Фізіологічний післяпологовий період

Кз

БЕРДЯНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЗОР

     

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

НА ТЕМУ:ФІЗІОЛОГІЧНИЙ ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД.

ПІСЛЯПОЛОГОВІ СЕПТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ.

ДИСЦИПЛІНА : АКУШЕРСТВО

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ : 512010101

СТУДЕНТКИ ГРУПИ 3Ф11-2

ХАРАБЕТ ВАЛЕНТИНИ ІВАНІВНИ

ВИКЛАДАЧ: БЕЗУГЛОВА В.Г

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2013

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                             Зміст

1. Фізіологічний післяпологовий період.

2. Зміни в організмі жінки у післяпологовому періоді.

3. Ведення післяпологового  періоду.

4. Післяпологові септичні захворювання. Етапи.

5. ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯПОЛОГОВИХ ІНФЕКЦІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

6. ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯПОЛОГОВИХ СЕПТИЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.

7. ВИКОРИСТАНА ЛЫТЕРАТУРА.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фізіологічний післяпологовий період

 

 Післяпологовий  період (риеrреrіит) — починається відразу після

 закінчення  пологів і триває протягом 6 тижнів. Протягом цього часу

 органи  репродуктивної системи жінки  повертаються до стану, що існував  до

 вагітності.

 

 Післяпологовий  період поділяється на ранній  та пізній.

 

 Ранній  післяпологовий період починається з моменту вигнання посліду та

 триває 2 години. В цей період породілля  знаходиться у пологовому

 відділенні  під наглядом лікаря, що пов'язано  з ризиком виникнення

 ускладнень, насамперед, кровотечі. Цей період  є дуже важливим і його

 треба  розглядати як термін швидкої  адаптації функціональних систем  жінки

 після  великого навантаження під час  вагітності і,особливо, пологів.

 

 Пізній  післяпологовий період триває  з моменту переводу породіллі  у

 післяпологове  відділення (через 2 години після закінчення пологів)

 продовж 8 тижнів. Під час цього періоду  відбувається зворотній розвиток

(інволюція) всіх органів і систем, як змінилися  у зв'язку з вагітністю

 та пологами. Слід підкреслити, що виняток  становлять молочні залози,

 функція  яких активується саме у післяпологовий період. Також треба

 відмітити, що темп інволюційних процесів  є максимальним у перші 8-12

 днів  та найбільш виразними є у  статевих органах, насамперед, у  матці.

 

 Зміни в організмі  жінки у післяпологовому періоді

 

 Матка. Відразу після народження посліду, матка починає швидко

 скорочуватися  та набуває округлої форми. Відкриті  судини плацентарної

 ділянки  стискаються. Негайно після народження  плаценти тіло матки

 скорочується  і дно її знаходиться на  серединні відстані між лобком і

 пупком, потім трохи піднімається. Передня  і задня стінки матки мають

 товщину 4-5 см і прилягають одна до  одної; порожнину матки вистеляє

 децидуальна  оболонка. Протягом наступних двох  днів дно матки знаходиться

 трохи  нижче пупка; через 2 тижні після пологів матка опускається нижче

 симфізу. До попередніх розмірів матка  повертається звичайно через 6

 тижні. Інволюція матки відбувається  за рахунок зворотного розвитку

 частини  м'язів шляхом гіалінового та  жирового переродження.

 

 Протягом 2-3 днів після пологів децидуцальна оболонка залишається в

 матці  і розділяється на два шари. Поверхневий шар некротизується  і

 виділяється  з лохіями (післяпологовими виділеннями). Базальний шар,

 прилеглий  до ендометрія, який містить ендометріальні  залози, залишається

 інтактним  і стає основою для регенерації  нового ендомєтрія.

 

 Регенерація  ендометрію проходить протягом  трьох тижнів, за виключенням

 плацентарної  ділянки. Повна регенерація епітелію  в ділянці прикріплення

 плаценти  триває 6 тижнів. При порушенні регенерації в плацентарній

 ділянці  можуть виникати післяпологові  кровотечі та інфікування.

 

 Шийка  матки. Через 10-12 голин після пологів  канал шийки матки має

 лійкоподібну  форму, внутрішнє вічко пропускає 2-3 пальці, а на 3 добу -

 один  палець. На 8-10 день після пологів шийка матки сформована,

 внутрішнє  вічко закрите.

