Державне управління економікою

  Відповідно  до Конституції України Кабінет  Міністрів України розробляє на строк своїх повноважень Програму діяльності, яка спрямована на відродження вітчизняного виробництва, поглиблення реформування економічних відносин та організаційне забезпечення економічної трансформації, з метою досягнення позитивних зрушень у поліпшенні добробуту населення.

  При Кабінеті Міністрів України діє  постійний орган — Секретаріат  Кабінету Міністрів України, структурні підрозділи якого в межах покладених на них функцій забезпечують діяльність Кабінету Міністрів України, урядових комітетів, працюють за дорученнями Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України, Урядового Секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників. У структурі Секретаріату Кабінету Міністрів України діє Департамент економічної політики, до якого входять: Управління стратегії реформування економіки та стратегічного планування; Управління міжнародного співробітництва, міждержавних відносин та зовнішньоекономічної політики; Управління фінансової політики; Управління стратегії реформування відносин власності та регуляторної політики; Управління експертизи, аналізу та дерегуляції розвитку реального сектора економіки; Управління економічної взаємодії з новими незалежними державами Східної Європи та Центральної Азії; Управління з питань європейської інтеграції. Ця структура Секретаріату Кабінету Міністрів України затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р.

  При Кабінеті Міністрів діє робочий  орган — Урядовий комітет економічного розвитку та з питань європейської інтеграції, основним завданням якого є формування та реалізація державної політики в економічній сфері. Він розглядає та схвалює концепції проектів нормативно-правових актів та інших документів, що підлягають розробленню; розглядає, врегульовує розбіжності та схвалює проекти нормативно-правових актів та інших документів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України у сфері економіки відповідно до встановленого регламенту.

  При Урядовому комітеті утворено Раду об'єднань підприємців України (постанова КМ України від 18 травня 2000 р.). Рада об'єднань підприємців України є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Урядовому комітеті економічного розвитку, утвореним з метою залучення об'єднань підприємців до опрацювання проектів актів законодавства з питань підприємницької діяльності, забезпечення відкритого прийняття рішень в економічній сфері і організації зворотного зв'язку між суб'єктами підприємництва та органами виконавчої влади на засадах широкого залучення громадськості до обговорення та аналізу ефективності рішень органів виконавчої влади.

  Рада  формується з представників об'єднань підприємців, які делегуються цими об'єднаннями для роботи в Раді.

  Для більш ефективної роботи Кабінету Міністрів, створення необхідних для розвитку економіки правових і фінансово-матеріальних умов, підготовки відповідних рекомендацій, сприяння в інформаційно-аналітичній та науково-методичній роботі, а також з консультативно-експертною метою при ньому створюються робочі та консультативні органи.

  Такі  органи можуть називатися по-різному. Частіше це ради, комісії, агентства, центри.

До них належать:

• Міжвідомча рада з питань захисту прав споживачів при Кабінеті Міністрів України, яка є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України, утвореним для координації діяльності міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань розроблення і реалізації правових, організаційних та економічних заходів, спрямованих на державний захист прав споживачів;
• Міжвідомча комісія з координації дій у проведенні податкової, бюджетної та грошово-кредитної політики, яка є консультативно-дорадчим органом, утвореним для забезпечення координації дій центральних органів виконавчої влади з Національним банком під час формування та проведення податкової, бюджетної та грошово-кредитної політики.

   Безпосереднє  управління конкретними комплексами, галузями і підгалузями у сфері економіки здійснюють профільні міністерства, комітети, спеціально створені центральні органи виконавчої влади. В їх системі особлива роль належить Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції. Цей орган виконавчої влади є вузловою ланкою системи управління економікою і виступає координуючим центром щодо діяльності всіх інших управлінських структур цієї сфери та вжиття заходів, спрямованих на реалізацію економічної політики держави.

  Міністерство  економіки України у межах  своїх повноважень видає на основі й на виконання чинного законодавства  накази, організує та контролює їх виконання.

  Рішення Міністерства з питань реалізації економічної  політики, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для  центральних і місцевих органів  державної виконавчої влади, а також  підприємств, установ і організацій.

  Для втілення в життя державної політики у сфері промисловості, зокрема  в галузях військово-промислового комплексу, конверсії, машинобудування, металургійної, хімічної, легкої, деревообробної промисловості, виробництва дорогоцінних металів, коштовного каміння та інших, утворено Міністерство промислової політики України, що є центральним органом виконавчої влади.

Основними завданнями Міністерства промислової політики України є:

• підготовка пропозицій щодо формування державної промислової політики та механізму її реалізації;
• розроблення пропозицій щодо вдосконалення механізму державного регулювання функціонування промислового сектора економіки України;
• реалізація державних програм розвитку промисловості України; визначення напрямів розвитку науково-технічного потенціалу промислового сектора економіки України;
• розроблення прогнозів виробничо-технічного та фінансово-економічного розвитку промислового виробництва;
• створення сприятливих умов для розбудови високо розвинутого промислового сектора економіки України;
• участь у розробленні та реалізації державної регіональної промислової політики.

  Серед органів управління економікою важливе  місце належить Міністерству аграрної політики України — головному органу системи центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової промисловості, рибного господарства, переробки сільськогосподарської продукції.

