Облік і аудит нематеріальних активів підприємства

 

Як видно з даної табл. за 3.4 звітних роки нематеріальні активи зросли. Якщо порівняти 2011 рік з 2009 роком вони вже зросли на 2210 тис. грн. або на 60,4%, 2009 рік в порівнянні з 2010 роком - на 1847,0 тис. грн. або на 45,9%.

Виручка від реалізації продукції теж з кожним роком зростає, теж саме відчувається з прибутком від реалізації.

В нашому випадку доходність нематеріальних активів в одні роки зростає, а в інші знижується. Так, в 2011 році в порівнянні з 2009 роком вона зросла на 27,8%, а в 2010 році в порівнянні з 2011 роком знизилась на 17,02 %. Основними факторами зростання чи спаду доходності нематеріальних активів є показник фондовіддачі. Як  видно з даної таблиці найбільший  показник  фондовіддачі був в 2010 році, а найменший в 2011 році. Якщо порівняти показник фондовіддачі в 2011 році з 2009 роком він знизився на 0,08 тис. грн. чи на 9,66%, а в 2011 році в порівнянні з 2010 роком показник знизився  на  0,58  тис. грн. чи на 15,3%. Теж саме можна сказати про рентабельність продаж.

Виходячи з вищенаведеної таблиці, видно що матеріальні активи за останні роки стали використовуватись неефективно, про що свідчать показник доходності, фондовіддачі та рентабельність продаж нематеріальних  активів.

 

 

3.3. Документальне оформлення аудиту нематеріальних активів.

 

Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації - робочої та підсумкової.

Аудитор зобов’язаний вести документацію зі справ, які стосуються прийнятих рішень по результатах проведеної аудиторської перевірки, як в свою чергу будуть покладені в основу аудиторського висновку.

Робочі документі - це записи, де аудитор фіксує використані процедури, тести, добуту інформацію і відповідні висновки, зроблені під час аудиту. Робочі документи повинні включати всю інформацію, яку аудитор визначає важливою для правильного використання перевірки і яка має підтвердити ті підсумки, які він подає у своєму висновку.

Робочі документи повинні виконувати такі функції:

1) забезпечувати обґрунтування  аудиторського висновку та відповідати  загальноприйнятим у аудиторській  практиці ;

2) полегшувати процес керування, огляду та контролю якості  аудиту;

3) сприяти застосуванню у контрольно - аудиторском процесі новітніх  методик та ПЕОМ.

Робочі документи повинні містити опис усіх важливих ситуацій, які аудитор розв’язував під час перевірки. Складати її необхідно в процесі проведення аудиту, щоб запобігти упущення окремих епізодів, які мають велике значення для складання аудиторського висновку. Прикладам такого

документа може бути журнал групування і систематизації результатів аудиту.

Робочі документи мають відобразити по кожній ситуації, яку перевіряють, методику дослідження, використані тести, інформаційне забезпечення, висновки. Зміст робочих документів значною мірою є питання професійних міркувань аудитора, оскільки він не повинен переобтяжувати документ безліччю фактів спостереження, а лише ті, які, на його погляд, є важливими, тобто за його суб’єктивною оцінкою. Разом з тим нормативом передбачені вимоги до складання документів. Їхнє оформлення повинно забезпечити професійність складання, забезпечувати доступність для прочитання і одночасно відображати специфіку досліджуваних явищ (витрати виробництва у металургії, сільському господарстві, витрати обігу у торгівлі та ін.). Одночасно аудитори повинні додержувати уніфікованої форми ведення робочої документації, наприклад, посилання на нормативно - правові акти при дослідженні господарських операцій. Використовуючи цифрову або аналітичну інформацію, підготовлену клієнтом, аудитор повинен визначити її відповідність питанням, поставленим на вирішення аудиту. Представляємо шаблони робочих документів щодо аудиту нематеріальних активів (Додаток  ). При оформлені робочих документів згідно з нормативом необхідно вказувати:

1) найменування аудиторської фірми (прізвища та ініціалів аудитора), яка проводить аудит, найменування  клієнта, номер і дату угоди  на проведення аудиту;

2) назву і номер документа, складеного  аудитором (відомість оплати штрафних  санкцій за порушення договорів  на поставку продукції, відомість  залежалих товарів та ін.), та  його підпис.

