Психосоматичної складової шкіряних хвороб

 Високі  бали за шкалою «ставлення до невдач дитини» - 7-8 балів - є ознакою того, що доросла людина вважає дитину маленьким невдахою і ставиться до неї як до нетямущої по суті. Інтереси, захоплення, думки і почуття дитини здаються дорослій людині несерйозними, і вона ігнорує їх. Навряд чи такий дорослий може стати гарним вчителем і вихователем для дитини.  

 Низькі  бали за цією ж шкалою - 1-2 бали, навпаки, свідчать про те, що  невдачі дитини дорослий вважає випадковими і вірить в неї. Такий дорослий, швидше за все, стане непоганим вчителем і вихователем. 

Першою  досліджуваною була мати дівчинки 17 років, яка хворіє нейродермітом  з 6-ти місячного віку.

     Обробляючи  її анкету [додаток 1] експериментатору вдалося встановити наступні результати: досліджувана набрала високі бали за шкалою «прийняття - відкинення» (23 бали),що говорить про цілком позитивне ставлення до дитини та прийняття її такою як вона є. В процесі подальшого аналізу анкети вдалося з`ясувати ,що  мати не виявляє достатнього інтересу до дитини , до її захоплень та вподобань (низькі бали за шкалою «кооперація»-2 бали). Була виявлена значна психологічна дистанція між матір`ю та дитиною (2 бали за шкалою «симбіоз»). Дана досліджувана не вважає за необхідне встановлювати рівноправні стосунки з дочкою. Це підтвердилося аналізом відповідей за шкалою «контроль»(3 бали). Набрана кількість балів свідчить про досить сильно виражені педагогічні здібності матері та ставлення до дитини як до власного вихованця. Аналіз шкали «Ставлення до невдач дитини» показав, що досліджувана не вважає, що донька є систематичною невдахою( 2 бали)

      Узагальнюючи  вищезазначене можна сказати, що при загальному позитивному ставленні  до власної дитини симбіозу та підтримки  з боку матері не спостерігається, що може призводити як до психологічних проблем дитини, так і до виникнення хвороби, що ми і спостерігаємо. Безумовно, не можна виключати з анамнезу генетичний фактор, оточення, харчування та суто фізіологічні причини. Але метою даного аналізу було встановити саме психологічний аспект відносин в сім`ї з хворою на нейродерміт дитиною. 

      Другою  досліджуваною була дівчина віком 20 років, що страждає на різноманітні проблеми зі шкірою з віку 13 років, мала діагноз  атопічний дерматит з 1 року. Проте, на даному етапі хвороба себе не проявляє, наявні підліткові шкіряні недоліки. У дослідженні приймала участь мати дівчинки, яка виховує її з дитинства. Батько особливої участь у вихованні не приймав.

      При обробці її відповідей [додаток 2] були отримані наступні результати: досліджувана набрала високі бали за шкалою «прийняття - відкинення» (20 балів), що в даному випадку говорить про прийняття дитини, загальне позитивне ставлення до неї та повагу її індивідуальності як такої. На відміну від попередньої досліджуваної, ця мати набрала також відносно високі бали за шкалою «кооперація» (6 балів з максимальних 8-ми),а отже вона схильна проявляти інтерес до захоплень дитини та високо оцінювати її потенціальні можливості. Бали за шкалою «симбіоз» виявилися низькими (1 бал), що говорить про відсутність психологічної близькості між матір`ю та дитиною. Були отримані досить високі бали при обробці результатів за шкалою «контроль», що вносить корективи у розуміння набору малої кількості балів за попередньою шкалою. Дана досліджувана, скоріше за все прагне тримати все під власним контролем , особливо, у стосунках з дочкою. Незважаючи на вище зазначене,    матір   має позитивно налаштоване ставлення до своєї дитини(2 бали за шкалою «ставлення до невдач»), її невдалі спроби щось зробити в основному вважає випадковим збігом обставин і не пов`язує з негативними рисами характеру дитини.

      Загалом основною негатитивним моментом було лише відсутність психологічної  підтримки з боку матері та вірогідність близького спілкування «на рівних», що детерміновано психологічними особливостями матері. 

