Провадження в справах про адміністративні правопорушення

   Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови  протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

   Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому  на його прохання.

   Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. Порядок і терміни оскарження постанови повинні бути роз'яснені одночасно з винесенням постанови.

   У тому випадку, якщо воно відсилається поштою про це робиться відмітка в справі.

   Оголошенням постанови в справі про адміністративне правопорушення закінчується стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення.

   Ст. 286 КпАП України, передбачено умови  і порядок інформування громадськості, адміністрації, керівників підприємств, установ, організацій за місцем роботи, навчання або проживання правопорушників по винесенню постанови про накладення адміністративного стягнення.

   Отож  розглянувши справу про адміністративне  правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову в справі. Постанова  місцевих органів держадміністрації  в справах про адміністративні правопорушення приймається у вигляді рішення певної форми.

   Оголошенням постанови в справі про адміністративне  правопорушення закінчується друга  стадія, розгляду справи про адміністративне  правопорушення.

   2.4. Оскарження та  опротестування рішення по справі про адміністративне правопорушення

   Наступною стадією, що виникає не в кожному  провадженні в справах про  адміністративні правопорушення є  стадія оскарження (або опротестування) постанови в справі про адміністративне  правопорушення. Наявність цієї стадії є однією з найважливіших гарантій дотримання законності у провадженні у справах про адміністративні правопорушення. Відповідно до КпАП (ст. 287 КПАП) постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова районного (міського) народного суду (народного судді) про накладення адміністративного стягнення є остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягає, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

   Оскарження  постанови у справі про адміністративне  правопорушення Це форма перевірки  законності й обґрунтованості прийнятого в справі рішення, найбільш швидкого виправлення допущених помилок, виявлення недоліків у роботі органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.

   Не  підлягають оскарженню в порядку  провадження постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення. Ці постанови  можуть бути скасовані тільки в порядку наглядового провадження (наприклад, по протесту прокурора).

   Скарги  від осіб, що не мають права на оскарження, а також скарги на постанови  по справах про адміністративні  правопорушення, які не підлягають оскарженню, повинні бути повернуті.

   Касаційна інстанція вправі скасувати рішення  в справі про адміністративне  правопорушення і направити його на новий розгляд. Підставами для  скасування рішення є:

   неповне встановлення обставин, що мають значення для ухвалення рішення в справі;

   недоведеність обставин, що орган (посадова особа) які розглядали справу, вважають установленими;

   невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

   порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

   Скасування  постанови і призупинення справи може мати місце при наявності обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення (ст. 247). Касаційна інстанція зобов'язана це зробити, коли немає достатніх доказів для притягнення особи до адміністративної відповідальності, а додаткове дослідження або новий розгляд нічого не дасть.

   У касаційному  порядку може бути прийняте рішення  про зміну стягнення в межах, передбачених нормативним актом, за адміністративне правопорушення. Однак  при цьому стягнення не може бути більш суворим. Це положення забезпечує свободу оскарження постанови про адміністративне стягнення. Невиконання його тягне скасування касаційного рішення. Як правило, це випадки зменшення розміру накладеного штрафу з урахуванням конкретних обставин справи. Може бути замінене і стягнення (штраф-попередження). Однак при цьому слід враховувати зміст того законодавчого акта (статті КПАП), яким встановлено відповідний альтернативний захід стягнення.

   Постанова в справі про адміністративне  правопорушення підлягає скасуванню, якщо буде встановлено, що вона прийнята органом або посадовою особою, до компетенції яких не відноситься дана справа (наприклад, адміністративна комісія розглянула справу про дрібне хуліганство, що повинен розглядати суд). У такому випадку матеріали справи направляються на розгляд відповідного органа чи посадової особи по приналежності.

   Громадянину, у відношенні якого винесена постанова  в справі про адміністративне  правопорушення, а також потерпілому  надана можливість обирати за своїм  розсудом наступні інстанції при оскарженні:

   постанов  адміністративних комісій, комісій  зі справ неповнолітніх у виконавчий комітет тієї Ради, що їх утворює, або  ж у районний (міський) суд,

   рішень  виконавчого комітету селищної, сільської  Ради у виконавчий комітет вищестоящої районної, міської Ради або в районний (міський) суд;

   постанов  інших органів або посадових  осіб про накладення адміністративного  стягнення у вигляді тільки штрафу у вищестоящий орган (вищестоящій  посадовій особі) чи в районний (міський) суд.

   В усіх перерахованих випадках рішення  суду по скарзі є остаточним і не підлягає касаційному оскарженню в  порядку адміністративного провадження. Таке рішення може бути скасовано  тільки в порядку наглядового  провадження. Подача скарги у вищий  орган керівництва, посадовій особі не означає, що його рішення по скарзі є остаточним. Воно може бути оскаржене у вищий орган, вищестоящому виконавчому комітету і навіть розглянуто на сесії Ради.

