Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Апреля 2016 в 20:01, курсовая работа
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування культури мовлення школярів на уроках рідної мови.
Мета дослідження передбачає розв'язання комплексу завдань:
проаналізувати стан досліджуваної проблеми в лінгвістичній, психолінгвістичній, педагогічній, методичній літературі та практиці навчання української (рідної) мови в загальноосвітніх навчальних закладах;
з'ясувати педагогічні умови формування культури спілкування в учнів 6 класу на уроках української мови;
ВСТУП......................................................................................................................3
РОЗДІЛ І. СИСТЕМА РОБОТИ СЛОВЕСНИКА З КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ НА УРОКАХ РІДНОЇ МОВИ.................................................................................7
РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМА ВПРАВ З КУЛЬТУРИ МОВИ У 6 КЛАСІ..................14
ВИСНОВКИ...........................................................................................................39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................41
Вельми стисло, але не упускаючи всіх важливих моментів, що входять до обряду сватання, Т. Г. Шевченко писав: “Покохавшись літо, чи то два .... парубок до дівчиного батька й матері посилає старостів, людей добромових і на таку річ дотепних. Коли батько й мати поблагословлять, то дівчина, перев'язавши старостам рушники через плечі, подає зарученому своєму на тарілці або крамну, або самодшьну хустку” (О. Кравець).
Творчі вправи. Ці вправи, з нашого погляду, є найбільш цікавими, вони передбачають формування вмінь переносити набуті навички в змінені умови, застосовувати їх в нестандартних обставинах, в уявних і природних ситуаціях.
Одним із видів творчої роботи найнижчого рівня є перекази. З метою засвоєння етнокультурознавчої лексики можна скористатися поданим нижче текстом.
Мамина пісня
Вслухаюся в поетичні образи колискових і уявляю немовлятко, котре покліпує віями; дрімота-сон ходить біля вікон, заглядає у шибки, а там, на воротях, стоїть кіт у червоних чоботях, легеньким помахом крил птахи поза точком приносять кашку з молочком, тільки зозуля, примостившись на покуті, не поспішає -- хоче сплести того барвистого віночка з рути-м'яти, хрещатого барвінку й запашних василечків.
Краєм ока оглядаю сволок. Он там, із вимуленою зазубриною, ще й досі обмащений білою глиною, горбатіє скоблик -- на ньому не одне літо вигойдувалась колиска. Споконвік у народі існував звичай: вийшлу з ужитку колиску ніколи не викидали на запалок, її берегли доти, доки люди жили в оселі. Робили колиски із калини або ясена, щоб діти були дужими та співочими.
І здається, що чую мамин голос: “Ти по світах уже бував, з багатьма людьми зустрічався, то скажи мені: чи вміють теперішні молодиці співати колискових?” (За В. Скуратівським).
Окремий різновид текстів для переказу становлять інформаційні матеріали (короткі повідомлення з газети, статті з науково-популярних журналів).
Вечір 18 січня напередодні Хрещення в українців... Приступаючи до вечері, слід випити свяченої води, що за народними уявленнями, мала велику силу, їжа була пісною. Кутею, узваром, як правило, закінчували вечерю. В багатьох місцевостях України до цього дня готували різноманітний обрядовий хліб, пироги, книші.
На Святвечір водохресний, як і різдвяний, подекуди “кликали мороз”, підкидали кутю до стелі, щоб бджоли роїлися. Після трапези в багатьох областях України було заведено “проганяти кутю”. Дорослі, а частіше діти, виходили на вулицю і зчиняли шум, галасували, б'ючи макогоном або дровиною в ріг хати, по воротах, порожніх цебрах. (З журналу).
У процесі підготовки учнів до переказу доцільно запропонувати їм різноманітні завдання:
а) перекажіть цю історію так, начебто ви були її учасником:
б) передайте зміст історії своєму товаришу, який знає про неї лише в загальних рисах;
в) розкажіть про ставлення героя до такої-то події;
г) розкажіть біографію героя;
г) розкажіть епізод, який описує...
д) перекажіть текст від імені героя.
Слід зазначити матеріал для переказу може служити базою, “відправною точкою” для реально-мотивованих форм роботи, наприклад, таких, як імпровізація. Зокрема, перед школярами можна ставити такі завдання:
а) придумайте інше закінчення оповідання;
б) як би розгорнулись події, коли б вони відбувалися а наш час (у такій-то країні)?
