Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Ноября 2014 в 22:12, реферат
Здоров'я закладається в дитинстві. Адже материнське молоко для маляти — не лише найкраща їжа, а й ліки, енергетичний та імунний захист, позитивні емоції.... Та, на жаль, 70 відсотків мам повністю чи частково втрачають здатність годувати груддю вже через три місяці після народження малюка. Стреси, екологія... Вітчизняні гастроентерологи з жахом спостерігають криву зростання відповідних захворювань.
Вступ
1.Аналіз причин виникнення проблеми та обгрунтування необхідності її розв’язання.
2.Вимоги до дитячого харчування.
3.Шляхи і засоби розв'язання проблем дитячого харчування.
4.Перспективи розвитку дитячої харчової промисловості в Україні
Висновок
Список використаної літератури
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет будівництва
і архітектури
Кафедра товарознавства та комерційної
діяльності
Реферат
з курсу “Експертиза товарів”
Тема: “Проблеми якості дитячого харчування”
Київ 2014
Зміст
Вступ
1.Аналіз причин виникнення проблеми та
обгрунтування необхідності її розв’язання.
2.Вимоги до дитячого
харчування.
3.Шляхи і засоби розв'язання проблем дитячого
харчування.
4.Перспективи розвитку дитячої
харчової промисловості в Україні
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Здоров'я закладається в дитинстві. Адже материнське молоко для маляти — не лише найкраща їжа, а й ліки, енергетичний та імунний захист, позитивні емоції.... Та, на жаль, 70 відсотків мам повністю чи частково втрачають здатність годувати груддю вже через три місяці після народження малюка. Стреси, екологія... Вітчизняні гастроентерологи з жахом спостерігають криву зростання відповідних захворювань. Штучне харчування збільшує секрецію шлунка малюка у п'ять разів — отже, у чотири роки дитині майже гарантований хронічний гастрит або навіть виразка... Рівень захворювання залізо-дефіцитними анеміями в дітей раннього віку, за даними медичної преси, становить 65 %.
Як не непатріотично, але треба визнати, що саме західні технології виробництва замінників материнського молока за складом амінокислот більше наближені до оригiналу. Норми споживання білка та жирів відповідно до вітчизняних рекомендацій, вищі, ніж міжнародні. Вміст білків і жирів у наших дитячих замінниках грудного молока вищий, ніж у імпортних. А підвищений вміст білка, як відомо, сприяє підвищеному навантаженню на нирки, що може впливати на розвиток діабету та ожиріння в майбутньому. Підвищений вміст жирів, негативно впливає на печінку новонародженого.
Крім усього, вітчизняні виробники — це всього два підприємства, поки що задовольняють потреби українських малюків у замінниках грудного молока лише на 40 відсотків. Решту — 60 відсотків — доводиться імпортувати.
Іноземна продукція суттєво переважає нашу в якості, але й дорожча від неї. Щоб стимулювати її ввезення та зробити більш доступною для широких верств населення, наш уряд запровадив нульову митну ставку на імпортні продукти дитячого харчування. Не залишились осторонь у цій справі і державні адміністрації деяких областей України. В межах своїх повноважень вони встановили максимальний рівень рентабельності на реалізацію та виробництво цього, без перебільшення, продукту стратегічного значення.
Безумовно, слід зробити повноцінне харчування доступним для всіх малюків. Але таким воно може стати лише тоді, коли його — і якісного вітчизняного, й імпортного — стане вдосталь. Тоді ціни регулюватиме ринок. У нашій же ситуації такі обмеження можуть призвести до того, що в умовах постійного збільшення витрат на доставку, зберігання тощо дистриб'юторам стане невигідно ввозити і реалізовувати дитяче харчування в супермаркетах та інших придатних для цього місцях. Адже цей ніжний продукт потребує особливого режиму перевезення та зберігання.
