Организация обслуживающих производств на предприятии

     В табл. 2.3.6 наведено ранжирування показників якості, згідно якого буде проводитися  експертне оцінювання якості транспортного  обслуговування на ТОВ «ТОРПАЛ». 

      Таблиця 2.3.6

      Ранжирування  критеріїв вибору перевізника

 

     Приймаємо за основні критерії оцінювання наступні:

• репутація фірми на ринку споживача (1)
• технічна готовність машин і обладнання (3);
• вартість послуг (4);
• термін доставки (5);
• кредит, знижка, розстрочка платежу (13), де у дужках приведені відповідні ранги чинників.

            Методом експертної оцінки оцінюємо міру задоволення ТОВ «ТОРПАЛ» вибраній системі чинників за трибальною шкалою: 1 — добре, 2 — задовільно, 3 — погано.

            Обчислення відповідного рейтингу зведене в таблиці 2.3.7 Обчислення рейтингу ТОВ «ТОРПАЛ» по кожному чиннику в прикладі вироблялося з врахуванням вагових коефіцієнтів, отриманих з розрахунку загальної кількості чинників, що ділиться на відповідний ранг.

      Таблиця 2.3.7

      Експертне оцінювання ТОВ «ТОРПАЛ»

     Вагу  фактора-критерія визначають за формулою:

                                                           W=NP_i,                                                (2.3.11)

де W - вага;

N - кількість відібраних показників;

P_i - ранг і-того показника.

            Рейтинг розраховується як співвідношення ваги показника до його оцінки.

      Аналізуя  отриманий результат, можна зробити  висновки про те, що ТОВ «ТОРПАЛ» має задовільну оцінку.

      Максимальне значення сумарного рейтингу підприємства дорівнює 9,3, що складає 100% відсотків.

      Складемо  пропорцію:

9,3 –  100%

7,442 –  Х%,

Х = 80,02, тобто на 80,02% підприємство реалізує свій можливий потенціал.

            Розрахунки показали, що керівництву ТОВ «ТОРПАЛ» слід звернути увагу і можливо переглянути цінову політику підприємства, та провести моніторинг технологічного оснащення транспортних засобів. 
 

3. УДОСКОНАЛЕННЯ  ТРАНСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ  «ТОРПАЛ» 

3.1. ВИБІР  ОПТИМАЛЬНОГО МАРШРУТУ

       Актуальність  удосконалення транспортної діяльності підприємства полягає у тому, що транспорт є важливою і невід’ємною  ланкою виробничого процесу, неоптимізована робота якої може знизити економічний  результат від діяльності підприємства в цілому.

       Транспорт є складовою більш крупної  системи, логістичного ланцюга, що привело  к необхідності розглядувати цей  аспект більш ретельно. 

       Діяльність  транспорту у ринкових відносинах має  розвиватись за такими напрямами:

• поглиблене вивчення попиту з використанням транспортних балансів регіонів;
• підвищення якості й надійності обслуговування клієнтів;
• удосконалення усього комплексу вантажно-розвантажувальних та складських робіт;
• надання інформаційних, експедиційних послуг;
• підвищення рівня договірних відносин;
• розвиток сервісних послуг;
• створення підприємств, котрі входили б до складу різних асоціацій, акціонерних товариств, орендних фірм та ін.;
• створення посередницьких фірм з постачання рухомого складу, матеріально-технічного забезпечення, маркетингу, реклами;
• поширення використання контейнерів.

       Автомобільний парк слід удосконалювати за рахунок  придбання спеціалізованих вантажних  автомобілів, а також автомобілів  вантажопідйомністю більше 7 т, а також  малотоннажних (1,5—2 т). Майбутнє в автоперевезеннях належить також поширеному використанню прицепів, які дають змогу збільшити обсяги перевезень на 65—70 % при одній кількості автомобілів.

       Основним  завданням транспортної логістики, як і логістики промислових підприємств, є збільшення прибутку транспортних організацій. Цього можливо досягти за рахунок координації транспортного обслуговування споживачів за їх замовленнями, в яких містяться умови поставок. Все це дає змогу отримати конкурентні переваги на ринку і зменшити витрати.

       Перевізні процеси пов’язані з транспортним технологічним процесом, який, незважаючи на те що більшість економістів відносять транспорт до діючої галузі виробництва у сфері оберту товарів, має свою специфіку.

