Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Ноября 2011 в 16:10, дипломная работа
В умовах формування нових механізмів господарювання, що орієнтуються на ринкову економіку, перед підприємствами стає необхідність працювати по-новому, рахуючись із законами та вимогами ринку, оволодіваючи новим типом економічної поведінки, пристосовуючи всі сторони виробничої діяльності до вклад кожного робітника в кінцеві результати діяльності підприємства. Одна з головних задач для підприємств різноманітних форм власності - пошук ефективних засобів управління працею, що забезпечують активізацію людського фактору.
Вступ………………………………………………………………….6
1.Теоретичні основи управління персоналом…………………….11
1.1.Управління - як економічна категорія…………………………11
1.2.Методи і принципи управління…………………………….. .17
1.3.Механізм здійснення управлінського процесу……………….24
2.Аналіз персоналу підприємства…………………………………29
2.1.Система управління персоналом………………………………29
2.2.Структура і оцінка персоналу…………………………………32
2.3. Кадрова служба підприємства………………………………..43
2 .4. Підбір кадрів на підприємстві……………………………….47
3 Зарубіжний досвід та напрямки вдосконалення системи
управління персоналом в Украіні.…………………………… 53
3.1 Використання концепцій мотивації в управлінській
діяльності (на прикладі фірми ІВМ)…………………………..53
3.2 .Зарубіжний досвід та напрями вдосконалення системи
управління персоналом в Україні……………………………..78
Висновки…………………………………………………………….87
Список використаної літератури…………………………………93
Вступ.
Прийом на роботу - це ряд дій,що виконує підприємство для залучення кандидатів,що наділені якостями,необхідними для досягнення цілей,поставлених підприємством.
Відбір - процес, в якому підприємство відбирає з списку заявників кандидата з кількох кандидатів, які найкраще підходять по критеріям для вакантного місця, беручи до уваги умови оточуючого середовища.
Перед тим як прийняти рішення про набір кадрів,необхідно провести аналіз роботи,вивчити її з усіх точок зору.
В процесі набору
робітників виявляються джерела
набору персоналу.Існує багато способів
набору персоналу.Ціль менеджера з
персоналу-вірно вибрати
Після набору необхідної кількості кандидатів необхідно провести відбір,тобто кінцевий вибір притендента.Співбесіда та об’єктивні тести-самі поширені методи,що використовуються для кінцевого відбору.
Співбесіда переслідує три основні цілі:
В ході відбіркової співбесіди повинні бути дані відповіді на наступні три питання:
Щоб
досягти цих цілей,менеджер повинен
знати,як підготуватися,провести і
оцінити співбесіду.Після
Другим методом відбору виступають тести, при використанні яких необхідно дотримуватись певних принципів:
Звичайно тести поділяються на п’ять груп: 1) тест на визначення здібностей; 2) на визначення кваліфікаційних навиків; 3) на перевірку особистих якостей; 4) для відбору групи; 5) медицинський тест.
Для
прийняття рішення по відбору
притендентів на вакантну посаду необхідно
також проаналізувати деякі документи,що
потрібні при подачі заяви про
прийом на роботу (наприклад,автобіографія,
Робітники служб управління персоналом (відділи кадрів) аналізують ефективність методів відбору,використовуючи так називаємий коефіцієнт відбору:
Кількість відібраних бажаючих
Коефіцієнт відбору =
Для різних професій величина коефіцієнту відбору різна: менеджери-біля 1:2; службовці-біля 1:2; кваліфіційні робітники-біля 1:1 і т.д.
Процес прийняття рішення по відбору звичайно включає сім ступенів:
В
системі відбору персоналу
Розрізняють два основних вида ділової оцінки:оцінку кандидатів на вакантну посаду та текучу періодичну оцінку співробітників підприємства.
При проведенні ділової оцінки встановлюється організаційна процедура її підготовки і її критерії.Орієнтуватися можна на наступний перелік критеріїв ділової оцінки кадрів:
3.1. Використання концепцій мотивації в управлінській діяльності ( на прикладі фірми IBM.)
Вирішальним
причиним фактором
зростання творчої ініціативи, а також стимулювання та мотивація робітників.
Керівник, який орієнтується на результат, діє не на основі своїх припущень та чуток. Він не вважає себе знавцем людських душ та знову і знову вивчає фактори поведінки людей, надто багатопланової та в багатьох випадках непоясненої. Керівник, який орієнтується на результат, свідомо засновує свою діяльність по управлінню людьми на продуманому поданні про людину, яку він намагається постійно розвивати. Ефективний керівник несе відповідальність за гарні результати діяльності не тільки сьогодні, але і в майбутньому. Його задача - такий розвиток підлеглих, щоб вони могли краще справлятися з поставленою метою та передбачити потреби розвитку в майбутньому. Це також відноситься і до керівника. Керівник, який відставав у своєму розвитку та немає мотивації, не може внести необхідний вклад в роботу трудового колективу. Ефективному керівникові слідує взяти на себе головну відповідальність за свій розвиток як особистості та керівника. Сучасний трудовий колектив виявить необхідну підтримку цьому активному прагненню до розвитку, що виходить безпосередньо
Аналізуючи діяльність
- завдання, що отримує підлеглий;
- якість виконання завдання;
- час отримання завдання;
- очікуваний час виконання задачі;
- засоби, наявні для виконання задачі;
- колектив, в якому працює підлеглий;
- інструкції, отримані підлеглим;
- переконання підлеглого у виконанні задачі;
- переконання підлеглого в винагороді за успішну роботу;
- розмір
винагороди за проведену
- рівень втягнення підлеглого в коло проблем, зв'язаних з роботою.
Всі фактори залежать від керівника і в той же час, впливають на робітника, визначають якість та інтенсивність його праці. На основі цих факторів можливо застосувати два різних підходи до управління, які Дуглас Макгрегор назвав “Теорія X” та “Теорія Y”.
“Теорія X” втілює чисто авторитарний стиль управління та характеризується істотною централізацією влади, жорстким контролем по перерахованим вище факторам.
“Теорія Y” відповідає демократичному стилю управління та припускає делегування повноважень, поліпшення взаємовідносин у колективі, врахування відповідної мотивації виконавців та їхніх психологічних потреб, збагачування змісту роботи.
Обидві теорії мають рівне право на існування, але, в силу своєї полярності, в чистому вигляді на практиці не зустрічаються. Як правило в реальному житті має місце комбінація різноманітних стилів управління.
Ці теорії виявили сильний вплив на розвиток управлінської теорії в цілому. Зсилання на них сьогодні можна зустріти в багатьох практичних працях з управління персоналом підприємства та мотивації підлеглих.
Теорії
Макгрегора були розроблені
Так Уильям Оучи запропонував своє розуміння цього питання, що отримало назву “Теорія Z” та “Теорія A”, чому в великий міри сприяли відзнаки в управлінні, відповідно, в японській та американської економіках.
Информация о работе Управління персоналом в умовах економічних трансформацій