 

 Вагіна. На протязі 3 тижнів після пологів  стінки вагіни залишаються з

 набряками, які остаточно зникають до  кінця післяпологового періоду.

 Дрібні  пошкодження слизової оболонки  вагіни регенерують за 5-7 діб.

 Статева  щілина змикається, поступово відновлюється  тонус м'язів тазового

 дна.

   Яєчники. В післяпологовому періоді починається  дозрівання фолікулів.

 Характерним  є ановуляторний цикл, на фоні  якого відбувається перша

 менструація  після пологів, В подальшому овуляторні цикли відновлюються.

 Завдяки  виділенню великої кількості  пролактину у жінок при грудному

 годуванні, менструації відсутні кілька  місяців, або на протязі всього

 періоду  годування малюка груддю.

    Абдомінальна стінка і тазове дно. Внаслідок розриву еластичних волокон

 шкіри  і тривалого розтягнення вагітною  маткою, передня черевна стінка

 деякий  час залишається м'якою і обвислою  та повертається до нормальної

 структури  за декілька тижнів. За виключенням  стрій, звичайно

 абдомінальна  стінка повертається до попереднього  стану, але при атонії

 м'язів  може залишаться в'ялою і слабкою. Інколи спостерігається діастаз

 прямих  м'язів живота. М'язи тазового  дна також поступово відновлюють

 свій  тонус, але наявність травми під  час пологів може привести до

 послаблення  мускулатури і сприяти виникненню  генітальних гриж

(проляпсів).

    Молочні залози. Функція молочних  залоз після пологів досягає  найвищого

 розвитку. Естрогени і прогестерон протягом  вагітності стимулюють ріст

 протоків і альвеолярної системи молочних залоз. Під впливом пролактину

 відбувається  посилений приплив крові до  молочних залоз, їх нагрубання,

 яке  є найбільш виразним на третю  добу післяпологового періоду. Секреція

 молока  відбувається в результаті складних  рефлекторних і гормональних

 дій. Утворення  молока регулюється нервовою  системою та гормоном

 аденогіпофіза - пролактином. Крім того, оптимальний  рівень інсуліну,

 тиреоідних  та адреналових гормонів відіграє  вторинну роль у становленні

 лактації. Ссання стимулює періодичну секрецію пролактину і, рефлекторно,

 окситоцину; останній стимулює виділення  молока з альвеол у проток

 молочних  залоз. Треба відмітити, що цей  процес також посилює скорочення

 післяпологової  матки. У період до 3 доби після  пологів молочні залози

 виробляють  молозиво (соїозігиґп). Молозиво має  високу концентрацію

 білків, переважно глобулінів, і мінералів  й меншу - цукру і жиру. Білки

 молозива  за амінокислотним складом займають  перехідний стан між

 білковими  фракціями грудного молока та  сироваткою крові, що, очевидно,

 полегшує  організму новонародженого у  період переходу від плацентарного

 харчування  до годування молоком матері. Молозиво містить високий рівень

 імуноглобулінів  А, О, М, О, а також Т- і В-лімфоцити. Це має велике

 значення  у перші дні життя новонародженого, коли функції його органів та

 систем  ще незрілі, а Імунітет знаходиться  у стадії становлення. Молозиво

 проходить  конверсію у зріле молоко протягом 5 днів. Головними

 компонентами  молока є білки (альбуміни, глобуліни, казеїн), лактоза,

 вода, жир.

    збільшується ємкість легенів, що  є підставою зниження кількості

 дихальних  рухів до 14-16 за хвилину.

    Серцево-судинна система та система  кровотворення. Після пологів

 виникають  зміни в гемодинаміці, пов'язані  з ліквідацією

 матково-плацентарного кровообігу і виділенням із організму матері деякої

 кількості  рідини. Серце займає свій звичайний  стан у зв'язку із

 опущенням  діафрагми. Відразу після пологів  відмічається лабільність

 пульсу  зі схильністю до брадикардії, при цьому артеріальний тиск у перші

 дні  після пологів може бути зниженим, а далі - досягає нормальних

 показників. У кінці першого тижня після  пологів об'єм циркулюючої крові

 знижується  до звичайного. Показники крові  найчастіше не відрізняються

 від  нормальних, однак, в ранній післяпологовий період має місце значний

 лейкоцитоз - до 30х109/л - з перевагою гранулоцитів. Має місце

 підвищений  рівень фібриногену в плазмі, що обов'язково треба ураховувати

 при  профілактиці розвитку флебітів  нижніх кінцівок.

