Вивчення і дослідження лікарських рослин, що вміщують кумарини

     Побічна дія. Ксантотоксин у великих дозах  діє мутагенно і канцерогенно.

     Біологічна дія та застосування. Виготовлені з підземних частин дягілю галенові препарати мають протизапальні, спазмалітичні, сечогінні, потогінні та заспокійливі властивості. У науковій медицині дягіль лікарський призначають як засіб, що збуджує апетит, при функціональних розладах ШКТ, порушеннях моторної функції кишечника, дискінезії жовчних шляхів, при гіпоацидних гастритах, дуоденітах, інфекційних неспецифічних колітах, діареї; як відхаркувальний засіб при ларингітах, бронхітах і пневмоніях та при вегетативному неврозі, паралічах, нетриманні сечі; як заспокійливий засіб використовують в лікуванні істерії, а також гіпотензивний засіб при лікуванні гіпертонічної хвороби на початковій стадії.

     Спиртову настойку  дягілю використовують для розтирань  при міозиті, радикуліті та невралгії.

     Використовують  як харчову рослину: їдять сирим, тушеним, пареним, засоленим, і сушеним, додають до салатів, приправ, соусів, компотів, пирогів, борщів. Порошком  коренів посипають м’ясо під час тушкування. На Кавказі корені дягілю використовують для виготовлення мисливської горілки.

     У харчових  добавках використовують як ароматизатор.

     ЛРС дягіля  лікарського описано в Європейській  Фармакопеї.

     Висновок.

      Дія сполук  кумаринів характеризується великою  різноманітністю, а рослини, що вміщують кумарини, мають широке застосування в традиційній і нетрадиційній медицині, а також у гомеопатії. Тому перспективним є пошук і розробка нових методів дослідження інших видів лікарських рослин, що вміщують кумарини, з метою їх використання у медичній практиці.

 

 

 Література.

 Ковальов В.М., Павлій  О.І., Ісакова Г.І. Фармакогнозія з  основами біохімії рослин. – Х.: “Провізор”, 2000, с.704

 Лікарські рослини: Енциклопедичний  довідник / А.М. Гродзинського. – К.; Видавництво Укр. енциклопедія ім.

М.П. Бажана, 1992

 Гурова А.Д. Лекарственные  растений СССР и их применение. – М.: «Медицина», 1974, с.427

 Химический анализ  лекарственных растений / Н.И. Гринкевивч, Л.Н. Сафронич. – М.: Высшая школа, 1983, ст.97-110

 Георшевский В.Г., Н.Ф. Комисаренко, С.Е. Дмитрук. Биологически активные вещества лекарственных растений. – Новосибирск «Наука», 1990, ст.336

 Кретович В.Л. Основи  біохімії рослин. – К.: Державне  видавництво с/г літератури, 1959

 Петров, Веселов. Современная  фитотерапия. – София «Медицина  и физкультура», 1988

 Кузнецова М.А. Лекарственное  растительное сырье и препараты. – М.: Высшая школа, 1987

Правила сбора и сушки лекарственных растений (Сборник инструкций). – М.: Медицина, 1985

 Безкоровайная О.И., Терехщенкова  И.И. Лекарственные травы в медицине. – Х.: Факт, 2002 ст. 480

 Зузук Б.М., Литвинець  Є.І. цілющі екзоти. – Л.: Аверс, 2004 – с.188.

 Мамчур Ф.І. Довідник  з фітотерапії. – К.: Здоров’я, 1986. – с.280

 А.В. Бензель, П.В. Олійник, А.Р. Грицик, О.М. Волинська. Лікування  соками рослин. – Івано-Франківськ, Вид. ІФДМА, 2003. – с.180

 Бензель Л.В., Грицик А.Р., Олійник Г.Л. Лікарські рослини у повсякденному харчування: Пряно-ароматичні рослини. – Л.: Літературна агенція “Піраміда”, 2004. с.84

 Геник С. Скарби здоров`я навколо нас. – “Івано-Франківськ, 2002

 Определитель высших растений Украины (Продулин Ю.И. и др.). – К.: Фитосоциоцентр, 1999

 Фармацевтичний журнал, 2001. №2

 Фармацевтичний журнал, 2000. №6

// Провізор, 1999, №22

// Провізор, 2002 №4, №5, №7

// Будьмо здорові, 2003, 311

// Будьмо здорові, 2002, №4

// Медицинская помощь, 1995, №1

// Фармація, 2004, №4

Терпило Н.И. Анатомический атлас лекарственных растений. К.: Государственное медицинское изд-во УССР. 1961р. с.364.