Формування культури мовлення школярів на уроках рідної мови

2. Прочитайте і спишіть речення. Що означають виділені слова? При потребі користуйтеся словниками. Назвіть слова, які не мають лексичного значення.

1. В якім селі на Україні нема калини! Весела хата, красна дівчина, коли у дворі калина (О.Лупій). 2. Я - українець. Над Дніпром стоїть в саду вишневім хата, куиф калини під вікном, криниця, журавель з цебром, і скибка місяця щербата (І.Нехода). 3. Краю мій, та як же можна не любити Дніпра в замрії голубій, донецький степ, морський прибій, спів вечорової трембіти? (І.Нехода). 4. Хату прикрашали різьбою, розписами, спеціально виготовленими рушничками (3 журналу). 5. Напередодні Хрещення, в багатьох місцевостях України готували різноманітний обрядовий хліб, пироги, книші (З календаря).

3. Визначте слово за його лексичним значенням.

1) Український народний співець, що супроводить свій спіє грою на кобзі. 2) Прикраса з перлів, різнокольорових камінців, яку жінки носять на шиї. 3) Будівля, де відбуваються богослужіння, релігійні обряди. 4) Мистецтво вирізування малюнка, візерунка на якому-небудь твердому матеріалі. 5) Обрядова вечірка молодої напередодні весілля, прощання з дівуванням. (Слова для перевірки: кобзар, намисто, храм, різьба, дівич-вечір).

4. Перепишіть речення. Поставте замість крапок слова, які, на вашу думку, будуть найбільш доречними. Користуйтеся довідкою.

1. Хліб і... - одвічні людські символи (В.Скуратівський). 2. Тільки їй відомо, яке вишиття заграє на ... (М.Стельмах). 3. ...виконували лише певної пори року (3 журналу). 4. Найурочистішим моментом народного ... є розплітання дівочої коси (О.Воропай). 5. У кожної дівчини на ... горіла свічечка. (В.Скуратівський).

Довідка: рушник, веснянки, скатертина, весілля, вінок.

2. Вправи лексико-стилістичні. Розкриваючи стилістичну функцію слів, такі вправи сприяють розширенню словника школярів, виробленню вмінь диференціювати лексику, точно і ясно висловлювати свої думки. Серед вправ лексико-стилістинного характеру заслуговують на увагу такі:

1. Прочитайте словосполучення. Подумайте, у текстах якого стилю мовлення вони можуть використовуватися. Складіть з ними речення.

Диво калинове, величаві мальви, джерельна вода, малинове слово, запашна материнка, біла хата, червона калина, золо- точубі соняшники.

2. Прочитайте текст. До якого стилю і типу мовлення він належить?

Барвінок оспіваний у багатьох піснях нашого народу й у віршах багатьох поетів. Він супроводив наших з вами предків від колиски й до могили. У барвінку купали немовлят, щоб вони росли гарними й здоровими. Барвінкові вінки носили дівчата. Адже він ріс біля кожної криниці і завжди був під рукою.

Про лікувальну силу барвінку знали ще в Стародавньому Світі. У часи середньовіччя темні люди приписували барвінку надприродну силу (За А.Коваль).

3. Вправи логіко-лексичні. Їх головна мета - допомогти учням оволодіти основними логічними прийомами: зіставленням, порівнянням, узагальненням, класифікацією, перенесенням. Логіко-лексичні вправи позитивно впливають на розвиток мислення учнів, готують до свідомого оволодіння граматичним матеріалом, сприяють збагаченню словникового запасу учнів етнокультурознавчою лексикою.

І. У поданих рядах знайдіть слова, які не є синонімами:

веселка, веселик, райдуга;

каблучка, обручка, сережка, перстень;

спідниця, запаска, плащ, плахта;

сережки, ковтки, згарди, заполоч.

ІІ. Знайдіть загальну назву для кожного ряду слів:

гончарство, килимарство, кераміка, ковальство, різьба;

килим, лава, образ, сволок, скриня, веретено;

вареники, голубці, калита, коровай, пиріг, ллетеник, юшка, узвар;

жупан, сап'янці, плахта, сорочка, очіпок, намітка, юпка.

ІІІ. Покласифікуйте подані слова. За якими ознаками ви робитимете це? Які слова залишаться поза межами тематичних груп і чому?

Дума, мальва, каша, колискова, барвінок, хліб, веснянка, рута-м'ята, колядка, крученики, лихо, узвар, маківка, щедрівка, льон, зоря

IV Прочитайте ряди синонімів. Випишіть загальновживані слова і діалектизми, які використовують у вашій місцевості.

