Основные аспекты реформирования системы налогообложения

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ  ПОДАТКОВОГО 

РЕФОРМУВАННЯ  В УКРАЇНІ 

     Вступ

     Податковий  механізм, що склався в Україні, має  в своїй основі модель оподаткування, яка застосовується у розвинутих країнах. Але ця модель не враховує історичні особливості та нинішній специфічний етап економіки країни, а лише копіює елементи загальноприйнятих податкових систем. Податкова реформа, що нині відбувається в Україні, має за мету подолати недоліки існуючого податкового механізму, зумовлені складними економічними, соціальними та політичними умовами. Складність економічних умов полягає у тому, що економіка України перебуває на перехідному етапі від планової до ринкової економіки; складність соціальних умов – в успадкуванні від минулого системи соціального захисту, яка більшою мірою зорієнтована на державний бюджет, а не на заощадження громадян; складність політичних  
умов – відсутності політичної єдності щодо напрямів економічних реформ. 

     Сучасний  стан податкової системи  України

     Нині цілі податкової політики в Україні не є остаточно визначеними, до кінця не вирішені практичні проблеми реформування податкового механізму, немає достатньо обґрунтованої правової бази оподаткування, досі не прийнятий Податковий кодекс України.  Тому вітчизняна податкова політика орієнтована поки що переважно на фіскальну функцію податків. Тож на сьогодні головним завданням функціонування податкової політики повинна стати її переорієнтація із суто фіскальних цілей на стимулювання економічного зростання. Адже з точки зору державного регулювання економіки, найважливіше значення має регулювальна функція податків і системи оподаткування в цілому. Саме за допомогою цієї функції системи оподаткування держава гармонізує свої інтереси з інтересами платників. Разом із тим лише регулююча функція податків не в змозі гарантувати відповідність дій платників вимогам загальнодержавних інтересів. Тож, регулювальна й фіскальна функції податків повинні бути раціонально збалансованими.

     Однією  з очевидних загальних цілей  податкової реформи є спрощення існуючої податкової системи, оскільки надмірно ускладнений податковий механізм породжує неефективність, несправедливість, високі витрати із забезпечення використання норм та ухилення від сплати податків. Також існує необхідність підсилення нейтральності податкової системи та скорочення навантаження на податкову адміністрацію. Як правило, досягати цих цілей можна або за рахунок спрощення структури існуючих податків, або введення нових і простих податків на зміну попередніх складних податків. Адже  
податки – це обов’язковий елемент економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона обирає та які політичні сили перебувають при владі. Відсутність податків паралізує фінансову систему держави в цілому, робить її недієздатною і насамкінець – позбавленою будь-якого сенсу.

     Об’єктивною реальністю є те, що за наявних економічних  умов підприємницькі структури та громадяни  повинні віддавати частку своїх  доходів на загальнодержавні потреби, а натомість одержувати від держави  безкоштовні блага та послуги. Досконалість форм і методів передачі цих доходів свідчить про рівень розвитку країни, її економічних і правових інститутів.

     Для нашої держави дуже важливо враховувати  і детально дослідити всі тенденції, притаманні країнам Європейського  Союзу, де накопичено величезний досвід використання податків у забезпеченні сталого економічного розвитку. Податкова система повинна грунтуватися на засадах стабільності та максимального задоволення основних потреб держави, задля яких вона створена.

     Глибоке розуміння проблем сучасної податкової системи та їх розв’язання може допомогти в подоланні наслідків економічної кризи, стимулюванні економічного зростання, захисті інтересів вітчизняного бізнесу, підвищенні добробуту громадян.

     Аналіз  публікацій, присвячених проблемам  оподаткування, свідчить, що пропозиції та дослідження у частині реформування податкової системи України здебільшого стосуються законодавчого поля. Водночас не звертається увага принаймні на дві не менш важливі складові – на принципи оподаткування як початок побудови системи оподаткування і на систему взаємовідносин між платниками та контролюючими органами, тобто поведінку всіх учасників податкового процесу. Серед фахівців-економістів, які досліджували це питання, хотілося б зазначити вітчизняних учених – М.Азарова, С.Лондаря, В.Андрущенка, В.Федосова та ін. Віддаючи належне цим напрацюванням, слід відзначити, що на сьогодні у функціонуванні системи оподаткування держави існує ряд невирішених проблем, що потребує продовження теоретичних досліджень, доповнення їх аналізом практики з метою визначення напрямків її вдосконалення.  

