Проблеми та шляхи вдосконалення виробництва

 

 

 

 

 

 

                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Розділ 4.

Проблеми та шляхи  вдосконалення виробництва:

Насправді,проблем в шкільній їдальні дуже багато,але необхідно  виділити основні:

1)Приголомшує дуже низький відсоток обхвату гарячим харчуванням в шкільній їдальні учнів школи № 3  300 чоловік  з 700. З тих, на кого не поширюється пільга, оплачують гарячі сніданки по меню на суму 3 грн. всього порядка 20 чол. п'ятикласників. Школярі, починаючи з 6-х класів  і старше, їдальню не відвідують. Причини тут різні:

- хтось не в змозі  сплатити повну вартість гарячого  харчування -  є сім'ї з дуже  низьким достатком, але вони  не потрапляють в розряд малозабезпечених;

- комусь з школярів не подобаються комплексні меню, де нав'язується певний набір страв, які можуть бути не завжди за смаком;

-  може  не подобається  якість приготування блюд або  їх оформлення;

- деяким дітям унаслідок  певних захворювань необхідне  дієтичне живлення;

- є просто ласуни, вони  замість гарячого сніданку або  обіду витратять значну суму  на шоколадки в буфеті, не замислюючись  про користь гарячого харчування.

Необхідно проаналізувати всі  можливі причини такої низької  відвідуваності шкільної їдальні і  прийняти заходи до того, щоб що якомога учнів, в ідеалі – всі, отримували в школі гаряче харчування. Для цього спочатку потрібно провести анкетування учнів з питання їх відношення до харчування в школі і за результатами його розробити певні заходи. Звичайно, не всі проблеми школа може вирішити сама. Необхідно забезпечити фінансування в повному об'ємі школярів всіх категорій. Це питання може бути вирішене лише на Державному рівні.

Кошти можуть виділятися як з Державних джерел, так і з місцевих  бюджетів. Важливе питання здешевлення харчування. Для цього необхідно підприємства шкільного харчування наділити статусом пільгового оподаткування. Прийняти рішення про повне або часткове звільнення від сплат місцевих податків, таких як податок на землю, податки на вміст міліції, податки на майно і так далі.

Застосовувати пільговий тариф на енергопостачання і плату за інші комунальні послуги, споживані для виробничих потреб шкільного громадського харчування (наприклад: водопостачання, каналізація, теплопостачання і так далі). Необхідно застосовувати практику видачі цільових безпроцентних позик на закладку овочів (осінню ціни на них нижче). Все вищеперелічене сприяло б зниженню націнки на готову продукцію і, відповідно, здешевленню шкільного харчування.

2)В виробничому приміщенні їдальні,внаслідок не достатку місця один стіл використовувався для обробки та приготування страв..Тому після заміни обладнання(наприклад,громіздких застарілих шаф на більш зручні стелажі) можна буде розмістити 2 стола в одну лінію.

 Модернізацію шкільної  їдальні необхідно здійснювати  з врахуванням сучасних напрямів  дизайну, забезпечення комплексу  достатнього сервісу і, тим  самим, не лише реалізовувати функціональні завдання харчування, але і щепити школярам смак до сучасних напрямів кулінарної моди, до формування у них культури харчування.

3) В той час, коли їдальня працювала з більшим завантаженням, намагалися застосовувати пересувні стелажі. Але вони не прижилися, говорять, лише заважали в проходах. Хотілося б бачити в шкільній їдальні такий механізований конвеєр із спецпідносами. Але при цьому харчуватися повинні якомога більше школярів, в ідеалі – всі, а не 300 з 700 чіл.Я б запропонувала,обслуговування школярів за типом шведський стіл.Це дасть змогу прискорити процес обслуговування,але призведе до нераціонального використання продуктів. Оскільки вподобання у школярів різні.

4)Головною проблемою,є  все ж таки проблема фінансування,звідки  і всі інші,як похідні.Значних засобів вимагає також придбання того, що не дістає і заміна фізично і морально застарілого технологічного, теплового і холодильного устаткування в шкільній їдальні. Постійний ремонт не приносить ефективності в його використання: вимагає значного часу, засобів, але не забезпечує необхідної якості приготування їжі, не має достатньої продуктивності і прийнятних умов праці для працівників.

5)Все ж таки через  проблему фінансування,в їдальні  використовувалась плита з більш  як 20-ти річним терміном експлуатації. Вони займали  багато місця,та давали збої в виробництві.Часто кухарі не встигали приготувати обід вчасно. Але після заміни на більш нові,виробництво стало працювати швидше. А також це дало можливість випікати гарячі пиріжки та булочки.

