Розробка та удосконалення механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства

 

ВСТУП

 

 

За сучасних умов одним із найважливіших показників рівня міжнародної конкурентоспроможності країни є її присутність на міжнародних ринках складної наукоємної продукції. У її виробництві задіяні самі передові технології, найбільш кваліфіковані кадри, а також використані останні досягнення науки та техніки.

Стратегічно важливою галуззю української економіки, однією з основ зміцнення її конкурентоспроможності в контексті пріоритетів національного розвитку є вітчизняне авіабудування. Авіаційна техніка представляє собою один із видів наукоємної продукції і продовжує зберігати високий рівень конкурентоспроможності та стійкий попит на міжнародному ринку.

У даний час підприємства здійснюють свою діяльність в умовах жорсткої конкуренції, пов’язаної з посиленою глобалізацією світового економічного простору. Нестабільність економічної кон’юнктури, підвищення вимог споживачів до виробленої продукції в значній мірі ускладнюють процес визначення стратегічних перспектив. Сьогодні для світової економіки характерне формування та впровадження нових стратегій глобального бізнесу. Дотримуючись нової парадигми глобальної економіки на міжнародному ринку наукоємної продукції, її виробники змушені підвищувати рівень своєї бізнес-компетенції.

Аналіз світового досвіду, прогноз та об’єктивна оцінка розвитку держави безумовно свідчать, що найбільш реальним напрямком розвитку авіації Збройних Сил України є підтримання справності існуючого парку бойових літальних апаратів. Перед українськими підприємствами постає актуальне завдання не втратити лідируючі позиції на світовому ринку авіаремонтних послуг, а також розширити свою долю, зберегти присутність на ринку модернізації за умов успішної конкуренції із іноземними компаніями. Більшість українських підприємств на сьогодні не готові до ведення конкурентної боротьби за умов глобальної економіки. Такі обставини зумовлюють актуальність і безпосереднє практичне вивчення питання забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.

Метою дипломної роботи є розробка та удосконалення механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства на світовому ринку.

У відповідності до поставленої мети у роботі сформульовані наступні завдання:

• аналіз теоретичних аспектів міжнародної конкурентоспроможності підприємства;
• дослідження сутності основних стратегій за класифікаційними ознаками та особливостей вибору конкурентної стратегії підприємства;
• проведення аналізу ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства;
• дослідження функціонування системи охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві;
• дослідження основних тенденцій розвитку сучасного світового ринку авіаремонтних послуг та визначення нових факторів міжнародної конкурентоспроможності авіаційної техніки;
• оцінка рівня міжнародної конкурентоспроможності підприємства та визначення основних проблем, пов’язаних із формуванням стратегії забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємства;
• розробка стратегії забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємства.

Об’єктом дослідження роботи виступає стратегія забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємства.

Предметом дослідження є управління конкурентоспроможністю Державного підприємства Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН»».

Для вирішення питань розробки стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства на світовому ринку були використані сучасні методи розрахунку ефективності управління конкурентоздатністю, методи системних досліджень перспектив у галузі авіабудування. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи аналізу, порівняння і узагальнення, методи економічного і економіко-статистичного аналізу з метою проведення оцінки сучасного стану розвитку авіаремонтних заводів, конкурентоспроможності продукції та послуг авіаційного комплексу на міжнародних ринках і тенденцій їх зміни.

Питання конкурентоспроможності є об'єктом глибокого і всебічного вивчення широкого кола як зарубіжних, так і вітчизняних вчених-економістів. Основою досліджень теоретичних аспектів конкурентоспроможності виступають праці таких видатних представників світової економічної думки, як Е. Альтман, І. Ансофф, Т. Бейтмен, Д. Болл, П. Друкер, Ф. Котлер, Ж-Ж. Ламбен, В. Маккалах, К. Макконнелл,                       М. Портер, А. Стрікленд, А. Томпсон, С. Шелл.

