Проблеми якості дитячого харчування

4. У виробництві  дитячого харчування відтепер  заборонено використання:

1. барвників;

2. штучних ароматизаторів ( крім ваніліну і його похідних);

3. підсолоджувачів ( крім функціонального);

4. консервантів, стабілізаторів, підсилювачів смаку  та аромату.

Будь-яка харчова добавка повинна отримати спеціальний дозвіл Міністерства охорони здоров'я.

5. Під заборону  використання у виробництві попали  специфічні для українців олії  з пальми, кунжуту, бавовни, а також  продукти її гідрогенізації (маргарин, спред).

6. Якщо підприємство  виготовляє м'ясні або м'ясо-рослинні  консерви, то йому не можна  використовувати субпродукти низької  категорії, м'ясо механічного обвалювання, свинячу шкірку, а також м'ясо, птицю і рибу, піддану повторному  заморожуванню. Забороняється гідратований  білок сої та її похідних.

7. Готова продукція  підлягає державній санітарно-епідеміологічній  експертизі і має бути етикетована  відповідно до вимог Закону  України «Про безпечність та  якість харчових продуктів». Неправильно  марковане дитяче харчування  вважаєтъся небезпечним і вилучається  з обігу.

Етикетування дитячого харчування здійснюється державною мовою, текст підлягає затвердженню Міністерством охорони здоров'я в установленому порядку.

Які на будь якому харчовому продукті, на етикетці дитячого харчування наноситься інформація про калорійність та поживну цінність; назва і адреса виробника; умови зберігання; склад продукту у порядку переваги складників. Але,крім того:

- наводиться  повний перелік кількісного вмісту  продукту, додані вітаміни і мінеральні  речовини мають бути виділені  в окремі групи і наведені  на етикетці;

- поруч із  назвою продукту зазначається  вік дитини, з якого дозволяється  вживання цього продукту (якщо  така інформація відсутня продукт  можна вживати тільки після 3-х  років) ;

- для дитячого  харчування, що потребує додаткової  підготовки до споживання, зазначається  інформація щодо способу приготуваннята  рекомендована кількістъ продукту  на одне годування з урахуванням  віку дитини;

- на етикетці  дитячих молочних сумішей обов'язково  міститься попередження про безумовну  перевагу грудного вигодовування;

- на етикетці  функціонального дитячого харчування  зазначаються особливі потреби, стан захворювання, за наявності  яких рекомендовано вживати такі  продукти;

- на харчуванні  для дітей грудного віку зазначається  інформація про необхідність  попередньої консультації лікаря.

На відміну від інших продуктів, де в більшості випадків зазначена дата виготовлення і строк придатності до споживання, на дитячому харчуванні обов'язково зазначається кінцева дата споживання, яка повинна містити день, місяць ірік у незакодованому цифровому значенні. для продуктів зі строком придатності більше 3-х місяців достатньо зазначити місяць і рік.

8. Торік посилився  контроль питної води для виробництва. Суттєво підвищені вимоги до  цього компонента продукції- розширений  перелік показників, які контролюються, зменшені норми допустимих норм  вмісту деяких небажаних компонентів.

На території Волині існує лише одне підприємство, яке виготовляє дитяче  харчування -ТзОВ «Чарівна скарбниця». В асортиментному переліку у встановленому порядку затверджені фруктові, овочеві і овоче-фруктові консерви:

пюре та соки з яблук, груш, персиків, моркви. Продукція постійно проходитъ сертифікаційні випробування в ДП «Волиньстандартметрологія», під час виробництва якість сировини та готової продукції контролюється власною атестованою лабораторією. На підприємстві ведуться роботи щодо впровадження системи управління безпечністю харчових продуктів відповідно до вимог національних та міжнародних стандартів.

 
3. Шляхи і засоби розв'язання проблем дитячого харчування.

Загальнодержавною програмою передбачається здійснення на державному рівні комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на поліпшення забезпечення дітей усіх вікових груп збалансованим повноцінним харчуванням та стимулювання розвитку вітчизняного виробництва продуктів дитячого харчування.