     Зміни у податковій систем у минулому році

     Хотілося  б звернути увагу на те, що як і у всьому світі 2009 рік став для України роком фінансової та економічної кризи. У зв’язку із цим природнім було очікування на внесення системних змін до податкового законодавства, спрямованих на подолання кризи та стимулювання розвитку української економіки. Але системних змін у податковому  законодавстві, нажаль так і не було. Проте слід зауважити, що в кінці року набули чинності зміни до законодавства, спрямовані  на подолання кризи у фінансовій і банківській сфері. Також варто згадати, що у 2009  році набув чинності закон, що надавав низку податкових пільг  промисловим підприємствам, але пізніше цей закон було визнано  неконституційним.

     Порівняно із минулими роками, цього року Кабінет  Міністрів приймав  більш активну участь у регулюванні податкових питань. Позитивним  для бізнесу було запровадження Кабінетом Міністрів мораторію на  проведення перевірок суб’єктів господарювання до 31 грудня 2010  року. На жаль, мораторій не поширюється на планові податкові  перевірки. Тим не менше, 15 грудня 2009 року Парламент прийняв  закон, який встановлює мораторій на проведення також планових податкових перевірок до 1 січня 2011 року. В той же час, цього року  Кабінет Міністрів, часто виходячи за межі своїх повноважень, видав низку нормативних актів з питань податкового адміністрування (переважно щодо ПДВ, зокрема, щодо введення реєстру податкових  накладних) та інших податкових питань (зокрема, щодо сплати  фізичними особами - платниками єдиного податку пенсійних внесків та віднесення до складу валових витрат сум від’ємного значення  об’єкта оподаткування податку на прибуток, отриманого від перерахунку заборгованості в іноземній валюті).

     Президент України  згодом зупинив дію більшості  з цих актів.

     Також, можна констатувати, що на фоні фінансової та економічної кризи  контролюючі органи збільшили фіскальний тиск на український бізнес. 

     Так, податкові органи посилили роботу по боротьбі із схемами  податкової оптимізації, зокрема, почали більше звертати увагу на  економічну обґрунтованість (сутність) операцій. Вони також стали  займати більш фіскальну позицію щодо тлумачення податкового  законодавства, зокрема, щодо оподаткування заробітної плати  нерезидентів. Те ж саме стосується і митних органів, які, зокрема,  зайняли фіскальну позицію щодо включення роялті до митної вартості  товарів. 

     Крім  того, у ІV кварталі 2009 року з метою  виконання Національного плану  дій з поліпшення адміністрування податків, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.09 №1217-р, ДПА України розроблено План заходів щодо реалізації Національного плану дій з поліпшення адміністрування податків (наказ ДПА України від 10.11.09 №628), спрямований на удосконалення адміністрування ПДВ, податку на прибуток, контрольно-перевірочної роботи, організації роботи з великими платниками податків, а також поліпшення ефективності роботи щодо стягнення податкового боргу.

     Відходячи від теми фінансової та економічної кризи, дійсно важливим  було прийняття закону щодо надання низки податкових пільг в сфері  виробництва та використання біопалива (Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння  виробництву та використанню біологічних видів палива» від 21 травня 2009 року. Цей закон набуває чинності з 1 січня 2010 року.). Окрім цього, позитивним  було запровадження податкових пільг у зв’язку із проведення Євро – 2012 в Україні (Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про організацію та проведення  фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» та інших  законодавчих актів України» від 5 червня 2009 року). Протягом 2009 року Україна ратифікувала угоди про уникнення  подвійного оподаткування з Марокко, Сінгапуром, Пакистаном та Лівією.

     Для забезпечення ефективного контролю за надходженням платежів до бюджету  від великих (визначальних) платників  податків та дотриманням ними вимог  податкового законодавства у  складі Департаменту економічного аналізу  було утворено відділ аналізу надходжень до бюджету від визначальних платників податків з покладанням функцій організації роботи з методологічного та аналітичного супроводження великих платників податків.