Вагомий внесок у дослідження різних аспектів проблеми конкурентоспроможності зробили вітчизняні вчені. Серед них Г.Л. Азоєв, В.Д. Базилевич, В.Л. Бєлоусов, З.М. Борисенко, А.С. Гальчинський,                    Є.П. Голубков, Б.М. Данилишин, П.С. Зав’ялов, Ю.В. Макогон,                  О.Г. Нефедова, В.П. Семиноженко, А.О. Старостіна, Х.А. Фасхієв,             Р.А. Фатхутдінов, А.Ю. Юданов та інші.

Результати дослідження можуть бути використані ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН»» з метою удосконалення механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства на світовому ринку, а також іншими підприємствами авіабудівної галузі.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1. Поняття міжнародної конкурентоспроможності підприємства

 

 

Для успішного виходу підприємства на зовнішні ринки необхідно, щоб виготовлена ним продукція мала відповідний рівень конкурентоспроможності по відношенню до продукції зарубіжних товаровиробників.

Кожне підприємство, яке виходить на ринок з власною продукцією, намагається досягти переваги над іншими підприємствами, тобто відбувається боротьба фірм на доступних сегментах ринку за обмежений об’єм платоспроможного попиту споживачів [4].

Одним з основних елементів, на якому ґрунтується конкурентна боротьба, є конкурентоспроможність. У сучасній економічній літературі наводиться досить великий перелік визначень конкурентоспроможності.

Конкурентоспроможність – це комплексна характеристика здатності суб’єкта господарювання ефективно конкурувати на ринку за умови зростання конкурентного потенціалу [14].

Конкурентоспроможність виступає економічною категорією, яка зумовлює спроможність суб’єкта господарської діяльності впливати на ринкову ситуацію у власних інтересах та здатність виробляти продукцію, яка б задовольнила потреби споживача за умови невеликого рівня витрат [25].

Ключовими особливостями конкурентоспроможності підприємства як економічної категорії є:

• порівняльний характер (відносна оцінка);
• короткострокові та довгострокові складові;
• залежність від конкурентоспроможності товару;
• залежність від ефективності функціонування підприємства [27].

На думку закордонних експертів, сутність конкурентоспроможності підприємства виражається через багаторівневу ієрархію факторів. Верхній рівень – це частка ринку, яка безумовно залежить від досягнутої конкурентоспроможності продукції. Другий рівень встановлює її потенційну конкурентоспроможність. Третій і четвертий – якість та ефективність управління, а п’ятий рівень характеризує економічні результати діяльності підприємства.

Конкурентоспроможність підприємства характеризується дією цілої системи факторів зовнішнього та внутрішнього середовища його функціонування (рис. 1.1). Таким чином, до факторів зовнішнього середовища відносять:

• рівень державного регулювання та розвитку економіки країни (система оподаткування, кредитно-фінансова та банківська система, система зовнішньоекономічних зв’язків країни);
• система комунікацій;
• фактори, які визначають споживання продукції (ємність ринку, вимоги споживачів до якості продукції та ін.).

Фактори внутрішнього середовища підприємства характеризують наступні внутрішньовиробничі показники:

• технічний рівень виробництва;
• технологія;
• організація виробництва та управління;
• система формування та стимулювання попиту та ін..

Як видно з рисунку 1.1, фактори зовнішнього середовища поділяються на чинники прямого та опосередкованого впливу. До факторів прямого впливу відносяться державні, конкурентні, ринкові фактори. До факторів непрямого впливу належать стан економіки, соціальні, міжнародні та політичні фактори.