Забезпечення дітей збалансованими і повноцінними продуктами дитячого харчування буде здійснюватись за рахунок виконання таких основних заходів: визначення реального попиту на продукти дитячого харчування на основі рекомендованих норм споживання, прогнозу демографічної ситуації та регіональних традицій харчування дітей за віковими групами з урахуванням екологічних особливостей проживання населення; перегляду та вдосконалення рекомендованих норм споживання продуктів дитячого харчування промислового виробництва для здорових дітей усіх вікових груп, а також продуктів лікувально-профілактичного призначення для хворих дітей та дітей, які потребують оздоровлення; формування системи забезпечення спеціальними продуктами харчування вагітних жінок та матерів, які годують немовлят грудним молоком; створення в державі спеціального центру з питань харчування здорових та хворих дітей з метою підтримки грудного вигодовування немовлят та надання висококваліфікованої консультативної допомоги дітям з особливими дієтологічними потребами; формування системи адресної допомоги та безкоштовного відпуску продуктів дитячого харчування певним категоріям малозабезпечених молодих сімей з дітьми; забезпечення харчування учнів початкових класів загальноосвітніх шкіл продуктами дитячого харчування; формування механізмів безпосереднього постачання продуктів дитячого харчування промислового виробництва дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам та дитячим лікувально-профілактичним закладам; створення на регіональному та загальнодержавному рівнях системи постійного моніторингу за станом здоров’я та харчування дітей усіх вікових груп; стимулювання відкриття магазинів та куточків продажу продуктів дитячого харчування в усіх районних центрах, містах та селищах міського типу.

Розвиток вітчизняного виробництва продуктів дитячого харчування з екологічно безпечної сировини буде здійснюватися за рахунок виконання таких основних заходів: створення шляхом розробки системи економічних важелів сприятливих умов для нарощування виробництва необхідного асортименту високоякісних конкурентоспроможних продуктів дитячого харчування; забезпечення державного фінансування наукових розробок і прикладних наукових досліджень, пов'язаних з удосконаленням виробництва продуктів дитячого харчування; розроблення технологій та налагодження виробництва всіх видів вітчизняних продуктів дитячого харчування спеціального та лікувально-профілактичного призначення; приведення у відповідність із світовими вимогами вітчизняних стандартів для виробництва продуктів дитячого харчування; забезпечення державної підтримки підприємств - виробників продуктів дитячого харчування шляхом пільгового кредитування та розширення їх інвестиційного співробітництва; визначення і проведення агроекологічної та гігієнічної оцінки спеціальних сировинних зон з виробництва екологічно безпечної сировини для виготовлення продуктів дитячого харчування; надання фінансової підтримки сільськогосподарським підприємствам з виробництва екологічно безпечної сировини для виготовлення продуктів дитячого харчування; створення вітчизняного виробництва інгредієнтів та пакувальних матеріалів для виготовлення продуктів дитячого харчування; проведення сприятливої цінової політики та широкої реклами продуктів дитячого харчування.

Програма виконуватиметься двома етапами.

На першому етапі (на період до 2010 року) передбачається здійснити організаційні заходи з приведення у відповідність із законодавчою і нормативною базою щодо забезпечення дітей усіх вікових груп продуктами дитячого харчування, підтримки виробництва екологічно безпечної сировини для виготовлення продуктів дитячого харчування, максимальної гармонізації вітчизняних продуктів дитячого харчування з міжнародними вимогами, збільшення випуску необхідних продуктів дитячого харчування за рахунок розширення, технічного переоснащення, реконструкції та нового будівництва підприємств.

На другому етапі (2011-2015 роки) буде досягнуто максимального забезпечення дітей усіх вікових груп збалансованим повноцінним харчуванням відповідно до рекомендованих норм споживання продуктів дитячого харчування промислового виготовлення (включаючи як дитячі харчові продукти для здорових дітей, так і продукти лікувально-профілактичного призначення) шляхом нарощування обсягів виробництва з використанням новітніх технологій і обладнання як на діючих підприємствах, так і за рахунок введення потужностей на нових підприємствах.

Виконання передбачених Загальнодержавною програмою основних завдань забезпечить: створення умов для задоволення дітей усіх вікових груп в достатній кількості повноцінними продуктами дитячого харчування за доступними цінами; надання дієвої допомоги молодим сім’ям в забезпеченні дітей повноцінними продуктами дитячого харчування; поліпшення стану здоров’я дітей усіх вікових груп за рахунок забезпечення їх повноцінними продуктами дитячого харчування та лікувально-профілактичного призначення; створення на державному і регіональному рівнях необхідних умов для надання висококваліфікованої консультативної та лікувальної допомоги дітям з особливими дієтологічними потребами шляхом забезпечення їх спеціальними продуктами дієтичного харчування та лікувально-профілактичного призначення; здійснення державної підтримки вітчизняного виробництва продуктів дитячого харчування та сировини для їх виготовлення шляхом вдосконалення податкового, кредитного, митного та цінового механізмів; нарощування виробничих потужностей, підвищення ефективності виробництва та ліквідацію збитковості підприємств - виробників продуктів дитячого харчування; впровадження новітніх технологій, встановлення нового та здійснення модернізації наявного технологічного обладнання для виробництва конкурентоспроможних продуктів дитячого харчування, включаючи виробництво комбінованих продуктів дитячого харчування, збалансованих за вимогами гігієни харчування та збагачених природними біологічно-активними речовинами; розширення спеціальних сировинних зон виробництва екологічно безпечної сировини рослинного і тваринного походження для виготовлення продуктів дитячого харчування; гармонізацію вітчизняних державних стандартів на продукти дитячого харчування з вимогами світової системи стандартизації і сертифікації продукції; залучення інвестицій у виробництво продуктів дитячого харчування.

