Східні винні регіони Франції

Отже, французи – високозабезпечена нація, яка входить до групи країн лідерів з виїзного туризму. Однак чудові внутрішні рекреаційні ресурси дозволяють стримувати темпи розвитку виїзного туризму. В даний час більше 80 % французів проводять свої відпустки всередині країни.[23]. Існують чітко виражені піки відпускних періодів: виробничі відпустки і шкільні канікули в липні-серпні, короткі різдвяні канікули, канікули в лютому і під час Великодня. Французькі туристи віддають перевагу Іспанії, Італії, Великобританії, Німеччини. З віддалених регіонів пріоритети французів орієнтовані на США, колишні французькі колонії в Африці, французькі заморські департаменти і території (Гваделупа і Мартініка, Французька Полінезія та Нова Каледонія, о. Реюньйон). Виїзний туризм в останні 30 років розвивається значно меншими темпами, ніж в’їзний.[23].

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ГАСТРОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИННИХ РЕГІОНІВ      ФРАНЦІЇ

 

Теоретики туризму прогнозують, що одним з найбільш популярних видів туризму до 2020 р. стане тематичний, який вже зараз активно розвивається.[24]. До нього можна віднести і туристські програми, повʼязані з відвідуванням місць виробництва різних вин. Але, даний турпродукт ще не досить широко представлений на українському туристському ринку, тому представляється цікавим і пізнавальним розглянути можливості розробки подібних турів. Для цього необхідно проаналізувати туристські ресурси регіону. В якості такого регіону була обрана європейська країна Франція. Це пояснюється рядом причин. По-перше, згідно з дослідженнями, Франція є однією з країн-лідерів за кількістю відвідин туристів: саме тут зосереджена величезна кількість культурно-історичних памʼяток, а крім того, індустрія обслуговування знаходиться на високому рівні.

По-друге, історично склалося так, що Франція в силу географічних, кліматичних, екологічних, культурних і політичних умов є великим виробником і експортером вин високої якості. Туристів в дану країну приваблює не тільки кухня, але і вина, а також численні дегустації та національні свята, повʼязані зі збиранням винограду. Таким чином, туризм і виробництво продукції, видобутої з сонячних ягід, в сукупності складають досить значну статтю доходу у бюджеті Франції.

Багато вина оподатковуються майже заборонними митами, і тому спробувати їх можна тільки безпосередньо в Європі, де існує цілий культ вина зі своїми особливостями і ритуалом споживання.

Франція є на сьогоднішній день найпопулярнішою країною з точки зору «винного» туризму: на українському ринку пропонуються «винні» тури з проживанням в замках Бордо, Шампані, Бургундії, Луарскіе долини та ін.

У Франції росте виноград і виробляється вино ще з часів Римської імперії, завдяки сприятливому клімату в країні і ґрунтових умов. Девʼять основних регіонів Франції відповідають за виноробство сьогодні: Бордо, Бургундія, Шампань, Жюра, Лангедок-Руссільон, Луара, Прованс, долина Рони і південно-захід Франції (Додаток А). Кожен з цих регіонів використовує свої власні сорти винограду, щоб виробляти відмінні вина. Подорожуючи по Франції можна відвідати виноградники, дегустації або просто випити смачного і різноманітного вина, яке вироблено у цій країні.

 

2.1 Західні винні регіони Франції (Жюра, Долина Луари, Бордо)                 

Бордо (Bordeaux) – виноробний регіон, розташований у долині Жиронди, в околицях однойменного міста, розташованого на південно-заході Франції і другий у світі за площі під виноградники зайнято 1,15 тис. кв. км.[25]. Запорукою видатного успіху бордоських вин є поєднання унікальних кліматичних, геологічних та географічних умов: землі Бордо складаються із щільного базового піщаного шару, вапняку і гравію, а долина двох річок Гаронни і Дордоні, що впадають в Жиронду, близькість моря – забезпечують м'який вологий клімат. Якщо додати до вищевказаних умов «руки винороба», то це і буде називатися знаменитим французьким терруаром.

