Провадження в справах про адміністративні правопорушення

   з метою  складення протоколу про адміністративне  правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в  міліцію чи в штаб добровільної народної дружини по охороні громадського порядку працівником міліції або народним дружинником.

   Доставлення порушника має бути проведено  в можливо короткий строк. працівники міліції можуть доставляти осіб, які  вчинили ці правопорушення, у міліцію чи в приміщення виконавчого комітету селищної, сільської Ради народних депутатів. Доставлення порушника може провадитись також народними дружинниками, громадськими інспекторами охорони природи, громадськими мисливськими інспекторами, громадськими інспекторами органів рибоохорони та громадськими лісовими інспекторами.

   При вчиненні правопорушень, зв'язаних з посягненням  на охоронювані об'єкти, інше державне або громадське майно, порушника  може бути доставлено працівниками воєнізованої охорони у службове приміщення воєнізованої охорони або в міліцію для припинення правопорушень, встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.

   З тексту закону випливає, що процес доставлення  адміністративного правопорушника в орган внутрішніх справ за часом є завершеним до моменту початку адміністративного затримання.

   Якщо  особа порушника може бути встановлена  одразу ж після доставлення без  додаткової перевірки, то затримання не проводиться і порушник підлягає негайному звільненню (у випадку припинення протиправних дій). Якщо ж потрібна більш тривала перевірка або правопорушник знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, проводиться затримання в адміністративному порядку посадовою особою, правомочною здійснити таке затримання.

   Отже, послідовний ряд пов'язаних між особами процесуальних дій щодо реалізації прав та взаємних обов'язків називається стадією. Кожна стадія оформлюється спеціальним процесуальним документом, який ніби підсумовує діяльність. Початковою стадією провадження є порушення справи про адміністративне правопорушення. Суть його заключається в складенні особливого процесуального документа, а саме протоколу про адміністративне правопорушення. наявність протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про порушення справи, причому протокол повинен бути складений уповноваженою особою з дотриманням визначеної встановленої законом форми. Перша стадія провадження по справах про адміністративні правопорушення закінчується з моменту напрямку протоколу та інших матеріалів (пояснення свідків, протоколу вилучення речей і інші документи, що підтверджують винність особи, притягуваної до адміністративної відповідальності) органу (посадовій особі) уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення. В разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в міліцію чи в штаб добровільної народної дружини по охороні громадського порядку працівником міліції або народним дружинником.

   2.2. Розгляд справи про адміністративне правопорушення

   Другою  є стадія розгляду справи про адміністративне  правопорушення і винесення постанови  у справі.

   Справа  про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

   Справи  про адміністративні правопорушення можуть розглядатися також за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Вони можуть також розглядатися за місцем вчинення та місцем проживання правопорушника. Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника. З метою підвищення виховної і попереджувальної ролі провадження по справах про адміністративні правопорушення такі справи можуть розглядатися безпосередньо в трудових колективах, по місцю навчання або проживання порушника.

   Законодавством  України може бути передбачено й  інше місце розгляду справи про адміністративне  правопорушення. Вищенаведені положення  містяться у ст. 276 КПАП.

   а) розслідування  справи

    Порядок  розгляду справи про адміністративні  правопорушення має визначену форму. Основні його моменти зазначені ст. 279 КПАП.

    При  підготовці до розгляду справи  про адміністративне правопорушення  компетентний орган (посадова  особа) здійснює остаточне розслідування  в справі і дає правову оцінку  діям особи зазначеної в протоколі як правопорушник.

   Відповідно  до ст. 278 КПАП орган (посадова особа) при  підготовці до розгляду справи про  адміністративне правопорушення вирішує  такі питання:

   1) чи  належить до його компетенції  розгляд даної справи;

   2) чи  правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

   3) чи  сповіщено осіб, які беруть участь  у розгляді справи, про час  і місце її розгляду;

   4) чи  витребувано необхідні додаткові  матеріали; 

   5) чи  підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

    Орган  (посадова особа) при розгляді  справи про адміністративне правопорушення  зобов'язаний з'ясувати: чи було  вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд товариського суду, комісії по боротьбі з пияцтвом, утвореній на підприємстві, в установі, організації чи їх структурних підрозділах, громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КПАП). На цій стадії оцінюються зібрані в справі докази й особа правопорушника, з'ясовуються обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність за вчинений проступок, встановлюються причини й умови, що сприяли його вчиненню, і виносяться відповідні процесуальні акти

   При розгляді судом справ присутність особи  притягуваної до адміністративної відповідальності у певних випадках є обов'язковою. У випадку ухилення правопорушника від явки по виклику органа внутрішніх справ чи судді, його може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу. Якщо в ході підготовки справи будуть встановлені обставини, які виключають провадження по ній (вони визначені ст. 247 КПАП), вона не повинна розглядатися.