     Також вжито комплекс заходів щодо удосконалення  організаційної структури та упорядкування покладених на територіальні органи ДПС функцій. Зокрема, внесено зміни до наказу ДПА України від 25.12.04 №722 „Про організаційну структуру органів державної податкової служби” у частині утворення на регіональному рівні підрозділів по відшкодуванню ПДВ.

     Протягом  минулого року ДПА України здійснено комплекс заходів щодо модернізації органів ДПС відповідно до Детального плану дій за реструктуризованим проектом „Програма модернізації державної податкової служби України”.

     ДПА України спільно із Світовим банком продовжено роботу щодо впровадження Проекту, метою якого є створення стабільної системи державних доходів. 
 

     Недоліки  системи оподаткування  України

     Не  можна не наголосити на тому, що попри все Система оподаткування України розвивається поступово, зміни, які відбулися за роки незалежності, були позитивними: кількість податків було зменшено, податкові ставки знижено, зменшилась також кількість звільнень від оподаткування, водночас розширилася база оподаткування, значно поліпшилось надходження податків.

     Що  стосується недоліків податкової системи, то насамперед це:

     - нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження;

     - перетворення податкової системи на чинник пригнічення економічного зростання та інвестиційної активності, стимулювання ухилення від сплати податків та відтік капіталів за кордон;

     - велика кількість нормативно-правових актів із питань оподаткування, нормами яких повинні володіти та керуватись на практиці як платники податків, так і працівники органів державної податкової служби України;

     - неузгодженість та протиріччя окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання пільг та перекручування суті окремих видів податків;

     - неврегульованість правових гарантій для учасників податкових відносин, відсутність прозорих та ефективних механізмів захисту прав платників податків;

     - проблема подвійного оподаткування;

     - велика кількість малоефективних податків, які потребують істотних адміністративних витрат, що перевищують доходи бюджету;

     - значна нерівномірність розподілу податкового тягаря через наявність великої кількості податкових пільг та існування різноманітних схем ухиляння від сплати податків;

     - діяльність Міністерства фінансів, Державної податкової служби, Держмитслужби щодо реалізації державної податкової політики є недостатньо узгодженою і ефективною внаслідок недосконалого правового регулювання їх взаємовідносин.

     Як  зазначалося вище податкова система надмірно фіскальна спрямована і невраховує інших завдань, таких як стимулювання виробництва, інновацій, інвестування у розвиток підприємницької діяльності.

     Тут слід зауважити, що ПДВ відіграє важливу роль у наповненні бюджету не тільки серед податків на споживання, а й серед усіх видів податкових надходжень.

     Багато  сьогодні невирішених проблем в оподаткуванні податком на додану вартість. Головна з них – проведення бюджетного відшкодування ПДВ.

     Заборгованість  держави з повернення ПДВ підприємствам  вперше перевищила 25 млрд грн і продовжує  зростати. Кабінет міністрів відмовляється  вирішувати цю проблему і скоротив у січні-лютому обсяги відшкодування до мінімальних рівнів за останні роки, повідомляє.

     Вимивання обігових коштів змушує підприємства підвищувати ціни і брати кредити. У компаніях розуміють, що держава  затягує відшкодування через  брак коштів у бюджеті, тому пропонують реструктуризувати борг з відшкодування ПДВ облігаціями.

     Обсяг заявленого до відшкодування ПДВ  у 2009 році зріс на 70,8%, або рекордні 9,05 млрд грн, досягнувши 21,84 млрд грн. Борг держави перед бізнесом збільшився незважаючи на те, що ще в квітні 2008 року податківці отримали можливість оперативно перевіряти заявлені підприємствами до повернення суми ПДВ завдяки розшифровці операцій з контрагентами у додатку 5 до податкової декларації. Скорочення експорту товарів і послуг у 2009 році на 37,5% також не зупинило накопичення боргу. При цьому уряд не відшкодував навіть те, що планував. За рахунок скорочення завдання на 2 млрд грн, до 34,5 млрд грн, були збільшені доходи держбюджету. Сума ПДВ, яку податківці не мають права не відшкодувати, виросла за минулий рік на 3,3 млрд грн. У Київської податкової адміністрації найбільший обсяг неперевірених за 60 днів сум - 336,4 млн грн (16%).