Для створення власних висловлювань з використанням етнокультурознавчої лексики можна скористатися такою тематикою: “Сопілка з маминої калини”, “Ми матір називаємо святою”, “Український віночок”, “Криниця у бабусиному дворі”, “Берегиня нашого роду”, “Золоті ключики весни”, “Великодні свята в українському селі”, “Коли курличуть журавлі”, “Хліб на рушнику” та ін.
Серед системи вправ і завдань, спрямованих на забезпечення мовлення учнів, виділяємо такі, що побудовані за принципом диференціації. Основне призначення диференційованих завдань - забезпечити для кожного учня оптимальний характер пізнавальної діяльності у процесі навчальної роботи.
Жупан, намітка, макітра, чуні.
Козаччина, кутя, глечик, плахта, гопак, макітра, паляниця, вінок, Благовіщення.
1. Вишиваючи сорочку чи хустку протягом кількох днів або тижнів, дівчина чи жінка, напевно ж, устигне багато передумати про того, хто її носитиме (Л. Орел). 2. Святкове вбрання козаків складалось із жупана з вильотами, каптана барвистого, широких червоних штанів, пояса з китайки (3 журналу). 3. Очіпки -- давній головний убір заміжньої жінки (3 журналу).
1. Під Новий рік дівчата розпочинали ... (С. Чернявський). 2. За українським повір'ям, кожного дня треба робити вогню подарунок, тобто на ніч ставити в ... горщик з водою (М. Сумцов). 3. Дівчина під час ... колупає піч (М. Сумцов). 4. У сиву давнину сягають відомості про перших наших... (З журналу).
Довідка: піч, сватання, гончарі, ворожіння.
Вишита сорочка, різнобарвна хустка, червоні чобітки, зелена плахта.
Отже, пропонована система вправ та завдань характеризується такими основними якостями:
а)різнобічністю, яка дозволяє враховувати різні фактори її використання в навчальному процесі, цілеспрямовано формувати компоненти комунікативної діяльності;
б) методичною визначеністю, що відображає особливості вивчення пропонованого навчального матеріалу;
в) цілісністю, зорієнтованою на розвиток всіх компонентів навчання;
г) органічністю, вираженою в тому, що пропонована система вправ і завдань є складовою частиною системи роботи з розвитку зв'язного мовлення учнів.
Застосування цієї системи завдань і вправ у навчанні рідної мови сприяє збагаченню мовлення учнів 6 класу етнокупьтурознавчою лексикою, формуванню вмінь використовувати вивчені мовні засоби під час створення власних усних і письмових висловлювань, становленню національно-мовної особистості.
Висновки до Розділу 2
Робота із формування культури спілкування в учнів 5-6 класів не може обмежуватися епізодичними вправами на уроках. Щоб виробити в учнів міцні знання, стійкі вміння і навички, внутрішню потребу в дотриманні правил спілкування, необхідно працювати систематично.
Зворотний зв'язок чи контроль за власним висловлюванням і відстеження реакції співрозмовника полягає у зіставленні створеного висловлювання і реагуванні адресанта відповідно до очікуваного результату, тобто розгляд з погляду доцільності вибраної форми висловлювання, відповідності меті спілкування, темі, потребам адресанта, а також аналіз добору мовних засобів.
Формування мовної культури, навичок і поведінки мовного спілкування має відбуватися поступово й обов'язково, якщо дитина прагне до постійного самовдосконалення і якщо перед нею стоїть мета домогтися високої мовної культури у спілкуванні. Сутність комунікативного спрямування виявляється у вмінні школярів розв'язувати кому нікат ивні завдання з метою оволодіння високим рівнем спілкування рідною мовою. Оскільки зміст і форма взаємопов'язані, то можна стверджувати, що основною метою мовної освіти повинне бути навчання легко і вільно спілкуватися рідною мовою. Варто пам'ятати, що освіта не формує дитину, а лише надає можливості для розвитку її здібностей за допомогою власної діяльності.
ВИСНОВКИ
Процес формування культури мовлення стає ефективнішим, якщо опиратися на психологічні основи та психолінгвістичні особливості його опанування, лінгвістичні основи, які включають засвоєння дітьми орфоепічних, лексичних і граматичних норм сучасної української літературної мови.