Повнота розкриття фактів та інформація, яка містить у робочих документах, повинні бути достатніми для того, щоб:

1) забезпечити можливість контролю  керівником аудиторської фірми  за проведення аудиту;

2) підтверджувати обґрунтування  аудиторського висновку;

3) відповідати аудиторським стандартам  та професійним критеріям;

4) забезпечувати ефективну допомогу  аудиторам у плануванні та  проведенні аудиту у наступні  періоди цього суб’єкту;

5) бути довідковим матеріалом  аудитора у разі потреби надання  пояснень, рекомендацій і пропозицій  за змістом проведеного аудиту.

Робочі документи аудитора є власністю, використовуються відповідно з договірними умовами, етичними нормами та вимогами конфіденційності фінансово-господарської діяльності клієнта. В нашому випадку можемо представити приклад деяких робочих документів аудитора (Додатки       ).

Підсумкові документи - це аудиторський висновок та інша документація, що передається замовнику (рекомендації щодо поліпшення бухгалтерського обліку, оперативності внутрішнього аудиту та ін.). Останнє стосується додаткової підсумкової документації, яка не є обов’язковою для вручення замовнику. Вона може видаватися в тому випадку, якщо це обумовлено у договорі або додатковій угоді між аудитом і клієнтом.

Подаватися вона може у вигляді додатку до аудиторського висновку або як самостійний документ. Аудитор може не посилатися у висновку на додаткову документацію в тому випадку, якщо викладене в неї є настільки суттєвим, що вплинути на зміст аудиторського висновку. Зміст і форму додаткової документації визначає сам аудитор. Проте не рекомендується давати додаткові рекомендації таке найменування: «Аудиторський звіт», «Звіт про проведення аудиту» «Аналітичний огляд», «Експортний огляд», «Зауваження та рекомендації за результатами аудиторської перевірки» та ін. Підсумкова документація зберігається і використовується аудитором відповідно договірних умов та конфіденційності відносин з клієнтом.

Складання аудиторського висновку регламентується міжнародними аудиторськими нормативами (МНА). Згідно нормативу зазначено, що він складається у довільній формі, але обов’язково повинен мати такі розділи: заголовок, вступ, масштаб, висновок аудитора про фінансову звітність, дата висновку, підпис аудитора. За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи , що призначається у відповідності до

процесуального законодавства України.

Існують такі види висновків:  позитивний; умовно-позитивний; негативний; відмова від висновку.

Позитивний висновок оформлюється при наявності безумовної позитивної згоди, не фундаментальної невпевненості і не фундаментальної незгоди. Невпевненість виникає у випадку, якщо аудитор не може її сформувати, але вона відрізняється від перевіреної фінансової інформації. Фундаментальними вони визначаються тоді, коли вплив факторів, які їх викликали настільки значні, що могли суттєво спотворити дійсний стан на підприємстві.

Наявність фундаментальної незгоди основа для негативного висновку, а фундаментальної невпевненості – для відмови від видачі висновку.

Ці види можуть мати:

- обмеження, якщо існують відхилення у висновку від МНА, а також методології обліку чи недостатності інформації. При усуненні цих причин у висновок вносять зміни;

- модифікація – додаткові пояснення, що не вносять обмежень у зміст висновку;

- доповнення – розширення структури висновку, передбаченої МНА.

Під час проведеної перевірки обліку нематеріальних активів на ДП «Кривбасстандартметрологія» було встановлено наступне:

- отримана аудитором інформація достатньою для відображення реального стану нематеріальних активів суб’єкта;

- фінансова звітність щодо нематеріальних активів відповідає прийнятій клієнтом системі обліку, а остання – діючим нормативам і законодавчим актам;

- адекватний опис усіх питань суттєвих для прийняття аудитором рішення щодо правильності, достовірності і повноти інформації є адекватною;

- документація, яка відображає фінансовий стан суб’єкта, за формою і змістом узгоджується з діючими законодавчими актами.

