Вплив чинників на здоров'я дитини

Креативність, творчий підхід до життя. Для них характерна природна та спонтанна креативність, що дозволяє буденну справу здійснювати щораз по-новому. Крім того, їхній творчий підхід проявляється насамперед у повсякденних справах, а не як у видатних талантів у поезії, мистецтві, музиці чи науці. Ось чому А. Маслоу якось помітив, що в першокласному супі більше творчості, чим у другосортній поезії.

Опір окультуренню. Вони в гармонії зі своєю культурою, разом з тим зберігають певну внутрішню незалежність від неї. Вони традиційні й нічим не відрізняються від інших, поки вимоги культури не зачіпають їх основні, базисні цінності.

Сказане вище може привести до висновку, що здорові духовно люди - ангели. У них є недоліки і, як інші люди, вони недосконалі. Однак вони нагадують нам, що потенціал психологічного росту людини, її можливості стати духовно здоровою набагато вище, ніж ті, котрих досягло людство.

Людина не є пасивною, цілком залежною від зовнішнього середовища істотою. Завдяки своїй унікальній тілесно-душевній організації вона спромоглася піднятися над світом тварин, стала суспільною особистістю, здатною планомірно і цілеспрямовано діяти, змінюючи навколишній світ, своє життя і власну сутність.

Духовно-культурне панування над природою (одночасно із залежністю від неї) вирізняє людину з-поміж живих істот, робить її творцем свого життя, його матеріальних, духовних та культурних реалій. Крім того, людина здатна відокремлювати значуще, ціннісне від корисного, доцільного, функціонального, що збагачує особливим змістом її життя і форми взаємодії з довкіллям.

Комплексним показником стану людського суспільства є рівень здоров'я самих людей. За сучасними уявленнями, здоров'я - це природний стан організму, що перебуває в повній рівновазі з біосферою і характеризується відсутністю будь-яких патологічних змін.

Отже, здоров’я визначають дуже різні складові. Вони взаємопов’язані, й кожна з них робить свій внесок у здоров’я людини.

РОЗДІЛ 2

ВЛИВ ОТОЧУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ

2.1. Вплив природних  чинників на здоров’я дитини

Розвиток  цивілізації, особливо в останні десятиріччя, призвів до погіршення екологічної ситуації на нашій планеті та в Україні зокрема..

Дія різних шкідливих чинників забруднення навколишнього середовища, а нерідко їх поєднаний вплив, значно порушили екологічну рівновагу в системі «людина–довкілля». Особливою групою ризику при цьому стали діти, що пов’язано з незрілістю компенсаторно-пристосувальних та захисних механізмів дитячого організму до негативної дії екологічних чинників.

За останні кілька десятків років з’явилася значна кількість публікацій (наукових статей і монографій), присвячених порушенням стану здоров’я дітей внаслідок забруднення оточуючого середовища. Зараз число екологічно зумовлених захворювань дітей настільки велике, що стало загально визнаним.

До природно-техногенних чинників належать насамперед умови життєдіяльності дитини, що визначаються як місцем розташування дошкільного навчального закладу, так і природними геохімічними особливостями конкретної місцевості.

Як відомо, вплив екології довкілля на здоров’я дитини зводиться до впливу атмосфери, екологічної чистоти і природної біоенергетики продуктів харчування, в тому числі і якості питної води, фонових техногенних електромагнітних полів та інше.

Інтенсивний розвиток промисловості, хімізація сільського господарства, автомобільний транспорт у містах - все це приводить до того, що в оточуючому середовищі проявляються у великих кількостях хімічні сполуки, шкідливі для організму людини. Проте, успіхи науки дозволяють регулювати вміст цих шкідливих речовин і доводити їх концентрацію до безпечних речовин. Це стосується як всього оточуючого середовища, так і окремих харчових продуктів. Значна частина чужорідних речовин поступає в організм людини з їжею (важких металів до 70%).

Забруднюючі речовини можуть потрапляти в їжу випадково у вигляді контамінантів - забруднювачів, а зараз частіше їх вводять спеціально у вигляді харчових доданків. Все частіше саме зараз забруднюючі домішки стають причиною харчової інтоксикації. При цьому загальна токсикологічна ситуація ускладнюється вживанням інших продуктів, які не відносяться до харчових продуктів, наприклад ліків та інше. Саме хімічні речовини, які потрапляють в продукти харчування із оточуючого нас середовища, створюють проблеми для здоров’я, які сьогодні привели до виникнення нового напрямку - ендоекології людини, тобто проблеми чистоти зовнішнього середовища перейшли в проблеми екології внутрішнього середовища, коли чужорідні речовини суттєво впливають на функціональну активність всіх органів організму людини, що і веде до захворюваності організму в цілому.    