       У технологічному аспекті управління транспортними процесами є лише частка загального управління всієї господарчої діяльності. Крім того, в економічному аспекті господарча ніша транспортних послуг може належати і окремому власнику виробничих транспортних потужностей і входити до складу власності і виробника готової продукції, котрий звертається до незалежного виробника транспортних послуг.

       В останні роки, як показали дослідження, значно покращилось транспортне  обслуговування клієнтів. Це стало  можливим не стільки за рахунок покращання роботи транспортних органів, скільки  за рахунок використання логістики, яка дає змогу скоординувати дії закупівлі, виробництва, збуту і транспортування.

       Як  для господарчого процесу системі  управління і науки, тобто всім аспектам логістики, для транспорту характерні три ознаки.

       У сфері товарообороту логістика  містить і розглядає різні стадії і операції транспортування як єдине ціле. Його складові взаємозв’язані, взаємозалежні і потребують системного підходу при управлінні і вивченні. Витрати на цих стадіях і операціях так і здійснюються і враховуються як взаємозв’язані, взаємозалежні. Тому їх розраховують у сукупності, аналізують у великих кількостях, оскільки вони і потребують скоординованого підходу до системи управління. Комплексний підхід до системи логістики транспорту здійснюється задля ритмічного, своєчасного і якісного забезпечення споживачів товарами, замовників — послугами зі скороченнями витрат як споживачів, замовників, так і взаємодіючих з ними інших суб’єктів ринків товарів і послуг.

       Логістиці транспорту притаманні елементи, які  мають ключове значення у даній сфері логістики. Основними елементами є транспортні зв’язки з постачальниками і споживачами, вантажі, які перевозяться. Процес транспортування починається зі складів готової продукції, завершується надходженням вантажів на склади споживачів або посередників.

       Для логістики транспорту характерні і  такі елементи, як склади, запаси продукції, котрі зв’язують її з іншими логістичними системами. Як невід’ємний елемент  транспортної логістики вантажі  стають товарами, котрі передають  на транспорт для перевезень з моменту їх приймання до перевезення і до моменту передання отримувачу.

       Обсяги  перевезень, напрями та номенклатуру транспортованих вантажів розглядає  транспортна логістика. Визначає суб’єктів  товарного ринку, котрі належать до підсистем логістики транспортування, що управляють і управляються. Для логістики транспортування важливе значення мають різновиди перевезень, які залежать від видів використовуваних транспортних засобів (залізничного, автомобільного, водного, повітряного, трубопровідного), змішаних перевезень кількома видами транспорту.

       Головними традиційними завданнями, котрі вирішує  транспортна логістична система, є  координація транспортного обслуговування споживачів за їх замовленнями, про  що уже ішлося. Це потребує комплексного підходу для виконання всіх умов доставки з мінімізацією транспортних витрат.

       Вирішення цього комплексного завдання можливе  завдяки логістиці. Перехід економіки  до ринкових відносин суттєво змінює сутність планування оперативного управління контролю і обліку, статистики транспортних потокових процесів. Зміни полягають у переході від господарювання на основі державно-монополізованої власності на засоби і результати діяльності транспортної системи до багатогранності форм власності на них.

       Останніми роками, попри всі труднощі, використання елементів логістики транспорту постійно розширюється завдяки, наприклад, введенню в дію локальної мережі ВМ, інформації про переміщення вантажів у транспортних потоках процесів, введенню нових методів бухгалтерського обліку матеріальних коштів, які проходять разом з вантажопотоками через транспортні підприємства.

       На  логістичних принципах ґрунтується  розробка підвищення якості оптимізованих  рішень при переході на приватні форми  господарювання, що знижує рівень некомпетентності робітників, а також створення інформаційних потоків, які суміщують транспортні матеріальні потоки і процеси їх функціонування.

       Однак втілення логістики в транспортні  процеси все більше стримується  політикою ринкових реформ. На прикладі транспортної політики це означає, що ринкове мислення і практика використання логістики транспортними підприємствами ще недостатні. Відповідність параметрів вантажних одиниць, що замовляється споживачами, стримується, тоді, як точне дотримання їх становить мету логістики транспорту. Як наслідок: результат виявляється нижче очікуваного і у відносній протяжності транспортних маршрутів (у міському і прямому сполученні залізничним транспортом, у внутрішньому і прямому сполученні водним транспортом, в малому та великому каботажі морським транспортом, міському, міжміському і міжнародному перевезенні автомобільним транспортом).