Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Августа 2009 в 13:17, Не определен
методичка
- окремі фахівці (фізичні особи) на основі добровільності та без жодних матеріальних відшкодувань.
Аудит - перевірка публічної бухгалтерії звітності, обліку та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству. Аудит здійснюється незалежними особами - аудиторами або аудиторськими фірмами. Це незалежний зовнішній фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах.
Форми фінансового контролю:
- попередній - проводиться до здійснення фінансових операцій;
- поточний - проводиться в процесі здійснення фінансових операцій;
- наступний - проводиться після закінчення певних періодів (за підсумками місяця, кварталу, року).
Методи фінансового контролю:
- натуральні (контроль проходить не по документах, а перевіряється наявність товарно - матеріальних цінностей - інвентаризація, лабораторний аналіз, контрольний замір, контрольний запуск сировини у виробництво, перевірка фактично виконаних робіт тощо);
- документальні (контроль проходить по документах - ревізія і перевірка). Застосовується 2 методи: Хронологічний та систематизований.
Хронологічний метод - це вивчення документів без їх попередньої класифікації в тій послідовності, в якій відбувались операції.
Систематизований метод - документи вивчають за певною системою, тобто по окремих операціях.
Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи чи організації на предмет дотримання законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності; а також це є спосіб документального викриття недостач, витрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, спосіб попередження фінансових зловживань.
Види ревізій:
- планові і позапланові;
- повні і часткові;
- суцільні і вибіркові;
- індивідуальні і бригадні;
- комплексні;
- тематичні.
Перевірка - це обстеження окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємств або їх підрозділів.
Завдання аудиту і фінансового контролю схожі: визначення достовірності інформації, що перевіряється, і відповідність здійснених господарських операцій діючому законодавству.
Але існують і певні відмінності:
1) аудиторська діяльність направлена на захист інтересів клієнтів, а фін. контроль захищає інтереси держави;
2) зв'язки між перевіряючою організацією і об'єктом контролю при аудиті - горизонтальні і здійснюються на добровільній основі, а при ревізії - вертикальні, тобто здійснюється в порядку адміністративного призначення;
3) аудиторські послуги оплачує клієнт або за його згодою орган, який потребує аудиторського висновку. Ревізії ж оплачуються вищестоящим органом або державою;
4) і аудитор, і ревізор можуть проводити перевірки вибірковим методом. Але при виявленні порушень аудитор має право обмежитись вибірковою перевіркою і надати можливість клієнту самому виправити помилки за весь період. Ревізор в цьому випадку повинен провести суцільну перевірку за весь період для визначення розміру шкоди і встановлення винних;
5) ефективність аудиту визначається клієнтом як співвідношення затрат на проведення аудиту і результатів аудиторської перевірки. Ефективність ревізії визначається відповідним контролюючим органом, що кількісно відображається розмірами донарахованих в бюджет податків та інших поступлень;
6) результатів аудиторської перевірки відображаються в аудиторському висновку і рекомендаціях для клієнта. За результатами ревізії складається акт, який містить організаційні висновки, обов'язкові вказівки, виконання яких пізніше контролюється;
7) аудитори зобов'язані забезпечити конфеденційнсть отриманої інформації і результатів аудиту. Ревізори ж мають право їх висвітлити перед громадськістю.
1.
Зміст та основні принципи
організації фінансів
3. Особливості організації і функціонування фінансів різних форм власності та видів діяльності.
4.
Фінансове забезпечення
- 1 -
Фінанси підприємницьких структур - одна із основних підсистем фінансової системи держави. Це відносно самостійна й особлива сфера функціонування фінансів, яка має свою специфіку організації та принципи реалізації притаманних їй функцій. Специфіка фінансів підприємств і організацій полягає в тому, що за їхньою допомогою мобілізуються кошти і створюються фонди фінансових ресурсів не для подальшого перерозподілу, як це має місце в підсистемі державних фінансів, а для обслуговування процесу виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг.
Фінанси підприємницьких структур, обслуговуючи процес створення нової вартості, яка знаходить своє відображення у вартості валового внутрішнього продукту, здійснюють первинний його розподіл на фонди нагромадження, споживання, відновлення матеріальних елементів процесу виробництва.
