тетра»

 

     Схематично  цей процес можна зобразити наступним  чином (Рис. 2.2):

     

     Рис. 2.2. Схема напрямків використання виручки від реалізації продукції 
 
 
 

 

      3. Шляхи вдосконалення  системи оподатковування  прибутку підприємств. Переваги та недоліки Проекту Податкового кодексу 

     Порушення встановлених законом принципів  побудови податкової системи свідчить про неефективність податкової політики, воно також породжує прецедент невиконання правових норм владними структурами, а це дає можливість окремим платникам податків виправдовувати ухилення від сплати податків. Ефективна податкова система має базуватися на науково обґрунтованій, реалістично розробленій на основі економічної теорії концепції виходу України з економічної кризи. Нерозв’язаність цієї проблеми призводить до нестабільності податкової політики і зумовлює використання податків не як засобу регулювання економічних процесів, а як засобу мобілізації доходів до бюджету [21].

     Подальше  вдосконалення системи оподаткування  потребує практичної реалізації принципів  її побудови, оскільки вони фактично тільки продекларовані в Законі «Про систему оподаткування». Для вирішення цього завдання в країні немає соціально-економічних умов. До того ж і у суб’єктів господарювання, і у працівників податкових органів немає досвіду застосування загальноприйнятих світових правил і норм оподаткування, які закладаються в податкове законодавство. Тому необхідно обережно підходити до використання світового досвіду формування податкової системи і закладати принципи, які б відповідали специфічним умовам функціонування світової економіки. За таких умов фіскальний і регулятивний потенціал податкової діяльності повною мірою можна використати в тому разі, коли вона здійснюватиметься на таких основних принципах [28]:

     – наукова обґрунтованість політики доходів;

     – активне використання податкових методів регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки;

     – інвестиційна й соціальна спрямованість;

     – пріоритетність прямого оподаткування;

     – диференційоване застосування податкових ставок;

     – надання податкових пільг тільки на визначені державою цілі.

     Реформування  сучасної системи оподаткування, надання їй нормальних цивілізованих рис – це найгостріша проблема для економіки України. Нині податкова система перебуває у стані змін. Однак практика її реформування свідчить про недостатню з’ясовність питання щодо того, як взагалі мають проводитися податкові реформи.

     Необхідність  будь-якої податкової реформи зумовлена  трьома моментами [17]:

     1) зміною умов економічного розвитку та соціально-політичної організації суспільства, що становлять об’єктивну основу реформування податкової системи і визначають характер та соціально-економічні межі в оподаткуванні. Внаслідок цієї об’єктивної причини в процесі податкової реформи не можна створити податкової системи, ступінь зрілості якої вищий, ніж ступінь зрілості економіки, суспільного устрою та соціальних процесів у державі. З огляду на це сумнівними здаються спроби реалізувати в процесі реформування ідеї, які є революційними навіть для розвинутих країн;

     2) зміною економічних концепцій щодо оподаткування, яка є наслідком розвитку об’єктивних економічних процесів і відбиває цей розвиток;

     3) діалектичною суперечністю між прагненням будь-якого суспільства до оптимізації податкової системи і неможливістю досягти цього оптимуму раз і назавжди та й взагалі практичною неможливістю реалізації ідеалу оптимальності й досконалості в оподаткуванні, що зумовлює періодичність вдосконалення податкової системи.

     Досвід  проведення податкових реформ у розвинутих країнах дає змогу сформулювати певні висновки, важливі для постсоціалістичних країн [29]:

     – успішними бувають тільки ті податкові реформи, які передбачають зміни в системі оподаткування, що відповідають умовам і потребам соціально-економічного розвитку країни;

     – результативність податкової реформи залежить також від того, в якій фазі економічного циклу вона проводиться. Найкращі наслідки дають ті реформи, що відбуваються у фазі економічного піднесення, коли інвестиційні рішення економічних суб’єктів доповнюються політикою зменшення податків;

     – реакція економічних суб’єктів на зниження рівня податків не є швидкою й однозначною. Вона залежить від цілої низки чинників, які можуть її модифікувати;

     – вплив податкових реформ на економічне зростання виявляється у довгостроковій перспективі;

     – вплив податкової політики на соціально-економічні процеси взагалі має характер не жорстко детермінованих, а ймовірнісних зв’язків внаслідок складності соціально-економічних явищ, зумовлених великою кількістю чинників. Це підтверджує складність прогнозування наслідків податкової реформи і свідчить про необхідність врахування у прогнозуванні якомога більшої кількості факторів та про необхідність комплексного реформування соціально-економічних процесів;

     – засоби стимулюючої податкової політики (в тому числі податкові пільги) мають суперечливий вплив на економічний розвиток [17]. З одного боку, вони активізують інвестиційні процеси, структурні зміни, прогресивні соціальні явища, а з іншого – впливають на умови конкуренції, відкривають додаткові можливості для зловживань, ухилення від сплати податків;

     – рівень податкових ставок – явище відносне. Одні й ті самі податки в одних країнах вважаються високими і викликають протест, в інших – нормальними і сприймаються спокійно;

     – зниження рівня податкового тягаря не може бути самоціллю. Воно має сенс тільки тоді, коли ґрунтується на такому зниженні державних видатків, яке позитивно впливає на соціально-економічні процеси, не стримує розв’язання стратегічно важливих завдань, яких не в змозі розв’язати ринок і мусить брати на себе держава.