Хто займеться цим в умовах введення тотальних обмежень на імпорт дитячого харчування? І чи не переміститься торгівля стратегічним продуктом на ринки і базари, де витрати на реалізацію будуть мінімальними. Там, де неможливо забезпечити належні умови для зберігання цього делікатного і важливого продукту. Отже — знову дитяче харчування з перевищенням термінів придатності, підробки? А коли підприємство виділятиме кошти на наукові дослідження і буде дотримуватись міжнародних нормативів щодо складу, умов зберігання та транспортування — вони не зможуть не зрости. Хіба що якісь дотації дасть для розвитку справи держава.
Не виграють від цього, на жаль, ні національний (та місцеві) бюджет, ні вітчизняні виробники, ні споживачі. Та й сімейні бюджети навряд чи таким чином поповняться. Бо копійки, які можна буде зекономити в цій ситуації, не зможуть у майбутньому забезпечити підірване неякісним харчуванням здоров'я дитини.
Неякісного дитячого харчування в Україні
і так вистачає. За даними органів у справах
захисту прав споживачів Держспоживстандарту
України, в минулому році було забраковано
та вилучено з реалізації 36,7 % з 74,13 тонни
перевіреної продукції, а в першій половині
нинішнього — 37 % з 18,28 тонни, відповідно.
1. Аналіз причин виникнення
Складна ситуація, що склалася із наповненням ринку вітчизняними продуктами дитячого харчування, викликана передусім некомплексністю вирішення всіх складових щодо забезпечення дітей продуктами дитячого харчування та відсутністю ефективних економічних механізмів реформування індустрії дитячого харчування.
Вивчення стану дитячого харчування в Україні в останні роки свідчить про значну зміну асортименту продуктів, що входять до раціону харчування дітей: знизилося споживання продуктів тваринного походження, овочів і фруктів, збільшилося споживання круп, макаронних, кондитерських виробів, цукру. Така деформація раціонів харчування дітей усіх вікових груп призвела до зниження забезпеченості їхнього організму основними харчовими компонентами й енергією, в тому числі білками, вітамінами, мінеральними речовинами. Комплексна оцінка показників здоров'я дітей свідчить, що до групи практично здорових дітей належить менш ніж половина всіх дітей. Дефіцит споживання вітамінів та мікроелементів зафіксовано майже у 50 відсотків обстежених дітей.
За даними медичних закладів, тільки половина грудних дітей до трьох місяців життя вигодовується материнським молоком, двоє з трьох немовлят - до півроку. Лише четверта частина дітей, які знаходяться на штучному вигодовуванні, харчується сучасними високоадаптованими молочними сумішами вітчизняного та імпортного виробництва, 35 відсотків - частково адаптованими сумішами вітчизняного виробництва, інші - 40 відсотків, переважно діти сільської місцевості, вигодовуються розведеним коров'ячим молоком, склад якого не задовольняє потреб організму дитини, що росте, в цілому ряді важливих харчових компонентів. Це призводить до багатьох захворювань, особливе місце серед яких посідає дисбактеріоз шлунково-кишкового тракту.
Виробництво вітчизняних продуктів дитячого харчування ще не досягло достатнього рівня. Зовсім не виробляються продукти лікувально-профілактичного призначення для дітей із спадковими захворюваннями, не виготовляються високобілкові консервовані продукти на основі м'яса та риби.
Результати аналізу свідчать, що складний фінансовий стан більшості вітчизняних підприємств призвів до значного спаду виробництва продуктів дитячого харчування. Так, протягом 1995 - 2008 років обсяг виробництва рідких та пастоподібних молочних продуктів для дітей зменшився майже у 5 разів, плодоовочевих консервів для дітей - у 13 разів, сухих адаптованих молочних сумішей - на чверть.
Для вітчизняних виробників продуктів дитячого харчування перепоною у їх розвитку є звуженість традиційних зовнішніх ринків збуту, а також поява жорсткої конкуренції з боку імпортних виробників продуктів дитячого харчування. Продукція останніх на українському ринку представлена широким асортиментом відомих та менш відомих іноземних фірм.
З огляду на те, що ставляться високі вимоги до безпеки та якості цієї групи продуктів харчування, вітчизняні підприємства мають потребу у впровадженні сучасних технологій, закупівлі нового обладнання, якісної сировини, інгредієнтів та матеріалів імпортного виробництва, які не виробляються в Україні. Все це потребує значних інвестицій.