   б) термін розгляду справи

   Терміни розгляду справ про адміністративні  правопорушення передбачені ст. 277 КПАП. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

   Єдиного порядку в призначенні справи і її слуханні немає. Він регламентується законодавчими або відомчими актами.

   Для розгляду деяких справ встановлені скорочені  строки. Так, справи про порушення, зв'язані  з використанням газу, експлуатацією  газовикористовуючих установок  без обліку витрати газу і непідготовленістю  до роботи резервного паливного господарства повинні розглядатись в семиденний термін.

   Справи  про незаконне придбання чи зберігання наркотичних засобів у невеликих  розмірах або споживання наркотичних  засобів без призначення лікаря; про незаконні операції з іноземною валютою і платіжними документами; про дрібне хуліганство; про злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції або народного дружинника розглядаються протягом доби.

   Справи  про виготовлення і використання без належного дозволу радіопередавальних пристроїв у триденний термін, а про дрібне розкрадання державного чи громадського майна і виготовлення, зберігання самогону й апаратів для його виготовлення у п'ятиденний термін.

   в) процедура  розгляду справи

    Розгляд  справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.

   Тож, законодавством України передбачено місце розгляду справи, строки розгляду, а також  зазначені основні моменти порядку  розгляду справи про адміністративне правопорушення.

   2 3) винесення  постанови по справі. Види постанов.

   Законодавством  України про адміністративні  правопорушення (безпосередньо ст. 283 КПАП) встановлено, що розглянувши  справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова місцевих органів держадміністрації в справах про адміністративні правопорушення приймається у формі рішення.

   Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

   Якщо  при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1 - 4 статті 213 КПАП, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.

   Постанова по справі повинна містити вирішення  питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок  і строк її оскарження.

   Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.

   Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка  розглянула справу, а постанова колегіального  органу головуючим на засіданні і  секретарем цього органу. При розгляді справи про адміністративне правопорушення посадові особи, крім КпАП і інших нормативних актів загального характеру, керуються також положенням про органи, представниками яких вони є (наприклад, Положенням про адміністративні комісії й ін.). Своє рішення вони оформляють шляхом винесення постанови чи роблять запис про міру стягнення на протоколі про адміністративне правопорушення. Таке право надане, наприклад, начальнику райвідділу міліції чи його заступнику.

   Таке  право може бути надане посадовим особам Державної автомобільної інспекції.

    постанова  може оформлятися іншим установленим  способом.

   У той  же час іншим органам (посадовим  особам) законом не надане право  на спрощений порядок накладення адміністративних стягнень. Тому по кожному адміністративному проступку, незалежно від виду адміністративного стягнення, що накладається, рішення повинне прийматися у виді окремого акта - постанови (рішення).

   е) види постанов

   Згідно  вимог ст. 284 КПАП по справі про адміністративне  правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

   1) про  накладення адміністративного стягнення; 

   2) про  застосування заходів впливу, передбачених  статтею 241 КПАП;

   3) про  закриття справи. Постанова про  закриття справи виноситься при  оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд товариського суду, комісії по боротьбі з пияцтвом, утвореної на підприємстві, в установі, організації чи їх структурних підрозділах, громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 КПАП. Вона передбачає, що справу може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

   1) відсутність  події і складу адміністративного  правопорушення;

   2) недосягнення  особою на момент вчинення  адміністративного правопорушення  шістнадцятирічного віку;

   3) неосудність  особи, яка вчинила протиправну  дію чи бездіяльність;

   4) вчинення  дії особою в стані крайньої  необхідності або необхідної  оборони;

   5) видання  акта амністії, якщо він усуває  застосування адміністративного  стягнення;

   6) скасування  акта, який встановлює адміністративну  відповідальність;

   7) закінчення  на момент розгляду справи  про адміністративне правопорушення  строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

   8) наявність  по тому самому факту щодо  особи, яка притягається до  адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення  адміністративного стягнення, або  нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи;

   9) смерть  особи, щодо якої було розпочато  провадження в справі.