     Відсутність інститутів системи оподаткування  призводить до нестабільності податкового законодавства. Безсистемність розробки та прийняття податкових законів викликає нагальну потребу в єдиному Податковому кодексі. Підвищення рівня досконалості цього законодавства та прискорення процесу його розгляду і прийняття сприятимуть створенню більш ефективної системи оподаткування. Вдосконалення податкової системи може бути пов’язане насамперед із забезпеченням її передбачуваності, надійності й стабільності. Коригування податкового законодавства повинне мати не перманентний характер, а здійснюватися через досить великі проміжки часу в межах планової, науково обґрунтованої податкової реформи. Невідпрацьованість і неузгодженість податкового законодавства, яке визначає склад системи оподаткування та механізм визначення і сплати податків, – одна з найболючіших проблем сьогодення.

     Наша  держава, не маючи достатнього практичного  досвіду й наукового обґрунтування  фінансової політики, рухалася експериментальним шляхом, нерідко роблячи на ньому хибні кроки. З метою усунення тиску накопичених помилок і забезпечення комплексного підходу до системи оподаткування в Україні проводиться робота з розробки Податкового кодексу держави [30,31]. Уряд і законотворчі змушені весь час шукати такий варіант податкового законодавства, який, з одного боку, враховував би досвід економічно розвинутих країн, а іншого – відповідав би «традиціям» та «звичкам» платників податків. Закони можна змінити швидко, а звички змінюються тільки поступово. Інституційні зміни – найважчі й найтриваліші, і якщо не врахувати цього фактора, то законодавство можна змінювати щороку, а ефект буде той самий. Тому в процесі вдосконалення податкового законодавства необхідно враховувати специфічні економічні, соціальні та політичні умови України [33]. Враховуючи, що в попередні роки основним негативним чинником в оподаткуванні були не стільки вади у справлянні податків, скільки нестабільність податкового законодавства, слід, нарешті, реалізувати ідею мораторію на внесення змін у систему оподаткування.

     Податкова діяльність останніх років була нестабільною. Тенденція до зростання ролі прибуткового податку з громадян є позитивною. Однак необхідно оцінювати чинники такого зростання: чи відбувається воно за рахунок збільшення ставок податку та його частки, чи за рахунок розширення об’єкта оподаткування, чи за рахунок збільшення податкової бази. Для того щоб тенденція зростання прибуткового оподаткування була позитивною, необхідно, щоб доходи населення зростали випереджуючими темпами.

     У процесі податкової діяльності необхідно  визначити оптимальний розмір податкового тягаря, адже він є основою функціонування податків. Це підтверджується теорією Лаффера: встановлюючи податкові ставки, слід брати до уваги певний критичний рівень і не порушувати так званої забороненої зони. Тільки в цьому разі податки позитивно впливатимуть на діяльність суб’єктів господарювання, сприятимуть економічному зростанню [34].

     Зростання податкового тягаря призводить до такого явища, як ухилення від податків, що дуже впливає на величину податкових надходжень. Масштаби ухилення від оподаткування в Україні набули загрозливого характеру. Закономірним є явище, коли надмірне підвищення норм оподаткування призводить до збільшення доходів тіньової економіки і згортання легального бізнесу, а заразом і до скорочення податкової бази.

     Економічні  передумови ухилення від сплати податків мають такі риси й особливості:

     – тінізація економіки внаслідок збільшення податкового тягаря;

     – інфляційні явища в економіці;

     – бартеризація господарських зв’язків.

     Зазначені проблеми ухилення від податків зумовлюють необхідність подальшого удосконалення чинного податкового законодавства, усунення його суперечностей та прогалин, посилення санкцій за порушення, надання органам податкової міліції реальної можливості проведення професійних розслідувань і техніко-криміналістичної експертизи, що прискорить становлення національної системи оподаткування і формування ринкових відносин.

     Проаналізуємо новації щодо оподаткування прибутку підприємств, які пропонує Проект Податкового  кодексу України, який зараз прийнятий у першому читанні та знаходиться на доопрацюванні у Кабінеті міністрів України. Основні новації, які стосуються оподаткування прибутку підприємств викладені у Додатку Б. [21]

     Розглянемо  позитивні зміни, які мають відбутися  за новим кодексом [31].

     1) Позитивні зміни. Податковий та  бухгалтерський облік.

     Собівартість  реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг – витрати, що прямо пов’язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

     Платник податку повинен забезпечувати  накопичення в регістрах бухгалтерського обліку інформації про доходи, витрати, тимчасові та постійні податкові різниці, визначені згідно з цим розділом, для складення декларації з податку.

     Більш тісна прив’язка податкового обліку до бухгалтерського.

     2) Позитивні зміни. Основні засоби [31].

     Класифікація  груп основних засобів та інших необоротних  активів. Методи нарахування амортизації:

     -16 груп для основних засобів

     - 6 груп для нематеріальних активів

     - Прямолінійний або прискорений метод (останній можливий для машин та обладнання, транспортних засобів)