Червоні бордоські вина традиційно купажовані, тобто виробляються із суміші дозволених виноградних сортів. Класичними бордоськими сортами є: Каберне Совіньон, Каберне Фран, Мерло і Пті Вердо. Набагато рідше використовуються в купажах Мальбек та Карменер. В цілому, на лівому березі Жиронди, в купажах превалює Каберне Совіньон, а на правому березі– більше віддають перевагу Мерло. В Бордо навіть є умовний поділ на «правобережні» і «лівобережні» вина.

Білі бордоські вина традиційно також купажовані. Для виробництва білих вин, у тому числі і сотерн, в основному використовують Совіньон Блан, Семийон і Мускадель, рідше – Уні Блан, Коломбар, Мерло Блан та інші.

Вся територія Бордо ділиться на класифіковані апелласьони, тобто микрозоны з унікальним поєднанням кліматичних, ґрунтових, технологічних та інших особливих умов. Всього в рамках регіону виділяється 57 різних апелласьйонів регіональних, субрегіональних і комунальних, які, у свою чергу, обʼєднані в шість груп за типами. Найбільш відомими регіональними, субрегіональними і комунальними аппеласьонами є: Bordeaux (Бордо), Bordeaux Superieur (Бордо Суперіор), Cotes de Bordeaux (Кот де Бордо), Medoc (Медок), Haut-Medoc (Про-Медок), Margaux (Марго), Pauillac (Пойак), Saint-Estephe (Сен-Естеф), Saint-Julien (Сен-Жульєн), Graves (Грав), Pessac-Leognan (Пессак-Леоньян), Saint-Emilion (Сен-Емільон), Pomerol (Помроль), Fronsac (Фронсак), Sauternes (Сотерн), Barsac (Барсак), Entre-Deux-Mers (Энтр-де-Мер).

 

Жюра – винний регіон Франції

Вина Жюра

Про достоїнства вин регіону Жюра писав ще Пліній молодший. Виноградники Жюра виробляють повну гаму вин: білі сухі, рожеві, червоні, пінисті, жовті, білі, десертні.

У цьому регіоні можна спробувати вина з трьох сортів винограду «Труссо» і «Пульсар» для червоних і рожевих вин, і «Саваньен» для білих, не кажучи вже про класичні «Піно чорний» і «Шардоне».

Для юрських білих вин типовий аромат лісових і волоських горіхів, а також смаженого мигдалю. Рожеві вина цього регіону також досить своєрідні: по суті, вони є червоними, оскільки винофіціруются за технологією червоних вин, з використанням тривалого настоювання. На винограднику «лʼетуаль» виготовляють виключно біле і жовте вино.

Жовті вина робляться з лози «Саваньен». Збір цього винограду відбувається в кінці жовтня – початку листопада. Після винофікації за класичним методом вино протягом 6 років витримується в дубових бочках. Однак бочки повинні бути такими, щоб вино в них «набрало жовтизну». Наповнюються вони не повністю. Через деякий час на поверхні вина утворюється тонка плівка, що складається з живих дріжджів виду Saccharomyces oviformis, які поступово роблять вино «жовтим». Як правило, цей процес проходить успішно, проте в деяких випадках вино «відмовляється» «набирати жовтизну». Готову продукцію розливають по спеціальним пляшках – «клавелй нам» – ємністю 630 мл – саме стільки залишається від кожного літра вина, залитого в бочки 6 років тому. «Жовте» вино, по суті, вічно. Воно може зберігатися понад 100 років без найменшого погіршення якості.[19].

Знавці також цінують солом’яні вина Юри солодкі вина, вироблені з підв'яленого винограду. Солом’яне вино виходить шляхом винофікації природно підсохшего винограду («перезрівання»). При цьому виноград розміщується або на солом’яній підстилці, або підвішується і витримується мінімум два-три місяці, чим досягається більша концентрація цукру. Підсушений таким чином виноград давиться, в результаті чого виходить вино з високим вмістом алкоголю. Виробництво цього вина досить невелика, так як тільки цілі і дуже стиглі виноградні ягоди зберігаються при такому способі.