У внутрішньому середовищі рівень конкурентоспроможності підприємства визначається ключовими факторами – виробничий потенціал (організаційно-технічні, фінансово-економічні чинники та маркетинг) та інвестиційний потенціал (розмір власних джерел інвестування та можливість залучення додаткових фінансових ресурсів) [25].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1 – Система факторів конкурентоспроможності підприємства

 

Також варто зазначити, що рівень конкурентоспроможності залежить від взаємодії п’яти конкурентних сил, якими виступають: постачальники сировини, потенційні нові конкуренти, товари-субститути, покупці продукції та специфіка галузі (рис. 1.2) [83]. Вище зазначені фактори визначають граничний потенціал прибутковості галузі. Відповідно до даної моделі, компанія повинна знайти та зайняти таку позицію в галузі, де вона буде найбільш захищена від впливу цих сил, або зможе сама впливати на них.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.2 – П’ятифакторна модель конкурентних сил за М. Портером

 

П’ятифакторна модель конкурентних сил дає можливість виявити сильні та слабкі сторони підприємства, проаналізувати, в яких областях стратегічні зміни матимуть максимальний позитивний ефект та виявити області, в яких галузеві тенденції здійснюють найбільший вплив на потенціальні можливості компанії або загрози. Розуміння цих базових факторів дозволяє визначити можливі напрямки диверсифікації.

Конкурентоспроможність підприємства є одним із основних критеріїв оцінки ефективності його діяльності. Це його здатність забезпечувати вищу ефективність виробництва у порівнянні з конкурентами в довгостроковій перспективі. Очевидно, що конкурентоспроможність є результатом діяльності усіх підрозділів підприємства в усіх напрямах виробництва та його обслуговування.

Необхідно підкреслити, що для забезпечення стійких конкурентних позицій на світовому ринку, підприємству, перш за все, необхідно володіти конкурентним перевагами на національному ринку, вправно використовувати всі свої ресурси та можливості [27].

Таким чином, конкурентна перевага – це відносна категорія, для якої притаманна здатність адаптації до умов, що змінюються, певний рівень стійкості та ефективності, що в сукупності визначає можливості успішного функціонування підприємства в конкурентному середовищі. Інакше кажучи, це висока компетентність підприємства, що надає йому найкращі можливості залучати й зберігати клієнтів.

Конкурентні переваги як стратегічні фактори успіху повинні відповідати наступним вимогам:

1. базуватись на можливостях підприємства, які зобов’язані бути оригінальнішими у порівнянні з конкурентами, і які неможливо скопіювати;
2. забезпечувати унікальність торгової марки у порівнянні з конкурентами у довгостроковій перспективі;
3. задовольняти специфічні потреби клієнтів [14].

Доцільно виділити критерії оцінки та аналізу конкурентних переваг підприємства (рис. 1.3) [4].

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.3 – Критерії оцінки конкурентних переваг підприємства

 

Між конкурентними перевагами та конкурентоспроможністю підприємства існує тісний взаємозв’язок (рис. 1.4). Конкурентні переваги та потенціал є факторними ознаками, а конкурентоспроможність та конкурентна позиція – результатом впливу системи ключових чинників, які залежно від конкурентного середовища створюють різні конкурентні переваги.

На рисунку 1.4 можна прослідкувати прямий зв'язок між факторними та результуючими поняттями.

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.4 – Основні поняття, що характеризують ринкову позицію підприємства стосовно конкурентів

 

Отже, конкурентоспроможність підприємства – це здатність використовувати свої сильні сторони та сконцентрувати свої зусилля в тій сфері виробництва товарів та послуг, де воно зможе зайняти лідируючі позиції на внутрішньому та зовнішньому ринках. В останньому випадку мова йде про міжнародну конкурентоспроможність [32].

Міжнародна конкурентоспроможність підприємства відображає можливість ефективної виробничо-господарської діяльності в умовах глобального конкурентного ринку. Це забезпечується всім комплексом наявних у підприємства ресурсів. Виробництво та реалізація конкурентоспроможних товарів та послуг є узагальнюючим показником життєздатності підприємства, його вміння ефективно використовувати свій фінансовий, виробничий, науково-технологічний та трудовий потенціал. Інакше кажучи, показник конкурентоспроможності відображає підсумки роботи практично всіх підрозділів підприємства, а також його реакцію на зміну зовнішніх та внутрішніх факторів впливу [71].