Глобальні проблеми як об'єкт міжнародного співробітництва

· вивчення запасів всіх ресурсів з використанням найновіших досягнень НТР. Як відомо, сьогодні розвіданий неглибокий шар Землі  – до 5 км. Тому важливо відкрити нові ресурси на більшій глибині  Землі, та на дні Світового океану;

· інтенсивний розвиток країнами, що розвиваються, власного сировинного  господарства, включаючи переробні  галузі господарства. Для вирішення  проблеми голоду в цих країнах  необхідно розширювати посівні  площі, впроваджувати передову агротехніку, високопродуктивне тваринництво та рослинництво;

· пошук ефективних методів  управління процесом зростання народонаселення  з метою його стабілізації на рівні 10 млрд. чол. на початок ХХІІ ст.;

· призупинення вирубки лісів, особливо тропічних, забезпечення їх раціонального  використання;

· формування у людей екологічного світогляду, що дозволило б розглядати всі економічні, політичні, юридичні, соціальні, ідеологічні, національні, кадрові питання як в рамках окремих  країн, так і на міжнаціональному рівнях;

· комплексна розробка законодавства  про охорону навколишнього середовища, в тому числі про відходи. Так, в США, Франції та інших країнах  уряд зобов’язаний надавати підприємствам  і організаціям технічну і фінансову  допомогу у переробці відходів, вилучення  з них цінних компонентів, проведенні науково-дослідних робіт в даній  сфері, поширенні передового досвіду  інше. З цією метою використовуються податкові пільги, надання субсидій, зниження тарифів на перевезення  вторинної сировини тощо;

· нарощування екологічних  інвестицій. Так, в Австрії такі інвестиції складають більше 15% всіх капіталовкладень.

Паливно-енергетична і  сировинна глобальні проблеми. Використання паливно-енергетичних і сировинних ресурсів на сьогодні зростає значними темпами. На кожного жителя планети  виробляється 2 кВт енергії, а для  забезпечення загальновизнаних норм якості життя необхідно 10 кВт. Такий показник досягнутий лише у розвинених країнах  світу. У зв’язку з цим нераціональне  використання енергії у поєднанні  зі зростанням народонаселення та нерівномірним  розподілом паливно-енергетичних ресурсів різних країн та регіонів призводить до необхідності нарощення їх виробництва.[6, c. 25-29]

Проте енергетичні ресурси  планети обмежені. При запланованих темпах розвитку ядерної енергетики сумарні запаси урану будуть вичерпані  в перші десятиліття ХХІ ст. Проте, якщо витрати енергії будуть на рівні енергетики теплового бар’єру, то всі запаси невідновлюваних джерел енергії згорять у перші десятиліття. Тому з точки зору матеріально-речового змісту основними причинами загострення  паливно-енергетичної та сировинної проблем  є зростання масштабів залучення  у виробничий процес природних ресурсів та їх обмежена кількість на планеті.

Шляхи вирішення паливно-енергетичної та сировинної глобальних проблем. Основними  шляхами вирішення паливно-енергетичної та сировинної проблем з точки  зору матеріально-речового змісту суспільного  способу виробництва є:

· зміна механізму ціноутворення  на природні ресурси. Так, ціни на них  у слаборозвинених державах диктують крупні ТНК, які зосередили у своїх  руках контроль на природними багатствами. За даними ЮНКТАД, від трьох до шести  ТНК контролюють 80-85% світового ринку  міді, 90-95% світового ринку залізної руди, 80% ринку бавовни, пшениці, кукурудзи, кави, какао інше;

· об’єднаним зусиллям розвинених держав протиставити стратегію об’єднання дій країн-експортерів паливно-енергетичних та паливних ресурсів. Ця стратегія  повинна стосуватися об’єму добування  всіх видів ресурсів, квот їх продажу  на зовнішніх ринках інше;

· оскільки розвинені країни і ТНК намагаються здійснювати  лише первинну обробку мінеральної  сировини в країнах, що розвиваються, то останнім необхідно нарощувати випуск готової продукції, що дозволило  б їм знано збільшити доходи від  експорту;

· проведення прогресивних аграрних перетворень;

· об’єднання зусиль всіх країн  для вирішення глобальних проблем, значно збільшити витрати на усунення екологічної кризи за рахунок  послаблення гонки озброєнь та скорочення воєнних витрат.

· використання комплексу  економічних заходів управління якістю навколишнього середовища, в  тому числі субсидій та дотацій на виготовлення екологічно чистої продукції, за виконання державних екологічних  проектів інше[12, c. 165-166].

