Вплив чинників на здоров'я дитини

Найгострішою демографічною проблемою України була і залишається несприятлива динаміка смертності населення, яка була різко підсилена екологічною кризою, в цілому, та наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

В загальному екологічні чинники – це практично постійні фактори негативного впливу на здоров’я дитини.

2.2. Вплив соціальних  чинників на здоров’я дитини

Наступною групою зовнішніх чинників, які, безумовно, впливають на стан здоров’я дітей, є соціально-економічні. Вони охоплюють такі показники, як склад сім’ї, рівень її доходів, зайнятість батьків тощо.

Природно передбачити, що в сім’ях з низькими доходами діти за таких причин, як недоїдання, неповноцінне харчування, неякісне медичне обслуговування, мають більшу вірогідність щодо порушень стану здоров’я та відставань фізичного розвитку.

Основними показниками, які визначають образ життя людини є:

• рівень загальної культури людини, її освіченість;
• матеріальні умови життя;
• статеві, вікові та конституційні особливості людини;
• стан здоров’я;
• характер екологічного середовища перебування;
• особливості трудової (професійної) діяльності;
• особливості сімейних стосунків та сімейного виховання;
• звички людини;
• можливості задоволення біологічних і соціальних потреб.

Спосіб життя охоплює такі три категорії:

• рівень життя – ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб (економічна категорія);
• якість життя характеризує комфорт у задоволенні людських потреб (здебільшого соціальна категорія);
• стиль життя – особливості поведінки людини, тобто певний стандарт, під який пристосовується психологія та психофізіологія особистості.

Поняття «здоровий спосіб життя» – концентроване вираження взаємозв’язку способу життя і здоров’я людини. Здоровий спосіб життя об’єднує все, що сприяє виконанню людиною професійних, суспільних і побутових функцій в оптимальних для здоров’я і розвитку умовах. Він виражає певне орієнтування діяльності особистості у напрямі зміцнення і розвитку індивідуального та суспільного здоров’я.

Пагубні звички батьків, особливо матері, суттєво впливають як на стан здоров’я дитини, так і на майбутнє ставлення її до цієї проблеми.

За даними статистики, діти більше страждають від пасивного куріння, ніж дорослі. В організмі дитини 3-11 років вміст котоніну, біологічного маркеру вживання нікотину, в 2 рази вищий, ніж у дорослих, які не курять та підпадають під вплив тютюнового диму. Пасивне куріння є також важливим фактором розвитку у дітей хронічного кашлю, при якому виділяється гнійне мокротиння. Куріння в сім’ї часто стає причиною дитячої астми: якщо хоча б один з батьків курить, ймовірність її розвитку у дитини збільшується в 1,5 рази. У дошкільнят ризик майже на 50% вище, ніж у дітей шкільного віку. А у дітей, які вже хворіють на астму, вплив вторинного тютюнового диму приводить до збільшення кількості, тривалості та важкості нападів. Пасивне куріння пригнічує імунітет, тому організм дитини більше схильний до респіраторних інфекцій. Ці діти частіше хворіють на бронхіт і запалення легенів, особливо протягом перших двох років життя. У дітей, беззахисних перед тютюновим димом, в перші роки життя частіше виявляється неадекватна поведінка. Матері, які курять, доведеться звинувачувати себе за затримку розвитку дитини, гіперактивність, проблеми з увагою, труднощі у навчанні, погані стосунки дитини з однолітками. Ці відхилення стають помітними зазвичай до трьохрічного віку маляти.

Висвітлюючи соціально-економічні чинники, не можна не зупинитися на такому показнику, як ставлення батьків до здоров’я дітей, зокрема:

• задоволення потреб дитини;
• способи задоволення потреб;
• стилі сімейного виховання.

Не викликає сумніву, що задоволення потреб передбачає не тільки забезпечення дитини повноцінним харчуванням, свіжим повітрям та якісним медичним обслуговуванням, але й задоволення емоційних контактів. Доведено, що ранні психічні деривації негативно впливають на розвиток внутрішньої картини здоров’я дитини. Особливо страждають діти при недостатньому емоційному контакті з матір’ю.

За інтенсивністю емоційного контакту науковцями було виокремлено три групи матерів:

• до першої групи належать матері з високим ступенем емоційних контактів із малюком. Для цієї групи жінок дитина була бажаною. Впродовж перших трьох років життя сина або доньки мати постійно знаходилась поруч;
• для матерів другої групи характерний помірний ступінь емоційних контактів. Діти в цій групі, як і в попередній, були бажаними, але матері, згідно з певними обставинами, повинні були залишати своїх дітей на деякий час з іншими людьми. Проте, не дивлячись на обмеження у спілкуванні, матері цієї групи емоційно прив’язані до своїх дітей;
• до третьої групи належать матері, для яких характерним є відкрите чи приховане емоційне знедолення власної дитини. Для таких матерів дитина, як правило, є небажаною.