1. Жнива, жниво, жнив'є, жнивовище, вожен, уборочна. хлібовборка, уборка, косовиця.
2. Блискавка, блискавиця, громовиця, блиск, молнія, малайка, зірниця, чиговиця, блискучка, моргавка.
3. Колодязь, студня, криниця, керниця. студник, баска, кирничка.
4. Пшениця, ярина, сурмен, ярка, голопша, болба.
5. Стерня, стер, стерниця, стернище, стерен, старінь, жнив ник, пожень.

V. Прочитайте речення. Знайдіть у них синоніми. Подумайте, чи можна їх згрупувати у синонімічні ряди.

1. Дивись: лелечка і лелека ген подалися до села (А.Малишко). 2. В м'якім диханні проміння знов буслик ходить по долині, неначе казка без кінця (А.Малишко). 3. Місяць серп щербатий гострить на зрошену траву. 4. Молодик повис над грушею на невидимім шнурку (В.Мордань). 5. Тому веселиками звуться журавлі, що прилітають до веселої землі (Г.Паламарчук).

До другої типології вправ і завдань на основі використання засвоєного мовного матеріалу відносимо вправи на конструювання і трансформацію, що передбачають самостійну побудову учнями висловлювань з опорою на запропонований їм мовний матеріал. Так, серед основних видів вправ на конструювання виділяються такі:

1. побудова речень на основі даного лексичного матеріалу;
2. продовження речень за поданим початком;
3. побудова речень на основі комунікативного завдання.

1. Самостійно складіть і запишіть речення, у яких були б використані подані етнокультурознавчі слова.

Калина, кобзар, паляниця, гопак, криниця, скриня, хата, мереживо.

2. Складіть речення, використовуючи такі словосполучення.

Червона калина: вишневий садок; довга кочерга; вишивана

сорочка; присадкуваті горщики; духмяний коровай; мережана скатертина, джерельна вода, сива вишня.

3. З поданими словами утворіть словосполучення.

Верба, гопак, плуг, рушник, спідниця, чаша, гончар.неологізми, вінок, звичай, сопілка, храм, стожари, хрещення.

4. Продовжіть речення за поданим початком.

1. З давніх-давен у барвінку купали немовлят .... 2. Будівництво млинів в Україні .... 3. Орися була одягнена в яскраву корсетку, червоні сап'янці.... 4. Дукач - металева, часто визолочена .... 5. Без рушника, як і без пісні....

5. Побудуйте речення, за допомогою яких ви могли б розповісти про:

• народний етикет (ключові слова і вирази, повага до стертих, норми, правила, громадська думка, поведінка в родині),

• свято Маковія (ключові слова і вирази: печені паляниці, макітра, тертий мак, мамине село, сік з малини) ,
• ö³ëþù³ òðàâè (êëþ÷îâ³ ñëîâà ³ âèðàçè ìàòåðèíêà, çâ³ðîá³é, ²âàíîâ³ òðàâè, ðîìàøêà, ïîäîðîæíèê, ö³ëþù³ âëàñòèâîñò³, ÷àðîä³éíà ñèëà).

Первинний мовний матеріал може зазнавати значних змін, в результаті яких компоненти висловлювань набувають інших граматичних і лексико-семантичних звязків. Такі перетворення відбуваються у процесі виконання так званих трансформаційних вправ Під трансформацією як методичним терміном розглядають мовну діяльність учнів, яка передбачає видозмінювання певного мовленнєвого матеріалу (зміну, підстановку, перетворення). Наводимо деякі види завдань до цього типу вправ:

І. Назвіть слова, які можна використати, описуючи весільний обряд в українському селі.

II. Які опорні слова можна використати, розповідаючи про українську народну творчість? Складіть з ними словосполучення.

III. Перепишіть текст, підкреслюючи діалектизми. З'ясуйте їх значення (користуючись довідкою). Замініть діалектизми загальновживаними словами.

1. Догоряють поліна а печі, попеліс червона грань (I. Франко). 2. Ходіть зі мною до міста і допоможіть нести коронки, бонбони. 3. Незадовго по тім рипнули двері від склепу. 4 На весілля прилагодила все файно (3 тв. О. Кобилянської). 5. На радощах подарував Юзекові перо беркута з моєї нової крисані (В. Бандурук).

Довідка: грань - жар; коронки - мереживо; бонбони - цукерки; склеп - крамниця; крисаня - капелюх; файно - гарно.

IV. Поставте замість крапок найбільш доречні слова, використовуючи довідку.

1. Поклав велику .... приніс із погреба ... меду (А. Чайковський). 2. Тут були .... кубки дивної роботи, золоті корони (І. Нечуй-Левицький). 3. Намітка світилась, і через неї було видно високий ..з червоними лапатими квітками на жовтогарячому полі (І. Нечуй-Левицький). 4. Озирнувся Тарас й побачив на тому боці потічка біля криниці дівчину в червоній ... (С. Васильченко). 5. З моря вставала рожева зоря. Вона простелила перед козацькими ... рожевий, гаптований сріблом килим (А Кащенко).

