Маршрути активного туризму

Міністерство освіти й науки, молоді та спорту України

Сумський державний педагогічний університет

Ім. А. С. Макаренка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

«Маршрути активного туризму»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

 студент  923 Т групи

Гейко Богдан

 

 

 

 

 

Суми – 2013

ВСТУП

У розвитку вітчизняного туристичного руху помітну роль відіграє спортивно-оздоровчий туризм. По суті він є однією з найдоступніших і масових форм активного відпочинку, пізнання та вивчення навколишнього світу. Спортивно-оздоровчий туризм передбачає подолання маршруту активним способом, тобто без використання транспортних засобів, покладаючись лише на свої власні сили. Активний рух є визначальною рисою спортивно-оздоровчого туризму. За цією ознакою його можна назвати активним туризмом. З самої назви – "спортивно-оздоровчий туризм" – випливає його оздоровчий аспект у поєднанні з

активною формою здійснення походу. Найпоширенішими видами активного туризму в Україні є: пішохідний, водний, велосипедний спелео- та гірськолижний туризм. За формою проведення туристських заходів і характером їх організації активний туризм поділяють на організований – плановий і самодіяльний (клубно-секційний) – та неорганізований – аматорський. Плановий туризм передбачає організацію та проведення походів і подорожей туристськими організаціями та підприємствами переважно за туристичними путівками. Вони здійснюються за розробленими, вивченими, описаними, маршрутами під керівництвом інструкторів і гідів-провідників, які мають достатній досвід і добре обізнані з місцевістю. Весь маршрут, як правило, проходить через туристські бази чи притулки, учасники походу забезпечуються ночівлею, харчуванням, послугами екскурсоводів, культурно-видовищним, анімаційним і медичним обслуговуванням, на окремих ділянках – транспортом і т ін. Багато туристів-початківців здійснюють свої перші

походи саме за такими маршрутами, що пролягають через наймальовничіші куточки, включають пам'ятки старовини, цікаві архітектурні споруди, меморіальні та історичні місця. У більшості своїй ці маршрути нескладні і не вимагають спеціальної туристської підготовки. Самодіяльні туристські походи організують і проводять туристські клуби, секції та інші громадські об'єднання. Самодіяльні

туристи самі добирають склад групи, визначають маршрут походу, забезпечують себе необхідним спорядженням, продуктами харчування, а на маршруті організовують ночівлі, переходи, екскурсії. Маршрути самодіяльних походів затверджуються маршрутно-кваліфікаційними комісіями, а проходження їх контролюється відповідними контрольно- рятувальними службами та загонами.

Особливість неорганізованих – аматорських (так званих "диких", "під чорним прапором") походів у тому, що туристи самі вибирають район, покладаючись на свої власні сили, знання та життєвий досвід. Головною метою учасників таких неорганізованих походів є активний відпочинок під час відпусток і канікул. У залежності від території, якою прокладені маршрути походів активного туризму вони поділяються на:

- місцеві (починаються і  закінчуються в одній місцевості (районі); тривають не більше одного  дня);

- ближні (короткотривалі маршрути "вихідного дня", які можуть охоплювати територію як свого, так і сусідніх районів і тривати 2-3 дні);

- регіональні (охоплюють  територію регіону і тривають  більше 3 днів);

- національні (виходять за  межі регіону);

- міжнародні (виходять за межі країни).

Класифікацію спортивних туристських маршрутів за категоріями складності (ступенями) здійснюють маршрутно-кваліфікаційні комісії при федераціях спортивного туризму.

 

ПІШОХІДНИЙ ТУРИЗМ

Пішохідні туристські походи можна проводити в усіх регіонах України. Погодні умови дозволяють здійснювати пішохідні мандрівки з березня до листопада, а за сприятливих умов упродовж всього року. Одночасно слід зазначити, що територія України, за винятком двох гірських масивів (Українські Карпати та Кримські гори), має рівнинний рельєф і на ній майже відсутні істотні природні перешкоди, що обумовлюють категорію складності пішохідних маршрутів. Тому у більшості регіонів України можливо здійснювати походи лише до І категорії складності включно, а походи ІІ та ІІІ категорії складності – тільки в Карпатах і Кримських горах.

Отже, Карпати та Крим є головними районами проведення пішохідних походів. Різноманітність тут природних перешкод дає можливість туристам оволодіти майже усім арсеналом техніки пішохідного туризму, орієнтування на місцевості, повноцінно проводити навчальні заходи. Термін проведення походів у цих районах теж широкий – з ранньої весни до пізньої осені, а за сприятливих погодних умов – і взимку.