Зокрема, чинники оточуючого середовища впливають на організм дитини всередині тіла матері під час вагітності й підчас перинатального та неонатального періоду його розвитку. Крім цього, організм дитини, принаймні до семи-восьми років, ще не має надійних ферментативних систем дезінтоксикації й захисних компенсаторно-пристосовних механізмів. Організм дитини не має тягаря хронічних хвороб, серйозних травм, шкідливих звичок, безпосереднього впливу шкідливості виробничих чи вікових змін. Таким чином, відносно здоровий від природи, організм дитини в «чистому вигляді» дозволяє виділяти із складного комплексу діючих факторів патогенетичну складову, що у свою чергу пов’язана з ростом вмісту в оточуючому середовищі токсинів.

Сьогодні, за узагальнюючими даними, зробленими російським педіатром Ю.Е.Вельтищевим, характерний вплив екології оточуючого середовища дитини виявляється в зростанні частоти вроджених пороків розвитку, нервово-психічних розладів, у прогресивному рості хронічних захворювань, навіть відродженні таких «старих» інфекцій, як туберкульоз. 

 Саме для дітей виділено ряд екологічно детермінованих синдромів і хвороб: синдром екологічної дезадаптації, синдром хімічної гіперчутливості; синдром екзогенної інтоксикації.

Цілком закономірно, що зростання екологічно залежних захворювань серед дітей чітко фіксується у великих промислово забруднених регіонах і містах. Що стосується проявів імунних порушень і алергічних захворювань і реакцій у дітей, які підпали під негативний вплив різних забруднювачів оточуючого середовища, то вони все більше набувають рис закономірностей в тому, що зростають екологічно зумовлені порушення стану імунної системи. Відзначимо, що шкідливий вплив хімічних забруднювачів стосується фактично всіх ланок імунної системи.

Ускладнення, які породив Чорнобиль, спричиняються передусім рівнем радіоактивної забрудненості продуктів харчування. Йдеться про чистоту того чи іншого конкретного продукту, а рідше про ймовірність неконтрольованої і специфічної для кожного організму інкорпорації радіонуклідів з їжею і питною водою. Існує залежність між рівнем забрудненості ґрунтів важкими металами, радіонуклідами, ступенем забрудненості повітря і здоров`ям насамперед дітей. За визначенням як загрозливий рівень забрудненості ґрунтів, це коли захворюваність дітей зростає на 20-30%, проте подекуди ми маємо рівень забруднення, як надзвичайний, коли рівень захворюваності зростає у два рази. 54,5% батьків пов’язують погіршення здоров’я своїх дітей із проблемами забруднення саме ґрунтів.

Істотно впливає на здоров`я дитини стан атмосфери. Так діти в дошкільному закладі в зоні атмосферного забруднення в 1,4 рази частіше страдають від бронхо-легеневих захворювань. Американські вчені наводять дані, за якими підвищення рівня забрудненості повітря лише на 1% збільшує смертність населення на 0,094 – 0,126%. З числа опитаних батьків 40,9% вважає, що проблеми здоров’я дітей пов’язані із забрудненням атмосфери.

Особливо сьогодні непокоїть якість питної води. Нагадаємо, що організм людини на 70-80%, а мозок на 95% складається із води. Існування організму людини, всього живого на Землі неможливе без екологічно чистої, збалансованої за необхідними мікро і макроелементами питної води. На жаль, нині в багатьох регіонах України якість питної води загрозливо погана. За даними ВООЗ, саме 80 відсотків проблем здоров`я людини належить якості питної води, тієї води яку людина п`є сирою. 31,8% опитаних вбачають основну причину зростання захворюваності дітей з погіршенням стану питної води.

Великий ланцюг антропогенних впливів на здоров`я дитини є прямою загрозою її репродуктивної функції, спричинює зниження інтелектуальної активності, пригнічення імунологічної біоактивності, появи алергічних захворювань (54,5% опитаних), підвищує онкогенні ризики і ймовірність розвитку злоякісних утворень, а також нових захворювань, пов`язаних із невідомими генними мутаціями мікробів, вірусів, тощо.

Сьогодні ми маємо справу з екологічно зумовленими і раніше невідомими захворюваннями. Це такі хвороби, як: хімічна астма, Кіршський синдром (астма у дітей, сенсибілізована викидами заводів, що виробляють напівсинтетичні корма для тварин); синдром загальної стомлюваності або напруженої адаптації; діоксиновий синдром (пігментація шкіри, імунодефінація): «дивна» хвороба Мінамата (спазматичні паралічі, розумова відсталість, враження ЦНС метил ртуттю, що накопичується у морських продуктах харчування); хвороба Юшо (ураження шкіри полі хлорованими біофенілами, що поступають із забрудненими харчовими оліями); синдром токсичної іспанської олії (ураження сполучних тканин і м`язів гідантоїдами сурогатної рослинної олії); загальна депресія – «хімічний СНІД» (його викликають діоксини, важкі метали, токсичні радикали, гідразини та інші); хвороба інтактності (міопатії, викликані кадмієм); синдром чорних ніг (дистрофічні зміни шкіри ніг під впливом арсену (миш`яку)); акромідія, або хвороба Феєра (нейроалергічні реакції на ртуть);респіраторний дистрес – синдром «дорослого» типу (дія на легені токсичних радикалів кисню, сульфат-аніону); синдром «нездорових будинків» (стан хронічної стомлюваності під впливом родону, формальдегіду, тощо).

