Проект асфальтобетонного заводу

   

При цьому витрати  пари ,кг/год 

                                                     G_пор.ц=  

де  - питома ентальпія пари,визначувана за довідковими даними в залежності від температури або тиску пари  
 

                                   G_пор.ц  = кг/год            
 

Кількість пароутворювачів ,необхідних для нагрівання бітуму 
 

                                                 N_пу=  

де  - коефіцієнт нерівномірностівикористання, =1,1……1,2.

      - паспортна продуктивність пароутворювачів кг/год. 
 

                                            N_пу= . 
 

      Необхідна к-ть залізничних цистерн за добу 
 
 

                                              N_ц=  
 
 

                                                N_ц= =2.

6.3.2  Зберігання,підігріванняі транспортування бітуму

Враховуючи режим  роботи АБЗ,а також нерівномірність  надходження бітуму, для   безперебійної  роботи заводу встановлюють перехідний запас бітуму за табл. 6.1. У розрахунках,як правило ,приймають двозмінний режим  роботи заводу (по 8 год в зміну).Відповідно призначають також місткість бітумосховища

Конфігурація  бітумосховища та відповідно кожної секції приймають прямокутної форми.Площа  секції

При необхідній місткості бітумосховища Q_бс і товщині шару бітуму в сховищі h_бс необхідна середня площа бітумосховища,м²

Виходячи з  умов забезпечення розвантаження чотиривісного  бункерного піввагону довжиною – 14,2 м, мінімалбна довжина секції L_сек поверху сховища повинна бути неменше за 15 м.Далі визначаеться ширина секції бітумосховища

Мінімальна довжина  бітумосховища

Стінки бітумосховища  влаштовують з укосом 1:m.Тому довжина і ширина по дну повинні бути зменшені на mh_бс/2,а по брівці – збільшені на m((h_бс/2)+0,2,де 0,2 – відстань від рівня бітуму до брівки,м:

- по дну

В_сек=В_сек – m_сек*

- по брівці

B_сек=В_сек+m_сек*

Загальна довжина  бітумосховища залежить від к-ті секцій,м. 

L_бс=n_сек*L_сек

Площа бітумосховища  F_бс визначаеться по брівці.

F_бс=L_бс*В_бс 

7 ПРОЕКТУВАННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ЗАВОДУ. РОЗРАХУНОК

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ  ПОКАЗНИКІВ ГЕНПЛАНУ 

   7.1 Основні положення 

   Генеральним планом називається горизонтальна  проекція ділянки на якій розташоване  запроектоване виробниче підприємство.

   Генеральний план визначає положення на місцевості і взаємне розташування на виробничій площадці основних і допоміжних цехів, складів, енергетичних і транспортних споруд, всіх підземних, наземних  комунікацій із врахуванням вимог технології транспорту і планування. Базою технічних рішень по генеральному плану виробничого підприємства є технологія основного виробництва, склад основних і допоміжних цехів, потужність агрегатів, взаємний зв’язок цехів і агрегатів в процесі виробництва.

   До  складу робочої документації генерального плану включають:

• робочі креслення генерального плану;
• ескізні креслення загальних видів нетипових виробів, конструкцій, пристроїв та малих архітектурних форм;
• відомість потреби у матеріалах;
• відомість обсягів будівельних та монтажних робіт.

 
 

   7.2 Загальні вимоги  до компонування  обладнання, будівель  та споруд 

   Основа  компонування обладнання, устаткування, будівель та споруд АБЗ полягає в максимальному об’єднанні технологічних операцій, зменшенні протяжності конвеєрних ліній та кількості вузлів перевантаження матеріалів, у забезпеченні надійності технологічного процесу, зручності обслуговування і ремонту обладнання з урахуванням потреб техніки безпеки, промислової санітарії та протипожежної безпеки.

   Площадка  для будівництва повинна мати відносно рівну поверхню і похил, що забезпечує відвід поверхневих вод (в межах 0,005-0,030). Будинки та споруди на площадці слід групувати по зонам згідно з виробничим процесом з урахуванням санітарних та протипожежних вимог. 