      Для отримання більш цілісного якісного аналізу проблеми виникнення нейродерміту у дослідження взяла участь матір  хлопчика 15 років, який також отримав цей діагноз у віці 4 місяців. В підлітковому віці алергічні реакції стали проявлятися в загальному послабленні імунної системи та хронічному риніті. Атопічний дерматит перебуває у стані ремісії, проявляючись у вигляді шкіряних висипів лише під час серйозного нервового напруження.

      При аналізі анкети даної досліджуваної  [додаток 3] вдалося встановити досить цілісну картину результатів: були набрані вискоі бали за шкалою «прийняття - відкинення» (24 бали), а отже матір не відчуває негативних емоцій до своєї дитини, знаходячись поряд, здатна її приймати та реагувати адекватно.

     На  відміну від першої досліджуваної дана матір набрала також високі бали за шкалою «кооперація», що говорить про нормальну батьківську цікавість до справ дитини та небайдужість з її боку. Відносно нижчими за ці результати були бали за шкалою «симбіоз», хоча, стверджувати про наявність психологічної дистанції між матір`ю і дитиною маючи 4 бали з можливих 7 навряд буде адекватно дійсності.

      Невеликою була кількість набраних балів за шкалою «контроль» ( 2 бали з максимальних 7), що свідчить про низьку контрольованість вчинків з боку матері, яка сама виховує хлопчика. Тут можна стверджувати, що є потенційна загроза виникнення в хлопчика як відчуття всеспроможності так і самотності, що залежатиме від характеристик особистості даного хворого.

      Цікавими  для анамнезу нейродерміту у даного підлітка є стосунки з матр`ю в аспекті її ставлення до невдач хлопчика, а саме: високі бали за шкалою « ставлення до невдач» ( 5 балів з 8 максимальних) говорять про досить виражену ступінь впевненості матері в тому, що невдачі та недоліки її дитини не є випадковими і носять системний характер.

     Слід  зазначити, що не можна оцінювати дане ставлення однозначно позитивно чи негативно, адже тонкощі даних сімейних стосунків можна з`ясувати в процесі довготривалого та включеного спостереження за даною сім`єю. Проте не можна ігнорувати фактор можливості виникнення нейродерміту в даного підлітка саме через досить серйозний недолік у стосунках з матір`ю. 

4.3 Резюме

      В даному розділі на основі теоретичного підгрунтя було проведено якісний аналіз проблематики виникнення нейродерміту на основі патогенних психічних переживань дитини детермінованих певним «стилем» поведінки дорослого. За допомогою тесту батьківського ставлення (А. Я. Варга, В. В. Століна) [16] вдалося розглянути ставлення батьків до своеї дитини в цілому. Були виявлені наступні закономірності:

      1) при анкетуванні жодного з  3-х батьків не виявлено позитивного  ставлення до дитини за всіма  шкалами;

      2) всі опитані матері цілком  позитивно ставилися до своєї  дитини, відкритого невдоволення  не спостерігалося;

      3) мали місце  проблеми із  психологічною дистанцією між   батьками (матерями в даному випадку)  та їх дітьми. Особливо це видно  при обробці результатів анкетування першої та другої досліджуваної. Обидві набрали низькі бали за шкалою «симбіоз»;

      4) загальна недооцінка матерями  певного компоненту батьківсько-  дитячих стосунків. Ігнорування  важливості налагодження тісного  контакту між матір`ю та дитиною.

      Такими  були загальні тенденції стосунків  у сім`ях, яким довелося стикнутися з проблемою нейродерміту в своєї дитини. Слід усвідомлювати , що розглянуті фактории є лише найбільш виразними і не виключають можливості знаходження безлічі нюансів у стосунках близьких людей.

      Таким чином найпомітнішою виявилася  проблема недостатнього психологічного контакту між матір`ю та дитиною в підлітковому віці та недостатності фізичного контакту в ранньому дитинстві, що могло стати поштовхом не лише для розвитку будь-якого шкірного захворювання, а набуття дитиною в процесі життя низки психологічних проблем. Вище викладене ще раз доводить необхідність особливо ставлення до шкіряних хворих та доцільність надання їм не лише суто медичної допомоги , а і психологічної. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

     Отже, метою цієї роботи було дослідити взаємоз’вязок патогенних психічних переживань та їх вплив на появу та розвиток шкіряних захворювань.

