Облигации предприятий как объект права

Олбигации предприятий как объект права 
 
 
 
 

Зміст                      Стор. 

Вступ………………………………………………………………………………...3 

Розділ 1 Поняття, особливості та види корпоративних  облігацій…………..8

1. 1. Поняття та  ознаки корпоративних облігацій………………………………...8

1. 2. Документарна та бездокументарна форма існування корпоративних облігацій………………………………………………………………………….…12

1. 3. Класифікація  корпоративних облігацій……………………………………...15

Розділ 2 Особливості  випуску та обігу корпоративних  облігацій…………..22

2. 1. Порядок випуску корпоративних облігацій………………………………....22

2. 2. Особливості  погашення корпоративних облігацій  за українським законодавством…………………………………..……..…………………………..29

2. 3. Зупинення  обігу облігацій та скасування  реєстрації випуску облігацій  емітента у випадку його припинення……………………………………………..31

2. 4. Обіг вітчизняних  та іноземних корпоративних облігацій  на вторинному ринку цінних  паперів………………………………………………………………33 

Заключні висновки………………………………………………………………38 

Список використаних джерел...……………………………………….……….44 

Додатки……………..……………………………………………………………...50

Вступ 
 

      Якщо  всі фінансові ресурси прирівняти за 100 %, то гроші і подібні до них  фінансові ресурси складуть 14 %, акції  – 40 %, а облігації – 46 % . Як фінансовий інструмент, облігації підприємств  активно використовуються в Україні уже більше десяти років. Ринок облігацій у нашій державі поступово росте, однак поки що залишається типовим для країн, що розвиваються, адже в них він займає за обсягом друге або подальші місця у порівнянні з іншими способами залучення коштів підприємствами, такими як кредит та звичайні договори позики. Характерною рисою цього етапу розвитку корпоративних облігацій в Україні є домінування комерційних банків, як із боку покупців, так і з боку основних посередників корпоративних облігацій. Відчутна позиція комерційних банків проглядається і у випуску власних облігацій. Комерційні банки вбачають у цьому ринку нову лінію для ведення бізнесу, яка здатна приносити як комісійні доходи (за розміщені серед інвесторів облігації), так і процентні доходи (за рахунок купівлі корпоративних облігацій в банківський портфель цінних паперів) . Нестабільність на ринку грошей має місце в багатьох країнах світу, і коливання вартості грошей відбувається постійно. Але на відміну від розвинених країн, де фондовий ринок має великий інвестиційний запас ліквідності і надійності, ринок України не здатний забезпечити належну компенсацію втрати за дохідністю по корпоративних облігаціях через збільшення вартості грошей. Поки що ми можемо говорити про існування автономного українського ринку корпоративних облігацій, де можливості для інвестиційного маневру є вкрай обмеженими.  У США облігації є найбільш зручним видом залучення коштів, оскільки він, по-перше, користується довірою серед усіх учасників фондового ринку як надійний та вигідний інструмент; по-друге, у певних ситуаціях має низку переваг у порівнянні зі звичайним банківським кредитом. Корпоративні облігації характеризуються як цінні папери з гарантованою та стабільною виплатою доходу, що є однією з їх суттєвих переваг над банківськими депозитами та кредитами, яка має забезпечувати стабільність та надійність для емітентів та інвесторів.  Більшість банкірів сьогодні радять інвесторам здійснювати капіталовкладення саме в облігації, оскільки ліквідні цінні папери є кращою альтернативою дешевим депозитам і дозволяють одержувати високі фіксовані доходи. Коливання відсоткових ставок за депозитами автоматично підвищує інтерес до корпоративних облігацій і заохочує інвестування в них.  По-третє, законодавче регулювання облігацій у США знаходиться на високому рівні і дозволяє всім сторонам угод, предметом яких є облігації, передбачувано та ефективно захищати свої інтереси. Перший і другий фактор цілком залежить від часу, адже як у інвесторів, так і у емітентів має змінитися культура розпорядження своїми фінансовими ресурсами. Третій же залежить від роботи юристів і нормотворців – від того, наскільки буде створена зручна і зрозуміла процедура випуску і обігу облігацій підприємств. Цим і пояснюється актуальність та практичне значення теми дослідження – від активнішого обігу облігацій, у осіб, які мають вільні кошти і можуть їх віддати на певний час іншим особам, які цього потребують, коштів ставатиме іще більше, а позичальники отримають додаткові можливості для розвитку власного бізнесу. Унаслідок цього виграють усі.