   7.3 Основні принципи  розміщення виробничого  обладнання 

   Основним  принципом проектування генерального плану є раціональне розміщення обладнання, при якому у повній мірі дотримується прийнята технологічна схема з найменшими затратами на переробку сировини та транспортування матеріалів. Рух матеріалів від одного агрегату до другого повинен бут  прямоточним, з найкоротшим шляхом без допоміжних перевантажень, а склади заповнювачів слід розміщувати по можливості ближче до змішувального цеху. При постачанні матеріалів залізницею доцільніше щоб розвантажувальні майданчики знаходились безпосередньо біля дороги та по можливості поряд приймальних точок. Потреба у щебені при приготуванні сумішей найбільша, тому склади щебеню розміщують ближче до змішувачів.

   При влаштування відкритих складів  кам’яних матеріалів, які є джерелом пилу, необхідно влаштовувати санітарні  розриви: до виробничих будівель — не менше 20 м, до побутових приміщень — не менше 25 м, до адміністративних будівель, медпунктів, столових і т.п. — не менше 50 м. 

   7.4 Визначення номенклатури  адміністративно-господарських  і побутових будівель, їх типів та  розмірів 

      На стаціонарних заводах влаштовують будівлі капітального типу, на

   пересувних  — використовують збірно-розбірні будівлі або вагончики. Потреба  у будівлях визначається чисельністю  робітників. У генеральний план слід включити наступну номенклатуру приміщень: адміністративно-побутові будівлі, в яких розміщується адміністрація; гардероб з умивальником; душові; їдальня; лабораторія; приміщення для просушування одягу; кладова; санвузол. При використанні тимчасових будівель ці приміщення можуть розміщуватися окремо. Крім того, необхідно передбачити розміщення прохідної, майстерень та інших допоміжних приміщень. Будинки адміністративного, господарського та обслуговуючого призначення з місцем для зупинок та стоянок громадського і приватного транспорту слід розміщувати з боку найбільшого руху людей від житлових масивів. 

   7.5 Внутрішньозаводські  дороги та площадки 

   8.5.1 Внутрішньозаводська  залізниця

   На  заводських територіях використовують тупикові та наскрізні схеми залізничних  шляхів. Наскрізні схеми, як правило, проектують тільки на заводах великої потужності. Внутрішньозаводська залізниця займає до 10% його території. Ширина воріт для залізничних в’їздів приймається не менше 4,9 м. Згідно норм  відстань від осі залізниці до будівлі повинна складати:

-     при наявності виходів з будівлі в бік залізниці - 6,0 м;

-     при наявності виходів з будівлі  вздовж будівлі - не менше 3,1 м;

• до окремо розміщених естакад, бункерів - не менше 2,45 м;

      -     до огорожі, трубопроводів  - не менше 3,1 м.

   Довжина залізниці визначається з урахуванням довжини фронту розвантаження для складів щебеню, піску, цементу. 

   7.5.2 Внутрішньозаводські  автомобільні дороги

   На  території заводу автомобільні дороги проектують за тупиковою, кільцевою  та змішаною схемами. При виборі змішаної схеми доріг слід передбачати не менше одного кільця, яке охоплює основну  частину забудованої території. При виборі тупикової схеми передбачають об’їзди у вигляді петлі або площадки розміром

   12 х 12м.

     При радіусах  кривих в плані  до 500м слід передбачати розширення  проїзної частини з внутрішнього боку кривої за рахунок узбіччя, але так, щоб його ширина була не меншою -1,0 м. При недостатній ширині узбіччя слід передбачити розширення  земляного полотна. Величину повного розширення двосмугової проїзної частини доріг слід приймати  в залежності від радіусу кривої та відстані від переднього бампера до задньої осі автомобіля.

   Для розворотів автомобілів в кінці  тупикових доріг та для виконання  маневрів у пунктах навантаження та розвантаження слід передбачати  площадки, розміри яких визначають розрахунком в залежності від габаритів транспортних засобів. При визначенні розмірів площадок слід передбачити вільну відстань від габариту автомобіля до кромки проїзної  частини в межах 1,0 - 1,5 м. Незалежно від розрахунків мінімальні розміри площадки для виконання маневру повинні становити 12 х 12 м.

         Отже, для розробки генерального  плану необхідно визначитись  з розмірами технологічного обладнання, а всі дані про габаритні  розміри, площі асфальтозмішувального  цеху, складів щебеню та піску,  мінерального порошку, бітумосховища та ПММ зводимо відповідно в таблиці  8.10 – 8.13 :  
 

Таблиця 7.10 – Габаритні розміри обладнання асфальтозмішувальної установки

 
 
 
 
 
 
 

Таблиця 8.11 –  Основні параметри складів