Способи задоволення потреб також мають неабияке значення у процесі формування у дітей уявлень про здоров’я.

У процесі аналізу стилів сімейного виховання доцільним є виокремлення таких параметрів батьківської поведінки:

• ступінь батьківського контролю. Помірний контроль сприяє розвитку у дитини елементарних гігієнічних навичок і адекватного ставлення до власного здоров’я; постійний – може сформувати схильність до залежної поведінки, негативне ставлення до виконання елементарних норм і правил догляду за своїм тілом; занадто активний – призводить до виникнення емоційного дискомфорту, формування у дитини низької оцінки власного здоров’я;
• неадекватність вимог батьків до дитини, яка може бути обумовлена як нерозумінням батьками потреб дитини, так і проекцією на неї своїх нереалізованих планів. Неадекватні вимоги спотворюють дитячу самооцінку, сприяють формуванню комплексу неповноцінності, почуття провини, або, навпаки, викликають протест;
• способи спілкування батьків із дітьми. Батьки з авторитарним стилем виховання не схильні до чітких вимог, а тому досить часто викликають у дітей негативні реакції. Демократичний стиль спілкування сприяє розумінню дітьми точки зору батьків щодо зміцнення та збереження здоров’я, передбачає обговорення проблем здоров’я. Лише 40,9% опитаних батьків мають повну, благополучну сім’ю, у 18,2% випадків діти виховуються в дуже суворих правилах,  мають місце випадки, коли діти зазвичай залишаються одні, без нагляду протягом дня (13,6%);
• ступінь емоційних контактів, який виявляється в підтримці дитини, здатності батьків виражати до неї співчуття, любов та тепле ставлення. Відсутність або слабкі прояви емоційних контактів спотворюють Я-концепцію дитини, негативно впливають на її ставленні до власного здоров’я.

І хоча 72,7% батьків назвали стосунки в своїй сім’ї нормальними, щирими, життя показує, що відсоток сімей з проблемами взаємин також є значним.

Важливим чинником благополучного розвитку дитини є здорове харчування маляти. Харчування може допомогти попередити виникнення хвороби або ж навпаки — прискорити її появу. Тому в питаннях харчування дитяти батьки повинні проявити максимум уважності та настороженості.

Здорове харчування дитини повинне включати усі групи харчових продуктів: м’ясо, молочні продукти, рибу, овочі, фрукти, горіхи, цільнозернові продукти. Їжа дитини має бути багатою на вітаміни, мікроелементи, клітковину, жири і вуглеводи.

Необхідно попереджувати звичку перекушувати фаст-фудом, уживати солодкі газовані напої.

Людина  повинна  щоденно вживати якісну питну воду. Доросла людина вживає в середньому  2,5 л води на добу. Із цієї кількості 1,2 л припадає на питну воду, а 1,0 л - на  воду, яка  потравляє із їжею, а 0,3 л  - на воду, яка утворюється  в самому  організму в процесі обміну речовини. Отже для організму  людини  основне значення має якісна питна вода. Не  дарма  ВООЗ підкреслює, що до 80% всіх проблем із здоров'ям, які сьогодні  має людина, це проблеми якісної питної води.

Людина, особливо діти, повинні пити сьогодні лише чисту, високоякісну  питну воду, яка  і визначатиме стан здоров'я  її організму. Це так звана  природна столова питна вода, яка містить в своєму  складі  максимально всі ті  мікроелементи, які потрібні організму людини, це природна, біоенергетична, структурно-упорядкована  або «жива» вода, яка  має найбільш  співпадаючі характеристики до  внутрішньоклітинної води.  

Газована питна вода - це  консервована питна вода, вона, за рахунок вуглекислоти як консерванту, має спотворену  структуру і біоенергетику відносно  природної води і не може  розглядатись  як питна вода,  особливо зараз, коли за рахунок екологічного впливу  довкілля на людину, внутрішній стан  організму людини дуже забруднений і суттєво   відрізняється від  природного, а газована питна вода ще більше погіршує цю картину.

Дітям, віком до 3-х років, взагалі  не рекомендується давати газовану воду. Газована вода не так засвоюється ростучим організмом дитини, як природна вода, і це приводить  до порушення природних  обмінних процесів в організмі, зокрема до  ожиріння організму, до появи алергічних процесів, до карієсу зубів.  Є дані  зарубіжних авторів, що  газовані напої  можуть  викликати  онкологічні захворювання.