      Не  випадково темою дослідження  обрано саме корпоративні облігації. Із усіх інших видів облігацій, визначених Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», облігації підприємств, які згадуються в статті 8 цього Закону, мають найбільш цікаве коло правовідносин та суб’єктів, які у них вступають, а також правочинів, предметом яких є облігації, імовірно, ставатиме з часом все більше і більше. Облігації у перспективі можуть стати найбільш використовуваним емісійним цінним папером. Удосконалення правового регулювання вітчизняного ринку облігацій значно спростить вихід на іноземні ринки залучення капіталу. Тоді будь-який емітент із достатньо високим рейтингом кредитоспроможності зможе випустити облігації на внутрішньому ринку іншої держави, так само інвестор, який зацікавлений у капіталовкладенні на довгий строк і міжнародній диверсифікації ризиків, матиме змогу купити облігації іноземного емітента, який розмістить облігації в Україні. Та і росту корпоративних облігацій зараз сприяє чимало факторів. По-перше, сприятливі макроекономічні показники, адже економіка починає виходити з кризи і підприємці, пройшовши через неї, були змушені навчитися ефективніше розпоряджатися своїми фінансами. По-друге, сприятливі зміни в оподаткуванні, оскільки з 1999 року залучені через випуск облігацій кошти не обкладають податком на прибуток. По-третє, навіть законодавчі обмеження, такі як дуже ускладнений доступ до більш дешевих іноземних кредитів, не кажучи вже про публічне залучення коштів на західних фондових ринках, також сприяли розвитку вітчизняного ринку капітальних запозичень через корпоративні облігації .

      Об’єктом  дослідження є облігації підприємств  як об’єкт права. Предметом дослідження  є поняття і особливості, види облігації підприємств, особливості їх випуску, погашення та обігу на вторинному ринку цінних паперів.

      Метою цієї роботи є дослідити облігації  підприємств як об’єкт права, окреслити  особливості їх правового регулювання, юридичний аспект їх випуску, погашення  і обігу. Для досягнення зазначеної вище мети поставлено такі завдання: розкрити поняття, особливості та види корпоративних облігацій, узявши до уваги ті критерії класифікації, які мають практичне значення; описати порядок випуску облігацій за законодавством України; проаналізувати найбільш розповсюджені правочини, предметом яких є корпоративні облігації; охарактеризувати вторинний ринок корпоративних облігацій, який зароджується в Україні, у порівнянні з ринком корпоративних облігацій у розвинених іноземних країнах.

В Україні ґрунтовних праць конкретно по облігаціям підприємств  поки не існує. Публікації та наукові  праці авторитетних українських  правників стосуються цінних паперів  загалом, а не окремих їх видів, оскільки гарних досліджень із теорії цінних паперів  і так небагато. Переважно наукові та публіцистичні статті, які написані про корпоративні облігації, мають економічний характер, і лише оглядово торкаються проблем правового регулювання цього виду цінних паперів. На високому теоретичному рівні корпоративні облігації досліджувалися востаннє російськими правниками на початку ХХ століття. Книжки Цитовіча П. П. «Заметки по проекту правил о выпуске облигаций торгово-промышленными акционерными компаниями» (Санкт-Петербург, 1905), Колоножнікова Г. М. «Облигации торгово-промышленных акционерных товариществ. Ч. 1. Условия выпуска облигаций» (Томськ, 1912), Зака А. Н. «Русское облигационное право» (Санкт-Петербург, 19170), безумовно, стали корисними під час написання цієї роботи і вони навіть через 100 років містять багато теоретичних положень, які залишаються нині актуальними, все ж не відповідають сучасному стану речей. Опрацьовано кілька авторитетних англомовних джерел, присвячених особливостям правового регулювання корпоративних облігацій: Parry H., Little T., Taylor M. Bond Markets: Law and Regulation, Wood Philip R. International Loans, Bonds and Securities Regulation, Ray I. Christina The Bond Market: Trading and Risk Management, Choudhry M., Cole R. Bonds: A Concise Guide for Investors, Hakansson Nils H. The Rolw of a Corporate Bond Market in Economy – and in Avoiding Crisis. University of California, Berkeley, Richard S. Wilson, Frank J. Fabozzi CFA. Corporate Bonds: Structure and Analysis (Handcover). Вони хоча і не стосуються законодавства України, усе ж допомогли отримати уявлення про правове регулювання облігацій підприємств у США, Великобританії та в декількох інших європейських країнах. Основними джерелами, які використовувалися для написання цієї роботи, є спеціальні закони та підзаконні акти, які регулюють порядок випуску та обігу корпоративних облігацій. Це Конституція України, Цивільний та Господарський кодекс, Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про господарські товариства», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про інвестиційну діяльність», «Про оподаткування прибутку підприємств». «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 року № 322 «Про затвердження положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств а їх обігу» та інші нормативно-правові акти, які опосередковано торкаються правового регулювання операцій із облігаціями підприємств.