2. Сучасні форми  вияву і можливості розв'язання  глобальних проблем людства

Глобальні проблеми (фр. global – загальний, від лат. globus – куля) – це об’єктивні суспільні явища  всесвітньо-історичного значення, породжені  сучасними умовами матеріального  виробництва, технічним рівнем озброєнь, соціально-політичними протиріччями сучасної цивілізації, які досягли  критичної межі. Критеріями визначення глобальних проблем можна вважати  таке:

• вони ставлять проблему виживання  людського роду, його самозбереження, спасіння цивілізації від загибелі;

• вони становлять центральну вісь загальних інтересів усіх країн, соціальних та національних спільностей;

• їх неможливо розв’язати без широкого міжнародного співробітництва.

Інтернаціоналізація господарських  і науково-технічних зв'язків  привело до зростання глобальних проблем людської цивілізації. До них  ставляться насамперед проблеми військової погрози, малорозвинутість значної  частини миру, продовольчий, енергетичний і ін. кризи. Вони впливають на структуру  світового й національного відтворення, динаміку економічних процесів.

Характерна риса глобальних проблем - їхня міра значимості для  суспільного розвитку. Це стосується як екологічних, так і проблем  безпеки при рішенні соціальних конфліктів і т.д. Оптимізація навколишнього  середовища - це передумова суспільного  розвитку. Крім того, оскільки пізнання законів розвитку суспільства неможливо  без вивчення й використання законів  природи, втручання в будь-який глобальний процес неминуче спричиняє ланцюгові  реакції, розповсюджені на багато сфер.

Ще однією характерною  рисою глобальних протиріч є те, що їхні джерела в основній своїй  масі позитивні, тобто пов'язані  зі зростанням виробництва й добробуту  людей. [10, c. 356]

Для характеристики глобальних проблем можна використати класифікацію, прийняту міжнародними організаціями.

1.Проблеми, пов'язані з  основними соціально-економічними  й політичними завданнями людства:

• запобігання світової війни;
• немілітаризація Космосу;
• запобігання перегони озброєнь і роззброювання;
• створення сприятливих умов для світового соціального прогресу, подолання відставання в розвитку слаборозвинених країн.

2.Комплекс проблем, що  стосуються взаємин людини, суспільства  й НТР:

• ефективність використання досягнень НТР;
• проведення демографічної політики;
• удосконалювання системи утворення;
• ліквідація негативного впливу техніки на людину.

3.Проблеми, пов'язані із  соціально-економічними процесами  й навколишнім середовищем:

• рішення сировинної, енергетичної й продовольчої проблем;
• мирне освоєння Космосу й багатств Світового океану;
• усунення дефіциту демократії й боротьба з репресіями.

Дана класифікація виділяє  тільки першочергові завдання, що коштують перед світовим співтовариством.[3,с.35-36]

Глобальні проблеми породжені, перш за все, бурхливим розвитком  індустріального виробництва. Інтенсивне зростання проблем у сфері  глобальної політики на межі 3 тисячоліття  підвело цивілізацію до критичного стану. При цьому на порядку денному  стоїть не одна, а кілька досить різноманітних  глобальних проблем. Зокрема, можна  виділити такі:

1. Глобальні військово-політичні  проблеми.

• ризик виникнення світової війни;

• зростання озброєнь;

• існування великої кількості  заплутаних політичних вузлів та гарячих  точок;

• мілітаризація мислення і накопичення недовіри між державами.

2. Глобальні політико-екологічні  проблеми.

• погіршення якості біосфери;

• загроза безповоротних  змін у кліматі;

• зростання кількості  великих стихійних лих;

• широке розповсюдження небезпечних  захворювань.

3. Глобальні політико-економічні  проблеми.

• виснаження ресурсів (сировинних та природних);

• голод;

• незбалансованість росту  народонаселення;

• економічне відставання  країн, що розвиваються.

4. Глобальні соціально-політичні  проблеми.

• тероризм;

• наркоманія;

• злочинність;

• захист прав людини.

Серед глобальних проблем, що стоять сьогодні перед людством, збереження миру - найгостріша проблема, яка  потребує невідкладного розв'язання. Людська цивілізація дійшла до такого стану, коли локальні міжнаціональні конфлікти  без вживання ефективних запобіжних заходів можуть перетворитися на глобальні й становити безпосередню загрозу життя на землі.