 

Долина Луари

Долина Луари (Vallee de la Loire) – один з найбільших і найвідоміших виноробних регіонів Франції, загальна площа виноградників якого складає понад 75 тисяч га.[18]. Простягнувшись уздовж найбільшої французької річки Луари, регіон знаменитий своїм незвичайно м’яким кліматом, що дає змогу вирощувати найрізноманітніші культури, серед яких виноград займає одне з найпочесніших місць.

Виноробство почалося в IV столітті, історичні документи свідчать, що перша лоза була посаджена тут Святим Мартіном (покровителем виноробів) в районі Вувре у 380 році. У Середні століття ченці, особливо орден ченців-бенедиктинців вклали у виноробство Луари чимало праці, так що в X столітті луарские вина були вже широко відомі. А після того, як граф Анжуйський Генріх Плантагенет одружується на Елеонорі Аквітанської і в 1154 році стає королем Англії, входить в моду пити вина з рідної провінції короля.[18].

Гамма луарских вин надзвичайно широка. Тим не менш, в ній переважають білі (сухі, напівсухі і десертні) вина. Хоча вина регіону дуже часто досягають вершин якості і відомі протягом багатьох століть, офіційної класифікації не проводилося і поняття Гран Крю і Прем’єр Крю тут не існують. Але, місцеві вина, які зараз проводяться в цьому районі мають умовну класифікацію: Vin de Pays du Jardin de la France (місцеве вино Саду Франції).

Виноградники розташовані на східних схилах пагорбів, що захищає їх від вологих мас, принесених з Атлантики. Таке розташування дозволяє повною мірою використовувати м’якість клімату і прекрасну сонячну освітленість. Особливо сприятливі умови в місцях впадання в Луару її приток.

Різноманітність клімату і ґрунтів дає можливість вирощувати різні сорти винограду і створювати вина різного стилю. Сорти винограду умовно можна підрозділити на чотири групи:

Луарские сорти: Шенен-Блан (Chenin Blanc), Шенен-Нуар (Chenin Noir), Совіньон Блан (Sauvignon Blanc).

Бордоський сорту Каберне Совіньйон (Cabernet Sauvignon), Каберне Фран (Cabernet Franc), Malbec.

Бургундські сорти: Піно Нуар (Pinot Noir), Шардоне (Chardonnay), Мелон де Бургонь (Melon de Bourgogne).

А також: Гролло (Grolleau), Шассля (Chasselas), Фоль Бланш (Folle Blanche), Піно Блан (Pinot Blanc).

В долині Луари домінують невеликі господарства, що робить її схожою на Бургундію, і якість вин може сильно відрізнятися.

Субрегіони регіону Долина Луари: Анжу (Anjou), Вувре (Vouvray), Мюськаде Севр е Мен (Muscadet Sevre et Maine), Пуйї Фюме (Pouilly-Fuime), Пуйї-Вензэль (Pouilly-Vinzelles), Сомюр (Saumur), Сансера (Sancerre), Шинон (Chinon).

 

2.2. Південні винні регіони Франції (Південний схід Франції, Долина Рони, Руссильон)

Лангедок-Руссільйон

Лангедок-Руссільон (Languedoc-Roussillon) – межує з Іспанією, є одним з 26 регіонів на самому півдні Франції і складається з п’яти департаментів, межує з такими регіонами: Прованс, Рона-Альпи, Овернь і Південь Піренеї.[17].

Лангедоку-Руссільйон розкинулося на рівнині, а над ним розташувався цілий ряд аппелласьонов, де виробляються високоякісні тонкі вина. Ця область є третьою у Франції (після Бордо долини Рони) з виробництва вин контрольованих найменувань за походженням (велика частина аппелласьонов АОС виникла одразу після 1982 року) та делимітированих вин вищої якості.

Ґрунти Лангедока-Руссильона дуже різноманітні: чорні сланцеві в Морі, червоні вапняні в Лаграсе, кремнеземи, обкатана галька в Люнеле. Багато виноградарів цього регіону застосовують метод «селекції за грунтів»: зібраний урожай відбирається і винофіцірується по сорту винограду і по підошві з певними властивостями, а потім по результатам дегустації проводяться асамбляжі.