     Для розкриття даної проблематики в  роботі було зроблено наступне:

1. Розглянуті теоретичні основи виникнення та протікання психосоматичних захворювань , зокрема шкіряних;
2. Було проведено якісний аналіз стосунків в проблемних сім`ях та встановлені зв`язки психологічного та соматичного факторів у виникненні нейродерміту у дітей та підлітків.
3. Підтверджено експериментальну гіпотезу стосовно ролі психологічного компоненту у виникненні шкіряних хвороб дітей та підлітків.
4. Зроблено комплексний аналіз психодинаміки нейродерміту та психосоціальних факторів при наявності даної хвороби у дітей старшого шкільного віку.

     Слід  зазначити, що нині відзначається дедалі більша інтеграція психотерапії в психосоматичну медицину. Об'єктом психотерапевтичних впливів стають різні захворювання і, перш за все, так звані шкіряні хвороби.

     Психосоматика досить стрімко розробляється на теоретичному рівні, проте, поки не набула популярності в охороні здоров'я і повільно впроваджується в життя, в практику обслуговування як здорових, так і хворих.

       Діагностика підлітків та їх батьків дозволяє побачити тонку, але важливу взаємодію між соматичними і органічними дисфункціями та психологічними, емоційними факторами у всіх випадках.

       Хронічний і повторюваний стрес, під яким в даному випадку малася на увазі систематична дисгармонія у стосунках близьких людей, може завдати шкоди фізичному здоров'ю та порушити емоційне благополуччя.

     Помилково припускати, що стрес, патогенне мислення, дисгармонія- єдині причини психосоматичних  захворювань. Різні спадкові захворювання, слабкість окремих органів і  придбані реакції на стрес посилюють  шкоду, що наноситься вищезазначеними факторами здоров'ю. Особистість людині та її унікальні психологічні характеристики мають в появі захворювань не останнє значення.

     На  різних рівнях простору буття людини, які формуються у різних типах  діяльності, закладаються внутрішні інтенції (свідомі і несвідомі ресурсні установки). Вони укладаються в якісно своєрідні ієрархічні рівні психологічного благополуччя людини: психосоматичного здоров'я, соціальної адаптованості, психічного та психологічного здоров'я.   Кожен наступний рівень, що формується в процесі розвитку і виховання, дає людині нове бачення самого себе, світу і себе у світі і, в силу цього, нові можливості для реалізації задумів, творчої активності, велику 'ступінь свободи' для вибору шляхів адекватного реагування. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Список  використаних джерел

[1]-  Ева Морозовская  , //На стыке медицины и психологии, Цит. [10.11.2009] Доступний з  http://www.love-to-life.com/eva_htm/na_styke.htm

[2] – Литвак Михаил// Как узнать и изменить свою судьбу

[3] - Фрейд, Зигмунд. Психопатология обыденной жизни // Психология бессознательного  Zur Psychopathologie des Alltagslebens (1901). — Санкт-Питербург: Питер, 2007. — 400 с.

[4]- Анна Фройд  Психологія Я та захисні механізми Цит [10.11.2009] Доступна  з http://uk.wikipedia.org/wiki/

[5]- Орлов Ю.М. Оздоравливающее  мышление // Составитель А.В Ребенок  .Серия: управление поведением, кн.1- 2-е издание , исправленное.-М.: Слайдинг, 2006 – 96 стр.

    [6]-  Бройтигам В., Кристиан П., Рад М.

    Психосоматическая медицина: Кратк. учебн. / Пер с нем. Г.А. Обухова, А.В. Бруенка; Предисл. В.Г. Остроглазова. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. - 376 с.

[7] -  М. Воронов  // Психосоматика 2002 г. 88-255 стр.

[8] -   Конфликтология // Учебное пособие. Доступный  з  http://www.libbooks.ru/bookbox_113448.html

[9] – Р.А Тигранян // Стресс и его значение для  организма. Под редакцией О.Г  Газенко стр. 79-172 

[10] - ФРАНЦ АЛЕКСАНДЕР //  ПСИХОСОМАТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА (ПРИНЦИПЫ И ПРАКТИЧЕСКОЕ ПРИМЕНЕНИЕ)  Перевод с английского С. Могилевского Серийное оформление художника Д. Сазонова Серия основана в 2001 году  98- 200стр.