Основним методом, який використовувався під час написання кваліфікаційної роботи, є загальнонауковий метод філософської діалектики, що дозволяє вивчити досліджувані явища у їх розвитку і функціонуванні.

Для дослідження  корпоративних облігацій як об’єкта  права використані такі спеціальні методи і прийоми наукового пізнання:

Ø аналіз і синтез – для опрацювання наукових робіт та нормативних джерел у сфері поняття, особливостей випуску та обігу корпоративних облігацій і для підготовки висновків щодо досліджуваних питань;

Ø дедуктивний метод – з метою конкретизації змісту окремих понять і практичного втілення правових концепцій;

Ø порівняльно-правовий метод – для порівняння правового режиму облігацій підприємств в Україні та за кордоном;

Ø системний метод – для визначення місця облігацій підприємств у системі об’єктів цивільного права.

Розділ 1

Поняття, особливості  та види корпоративних облігацій  як фінансового інструменту 
 
 

1. 1. Поняття та  особливості корпоративних облігацій  як фінансового інструменту 
 
 

Дати визначення певному феномену означає окреслити ті ознаки, які дозволяють відмежувати його від усіх інших. Таким чином, для того, щоб визначити поняття «корпоративна облігація», необхідно включити до нього таку кількість ознак, якими можна було б відмежувати його з-поміж усіх інших видів облігацій та цінних паперів, визначених Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» (надалі також – «ЗЦПФР»).

Слід зазначити, що в українському законодавстві  вживається термін «облігація підприємства», у той час як у законодавстві  Російської Федерації – поняття «корпоративна облігація». Зважаючи на тотожність за суттю цих понять, а також на те, що в науці цивільного права застосовуються обидва терміни, у цій роботі вони вживатимуться в однаковому значенні.

Визначення облігації  міститься в Цивільному, Господарському кодексі України та Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок». У частині 1 статті 7 ЗЦПФР зазначено, що облігація – це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігації строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення. Що стосується законодавства найбільш спорідненої до України за правовою системою – Російської Федерації, там теж існує кілька визначень облігації:

Ø у статті 816 Цивільного кодексу Російської Федерації зазначено, що облігація - це цінний папір, що засвідчує право її власника на одержання від особи, що випустила облігацію, у передбачений нею строк номінальної вартості облігації або іншого майнового еквівалента. Облігація надає її власникові також право на одержання фіксованого в ній відсотка від номінальної вартості облігації або інші майнові права;

Ø у статті 2 Федерального закону Російської Федерації «Про ринок цінних паперів»: облігація — це емісійний цінний папір, що закріплює право її власника на одержання від емітента облігації в передбачений у ній строк її номінальної вартості або іншого майнового еквівалента. Облігація може також передбачати право її власника на одержання фіксованого в ній відсотка від номінальної вартості облігації або інші майнові права. Доходом по облігації є відсоток і/або дисконт;

Ø у ст. 33 Федерального закону Російської Федерації «Про акціонерні товариства»: облігація засвідчує право її власника вимагати погашення облігації (виплату номінальної вартості або номінальної вартості й відсотків) у встановлений термін.

Таким чином, визначення поняття «облігація» в обох правових системах є тотожними. Визначення поняття «облігація підприємства» ЗЦПФР не містить, однак її ознаки можна вивести з інших актів законодавства. На нашу думку, однієї визначальної ознаки, яка допоможе розмежувати облігації підприємств від інших видів облігацій, буде достатньо. Частиною 1 статті 164 Господарського кодексу України (надалі також – «ГКУ») передбачено, що суб’єкт господарювання – юридична особа у випадках і порядку, передбачених законом, має право випускати від свого імені акції та облігації підприємства і реалізовувати їх громадянам та юридичним особам. Отже, емітентом облігацій підприємств може бути тільки юридична особа, яка є суб’єктом господарювання. Інші види облігацій, визначені Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», такі як державні облігації та облігації місцевих позик, не можуть випускатися юридичними особами, які є суб’єктами господарювання.

Таким чином, облігація  підприємства – це цінний папір, що посвідчує внесення його власником  грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом – юридичною особою, що є суб’єктом підприємницької діяльності, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігації строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.