   Постанова органа чи посадової особи про  накладення іншого адміністративного стягнення (крім штрафу) оскаржується у вищий орган (вищестоящій посадовій особі), після чого скарга може бути подана в районний (міський) суд. Це єдина категорія справ про адміністративні правопорушення, де рішення органа (посадової особи), у який оскаржується постанова в справі, не є остаточним і може бути скасоване. Він і приймає остаточне рішення.

   Не  може бути оскаржена в судовому порядку, а тільки у вищий орган (вищестоящій  посадовій особі) постанова органа внутрішніх справ (посадової особи) і Державної інспекції по маломірних суднах України у вигляді попередження, зафіксованого на місці вчинення правопорушення без складання протоколу. Такий же порядок оскарження постанов посадових осіб військової автомобільної інспекції по справах про порушення правил дорожнього руху, скоєних водіями транспортних засобів Збройних Сил військовослужбовцями і військовозобов'язаними, призваними на збори.

   Скаргу  на постанову по справі про адміністративне  правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

   Поважними причинами визнаються, наприклад, хвороба  особи, що брала участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, тривале її перебування у відрядженні і те ін.

   Принесення  прокурором протесту зупиняє виконання  постанови до розгляду протесту (ст. 291 КПАП).

   Відповідно  до вимог адміністративного законодавства, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

   1) залишає  постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

   2) скасовує  постанову і надсилає справу  на новий розгляд; 

   3) скасовує  постанову і закриває справу;

   4) змінює  захід стягнення в межах, передбачених  нормативним актом про відповідальність  за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Статтею 294 КПАП урегульовані повноваження районного (міського) судді і начальника органа внутрішніх справ щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також голови вищестоящого суду і начальника вищого органа внутрішніх справ з питань перегляду деяких справ.

   Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі про адміністративне  правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови  надсилається потерпілому на його прохання (ст. 295 КПАП).

   Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві.

   Після розгляду органом (посадовою особою) скарги або протесту й ухвалення  відповідного рішення постанова  підлягає виконанню.

   Скасування  постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість (ст. 296 КПАП).

   Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного  стягнення у вигляді адміністративного  арешту або виправних робіт, провадиться  в порядку, встановленому законодавством.

   Підлягають  поверненню і судові витрати, пов'язані  з розглядом справи про адміністративне  правопорушення.

   отже, третьою стадією в справах  про адміністративні правопорушення є стадія оскарження (або опротестування) постанови в справі про адміністративне  правопорушення. Право на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення одна з найбільш важливих гарантій захисту прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також потерпілого. Орган (посадова особа), що одержав скаргу або протест на постанову в справі про адміністративне правопорушення, перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови, тобто встановлює чи дійсно в діях особи притягнутої до адміністративної відповідальності є склад правопорушення, чи правильно оформлені документи в справі, чи не перевищив орган (посадова особа), що розглядав справу, свої повноваження й інше. Після цього орган (посадова особа), що розглядав скаргу (або протест), може винести відповідне рішення. Прокурор, який виявив, що рішення в справі або протест на постанову в справі про адміністративне правопорушення незаконні, може опротестувати їх.

   2.5. Виконання рішення  по справі

   про адміністративне  правопорушення

   Виконання постанов завершальна стадія провадження  по адміністративних правопорушеннях. Її суть полягає в практичній реалізації адміністративного стягнення, призначеного правопорушнику юрисдикційним органом (посадовою особою). У процесі виконання постанови особа, що вчинила адміністративне правопорушення зазнає відповідних нестатків та обмеження особистого, морального або матеріального характеру.

   Постанова про накладення адміністративного  стягнення є обов'язковою для  виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами  і громадянами.

   Адміністративні стягнення виконують свою соціальну  функцію лише тоді, коли вони виконані (приведені до виконання) і ефективність їх обумовлена тим наскільки виконана постанова; повністю чи реалізована  частково.

   Необхідною  умовою виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є вступ його в законну силу. Це означає, що постанова підлягає реалізації.

   Постанова охоплює не тільки діяльність повноважних  державних органів (посадових осіб), але і поведінку самого порушника, обумовлену розпорядженнями цього акта. Але при цьому дії юридичних і фізичних осіб, у зв'язку з виконанням постанови, що вступила в законну силу, різні. Особа, притягнута до адміністративної відповідальності, повинна виконати ті чи інші обов'язки, покладені на неї постановою (сплатити, наприклад, накладений штраф не пізніше п'ятнадцяти днів із дня вручення їй постанови). Ухилення від добровільного стягнення приводить до необхідності застосування у відношенні порушника примусових заходів впливу. Орган, уповноважений привести у виконання постанову, своєчасно і точно проводить в зв'язку з цим ряд дій, встановлених КПАП і іншими нормативними актами, оформляє необхідні документи, направляє їх по приналежності. Всі інші юридичні і фізичні особи, причетні до своєчасного і точного виконання постанови (адміністрація підприємств, установ і організацій, банківські установи, торгові організації і те ін), зобов'язані сприяти органам, що виконують постанову, у її реалізації. Орган (посадова особа), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, покликаний здійснювати контроль за правильною і своєчасною реалізацією цього акта, розв'язувати питання, пов'язані з його виконанням.