Основними завданнями Міністерства аграрної політики є:

• забезпечення реалізації державної аграрної політики, організація розроблення та вжиття заходів щодо гарантування продовольчої безпеки держави;
• забезпечення здійснення державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової промисловості, рибного господарства, переробки сільськогосподарської продукції;
• організація та забезпечення проведення аграрної реформи, здійснення її моніторингу, розроблення і вжиття заходів щодо структурної перебудови галузей агропромислового виробництва, участь у реалізації державної політики у сфері підприємництва;
• участь у формуванні та реалізації соціальної політики у сільській місцевості;
• координація діяльності органів виконавчої влади з питань реалізації державної аграрної політики, соціальної політики у сільській місцевості, забезпечення продовольчої безпеки держави, проведення аграрної реформи.

  Регулювання у сфері економіки здійснюють інші центральні органи виконавчої влади  зі спеціальним статусом — Антимонопольний комітет України, Державна служба експортного контролю України.

  На  рівні областей та районів областей, а також міст Києва, Севастополя та районів міст Києва і Севастополя адміністративно-правове регулювання здійснюється місцевими державними адміністраціями.

  Основні повноваження обласних, Київської і  Севастопольської міської державної адміністрації полягає в тому, що адміністрація цього рівня:

• розробляє проекти програм соціально-економічного розвитку від повідної території та подає їх на схвалення відповідній раді, організує їх виконання;
• забезпечує ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів;
• забезпечує здійснення відповідно до законодавства контролю за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності;
• забезпечує складання необхідних для управління соціально-економічним розвитком території балансів трудових ресурсів, місцевих будівельних матеріалів, палива тощо;
• погоджує у межах своєї компетенції питання розміщення на території відповідної області, міст Києва, Севастополя нових підприємств та інших об'єктів незалежно від форм власності;
• вносить відповідно до законодавства пропозиції щодо створення спеціальних (вільних) економічних зон, зміни статусу та території цих зон;
• розглядає та погоджує подані підприємствами, установами, організаціями, розташованими відповідно на території області, міст Києва, Севастополя, проекти планів та заходів, які пов'язані з обслуговуванням населення або можуть призвести до зміни екологічного, демографічного стану та інших наслідків;
• розробляє пропозиції щодо обсягів продукції (робіт, послуг), що підлягають поставці для державних потреб, формує обсяги продукції (робіт, послуг), що поставляються для потреб відповідної території за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел фінансування;
• вносить пропозиції для розробки проектів Державної програми соціального та економічного розвитку України та довгострокових прогнозів, а також до проектів індикативних планів розвитку відповідних галузей народного господарства;
• здійснює функції власника майна, що передане у порядку, визначеному законодавством, у власність відповідно області, місту Києву, Севастополю, приймає рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління, а також здійснює делеговані Президентом України повноваження щодо управління майном, яке перебуває у загальнодержавній власності;
• здійснює володіння, розпорядження, користування майном у разі передачі у встановленому порядку таких повноважень власником майна;
• вносить пропозиції власникам майна щодо відчуження у власність області, міст Києва, Севастополя, підприємств, установ, організацій, що мають важливе значення для забезпечення потреб населення відповідної території;
• розробляє програми приватизації майна відповідно області, міст Києва, Севастополя, організує та контролює їх виконання, вносить про позиції для розробки програм приватизації майна, що належить до загальнодержавної власності;
• сприяє створенню спільних підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями;
• сприяє розвитку малого бізнесу, надає допомогу підприємцям, які займаються розробкою та впровадженням інноваційних проектів, виробництвом товарів народного споживання, будівельних матеріалів, наданням побутових, комунальних та інших послуг населенню, підготовкою кадрів;
• залучає на договірних засадах підприємства, установи, організації до участі в розвитку та створенні нових потужностей для випуску необхідної для населення області, міст Києва, Севастополя продукції (робіт, послуг);
• реалізує державну політику в галузі сільського господарства, харчової і переробної промисловості, виробництва товарів народного споживання, соціальної сфери, координує діяльність відповідних органів щодо розвитку різних форм господарювання, перебудови виробничих відносин на селі, виконання програм продовольчого забезпечення населення.

  У структурі державної адміністрації  утворюються управління, відділи, служби, які здійснюють адміністративно-правове регулювання у сфері економіки.

  Управління  на рівні міст, селищ, сіл здійснюється органами місцевого самоврядування. Тут необхідно розрізняти, по-перше, компетенцію представницьких органів місцевого самоврядування — рад, по-друге, компетенцію виконавчих органів рад, якими є виконавчі комітети, відділи, управління. У свою чергу компетенція виконавчих органів є доволі широкою. Вона складається з власних (самоврядних) повноважень і повноважень, делегованих виконавчою владою.

  До  повноважень рад у сфері управління економікою необхідно віднести:

• затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку  відповідних  адміністративно-територіальних  одиниць,  цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;
• затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього та затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;
• встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом;
• утворення позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів, затвердження положень про ці кошти; затвердження звітів про використання зазначених коштів;
• прийняття рішень щодо випуску місцевих позик;
• прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;
• прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг стосовно місцевих податків і зборів;
• встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;
• прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання у встановленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого у встановленому порядку розірвано або визнано недійсним, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади;
• прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;
• створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);
• вирішення відповідно до законодавства питань про створення під приємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;
• вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;
• затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад;
• вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу та ін.