Фінансове забезпечення виконання Загальнодержавної програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, коштів місцевих бюджетів, залучення інвестицій та інших джерел, не заборонених законом.

Загальна потреба в коштах для реалізації Загальнодержавної програми забезпечення дітей продуктами дитячого харчування на період до 2015 року за попередніми розрахунками орієнтовно становить 8125 млн.грн, у тому числі необхідно виділити з державного бюджету 1220 млн. грн., із яких на першому етапі (на період до 2010 року) - 515 млн. грн., на другому етапі - 705 млн. гривень.

4. Перспективи розвитку дитячої харчової промисловості в Україні

У розв'язанні продовольчої проблеми значне місце займає харчова промисловість, яка є заключним ланцюгом у виробництві продовольчої продукції. Вона має розгалужену структуру, потужний виробничий потенціал і може практично повністю забезпечити потреби населення у високоякісних продуктах харчування в широкому асортименті.

Внаслідок звуження ринків збуту незадовільно використовуються виробничі потужності в ряді галузей харчової промисловості. Частину потужностей окремих підприємств доводиться консервувати, а деякі з них взагалі припинили виробництво. Тим часом ряд підприємств нарощують темпи випуску продукції: у Сумській області — акціонерні товариства "Крафт Якобз Сушард "Україна", "Сумський м'ясокомбінат", завод продтоварів та лікеро-горілчаний завод, "Роменський завод ЗНМ".

Чимало заводів та фабрик змогли все ж таки знайти своє місце на товарному ринку, підтримують рівень виробництва, залучають інвесторів для модернізації виробництва й оновлення асортименту продукції. За рахунок іноземних інвесторів на деяких підприємствах зросло виробництво продовольчих товарів: макаронних виробів — в Сумській області; маргаринової продукції —Харківській області.

Продуктивно працювати в умовах нинішнього українського ринку підприємствам регіону допомагають іноземні інвестиції. Аналіз інвестиційної політики свідчить: для залучення в Україну інвестицій необхідні чіткі й прозорі дії в оподаткуванні, у системі мита, в ліцензуванні окремих видів діяльності.

Харчова промисловість України — один з найбільших реципієнтів інвестицій. Питома вага її в загальному обсязі іноземних інвестицій перевищує 11 відсотків. Іноземні інвестори вже вклали кошти у розвиток тютюнової, пивоварної та кондитерської галузей. У системі харчової промисловості в Україні створено 20 спільних підприємств. Серед них — акціонерне товариство: "Крафт Якобс Сушард Україна" (Тростянецька фабрика).

Як свідчить аналіз діяльності підприємств харчової промисловості, уповільнення та невпорядкованість інвестиційного та інноваційного процесів — головна причина сучасних кризових явищ у розвитку галузі, стримування активного реформування й забезпечення сталого її функціонування в перехідний період до розвиненої соціальне орієнтованої ринкової системи господарювання.

Дефективна інвестиційна, інноваційна і в цілому економічна політика щодо розвитку вітчизняної харчової промисловості призвела до значного зменшення виробництва продукції, обсяги якої знизилися в середньому за 1991- 1995 роки на 12 %, а 1996 року порівняно з 1995—на 7,2%

Один з головних стратегічних напрямків виходу харчової промисловості з кризового стану, стабілізації та прискорення її розвитку — знаходження джерел залучення інвестицій з урахуванням галузевих особливостей, прийняття ефективних управлінських рішень щодо розробки й реалізації інвестиційних проектів, бо від масштабів та спрямування інвестицій залежить ефективність діяльності харчових підприємств

Інтенсифікація інвестиційних процесів, спрямованих на оновлення виробництва з метою підвищення якості, конкурентоспроможності продукції й прибутковості підприємств не лише важливий фактор також спонукає зростання економічного й соціального розвитку та підвищення життєвого рівня населення