Гонка озброєнь у XX ст. набула небачених масштабів. Протягом століття світові воєнні витрати зросли більш  як у 30 разів. Якщо в період між двома  світовими війнами людство витрачало  на воєнні цілі від 20 до 22 млрд дол. щорічно, то сьогодні ця сума перевищує 1 трлн дол.

У сферу світової військово-виробничої діяльності, за підрахунками експертів 00Н, включено близько 50 мли чол., а  у військових дослідженнях і створенні  нової зброї зайнято від 400 до 500 тис. На ці цілі припадає 2/5 усіх витрат на науку.[7,c. 63-68]

Гонка озброєнь безпосередньо  впливає на величину національного  багатства, на рівень життя населення. Утримання сучасних збройних сил  і забезпечення їхніх потреб завдають величезної шкоди світовій економіці, посилюють диспропорції в її структурі, загострюють інші глобальні проблеми. Відвертання коштів на гонку озброєнь стало таким суттєвим, що під його впливом деформується механізм суспільного  відтворення.

Гонка озброєнь - це також  фактор забруднення природного навколишнього  середовища, головними носіями якого  виступають виробництво та випробування зброї масового ураження - ядерної, хімічної, бактеріологічної. Нині в  світі нагромаджено близько 50 тис. різних ядерних боєзарядів. Крім того, що вони самі загрожують людству, процес їхнього  створення також несе в собі небезпеку. Радіоактивні відходи, що потрапляють  у навколишнє середовище, впливають  на імунну систему людини, спричинюють  різні захворювання. Наслідки аварії на ЧАЕС пряме підтвердження тому.

За цих умов вихід може бути лише один: спільне, відповідно організоване ядерне роззброєння, яке сприятиме  зміцненню міжнародної безпеки, звільненню необхідних для розв'язання інших глобальних проблем матеріальних, фінансових, людських та інших ресурсів.

Не випадково при започаткуванні Конференції ООН з навколишнього  середовища і розвитку (1992 р.) було висунуто пропозицію про спрямування частини  коштів, вивільнених завдяки припиненню гонки озброєнь, на вирішення найболючіших економічних і екологічних проблем  країн, що переходять до ринкової економіки, в тому числі й України.

Виникнення екологічної  проблеми, як і виникнення інших  глобальних проблем у сфері взаємовідносин суспільства з природою, пов'язане  з прискоренням науково-технічного прогресу, який створює можливості для посилення людського впливу на навколишній світ. Навіть позитивне  перетворення природи в інтересах  суспільства не може не мати хай  вторинних чи третинних, але негативних наслідків для навколишнього  середовища. Прискоривши розвиток продуктивних сил і давши в руки людини нові засоби підкорення природи, НТР не тільки виявила нові взаємозв'язки між людиною  і природою, а й зумовила нові конфлікти в ході здійснення цих  взаємозв'язків.

За даними Всесвітньої  комісії ООН з навколишнього  середовища і розвитку, нині щорічно  перетворюється на пустелю 6 млн га родючих земель, на 11 млн га скорочується площа тропічних лісів, 31 млн га лісів загублено забрудненням та кислотними дощами. Інтенсивна хімізація  сільського господарства і промислові викиди шкідливих речовин спричинюють  непоправні наслідки. Тільки у США 50 видів пестицидів отруюють ґрунтові води у 32 штатах, 2500 звалищ токсичних  відходів потребують термінового очищення. У світі від отруєння пестицидами  щорічно вмирає 14 тис. чол. і захворює понад 700 тис. У ряді районів Африки, Китаю, Індії та Північної Америки  резервуари підземних вод скорочуються внаслідок перевищення попиту на воду над її природним поповненням. Усе це не може не впливати на рослинний  і тваринний світ. Очікується, що в найближчі 20 років може зникнути 1/5 всіх існуючих видів тварин і рослин.

Генофонд тваринного і  рослинного світу України також  перебуває під загрозою. На відміну  від США, Німеччини, Великобританії, Франції, Канади та інших країн, де розорано близько чверті земель, в Україні  цей показник сягнув за 80 відсотків. Площа природного фонду, де заборонено чи обмежено Господарську діяльність, в Україні становить лише 2 відсотки території, у США - 7,8; Канаді - 4,5; Японії - 5,6; Норвегії - 12 відсотків. Нині в Україні  під загрозою знищення перебуває 531 вид диких рослин і грибів, 380 видів  диких тварин. [15, c. 17-21]