У сучасних підходах до навчання української мови формування культури спілкування в учнів загальноосвітніх навчальних закладів розглядається як один із істотних критеріїв досягнення їхнього мовленнєвого розвитку: цå вміння ïîºäíувати ïðàâèëа êóëüòóðè ïîâåä³íêè, äîòðèìàння íîðì êóëüòóðè ìîâëåííÿ і âèêîðèñòання ôîðìóë ìîâëåííºâîãî åòèêåòó ó â³äïîâ³äíèõ ñèòóàö³ÿõ ñï³ëêóâàííÿ. Äîñÿãíåííÿ óñï³õó в ùîäåííèõ æèòòºâèõ ñïðàâàõ â³äáóâàºòüñÿ çàâäÿêè ãàðìîí³éíèì ãóìàííèì ñòîñóíêàì і âèñîêому ð³âневі êóëüòóðè ñï³ëêóâàííÿ.
Ïðîïîíîâàíà ìåòîäèêà ôîðìóâàííÿ êóëüòóðè ñï³ëêóâàííÿ ñïèðàºòüñÿ íà ïñèõîë³íãâ³ñòè÷í³ ³ ë³íãâîäèäàêòè÷í³ çàñàäè íàâ÷àëüíî-ï³çíàâàëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³, ÿêà îõîïëþº â³äïîâ³äíèé ð³âåíü ñôîðìîâàíîñò³ â ó÷í³â 6 êëàñó óì³íü äîòðèìóâàòèñÿ êóëüòóðè ñï³ëêóâàííÿ â ð³çíèõ æèòòºâèõ ñèòóàö³ÿõ, ïîçèòèâíó âíóòð³øíþ ìîòèâàö³þ, ïîäîëàííÿ òðóäíîù³â øëÿõîì çàñâîºííÿ ó÷íÿìè òåîðåòè÷íèõ çíàíü ùîäî ïðàâèë ïîâåä³íêè ï³ä ÷àñ ñï³ëêóâàííÿ, êóëüòóðè ñï³ëêóâàííÿ, українського ìîâëåííºâîãî åòèêåòó; îïðàöþâàííÿ ñèñòåìè âïðàâ ³ çàâäàíü (çäåá³ëüøîãî ñèòóàòèâíîãî õàðàêòåðó); çàñòîñування íàáóòих уì³íь ³ íàâè÷ок êóëüòóðè ñï³ëêóâàííÿ ó ùîäåííèõ æèòòºâèõ ñèòóàö³ÿõ íå ëèøå íà óðîêàõ óêðà¿íñüêî¿ ìîâè, à é ó ïîçàóðî÷íèé ³ ïîçàøê³ëüíèé ÷àñ.
Ïåðåäóìîâàìè åôåêòèâíîñò³ ìåòîäèêè º îêðåñëåííÿ îáñÿãó теоретичних відомостей про культуру спілкування, ðîçðîáëåííÿ êðèòåð³¿â добору змісту, системи вправ і завдань з культури спілкування; âèçíà÷åííÿ ì³ñöÿ ö³º¿ ðîáîòè ó ñèñòåì³ íàâ÷àííÿ óêðà¿íñüêî¿ ìîâè; переліку вì³íü, íåîáõ³äíèõ äëÿ формування культури спілкування в учнів 6 класу, ñòâîðåííÿ ñèñòåìè âïðàâ ³ çàâäàíü, ñïðÿìîâàíî¿ íà ¿õ ðîçâèòîê; добір оптимальних методів, форм і засобів навчання, урахування дидактичних і методичних принципів у розробленні методики.
Дослідження показало, що формування вмінь культури спілкування можливе за умови цілеспрямованого застосування пропонованої методики, якою передбачено завдання і вправи в усіх видах мовленнєвої діяльності: під час сприймання (аудіювання і читання) і продукування (говоріння і письмо), дотримуючись правил спілкування; уміння вести діалог, монолог в усній і письмовій формах відповідно до ситуації спілкування, користуючись формулами українського мовленнєвого етикету; урахування міжпредметних зв'язків (етика, історія, українська література, зарубіжна література).
У процесі дослідження з'ясовано, що успішність роботи з формування вмінь культури спілкування залежить від раціонального використання активних форм роботи учнів на уроках, методів навчання (пояснення вчителя, бесіда, виконання вправ і завдань, спостереження за мовним процесом, робота з літературою; інтерактивне навчання: моделювання життєвих ситуацій, сюжетно-рольові ігри, тренінги, робота в парах, групах та ін.), від засобів навчання (у т.ч. і мультимедійних).
Отже, ефективний результат спілкування залежить від того, наскільки добре учень уміє орієнтуватися у ситуації спілкування, планувати хід власних думок і бесіди, реалізовувати створене висловлювання, здійснювати контроль для забезпечення зворотного зв'язку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Информация о работе Формування культури мовлення школярів на уроках рідної мови