Важливим аспектом змісту аудиторського висновку є наявність заяв:

- про те що аудитор використовував певні тести при перевірці інформації,

яка підтверджує цифровий матеріал на основі якого складена звітність;

- про дотримання методології обліку, що використовує керівництво підприємства при підготовці за надані фінансових звітів;

У висновку аудитор повинен проставити дату аудиторського висновку на день завершення перевірки. Дата висновку проставляється в той самий день коли керівництво підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку.

За результатами проведеної перевірки аудитор обирає відповідний вид висновку. У Міжнародних нормах аудиту визначено основні критерії видачі аудитором позитивного висновку. Він складається, якщо:

- аудитор отримав всю інформацію, необхідну для цілей аудиту;

- інформація достатня;

- дані адекватності і достовірності;

- фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві обліковою політикою;

- фінансова звітність складена, на основі дійсних облікових даних;

- фінансова звітність складена належним чином за формою у встановленому порядку.

Як свідчать результати перевірки, суттєвих помилок та порушень чинного законодавства при здійсненні операцій з нематеріальними активами, які мали спотворити дійсний стан на підприємстві зафіксовано не було. Аудитору була надана вичерпна інформація, необхідна для цілей аудиту. Дані перевірки свідчать про її адекватність та достовірність. Фінансова звітність складена належним чином. Помилки, що знайшли місце в оформлені первинних документів не вплинули на загальну систему обліку і були виправлені одразу після їх виявлення. Враховуючи все вищезазначене аудитором було обрано умовно-позитивну форму висновку, зміст і форму якого подано надалі в роботі.

Перевірку здійснено відповідно до нормативів аудиту, що діють в Україні, згідно з якими було сплановано та проведено аудиторську перевірку з метою збирання достатніх доказів того, що фінансові звіти підприємства, які перевіряються не містять суттєвих помилок. З використанням тестів перевірено інформацію, що підтверджує цифровий матеріал, який покладено в основу звітності. Під час аудиторської перевірки проаналізовано бухгалтерські принципи, які використовувались підприємством. Можна із впевненістю стверджувати, що надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад нематеріальних активів підприємства, вона достатня для складання висновку. Господарсько – фінансова діяльність здійснюється відповідно до Статуту підприємства з урахуванням вимог чинного законодавства. Система бухгалтерського обліку також відповідає нормативно-правовим вимогам.

Звітність складена за дійсними даними бухгалтерського обліку і достовірно відображає у всіх суттєвих аспектах фактичне фінансове становище базового підприємства на 1 січня 2012р. по результатам операцій за період з 1 січня 2011р. до 31 грудня 2011р.

За результатами перевірки аудитором наданий умовно-позитивний висновок (Додаток  ).

При досліджені господарських операцій було застосовано такі методичні прийоми: розрахунково-аналітичні (економічний аналіз, статистичні розрахунки); документальні нормативно-правове регулювання; дослідження документів за змістом і формою, зустрічна перевірка документів, взаємний  контроль, розрахунково – аналітичну і логічну перевірку документів, групування даних в процесі дослідження.

 

Висновки до 3 розділу:

 

Під аудитом нематеріальних активів слід розуміти перевірку правильного оформлення первинних юридичних та облікових документів та організації бухгалтерського обліку нематеріальних активів на підприємстві. Аудиторська перевірка повинна супроводжуватись внесенням аудитором керівництву підприємства пропозиції та побажань щодо покращення обліку та внутрішнього аудиту.

Виділяють наступні завдання економічного аналізу використання

нематеріальних активів підприємства:

- аналіз динаміки нематеріальних  активів;

- аналіз структури нематеріальних  активів;

- аналіз доходності і фондовіддачі  нематеріальних активів;

- аналіз ліквідності нематеріальних  активів на ступеня ризику  вкладення капіталу в нематеріальні  активи.

Виходячи з фактичних даних нематеріальні активи кожен рік зростають. Так, якщо порівнювати 2010 рік з 2009 роком, то вони збільшилися на 363,0 тис.грн., а в 2011 р. і порівнянні з 2010 році - на 1847,0 тис.грн.