В нинішніх умовах підтримка виробництва продуктів дитячого харчування зводиться до фінансування деяких наукових розробок, частково на розроблення й впровадження державних стандартів, незначної фінансової підтримки на закупівлю екологічно безпечного молока для виготовлення окремих продуктів дитячого харчування на молочній основі, а також звільнення від оподаткування прибутку підприємств, які виробляють спеціальні продукти дитячого харчування.
При цьому на державному рівні не забезпечено ефективних механізмів стимулювання виробників продуктів дитячого харчування. Купівельна спроможність більшості українських сімей з дітьми залишається досить низькою, що також є причиною обмеження доступу до збалансованих продуктів дитячого харчування.
Як наслідок, більшість українських дітей не отримує повноцінних збалансованих продуктів дитячого харчування, що негативно позначається на стані їх здоров'я.
Забезпечення дітей повноцінними продуктами дитячого харчування, адаптованими до віку дитини й стану її здоров'я, може відбуватися за двома варіантами.
Перший. При здійсненні додаткового фінансування з державного бюджету на період до 2015 року буде створено умови, що дозволять забезпечити дітей повноцінним дитячим харчуванням в межах фізіологічних норм шляхом нарощування виробництва вітчизняних продуктів дитячого харчування.
При розробці Загальнодержавної програми забезпечення дітей продуктами дитячого харчування на період до 2015 року будуть визначені баланси попиту та пропозицій продуктів дитячого харчування за основними номенклатурними групами, оцінені сировинна та матеріально-технічна бази, проведено розрахунки потреби адресного забезпечення дітей спеціальними продуктами дитячого харчування, проаналізовано та узагальнено особливості, тенденції і закономірності розвитку підприємств з виробництва продуктів дитячого харчування на сучасному етапі формування ринкової економіки.
Розрахунок науково обґрунтованих потреб у продуктах дитячого харчування на період до 2015 року дозволить визначити пріоритети, обсяги, асортимент цих продуктів та необхідні потужності для їх виробництва.
Оптимальним варіантом розв'язання проблеми є розробка комплексу заходів, спрямованих на забезпечення дітей усіх вікових груп повноцінними та збалансованими продуктами дитячого харчування за доступними цінами, підтримка діяльності підприємств з виробництва продуктів дитячого харчування шляхом переоснащення діючих і введення нових виробничих потужностей з високотехнологічним обладнанням та впровадженням новітніх технологій.
Другий. Незмінність умов та збереження нині існуючої підтримки виробників продуктів дитячого харчування та рівня забезпеченості спеціальними продуктами харчування дітей усіх вікових груп призведе до втрати вітчизняного виробництва продуктів дитячого харчування, наростання імпорту цієї групи продуктів високої вартості, які недоступні переважній більшості молодих сімей з дітьми.
2.Вимоги до дитячого
харчування.
Нині одним з привабливих
видів господарчої діяльності для бізнесу
стало виробництво дитячого харчування.
Держава створює умови для розвитку цього
сегменту. Постановою Кабміну М2 859 від
08.09.1997 року затверджений перелік спеціальних
продуктів дитячого харчування власного
виробництва, прибуток підприємств від
реалізації яких на митній території України
звільняється від оподаткування у разі
спрямування його на збільшення обсягів
виробництва та зменшення роздрібних
цін на ці продукти.
Водночас вимоги до дитячого харчування стали жорсткішими. Набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про дитяче харчування» щодо посилення вимог до виробництва та обігу продуктів дитячого харчування. Документом істотно посилюються вимоги до виробництва, складу продукції та інформації на етикетках дитячого харчування для дітей у віці до 3-х років. Згідно цього документа:
1. Виробництво
дитячого харчування буде
2. Сировина для дитячого харчування має бути високоякісною, вирощеною у спеціальних сировинних зонах в Україні. Це таки території, на яких забороняється будь яка діяльність, що може призвести до погіршення стану довкілля (
зокрема, будівництво промислових та хімічних об'єктів). Стан фермерських господарств необхідно постійно контролювати.
3. У виробництві
та обігу повинні