Карпати поєднують у собі красоти гірського та лісового районів. Бурхливі річки, красиві озера, пологі гірські схили, сонячні полонини, багата історія краю можуть задовольнити смаки будь-якого туриста. У Карпатах можна прокласти маршрути від найпростіших до ІІ категорії складності. Тут зустрічаються ділянки з великим перепадом висот, скельним рельєфом, складним орієнтуванням, водними перепонами. Найцікавіші маршрути у Карпатах йдуть хребтами Чорногори, Горган і Свідовця. Плануючи походи Карпатами варто пам'ятати, що тут є території, відведені під природоохоронні об'єкти (Карпатський біосферний заповідник, природні національні парки, заказники та ін.), для проходження яких необхідно одержати дозвіл у відповідних установах і дотримуватись певних правил поведінки. Гірський Крим – це ліси та гори, печери та грандіозні скелі, неповторні каньйони та мальовничі водоспади. Це природний музей, де на невеликій площі знаходяться різноманітні ландшафти та унікальні пам'ятки природи. При підготовці до походу в горах Криму також слід пам'ятати, що тут зосереджено близько 120

природоохоронних об'єктів з обмеженим доступом. Серед них Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Карадагський заповідник, заповідник Мис Мартьян, заказники Великий Каньйон Криму, Хапхальський та ін. Район цей у цілому невеликий і тому його туристське навантаження регулюється, ночівлі дозволяються тільки на спеціально обладнаних туристських притулках і стоянках. Особливу увагу взимку та на початку весни слід приділяти вивченню лавинонебезпечних та селенебезпечних ділянок району походу. Незважаючи на близькість населених пунктів потрібно враховувати, що стан групи, яка перебуває на хребті, полонині чи яйлі, мало чим відрізняється від ситуації, коли група знаходиться за десятки кілометрів від житла.

 

ПРИКЛАДИ ПІШОХІДНИХ МАРШРУТІВ ІІ-ІІІ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ

Крим

ІІ категорія складності: м. Бахчисарай – т/с Баштанівка – т/с Мангуп – т/с Багата Ущелина – т/с Кокозька – т/с Бойко (по дну

Великого Каньйону Криму) – т/с Богатир – т/с Високе – т/с Научний – т/с Сарман – г. Голий Шпиль – т/с Борсуча Поляна – печ. Мармурова – г. Еклізі-Бурун – т/с Ат-Чокрак – т/с Букова Поляна – пер.Ангарський.

ІІІ категорія складності: а/з Поляна Казок (м. Ялта) – вдсп Учун-Су – Таракташською стежкою до т/с Ай-Петрі – т/с Чайний Будиночок – через г. Орлиний Заліт до т/с Кокотка – по дну Великого Каньйону Криму до т/с Бойка – т/с Богатир – т/с Високе – т/с Научний – т/с Сарафан – через г. Голий Шпиль та т/с Борсуча Поляна до печ. Мармурова – г. Еклізі-Бурун – т/с Ат-Чокрак – т/ с Букова Поляна – пер. Ангарський – т/с Поляна Ман – г. Пд. Демерджі – т/с Нижня Джура – вдсп Джур-Джур – т/с Ай-Алексій – т/с Чігінітра – пер. Великі Ворота – пер. Малі Ворота – пер. Вузькі Ворота – пер. Каллістон – т/с Нижній Кокасан – по дну Кучук-Карасинського каньйону до т/с Поворотне – т/с Ворон – т/с Маски – т/с Карагач – м. Судак.

Карпати

ІІ категорія складності: м. Яремче – пер. Прислоп – г. Довбушанка – с. Бистриця – пер. Легіонів – г. Братківська – пер. Окола – г. Татаруха – г. Трояска – г. Стіг – г. Близниця – г. Стара – с. Кваси – г. Мениул – г. Петрос – г. Говерла – г. Бребенескул – г. Піп Іван – смт Верховина.

ІІІ категорія складності: м. Рахів – г. Піп Іван – г. Стіг – г. Чорна Гора – г. Говерла – г. Кукуль – пер. Яблуницький – г. Довга – г. Братківська – пер. Легіонів – г. Сивуля – г. Попадя – пер. Торунський – г. Чорна Ріпа – т/с Беркут.

Крім того, територією Карпат і Криму, а також інших регіонів України можна розробити сотні пішохідних некатегорійних маршрутів.

 

ВОДНИЙ ТУРИЗМ

Україна має досить густу річкову систему та значну кількість річок, придатних для проведення водних туристських походів як на розбірних, так і на надувних плавзасобах різних класів. Річок з довжиною понад 100 км в Україні 123, а великих рік (довжина понад 500 км) – 14.

Через різноманітність ландшафтів, ріки різних регіонів України сильно відрізняються між собою за похилом русла, характером течії, наявністю та складністю перешкод, сезонним режимом тощо, що дозволяє поділити їх за туристсько-спортивною складністю на три групи – ріки низовин, ріки височин, ріки Карпатського регіону. До першої групи належать річки Придніпровської та Поліської низовин і Полтавської рівнини. Це такі ріки як Дніпро з його правою притокою Прип'ять (яка, у свою чергу приймає праві притоки – Стир, Сто хід та ін.) та лівими притоками –Десна з Сеймом й Остром, Сула, Псел, Ворскла, а також річки басейну Сіверського Донця. На цих річках можливе проведення водних походів до І категорії складності. Їх проходження доступне для туристів-початківців, а маршрути ними рекомендовані для самостійної розробки. Для більшості перерахованих річок рекомендується u1089 сплав на байдарках, хоча не

включається і сплав на надувних човнах і розбірних надувних катамаранах. Сезонність сплаву – з березня до листопада включно. Друга група – річки височин. До них віднесено річки, що протікають у межах Волинської, Придніпровської, Подільської та Передкарпатської височин. Це праві притоки Прип'яті (Горинь, Случ, Тетерів, Уж), права притока Дніпра – р. Рось, річки басейну Південного Буга у т. ч. Бужок, Гірський та Гнилий Тікичі, Синюха, а також верхів'я річки Дністер та її ліві притоки – Збруч, Смотрич, Жванець, Іванчик та ін.