Досить добре відомо, що на організм людини  етиловий спирт діє  наркотично і є токсичним для людини.  Варто нагадати сьогодні слова класика російської  медицини, видатного російського гігієніста Ф.Ерісмана:  «Алкоголь належить до засобів, що мають  сильнонаркотичну дію і він стоїть в цьому відношенні близько до хлороформу». Слабоалкогольні напої, це далеко не питна вода, а їх довготривале, або  систематичне вживання, веде до зміни водного гомеостазу і не лише до захворювання організму, а є серйозною небезпекою для самого  генетичного апарату людини.

Слабоалкогольні напої це, в першу чергу, етиловий спирт. А  негативний вплив на організм людини дає саме етиловий спирт. Все  залежить від того скільки  цього спирту  вживаємо і який тривалий час. Зробимо простий розрахунок. Візьмемо пляшку пива чи напою, в якому міститься , наприклад, 5% алкоголю, тобто етилового спирту.  Об'ємний процент алкоголю, який вказується  на пляшці, трохи вище, ніж ваговий.  В нашому випадку це приблизно 4% вагового алкоголю. Значить в пляшці такого слабоалкогольного напою чи пива міститься 20 грамів  чистого спирту. Можна  цю кількість  спирту перевести в горілку, це буде 50 г горілки. А це означає, що коли   дівчинка чи хлопчик, який   йдучи зі школи, вузу, випиває із  горла пляшки пиво чи слабоалкогольний напій, вона  випиває не менше  четверті стакану  горілки. 

Чим шкідливо для молоді пиво? Воно дуже  пристойно. Створити ритуал  вживання горілки чи вина не так просто. Пиво чи ті ж пляшки всіляких тоніків тощо, ритуалу не потребує. Йдеш зі школи, роботи, купив в ларьку , яких зараз тьма, і випив, або приніс додому,  розташувався перед телевізором і потягуєш. Тим більше, що реклама  нас переконує, що пиво - це практично  та сама газована вода чи навіть компот!  Хоча в пиві містяться, крім етилового спирту, речовини, які утворюються в результаті  бродіння хмелю і жахливо  впливають на головний мозок - моноаміди.  Серед цих речовин є й кадаверин або трупна отрута. Так вміст цих речовин  в пиві може  й дуже  мало, але вони є  і з пивом, вони таки в гомеопатичних дозах до організму  потрапляють, а це і є  найбільша  небезпека  здоров'ю організму.

Хто сьогодні вживає слабоалкогольні напої чи напої на концентратах і газованій воді? Це діти, молодь, це  вік людей, коли організм  ще не зовсім сформований і не   надто стабільний водний гомеостаз  їх організму. То можна в такому випадку  очікувати, що молода людина, яка  вживає такі напої не може претендувати на здоров'я, оскільки вона сама собі  скорочує життя. Лише здорова, жива, природна, екологічно чиста питна вода здатна підтримувати водний  гомеостаз людини, зберегти  повноцінне довголіття людини. З опитаних батьків лише 63,6% вказали, що в їх сім’ях не має традиції вживання алкоголю. В тих сім’ях, де алкоголь вживається в незначних кількостях, основними його споживачами є чоловіки.

Одним з найбільш поширених чинників «побутового» техногенного впливу на здоров’я дітей сьогодні є комп'ютер, особливо в зв'язку з комп'ютеризацією навчального процесу в школах, із зростаючим захопленням дітей різних вікових груп комп'ютерними іграми, Інтернетом.

Електромагнітні поля комп'ютерних моніторів - є основною загрозою для здоров'я дитини, яка користується комп'ютером. Сьогодні вплив монітора комп'ютера - це вплив техногенного, шкідливого електромагнітного поля на всі біологічно живі структури людини, і в першу чергу, на мозок - онкологія голови і статеві органи - втрата дітородної функції.

Крім того, захоплення дитини комп'ютером, виключає у неї необхідність розвивати свої розумові здібності, тренувати, розвивати пам'ять.

Результати проведеного опитування в основному співпадають з даними наукових досліджень, згідно з якими при 30 хвилинній роботі з комп'ютером відбуваються значні зміни в біоенергетиці організму користувача. Зниження загальної біоенергетики коливається 20-50%. Найбільш значного впливу зазнає нервова система користувача ПК, зокрема, судини головного мозку 30-40%, що підтверджується скаргами на запаморочення та головний біль, а також СП гангліонарних апарату шийного сегмента симпатичної НС 25-35%, що здійснює зниження впливу симпатичного відділу вегетативної НС з підвищенням парасимпатичного впливу, який проявляється у функціональній напрузі роботи серцево-судинної системи і підтверджується гіпоенергетичним станом в КТ серця. Неоднозначними є показники впливу на ендокринну систему. Показники функціонального стану гіпофіза і щитовидної залози у одних дітей зменшувалися, а у інших - навпаки: підвищувалася на 20-30%. Це обумовлено тим, що відбувається активація виділення ендоморфінів і гормонів гіпофізу. Можливо, конституційний тип має в даному випадку важливе значення.