Виноградники півмісяцем розташовані на півдні Франції, між Роной на сході і Піренеями на південно-заході. Найбільший у світі виноградник, орієнтований, перш за все на виробництво столових та місцевих вин, займає в Лангедоці-Руссильоне понад 350 000 га.

За останні двадцять років в Лангедоці-Руссильоне отримав розповсюдження метод карбоної мацерації – винофікації цілих виноградин, при якій перше бродіння проходить всередині ягоди.

Найбільш поширені в Лангедоці-Руссильоне червоні сорти винограду, втім для місцевих вин Лангедока (Vin de Pays dʼoc) офіційно дозволено використовувати до 32 різних сорти винограду, що за мірками Франції – велика вільність.

В Лангедоці-Руссильоне культивується більше 30 сортів винограду. Аспірантуру Нуар, Аспірантуру Дрв, Обюн (синонім Кунуаз), Бурбуленк (також званий Мальвуазия або Турба), Каберне Фран, Каберне Совіньон, Каріньян, Каріньян Блан, Сенсо, Клерет, Дюрас, Фер, Гренаш, Гренаш Блан, Гренаш Дрв, Льядонер Пелют, Листан Негра (чорна різновид іспанського Паломіно), Мальбек, Макабео, Марсан, Мерло, Мурведр, Мускат олександрійський, Мускат білий дрібнозернистий, Мускат Доре де Фронтиньян, Мускат рожевий дрібнозернистий, Негрет, Ойяд, Пикпуль, Пикпуль Нуар, Русан, Сіра, Терре, Терре Нуар, Уньи Блан, Верментіно (синонім Роль).

Всього у виноробному регіоні Лангедок-Руссільйон налічується понад 20 аппелласьонов АОС (включаючи ті, де виробляються натуральні солодкі вина):

Бланкетт-де-Ліми, Клерет-де-Бельгард, Клерет-де-Лангедок, Коллиур, Корбьер, Костьер-де-Ним, Кот-дю-Руссійон, Кот-дю-Руссійон-Віляж, Кот-дю-Руссійон-Віляж-Карамани, Кот-дю-Руссійон-Віляж-Латур-де-Франс, Кото-дю-Ландедок, Мінервуа, Сен-Шиньян, Фіту, Фожер, Баньюльс, Баньюльс-Гран-Крю, Морі, Ривзальт, Мюска-де-Ривзальт.

 

Долина Рони

Долина Рони – великий регіон, розташований на півдні Франції і займає до 70 тисяч Га, що розкинувся по обидва боки Рони – від Авіньйона до Вьенни. Виноградники цього регіону розташовуються по всій долині річки, смугою в 225 км від суворих північних долин до благодатного Провансу.[16].

Дослідники відзначають, що виноград вирощували в Долині Рони ще з незапам’ятних часів і відноситься до найбільш старих виноградників у Франції.

Сьогодні дроблення Долини Рони на південну і північну частини, обумовлене історичною традицією, кліматом, ґрунтами і сортами винограду зберігається в повній мірі.

Північні виноградники Долини Рони

Виноградники північній частині Долини Рони займають площу до 1.800 га. З цих сортів головним чином, виробляють сортові вина престижних комунальних апелласьйонів.[16].

Клімат в цій частині долини – континентальний. Літо – довге і тепле, однак, буває, що дощі та холодні вітри надають згубний вплив на врожай.

Основою сорт цього району – виноград Сіра, використовуваний для виробництва червоного вина, придатного до тривалої витримки.

Білі вина цього району виробляються з виноградних сортів Марсанна і Віон.

Найпівнічніший апелласьон Долини Рони – апелласьон Кот-Роті, в буквальному перекладі означає «нагріті схили» і займає площу 151 Га і виробляє тільки червоні вина.[16].

Обробка виноградників здебільшого тут проводиться вручну, оскільки схили, де росте виноград – дуже круті.

Ще одним з особливо відомих апелласьйонів на півночі Долини Рони є Ермітаж.

Ґрунти Ермітажу в основному складаються з галечнику і граніту. У виробництві червоного вина тут використовується виноградний сорт Сіра, до якого також додають білі сорти Руссан і Марсанн. Вина з такого незвичайного «міксу» відрізняються насиченістю і можуть витримуватися від п'яти до тридцяти років.