Фінанси підприємницьких структур - це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які створюються й використовуються задля здійснення виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг у різних галузях економіки. Організація та функціонування фінансів підприємницьких структур ґрунтується на відповідних принципах. До них належить:
- комерційний розрахунок;
-
господарська та фінансова
- фінансова відповідальність;
- матеріальна зацікавленість.
Комерційний розрахунок потребує покриття усіх витрат за рахунок власних доходів і одержання прибутку. При банкрутстві підприємства держава не несе відповідальності за зобов'язання підприємства.
Господарська та фінансова незалежність гарантується законодавством України. Законами України "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства" держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, однакові права і створює однакові можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
Держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист права власності підприємця. Не допускається вилучення державою у підприємця його основних і оборотних фондів та іншого використовуваного ним майна за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України. Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами, юридичними особами і державними органами його майнових прав, що охороняються законом, відшкодовуються підприємцю відповідно до чинного законодавства.
Фінанси підприємств, як економічна категорія, проявляються та виражають свою суть через такі функції:
- 2 -
В основі фінансової діяльності підприємств - здійснення витрат і формування доходів. Підсумок фінансової діяльності відображається у фінансових результатах - прибутках чи збитках.
Ланцюг, що відображає фінансову діяльність підприємств:
фінансові ресурси —> витрати —> доходи —> фінансові результати —> збільшення або зменшення фінансових ресурсів.
Фінансові ресурси формуються за рахунок власних та зовнішніх джерел.
Фінансові ресурси спрямовуються на формування основних фондів та оборотних коптів. За рахунок них здійснюються витрати підприємств на виробництво і реалізацію та інші витрати. При витратах виникають вихідні грошові потоки - оплата рахунків, страхові платежі. При реалізації продукції, робіт, послуг здійснюються вхідні грошові потоки, які формують доходи від виробничої діяльності. Джерелами доходів також є надходження від страхових компаній, від розміщення коштів на депозитах.
Виплата заробітної плати — це внутрішній грошовий потік. Причому вона має двоїстий характер: є елементом витрат і частиною валового доходу.
Вихідні грошові потоки опосередковують відносини з бюджетом зі сплати податків і обов'язкових платежів, з банком - погашенні кредитів та сплата відсотків.
Фінансові ресурси - це частка грошових надходжень і доходів, призначених для виконання фінансових зобов'язань і здійснення витрат щодо забезпечення розширеного відтворення. Вони класифікуються за такими ознаками:
За джерелами; кругообігом; використанням; правом власності; власні і залучені.
За кругообігом: початкові і прирощені фінансові ресурси.
За характером використання: матеріалізовані й ті, що знаходяться в обігу. Джерелами фінансових ресурсів є: амортизаційні відрахування, оборотні кошти, прибуток, бюджетні асигнування, надходження з цільових фондів, кредити.
Фінансові результати визначаються порівнянням валових доходів і валових витрат. При їх перевищенні підприємство має прибуток.
Грошові потоки можуть здійснювати фондовий рух (створюються фонди), можуть канальний - коли фонди не створюються. З фондів і прибутку може здійснюватись оплата праці у формі премії і допомоги (внутрішні грошові потоки).
Частина чистого прибутку розміщена на фінансовому ринку - це вихідні грошові потоки. Доходи це розміщення цих коштів - вхідні грошові потоки.
Доходи і витрати мають 2 аспекти - фінансовий і податковий.
Витрати розглядаються за такими ж ознаками:
За напрямами фінансування виробництво і реалізація продукції; відтворення основних засобів; операційні заходи; соціальні витрати.
За джерелами фінансування: витрати, забезпечені власними фінансовими ресурсами; покриті залученими позиковими коштами; здійснені за рахунок наданих коштів.
За характером списання: на валові витрати чи за рахунок прибутку.
До валових витрат належать, ті витрати, без яких процес виробництва неможливий або ускладнений.
Доходи - виступають об'єктом розподільчих відносин і поділяються: від виробничої діяльності; від; іншої операційної діяльності; від фінансово-інвестиційної діяльності; від іншої звичайної діяльності; пов'язані з надзвичайними подіями.
Прибуток - мета підприємницької діяльності й водночас джерело витрат на розвиток виробництва. Прибуток — це примноження фінансових ресурсів, збиток - їх втрати.