Річки цієї групи дають можливість проводити водні походи до ІІ- ІІІ категорії складності. Найскладнішими тут є пороги Південного Бугу в його нижній частині, такі як Червоні Ворота (Нижній Мигійський) нижче с. Мигія та Гард біля м. Вознесенськ. Рекомендований період сплаву – з березня до листопада включно.

Проходження маршрутів на цих річках дає туристам добру базову технічну та тактичну підготовку для подальшого зростання спортивної майстерності. На цих же річках можливе проведення навчально-тренувальних заходів і змагань. Так, на Південному Бузі щорічно проводяться змагання з техніки водного туризму на трасах біля с. Соколець (траса ІІ-ІІІ категорії складності), та на Мигійському

порозі (траса ІІІ категорії складності). Нарешті до третьої групи належать гірські річки Карпатського регіону. Це добре освоєні туристами річки басейну Дністра: Чорний Черемош, Черемош, Білий Черемош, Прут, Стрий, а також Тиса та її притоки в Закарпатті. До них останнім часом додано низку малих річок: притоків Черемошу, таких як Пробійна, Бистрець; притоки р. Стрий; верхів'я р. Прут. Це стало можливим у результаті розвитку порівняно нової техніки сплаву на каяках.

Річки Карпат можна долати на каяках, байдарках, катамаранах, плотах. У залежності від сезону та виду суден маршрути на

карпатських річках класифікуються до IV категорії складності u1079 з

елементами V категорії. Маршрути карпатськими річками можна рекомендувати тільки групам, що мають досвід походів не нижче ІІІ категорії складності порожистими річками. Проходження таких перешкод як Ямницький пролом або поріг Прикарпатський на Пруті можна рекомендувати лише туристам з досвідом участі у водних походах IV категорії складності.

 

НАЙПОПУЛЯРНІШІ КАТЕГОРІЙНІ ВОДНІ МАРШРУТИ УКРАЇНИ:

Річки височин

Басейн р. Дніпро

р. Рось (ІІ к. с.): м. Біла Церква – м. Богуслав – м. Корсунь-Шевченківський.

Басейн р. Південний Буг

р. П. Буг (ІІ к. с.): смт Меджибіж – смт Тиврів; смт Гнівань – м. Гайворон.

рр. Гірський Тікич і Синюха (ІІ к. с.): с. Бузівка – смт Буки – м. Первомайськ.

Басейн р. Прип'ять

р. Случ (ІІ к. с.): смт Мирополь – смт Баранівка – с. Гульськ – м. Новоград Волинський – смт Городниця.

Басейн р. Дністер

р. Смотрич (ІІ к. с.): смт Городок – м. Кам'янець-Подільский – м. Ново-дністровськ.

р. Стрий (ІІ к. с. з елементами ІІІ к. с. у міжсезоння): м. Турка –м. Жидачів.

р. Збруч (ІІ к. с.): м. Підволочиськ – м. Гусятин – м. Кам'янець-Подільский – м. Новодністровськ.

Річки Карпатського регіону

ІІ категорія складності

рр. Чорна Тиса та Тиса: смт Ясиня – м. Рахів – смт Солотвино.

рр. Біла Тиса та Тиса: смт Богдан – м. Рахів – смт Солотвино.

рр. Черемош – Чорний Черемош і Прут: с. Красник – м. Вижниця– м. Чернівці.

рр. Білий Черемош, Черемош і Прут: гребля Маріен – с. Устеріки– м. Вижниця – м. Чернівці.

ІІІ категорія складності

рр. Чорний Черемош, Черемошщ і Прут: с. Буркут – с. Устеріки –м. Вижниця – м. Чернівці.

р. Прут: смт Ворохта – м. Яремче – м. Чернівці (з обносом порогу

Прикарпатського і далі до мосту у м. Яремче). IV категорія складності

р. Прут: смт Ворохта – м. Яремче – м. Чернівці (ускладнений з елементами V к. с. без проходження водоспаду Пробій).

 

ВЕЛОСИПЕДНИЙ ТУРИЗМ

Велосипедний туризм має свої переваги у порівнянні з іншими видами туризму. Велосипед дає мандрівнику можливість із досить значною швидкістю долати великі відстані, ознайомитись під час короткого велопоходу з цілим регіоном відвідати цікаві об'єкти, розташовані один від одного на значній відстані. Ще одна суттєва перевага перед іншими видами туризму – велотуристу не потрібно переносити рюкзак в декілька десятків кілометрів на власній спині – це робить його двоколісний помічник.