Облік, аналіз і аудит операцій на рахунках у банках в національній валюті на підприємстві пп дніпро – а – агро

      а) змін протягом звітного періоду у  запасах і дебіторській та кредиторській  заборгованості від операційної  діяльності;

      б) негрошових коштів, таких як амортизація, забезпечення, відстрочені податки, нереалізовані прибутки та збитки від обміну валют, нерозподілений прибуток від асоційованих компаній і частка меншості;

      в) всіх інших коштів, для яких уплив  грошових коштів є рухом грошових коштів від інвестиційної або  фінансової діяльності [5].

      Допустимим  є також визначення чистого руху грошових коштів від операційної діяльності непрямим методом, коли відображаються доходи та витрати, розкриті у Звіті про прибутки та збитки, і зміни протягом звітного періоду у запасах, а також дебіторська та кредиторська заборгованість від операційної діяльності.

      Підприємство  окремо звітує про основні класи  валових надходжень грошових коштів і валових виплат грошових коштів, які виникають від інвестиційної  та фінансової діяльності.

      Окреме  розкриття руху грошових коштів, які  відображають збільшення операційної потужності та посилення руху грошових коштів, потрібних для підтримки операційної потужності, є корисним, тому що дозволяє користувачеві визначити, чи є адекватними інвестиції підприємства на підтримку операційної потужності. Підприємство, інвестиції якого на підтримку операційної потужності не є адекватними, може втратити майбутню прибутковість заради поточної ліквідності та виплат власникам.

      Розкриття руху грошових коштів за сегментами дозволяє користувачам краще розуміти взаємозв'язок руху грошових коштів підприємства в цілому і його складових частин, а також ліквідність та відмінність руху грошових коштів за сегментами.

      Фінансова звітність підприємства формується, що по М(С)БО, що по П(С)БО з дотриманням  наступних принципів:

      автономності  підприємства, щодо якого кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлене від власника. Тому особисте майно  та зобов'язання власника не повинні позначатися у фінансовій звітності підприємства;

      безупинної  діяльності, який передбачає оцінку активів та зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватися далі;

      періодичності, який припускає розподіл діяльності підприємства на визначені періоди  часу з метою складання фінансової звітності;

      історичної (фактичної) собівартості, який визначає пріоритет оцінки активів виходячи із витрат на їх виробництво та придбання;

      нарахування і відповідності прибутків та витрат, щодо якого для визначення фінансового результату звітного періоду  слід зіставити прибутки звітного періоду з витратами, які були здійсненні для отримання цих доходів. При цьому прибутки та витрати відображаються в обліку та звітності у мить їх виникнення незалежно від часу надходження та уплати грошей;

      повного висвітлення, згідно якого фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може впливати на рішення, які приймаються на її основі;

      послідовності, який передбачає постійне (з року в  рік) використання підприємством обраної  облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована та розкрита в фінансовій звітності;

      обачливості, згідно якому методи оцінки, які  застосовуються в бухгалтерському  обліку, повинні запобігати зменшенню  оцінки зобов'язань та витрат і збільшенню оцінки активів та прибутків підприємства;

      превалювання  змісту над формою, щодо якого операції повинні враховуватися згідно з  їх сутністю, а не тільки виходячи з  юридичної форми;

      єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення усіх операцій підприємства у його фінансовій звітності єдиній грошовій одиниці [5].

      Більшість операцій, що здійснюються на підприємстві, пов'язані з рухом грошових коштів, проведення розрахунків між підприємствами. Особливо це стосується готівки, яка  має здатність швидко обертатись, у зв'язку з чим ступінь ризику розкрадання є дуже високим. Тому аудит операцій з рухом коштів є дуже важливим.

      Метою аудиту операцій з коштами є встановлення достовірності даних відносно наявності  та руху грошових коштів, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів у відповідності до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта. Основними завданнями аудиту операцій з коштами є:

• перевірка стану збереження готівки в касі; дотримання правил її обліку і витрачання;
• вивчення законності і доцільності проведення операцій з грошовими коштами та грошовими документами; своєчасності і повноти оприбуткування та витрачання грошових коштів;
• перевірка законності відкриття підприємством рахунків у банку, своєчасності одержання і обробки виписки банку по всіх відкритих рахунках; стану грошових коштів на рахунках на день аудиту за даними виписок банку і за балансом підприємства; чи не допускались зловживання при проведенні розрахунків через банк з метою привласнення коштів;
• перевірка правильності документального оформлення операцій з коштами та відображення цих операцій в обліку і звітності;
• оцінка стану синтетичного та аналітичного обліку на підприємстві, яке перевіряється; якості відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, облікових регістрах та звітності;
• перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов'язаних із рухом грошових коштів [16].

 

3.   Макроекономічний аналіз теми дослідження

 

      Для здійснення своєї діяльності ПП «ДНІПРО – А – АГРО» використовує землі, які належать йому на правах власності та оренди. Розглянемо склад і структуру земельних угідь у ПП «ДНІПРО – А – АГРО» протягом 2007-2009 років.

      Аналізуючи  таблицю (див. табл.1.1), можна зробити висновок, що землекористування у ПП «ДНІПРО – А – АГРО» протягом трьох років істотно змінилось. Площа ріллі займає 100,0% у 2009 році від усієї структури сільськогосподарських угідь. Протягом трьох років площа ріллі збільшилась на 861 га або на 88.7% . Площа сінокосів, пасовищ і багаторічних насаджень не використовується. 

      Таблиця 1.1

      Землекористування ПП «ДНІПРО – А – АГРО»

 

      Виробнича діяльність господарства спрямована на виробництво продукції (див. табл. 1.2). 

      Таблиця 1.2

      Динаміка  показників розміру господарств

 

      На  підставі таблиці можна зробити  висновки, що валова продукція у 2009 році порівняно з 2007 роком зменшилась на 5,7%, товарна продукція збільшилась на 25,1%, середньорічна чисельність працівників зменшилась на 24,4%.

      Ефективність  виробництва в аграрних підприємствах  залежить не лише від розміру галузей, які в них є провідними, а  й від того, як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер.

      Розглянемо склад і структуру товарної продукції у ПП «ДНІПРО – А – АГРО».

      На  підставі таблиці (див. додаток 1) можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу у 2009 році становить продукція рослинництва 53,3% у загальній сумі товарної продукції; у 2008 році - 44,1% продукції рослинництва, а у 2009 році – 68,2%, в тому числі озима пшениця становить 15,9%, кукурудза - 53,4%, соняшник – 27,5%, овес – 3,2 %.

      На  підставі даних таблиці (див. табл.1.3) можна зробити наступні висновки, що у ПП «ДНІПРО – А – АГРО» дуже малий абсолютний коефіцієнт ліквідності балансу на початок року 0,05, який при нормативі повинен дорівнювати 0,2-0,25.  

      Таблиця 1.3  

      Показники ліквідності за 2009 рік