Довідка: чайки, паляниця, глечик, полумиски, намітки, очіпок.

V. Записуючи текст, доберіть доцільні назви, подані у довідці і вставте на місці пропусків.

Залежно від техніки оздоблення фарбовані, розмальовані яйця мають назви ... - розписані воском, найчастіше двоколірні; ... - одноколірні;... - мальовані пензликом, найчастіше по дереву, ... - орнамент видряпано по фарбованому яйцю гострим предметом. ... - на фарбоване яйце нанесені іншим кольором краплі.

Довідка: мальованки, дряпанки, писанки, крашанки, крапанки.

VI. Перепишіть текст. Доберіть із поданих у дужках слів найбільш доречні. Поясніть свій вибір.

Ви бачили справжню скриню? Таку, од якої очі розбігаються, таку, в яку хочеться пірнути, мов у барвисте літо? У моєї бабусі була така скриня. Не скриня - скарб!

Він стояв у кутку, застелений веселковий (килимом, рядном, скатертиною, стрічкою). До скрині ховали “спомини про дівування” та скарби, надбані за самостійного господарювання: (рушники, калину, горщики, сорочки, придане, рогач, веретено, скатерть).

VII. Зіставте два тексти-описи. Який із них належить учневі, а який майстру слова? Чому?

Біля хати сиділа стара Джериха. Вона була немолода, чорнява, очі в неї були чорні, обличчя худе. Одягнена вона була в яскравий одяг. На ній була біла сорочка, темна спідниця, яскрава намітка та жовті чоботи.

На призьбі сиділа Маруся Джериха, вже немолода молодиця, бліда, з темними очима та сухорлявим лицем. На Джерисі була спідниця з темної пістрі та сорочка з товстого полотна, в неї голова була заверчена наміткою. Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовтогарячому полі. Жовті старі чоботи були почорнені по самі кісточки. І тільки халяви ще жовтіли.

Окрема типологія вправ створена на основі принципу проблемності. Проблемна ситуація виникає здебільшого тоді, коли в учнів для успішного розв'язання певного пізнавального завдання не вистачає потрібних знань. В її основі лежить суперечність між тим, що учні знають, і тим, що вони повинні знати, завдяки чому створюються умови для активного засвоєння нового матеріалу.

Вивчення етнокультурознавчої лексики на основі створення і розв'язання проблемних ситуацій передбачено під час пояснення нового матеріалу та його закріплення. Проблемно-ситуативні вправи стимулюють мислення учнів, підвищують їхню активність у набутті знань, виробленні практичних умінь і навичок, викликають інтерес учнів до вивчення рідної мови. Серед них виділяємо такі підвиди:

1. Вправи ситуативно-аналітичні.

Із якими народними обрядами пов'язані такі етнокультурознавчі слова: колядка, писанка, рушники, коса (дівоча). Опишіть усно один із цих обрядів.

2. Ситуативно-уявні вправи:

І. Пригадайте зміст твору І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”. Уявіть, що ви перенеслися в ту епоху і зайшли до старої Джериної хати. Опишіть, як прибрана хата, що робить Нимидора, де знаходиться Микола, як вони одягнені.

ІІ. Уявіть собі, що ви повернулися із музею одягу і бажаєте поділитися своїми враженнями із однокласниками. Запишіть можливий варіант своєї розповіді.

ІІІ. Наші предки вірили, що на свято Івана Купала рослини набували особливих лікувальних властивостей, а також розмовляли між собою.

Подумайте, про що могли розмовляти рослини, складіть діалог, який би закінчувався так:

Сон-трава каже:

“Я - щоб дитині добре спалося”.

Ранник каже:

“Я - щоб рани скоро загоїлися”.

3. Ситуативно-мнемічні вправи:

1. Пригадайте, які народнопоетичні твори, де оспівана верба, ви знаєте? Чим ви поясните безліч назв в Україні на зразок Вербівка, Вербова, Вербна, Верби?
2. Ïðî÷èòàéòå òåêñò ³ ïîð³âíÿéòå îïèñàíèé çâè÷àé ³ç òèì, ÿêèé âàì äîâîäèëîñÿ ñïîñòåð³ãàòè. Âêàæ³òü, â³ä ÿêîãî ñëîâà ïîõîäèòü ñëîâî ðóøíèê? ßê³ òâîðè Ò. Øåâ÷åíêà ñòàëè íàðîäíèìè ï³ñíÿìè?