Але є завдання, з якими  шкільна їдальня може сповна впоратися. Де не вимагається якихось особливих  витрат, потрібно лише проявити більше фантазії, професійної майстерності, щоб заманити школярів в їдальню, щоб ним там було цікаво і корисно:

- враховувати думки меню, що вчаться при складанні;

- поряд з комплексними  сніданками і обідами обслуговувати  школярів по меню з вільним  вибором;

- організувати дієтичне  харчування; -  організувати навчання  школярів по питаннях правильного  харчування; - періодично вносити  якісь оновлення до інтер'єру  їдальні (наприклад, квіти, картинки); Керівник школи, викладачі повинні  ширше використовувати пропаганду  здорового живлення серед учнів  школи і їх батьків, копітко  роз'яснювати про значення саме гарячого хаочування.

 

 

 

 

 

 

 

Висновки:

Отже, шкільні та студентські  роки – час бурхливого росту, безупинного  фізичного і розумового розвитку. Швидкий ріст, постійний рух, напружена  розумова діяльність – все це ставить  перед організмом підвищені вимоги, спричинюючись до великих витрат енергії. Для росту і забезпечення нормальної життєдіяльності організму  серед інших факторів неабияке значення має режим харчування. Під режимом  харчування слід розуміти дотримання помірності, різноманітності їжі, регулярності прийняття її.

 Велике значення для  травлення і засвоєння поживних  речовин – джерел енергії –  має чіткий розпорядок у прийманні  їжі. Інтервали між прийняттям  їжі мають бути не меншими  і не більшими ніж 3,5 .4 год.  Якщо дитина регулярно в ті  самі години їсть, то умовнорефлекторне виділення соків у неї починається ще до приймання їжі, що значно активізує процес травлення. Навпаки, в разі несистематичного приймання їжі кількість соків, що виділяється травними залозами, значно менша: всі умовні рефлекси на час харчування не виявляються. Іноді діти, які зголодніли, не чекають звичайного обіду або вечері, а щось на ходу “перехоплюють”. Кількість їжі, яку вони при цьому з’їдають, виявляється недостатньою для задоволення потреб організму. Така шкідлива звичка порушує нормальний режим харчування, оскільки це погіршує апетит під час наступного прийняття їжі.

Ще однією умовою режиму харчування є помірність його. Надмір їжі дуже шкідливий для дитячого організму. Переїдання призводить до розвитку різних захворювань (наприклад, ожиріння), а також знижує розумову діяльність дитини. При складанні раціонів харчування слід враховувати, що їжа має бути достатньою за кількістю, поживною і  смачною.

Ні для кого не секрет, що соціально-економічне положення в суспільстві, несприятлива екологічна обстановка, низький рівень заробітної плати - не покращують стан здоров'я населення, тим більше дітей. Для всіх ясно і зрозуміло, що саме в дитячому віці починає формуватися стан здоров'я. І якщо не забезпечити дітей правильним, фізіологічно повноцінним харчуванням – те про яке здоров'я дорослої людини може йти мова?

В ході роботи над основною темою справжньої курсової роботи виконані наступні завдання:

   - вивчені теоретичні  основи раціонального харчування  школярів;

  -  розглянута    технічна    оснащеність    шкільних   їдалень   і організація  виробництва;

   -вивчені  форми організації обслуговування що харчуються в шкільних їдальнях;

   - розглянутий   перелік  санітарно-епідеміологічних  вимог  до їдалень загальноосвітніх  установ; 

-вивчена і проаналізована з усіх питань організація живлення  в їдальні  школи  №3;

   -  запропоновані  шляхи удосконалення організації  харчування в даній шкільній їдальні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Загальна гігієна з  основами екології: Підручник / За  ред. В А. Кондратюка. - Тернопіль:  Укрмедкнига, 2003.

2. Гігієна харчування  з основами нутриціології / В.І.Ципріян та ін. Навч. посібник - К: Здоров'я, 1999. - 568 с.

3. Основи організації  громадського харчування в навчальних  закладах / За ред. Шулявського В.І. – К., 1996.

4. Аграновський Е. Д. :Організація виробництва на підприємствах громадського харчування. — М.: Економіка, 1984  

5.Аносова М. М., Кучер Л. С., Ліфанова Р. Ф. :Організация виробництва на підприємствах громадського харчування: підручник для технологічних відділень торгівельних технікумів. – М.  Економіка, 1985.

6. Воробйова А. М. Харчування школяра, Л, 1970.

7.Книга про смачну і здорову їжу. Видання 8-е. Під ред. академіка АМН СРСР А. А. Покровського. : “Легка і харчова промисловість”, 1982.

8. Матюхина З.П. Основи фізіології живлення, гігієни і санітарії.: ІГПО; Видавництво центр “Академія”, 1999 .

9.Мокшаніна І.М., Коган П. Я. і ін. Організація харчування школярів. : Економіка, 1989.       Обслуговування на підприємствах громадського харчування.