Найгірше те, що цей список екопатологій з кожним роком розширюється.

Поява такої кількості дитячих екопатологій породила цілий напрямок науки екопедології. Сьогодні ми є свідками суттєвого «омолоджування» багатьох нозологічних форм (виразкова хвороба. гіпертонічна хвороба, судинна і нейровегетативна дистонія, неврози, цукровий діабет, тощо). Так 45,4% батьків говорили про скарги дітей на неприємні відчуття  області серця, відчуття завмирання.

Відомо, що серед причин, що визначають рівень захворюваності, стан довкілля займає приблизно 20%, а якщо говорити в цілому про теперішню екологічну напруженість, маючи на увазі всю сукупність екологічних та професійно-виробничих факторів у поєднанні зі стресовими, нервово-психічними перевантаженнями, то, за даними ВООЗ, похідною від усього цього є більша частина хвороб – до 70–80%. Соціальні фактори та фактори середовища діють не ізольовано, а в поєднанні з біологічними (у тому числі й спадковими), що зумовлює залежність захворюваності людини як від впливу середовища, у якому вона знаходиться, так і від генотипу та біологічних законів його розвитку. З’ясування точного внеску того чи іншого фактора в етіологію захворювання нерідко є досить складним завданням, бо є понад 200 генів, що контролюють сприйнятливість людини до захворювань, пов’язаних із впливом факторів довкілля

Зростаюче антропогенне навантаження на об’єкти навколишнього середовища у вигляді мутагенно-активних сполук хімічної, фізичної й біологічної природи на сьогодні має достатньо серйозний характер. Спрямований вплив на один з об’єктів довкілля викликає зміну стану іншого. Це становить реальну загрозу для генофонду всього живого й може призвести до збільшення мутагенного тиску на людську популяцію. У свою чергу тотальне забруднення атмосферного повітря, ґрунту, питної води та продуктів харчування мутагенами може послужити причиною генетично обумовленої патології, що виражається вродженими вадами розвитку, цитогенетичними порушеннями в статевих і соматичних клітинах.

Медична статистика свідчить, що в цілому по Україні за даними 2010 р. захворюваність населення залишається високою. На 100 тисяч населення припадає 122,5 тис. звернень до лікаря у зв’язку з хворобами. Найбільше, як і в попередні роки, вражається населення на хвороби органів дихання (25,4%), хвороби системи кровообігу (20,9), хвороби нервової системи та органів чуття (10,5%). Лише за один рік розповсюдженість хвороб крові та кровотворних органів збільшилася на 9,2%, ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду – на 9,4, хвороб сечостатевої системи – на 5, системи кровообігу – на 4,5, вроджених аномалій – на 4,2%.

Вагоме збільшення розповсюдження хвороб крові, ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду, вроджених аномалій може бути пов’язане з забрудненим довкіллям.

До числа найбільш екологозалежних видів патології належать і захворювання алергічної природи. Встановлено, що на формування рівня розповсюдженості таких хвороб суттєво впливають атмосферні забруднювачі з вираженою алергенною дією – альдегіди, біопрепарати, формальдегід тощо. При цьому вірогідні порушення в рівні захворюваності дітей на хвороби цієї групи спостерігаються вже при 2-разовому перевищенні гігієнічних нормативів вмісту вказаних речовин в атмосферному повітрі. Розрахунок відносного ризику розвитку хвороб алергічної природи показав, що проживання в екологічно несприятливих умовах збільшує ризик розвитку даного виду патології у 3,5 разу. Збільшення, наприклад, концентрації формальдегіду в атмосферному повітрі на величину, що дорівнює 1 ГДК, обумовлює приріст захворюваності дітей хворобами алергічної природи на 5,9 випадку на 1000 дітей.

Вплив факторів навколишнього середовища на процес формування здоров’я може значно коливатися, досягаючи найбільших значень у екологічно несприятливих регіонах.

Аналіз даних Державної служби статистики та МОЗ України свідчить, що на початок 2011 р. чисельність населення України становила 45,779 млн. осіб. З 2006 р. по 2010 р. чисельність населення скоротилася на 1,151 млн. осіб, а протягом 2010 року – на 184,4 тис. осіб.