   Система  сечовиділення. Функція нирок у здорових породіль не порушена;

 діурез  нормальний, у перші дні після  пологів може бути трохи підвищеним.

 Функція  сечового міхура достатньо часто  порушена, що пов'язано з

 перезбудженням  симпатичної іннервації сфінктера  та зниженням тонусу

 м'язів  січового міхура з виникненням  набряку та дрібних крововиливів  у

 шийку  сечового міхура, внаслідок його  здавлення між голівкою плоду  та

 стінкою  таза під час пологів.

     Органи травлення та обмін  речовин. Система травлення після  пологів

 функціонує  нормально. Інколи спостерігається  атонія кишечнику з

 виникненням  закрепів. Обмін речовин у перші  тижні після пологів зазвичай

 підвищений, а далі, до 3-4 тижня -нормалізується.

   Нервова  система. Після закінчення пологів  звичайно має місце прояв

 психоемоційного  напруження різного ступеня, що  нормалізується протягом

1-2 діб. Породілля  в цей період потребує психологічної  підтримки

 близьких  та медичного персоналу.

 

 Ведення післяпологового  періоду

   Фізіологічний післяпологовий період характеризується задовільним станом

 породіллі, нормальною температурою та частотою  пульсу, закономірною

 інволюцією  матки, наявністю нормальної кількості  та якості лохій,

 достатньою  лактацією.

     В залі під наглядом акушерки, лікаря акушера-гінеколога; при цьому може

 бути  також присутній чоловік або  хтось з родичів за бажанням  жінки. Цей

 проміжок  часу є дуже важливим, протягом  якого відбуваються фізіологічні

 процеси  пристосування материнського організму  до нових умов існування,

 тому  необхідним є створення найбільш комфортних умов, які б сприяли

 ефективної  адаптації після пологів. Цьому  безперечно сприяє знаходження

 дитини  поряд із матір'ю у контакті  «шкіра-до-шкіри» та раннє прикладання

 новонародженого  до грудей, що у свою чергу  забезпечує становлення

 грудного  годування, тепловий захист малюка, профілактику інфекцій і

 розвиток  емоційного зв'язку між дитиною  та матір'ю. Оптимальною для

 матері  та дитини вважається температура  навколишнього середовища

25-28°С. В  подальшому, за умови відсутності  протипоказань, новонароджена

 дитина  повинна цілодобово перебувати  разом з матір'ю в одному

 приміщенні.

    Спільне перебування матері та  дитини забезпечує її годування

 на вимогу, профілактику гіпотермії та профілактику  внутрішньо лікарської

 інфекції.

    Під час перебування породіллі у пологовому залі лікар акушер-гінеколог

 повинен  стежити за її пульсом, артеріальним  тиском, контролювати стан

 матки: визначає її консистенцію, розмір, висоту стояння дна матки у

 відношенні  до симфізу та пупку, спостерігає  за крововиділенням з

 пологових  шляхів. Слід зазначити, що оцінювання  крововтрати в ранньому

 післяпологовому  періоді є обов'язковим. -Вимірювання  крововтрати

 проводиться  за допомогою будь-якої мірної  склянки. Середня крововтрата у

 послідовий  та ранній післяпологовий періоди дорівнюється 250-300 мл чи

0,5% від  маси тіла жінки, але не більше 500 мл.

    У ранньому післяпологовому періоді  виконують огляд зовнішніх статевих

 органів, лонного зчленування, промежини. Огляд  шийки матки та вагіни

 проводиться  за допомогою дзеркал за показаннями. Якщо проводилася

 епізіотомія  або мала місце травма пологових  шляхів,, обов'язковим є

 відновлення  цілісності пологових шляхів  із застосуванням,місцевого

 знеболювання.

    Через дві години після пологів  породіллю з малюком переводять до

 післяпологового  відділення, де проводиться подальший  нагляд за нею.

 Необхідним  є вимірювання температури тіла 2 рази на добу, вранці та

 вечорі, огляд шкіри та слизових оболонок, визначення характеру та

 частоти  пульсу вимірювання артеріального тиску. Особливу увагу звертають

 на молочні  залози - визначають їх срорму, стан  сосків, наявність тріщин

 та можливе  набухання залози. При лактостазі  проводять зціджування.

 Орієнтують  жінку на ретельний щоденний  огляд молочний залоз, виявлення

 затверділостей; проводять бесіду щодо профілактики маститів,